Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Фронтова доба пройшли досить динамічно. Незаконні збройні формування, що координуються Російською Федерацією вчинили спробу атаки на українські сили неподалік села Весела Тарасовка. Даним маневром вони намагалися розблокувати трасу М04 між містами Алчевськ та Луганськ. Ці дії в свою чергу підтверджують нашу версію про накопичення бойовиків між Брянкою і Алчевському з метою підготовки контрударів в сторону Дебальцеве.

Враховуючи напружену обстановку в районі Веселої Гори і Щастя, досить велика ймовірність, що Тарасівка знаходиться під контролем бойовиків, але однозначності в цьому питанні немає через високу динаміки протистоянь. Ситуація змінюється погодинно.

Тепер можна з упевненістю сказати, що бойовики планують закріпитися на правому березі Сіверського Дінця. Втілення цих планів досить реально, якщо врахувати, що терористи контролюють Слов’яносербськ, а контроль над Веселої Горою дозволяє також контролювати переправу в районі Щастя. Таким чином бойовики прагнуть забезпечити собі тили в районі Луганська і, теоретично можуть залишити Станицю Луганську, яка знаходиться на лівому березі Сіверського Дінця. Всі ці маневри обумовлені скоріше не тактичними вигадництвами терористів, а зручними умовами місцевості, які дозволяють відрізати Луганськ від наступу з півночі без великих витрат в техніці і живій силі.
Виходячи з вищесказаного, в ближче майбутньому бойовиками швидше за все будуть зроблені спроби взяти під контроль селище Жовте і Щастя, щоб остаточно відрізати Малотарасовскую і Лутугинського угруповання українських сил від постачання.

Вчора трохи порадувала Лутугінська угруповання українських сил, яка почала наступ на Маломиколаївці і Иллирию і, за поки неперевіреною інформацією, зуміла закріпитися в зазначених населених пунктах. Правда поки не зрозуміла логіка командування, за умови що бойовики вирішують питання з Веселої Тарасівкою, тобто остаточно намагаються позбавити постачання дану групу українських сил. Але судячи з того, що деякі резерви були перекинуті в район Щастя, то силовики теж це розуміють. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що найближчим часом протистояння в районі Щастя-Весела Гора триватиме. Відзначимо, що про небезпеки прихованих стежок від Луганська в сторону Щастя, якими переміщуються бойовики, ми попереджали ще 2 тижні тому, ймовірно, попередження було проігноровано, але тепер саме такі шляхи сполучення і дозволили бойовикам скритно перегрупуватися і завдати ударів в сторону Веселої Гори.

Що стосується південного напрямку, тут українські сили щільно контролюється трасу М04 в районі Новосвітлівки і намагаються повернути контроль над населеними пунктами Новосвітлівка і Хрящувате. Результат цього залежить про того чи зможемо ми втримати коридор між Щастям і Лутугине. На наших картах Лутугінська угрупування вже давно проходить як що знаходиться в котлі. Справа в тому, що основних шляхів постачання там немає, для підвозу використовуються польові дороги, які дуже добре прострілюються терористами, а сили АТО знаходяться в ключових населених пунктах, відстань між якими деколи досягає десятків кілометрів. Це дозволяє проросійських бойовиків вільно переміщатися між Луганськом і Алчевському по польовим дорогам, наносячи точкові удари по українським силовикам.

В цілому по Луганську. Українських сил в місті немає. Так, там є мобільні групи, які завдають точкових ударів по об’єктах терористів, намагаючись таким чином уникнути застосування артилерії по населеному пункту, але, що стосується основних сил, то поки вони не змогли зайти в місто. На момент підготовки зведення, українські сили почали наступ на Станицю Луганську. Сподіваємося, що найближчим часом розпочнеться зачистка міста від незаконних збройних груп проросійських терористів і їх бандформувань.

За даними наших джерел минулої ночі було унічтежено велику кількість живої сили і техніки терористів в населеному пункті Сніжне, ми зараз уточнюємо цю інформацію, оскільки відомостей про наявність сил АТО в даному районі у нас немає, можливо, тут ми маємо справу з диверсійними групами українських сил .

