Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Знайомство з VІІ розділом "Основи цивільного захисту" програми предмета «Захист Вітчизни» за допомогою відеоролика, створеного  учнем Матвійчуком Іваном.

Урок узагальнення та систематизації знань   
з VII розділу  «Основи цивільного захисту» програми «Захист Вітчизни»
в Хмельницькій ЗОШ №20 (дата проведення -10.03.2016 року)

Урок узагальнення та систематизації знань   
з VII розділу  «Основи цивільного захисту» програми «Захист Вітчизни»
в Хмельницькій ЗОШ №20 (дата проведення -10.03.2016 року)

Мета уроку:
-    встановлення рівня оволодіння учнями основних теоретичних знань;
-    повторення, більш глибоке осмислення вивченого матеріалу, приведення його до певної системи.
-    практичне тренування нормативів з розділу «Основи цивільного захисту»
-    виховання почуття відповідальності за своє життя та життя рідних  та близьких
   людей.
Хід урока:
І. Шикування.  Привітання, огляд зовнішнього вигляду, стройове тренування, перехід до класу, розміщення на місцях.
II. Оголошення теми, мети та завдань уроку
ІІІ. Вступ. Робота з мультимедійною презентацією.
IV. Знайомство з VІІ розділом програми «Захист Вітчизни» за допомогою відеоролика (окремий файл в Каталозі наших файлів на цьому сайті), створеного  учнем Матвійчуком Іваном.
V. Опитування учнів . Робота в групах. Представлення презентації учнем Стасишеним Михайлом  щодо дій при можливій аварії на ХАЕС.
VІ. Робота в групах. І група (5 чоловік)  – тестування за комп’ютерами, ІІ група 
(5 чоловік) – робота із завданнями на  картках. Зміна на робочих місцях за 5 хвилин.
VІІ. Практичне тренування нормативів з розділу «Основи цивільного захисту»
(Евакуація, надягання протигазу, надання допомоги потерпілому, транспортування потерпілого сходами)
VІІІ. Повернення до класу. Перегляд відеоролика про ситуацію зі сховищами.
ІХ.  Підведення підсумків. Завершення уроку.

Фрагменти уроку з самооборони в Хмельницькому  НВК №7

Фрагменти уроку з самооборони в Хмельницькому  НВК №7

Фрагмент уроку з  РОЗДІЛ 6. ПРИКЛАДНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА
предмета  "Захист Вітчизни". Тема №3 "Основи самозахисту "
Розучування і тренування вправ без зброї: стійки, рухи вперед та назад, удари рукою на місці та русі 

Захист від ударів рукою та  ногою. Розучування і тренування прийомів без зброї: прийоми самострахування, захвати та звільнення від них, больові прийоми.

Урок у Хмельницькому  НВК №7
Рукопа́шний бій  — термін, що має два значення. В широкому розумінні — бій між суперниками голіруч, лише з використанням можливостей власного тіла. Цей спосіб ведення бою існує з найдавніших часів існування людства.
Армійський рукопашний бій — вид, створений для спецпідрозділів армії. Акцент робиться на прийоми, що максимально ефективно ведуть до смерті супротивника. Викладання цих прийомів цивільному населенню заборонено і зараз у більшості секцій під маркою АРБ (армійський рукопашний бій) викладають саме спортивний рукопашний бій.

Способи зупинки кровотеч

Розрізняють тимчасову (попередню) зупинку кровотечі, яку виробляють негайно на місці події, і остаточну зупинку, здійснювану лікарем у стаціонарі.

До способів тимчасової зупинки кровотечі відносяться: притиснення судини, що кровоточить гнітючої пов'язкою; пальцеве притиснення артерії далеко від рани; накладення джгута; максимальне згинання кінцівки в суглобі з подальшою фіксацією, туга тампонада рани.

Капілярна кровотеча зупиняється при накладенні звичайної асептичної пов'язки.