В результаті боїв під Саур-Могилою, наші війська відійшли від Мануйлівки і Петровського. Терористи по своїх каналах пропагують, що вибили українські сили з цих районів, це не відповідає дійсності, так як силовики відійшли самостійно, щоб не повторилася історія з південним котлом, чого слід було очікувати в разі падіння Саур-Могили. Район Саур-Моіли поки контролюється силами АТО, але враховуючи наявність бойовиків південніше і в Успенці, швидше за все утримувати висоту немає сенсу, оскільки при таких розкладах як зараз, вона вже нічого не вирішує. Крім того активність терористів на південному напрямку (Старобешево, Амвросіївка) вимагає вжити заходів з відсікання бойовиків від Маріуполя. У районі населеного пункту Маріуполь, постійно курсують російські БПЛА, крім того, наносяться артудари в район Новоазовська, де зараз знаходиться багато біженців з Донецька. Якщо скласти пазл, то зараз про прорив з Донецька в бік РФ по маршруту, який ми давали раніше, мова не йде. Швидше за все готується зворотний хід з метою відрізати Амвросіївку і надалі продовжити наступ на Маріуполь. Дивно, адже після незрозумілої активності бойовиків в районі кумачевій і Глінки, силовикам слід було б зробити відповідні висновки.

Іловайськ був залишений. Позначилося наявність у терористів великих резервів російської техніки, які вони підтягнули раніше, ніж українські війська. Крім того, сили АТО були змушені залишити і Велику Шішевку, швидше за все, рішення прийшло з тих же міркувань, за якими були залишені і Мануйлівка з Петровським. І тут само собою назріває рішення, потрібно робити укріпрайон по лінії Успенка-Амвросіївка-Старобешеве-Докучаєвськ і зачистити все, що знаходиться нижче цієї лінії, інакше прорив з боку Новоазовська та Екатеріновок (Росія) можуть стати реальністю. А от потім, як варіант можна наступати вздовж південного кордону поступово створюючи укріпрайони, що б не вийшло як зараз, і підтискати при цьому трасу Н21 з Торезом, Сніжним і т. Д. Інакше, мобільні групи бойовиків можуть зробити в тилах українських сил багато шороху .

Що стосується півночі Донецька, то тут все таки, нашим силам вдалося повернути собі втрачені позиції на півдні Горлівки. За принципом: не даєте Ясиновату — підемо північніше в напрямку на Жданівка. Певний успіх у цьому напрямку, ймовірно все таки досягнуть. Так що, мова про які-небудь контрвипадах терористів з Горлівки, найближчим часом поки не йде.

Так само українські сили повторно почали рухатися в сторону Жданівки з північного заходу, також поки успішно. Єдине, що погано: наявність Миронівського водосховища, яке відрізає угруповання АТО в Дебальцеве від північної угруповання в разі контролю бойовиками Миронівського. І судячи з того, про що вони сурмлять на своїх каналах, це може стати реальністю.

Що стосується сьогоднішнього інциденту з незаконним проривом колони автомобілів, званих Росією «гуманітарним конвоєм», але фактично визнаним усім світовим співтовариством спробою провокації, що порушує всі міжнародні норми права, то тут є цікавий момент. За офіційними джерелами пройшла інформація про прорив близько 145 одиниць техніки з різних напрямів. Цю інформацію ми не будемо ставити під питання, але безпосередньо в місті Краснодоні та Молодогвардійську за минулу добу було зафіксовано проходження тільки 10 білих російських фур з боку Ізварине по напряму в Луганськ, які через деякий час повернулися назад в сторону Ізварине. Розгадку такого маневру можна представити у таких найбільш ймовірних варіантах:

1. Білі фури заглибилися в сторону Луганська виключно для розвантаження (або навпаки завантаження) певних вантажів (техніки, бойовиків, матеріальних засобів і т.д.)

2. «Троянський конвой» зіткнувся з небезпекою обстрілу в районі Новосвітлівки і змушений був відійти назад для пошуку більш безпечного маршруту.

3. Це відволікаючий маневр, що прикриває перекидання техніки і важкого озброєння по суміжних напрямках.

Російська сторона продовжує використовувати весь арсенал лицемірства і цинічного нахабства в ході ведення неоголошеної війни проти України. Світова спільнота поки не бажає прийняти жорсткі заходи по припиненню російської агресії, далі економічних санкцій і точкових ударів по економіці справу, на жаль, не йде. Можливо, Європа не цілком усвідомлює небезпеку потурання цієї проблеми, так як апетити великого східного сусіда непомірно ростуть і анексією Криму справа навряд чи закінчиться. Затримка в питаннях військової допомоги Україні може коштувати дуже дорого надалі, адже даний конфлікт показав, що на політичну арену виходять ідеї реваншизму і нових «хрестових походів» під вивіскою гасел: «за віру, царя і отєчєство». А проросійський ідеологічний фанатизм, як і його релігійний аспект, названий «дікоправославіем» (Московського патріархату) здатний втопити в крові всі придбання і смисли цивілізованого суспільства …