Венозна кровотеча можна зупинити, наклавши тугу пов'язку, при якій поверх стерильної серветки накладається товстий шар тканини і туго прив'язується до рани. При накладенні такої пов'язки дотримуються таких правил: шкіру навколо пошкодження на відстані 3-4см від країв рани обробляють розчином антисептика, на рану накладають стерильну серветку, яку 2-3 турами фіксують до бинтуемой поверхні, в проекцію рани укладають щільно складену серветку (марлю, бинт , вату тощо) для локального здавлювання кровоточивих тканин, які туго бинтують подальшими турами бинта.

Додатково до гнітючої пов'язці може бути зупинено доданням їм піднесеного (вище рівня серця) становища.

Досить надійно зупиняється венозна кровотеча при максимальному згинанні кінцівки. При кровотечі з верхньої кінцівки руку згинають у ліктьовому суглобі, і передпліччя туго прив'язують до плеча. При кровотечі з нижньої кінцівки ногу згинають у колінному суглобі, і гомілку туго прив'язують до стегна, або ногу згинають в тазостегновому суглобі і стегно прив'язують до тулуба.

Тимчасова зупинка зовнішнього венозного і капілярного кровотечі проводиться накладенням гнітючої стерильною або давить пов'язки на рану і доданням пошкодженої частини тіла піднятого положення стосовно тулуба. У деяких випадках тимчасова зупинка цих видів кровотеч може бути остаточною.

Артеріальний кровотеча з невеликих судин зупиняється також як венозний накладенням пов'язки, що давить і максимальним згинанням кінцівки. Артеріальний кровотеча з великих судин можна зупинити тільки накладенням гумового джгута або джгута-закрутки.

При найбільш небезпечному для життя артеріальній кровотечі тимчасова зупинка кровотечі досягається накладенням джгута, закрутки, фіксуванням кінцівки в положенні максимального згинання, притисненням артерії вище місця її ушкодження (сонна артерія притискається нижче рани).

У кожному будинку є градусник (термометр медичний), який ми всі хапаємо при перших ознаках нездужання ... Але може статися і так, що до нездужання призведе сам градусник - якщо його розбити (звичайно, мова йде зараз про ртутний, а не електронний градусник).

Невелике введення для тих, хто недооцінює небезпеку ртуті.

Ртуть - речовина 1-го класу небезпеки, особливо шкідливі її пари. У стандартному градуснику міститься до 5 г ртуті. Якщо градусник розбився в житловій кімнаті з середнім об'ємом приміщення 50 куб. м., то при випаровуванні всієї ртуті (а випаровуватися вона починає при будь-якій плюсовій температурі, причому чим вище температура, тим швидше відбувається випаровування) концентрація парів ртуті в кімнаті досягає 100 мг на кубометр, що в 30000 (!) разів більше ГДК (гранично допустимої концентрації) в житловій зоні.

У реальних умовах (з урахуванням вентиляції) при розбитті медичного термометра в кімнаті плошею 12-18 кв. м. концентрація парів ртуті через кілька годин перевищує ПАК в 50-100 разів. Але і це не мало, погодьтесь?

Ясна річ, що тривале знаходження в атмосфері з такими концентраціями ртуті в повітрі небезпечно для здоров'я.

Основні симптоми отруєння ртуттю:

- Слабкість;

- Загальне нездужання;

- Втрата апетиту;

- Болі в горлі в процесі ковтання;

- Сильні головні болі;

- Присмак металу у роті;

- Посилене слиновиділення;

- Набряклість і кровоточивість ясен;

- Нудота і блювота.

Отруєння парами ртуті небезпечне насамперед тим, що симптоми не будуть виникати в перебігу вельми тривалого періоду після безпосереднього контакту з ртуттю. Так що, якщо ви розбили градусник місяць-два тому і належним чином не прибрали, а тепер виникли такі симптоми - бігом до лікаря!

Що робити, щоб не отруїтися парами ртуті?
1. Відкрийте форточки - забезпечте приплив свіжого повітря і кращу вентиляцію.

2. Виведіть з приміщення людей, в першу чергу дітей.

3. Обмежте доступ людей в приміщення (закрийте двері) з метою:

а) Зменшення розносу парів ртуті в суміжні кімнати.

б) Виключити рознос ртуті по суміжних кімнатах на взутті (постелити килимок / ганчірку, змочену розчином марганцівки, на вході).

Після цього приступаємо до самого процесу демеркуризації. Простіше кажучи, знешкодження ртуті:

4. Надівши гумові рукавички, обережно зберіть в будь-яку герметичну тару з щільно прилягаючою кришкою (наприклад, в скляну банку) всі осколки градусника, ну і звичайно, в першу чергу, кульки ртуті.

Майте на увазі! Питома вага ртуті дуже висока (вона більш ніж в 13 разів важче води). При падінні вона може розлетітися на кілька дрібних кульок і, зрозуміло, закотитися в будь-яку тріщинку. Щоб зібрати всю ртуть без залишку скористайтеся підручними засобами. Вам допоможуть: медична груша з тонким наконечником, емальований совок, лейкопластир, скотч, пластилін, замазка і т.п.

УВАГА! Пам'ятайте, що збір крапель ртуті і осколків треба здійснювати від периферії до центру приміщення.

Якщо ртуть розсипалася по килиму чи іншому покриттю з дрібними ворсинками і / або тріщинами, можете після ручного прибирання крапель пропилососити це місце звичайним побутовим пилососом. Звичайно, пилосос сприятиме роздування парів від зібраної ртуті, але він дозволить бути впевненим у відсутності непомічених вами частинок ртуті, які спокійно продовжують завдавати вам шкоду далі. Пилососити потрібно швидко (1-3 хвилини), щоб не надихатися парами ртуті. Зрозуміло, мішок для збору пилу після такого прибирання потрібно буде утилізувати, помістивши попередньо в герметичну ємність. Якщо в пилососі система типу «циклон», весь пил потрібно зсипати в банку з зібраною ртуттю і утилізувати.

5. Після завершення даної роботи необхідно провести хімічну демеркуризацію. У домашніх умовах можна приготувати розчини з підручних засобів:

а) перманганат калію (або попросту марганцівка) + вода;

б) мильно-содовий розчин.
Необхідно почергове застосування обох методів: готується 0,2% водний розчин марганцівки (20 г на відро води). А якщо є вдома соляна кислота, то в цей розчин додається соляна кислота (за вагою раз на 5-10 більше ніж суха марганцівка) і цим розчином за допомогою кисті, щітки, пульверизатора (фарбопульта) обробляється забруднена поверхня.

Через 1 годину необхідно змити продукти реакції мильно-содовим розчином - 4% мила в 5-ти% водному розчині соди. Ці операції необхідно повторювати кілька днів по 2-3 рази на день.

6. При проведенні цих робіт треба думати і про власне здоров'я.

а) Промити марганцівкою і мильно-содовим розчином рукавички, взуття.

б) Прополоскати рот і горло слабо-рожевим розчином марганцівки

в) Ретельно почистити зуби.

г) Прийняти 2-3 таблетки активованого вугілля.

На завершення: всі відходи від термометра, що вам вдалося зібрати в герметичну тару для виключення подальшого забруднення території і вдома, треба здати на підприємство у вашому районі яке має право на утилізацію ртуті та її відходів. Дізнатися про це можна по телефону в довідковій, і, можливо, зателефонувавши в МНС твого району. Викидати, як звичайне сміття, ні в якому разі не можна!

Ну от і все! Наступного разу, коли візьмете в руки термометр, будете акуратнішими! А вже якщо і розіб'єте, то вже знаєте, що робити!

Урок проводив викладач предмета "Захист Вічизни" Хмельницького колегіуму ім. В.Р. Козубняка -

Морозюк Анатолій Олександрович