Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
Неділя, 24.09.2017, 11:47

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 317

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2017 » Березень » 10 » 10 Березня народилися...
09:19
10 Березня народилися...
1503
Фердинанд I, імператор Священної Римської імперії (1556-64), 
король Богемії та Угорщини (1526-64).
 
  Фердинанд I (*10 березня 1503 — †25 липня 1564) — імператор Священної Римської імперії у 1556—1564 роках. Король Німеччини, Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Сербії, Галичини, Володимерії, Болгарії, і пр., і пр.
Походив з династії Габсбургів, його обрано імператором після зречення його брата Карла V.
Життєпис
Молодість та шлях до імператорської влади
Народився Фердинанд у родині Філіпа I Красивого та Хуани Кастильської і Арагонської у місті Алькала-де-Енарес. Він був молодшим братом короля Іспанії та імператора Священної Римської імперії Карла I(V). Тому із самого початку не мав реальних шансів отримати імператорську корону. Довгий час Фердинанд залишався в Іспанії. Якісь перспективи стати незалежним володарем давав шлюб із Анною, сестрою короля Угорщини та Богемії Людовіка II, укладений 25 червня 1521 року. Згідно з договором, укладеним разом із шлюбом, у випадку смерті Людовіка II Фердинанд мав успадкувати його королівства.
Складна ситуація у Німеччині (боротьба з лютеранськими князями та протистояння з Францією у Нідерландах і Бургундії) змусила імператора Карла V шукати надійну опору. Тому 28 квітня 1521 року було укладено Вормський, а 7 лютого 1522 року Брюсельський договори між Карлом V та його братом Фердинандом стосовно розподілу володінь. З цього моменту Фердинанд стає правителем ерцгерцогства Австрія, Штирія, Каринтія, Крайна (Вормська угода), Вюртенберга (віднятий Карлом V у його власників за перехід у лютеранство) й Тіроль (Брюсельська угода). З цього моменту Карл все більше довіряє своєму братові, хоча не наділяє значними політичними повноваженнями. У 1522—1530 роках Фердинанд представляє інтереси Карла V, коли той був в цей час в Італії.
Після загибелі брата дружини Людовика II у битві з турками при Могачі (29 серпня 1521 року) Фердинанд стає королем Угорщини (17 грудня 1526 року у Пресбурзі) та (23 жовтня 1526 року у Празі). Але з цього часу Габсбурги вимушені протистояти сильній Османській імперії на європейському континенті, що відволікало значні матеріальні, людські та фінансові ресурси.
Невдовзі після цього — 5 січня 1531 року в Кельні Фердинанда обрано римським королем — це був перший крок до звання імператора Священної Римської імперії. Рішення Карла V щодо коронування Фердинанда було продиктоване значними труднощами в управлінні величезними територіями, підвладними Габсбургам. По-друге політична ситуація вимагала постійної присутності в Німеччині представника габсбурзької династії для збереження своєї ваги та авторитету імператорської влади. Проте Фердинанд на випадок відсутності Карла V у Німеччині не мав права приймати принципових рішень, його роль зводилася до функцій адміністратора.
Але цей час Фердинанд використав для налагодження особистих відносин із курфюрстами, іншими князями та герцогами імперії, вільними містами тощо. Крім того, в очах німецьких володарів політична слабкість Фердинанда мала цінність. В умовах релігійної боротьби курфюрсти не бажали бачили на імператорському троні сильного правителя із значними економічними та військовими ресурсами. Цього у Фердинанда було замало, до того ж залежність від німецьких князів посилилась за рахунок натиску османів.
Але не все було гаразд у спадкових володіннях Фердинанда. Тут він стикнувся із протидією заможної шляхти та лютеран. У 1534 році австрійські війська були розбиті та вигнані з Вюртемберга. Фердинанд вимушений був погодитися повернути це герцогство колишнім власникам. Крім того, загрозу становила Османська імперія, які під час походів брала в облогу вже Відень (1529 рік) та Грац (1532 рік).
Проте політика на налагодження мира між католицькими та протестантськими князями знову підвищила авторитет Фердинанда у Німеччині. До того ж Фердинанд здобув підтримку імперського лицарства, захищаючі його інтереси проти великих феодалів. У 1540 році Карл V повернувся до Німеччини й відразу влада Фердинанда стала номінальною. Але він продовжував налагоджувати стосунки з курфюрстами та впливовими князями. У 1546 році Фердинанд видав одну свою доньку за герцога Альбрехта Баварського, а іншу за Вільгельма V Юліх-Клеве-Берзького. У 1550 році Карл V розробив план спадкової імперії, згідно з яким йому мав наслідувати Фердинанд, тому син Карла Філіп, а потім син Фердинада Максиміліан. Проте вже у 1551 році стало зрозумілим, що курфюрсти не підтримують обрання Філіпа імператором й навіть римським королем.
Разом з тим все більше невдач зазнавав його брат Карл V, в першу чергу у боротьбі із Францією. Тому 5-7 травня 1556 року відбулося зречення Карла V на користь Фердинанда.
Правління
Фердинанд став імператором Священної Римської імперії, коли йому вже було 53 роки. Офіційно на рейхстазі у Франкфурті у 1558 році. Основними напрямками його діяльності були — збереження релігійного миру в імперії та передача влади своєму синові — Максиміліану. Нарешті у 1562 році у Тренто він домігся обрання Максиміліана римським королем (28 листопада), а 30 листопада відбулася коронація Максиміліана II.
25 липня 1564 року Фердинанд I помер у Відні. Його поховано 20 серпня 1564 року у Празі, у соборі Святого Вітта.
Шлюб та діти
Дружина — Анна (1503—1547), донька Владислава II, короля Угорщини та Богемії.
Діти:
Єлизавета (1526—1545), дружина Сигізмунда II Августа Ягеллона, короля Польщі, великого князя Литовського
Максимілан (1527—1576)
Фердинад (1529—1595), герцог Тірольський
Марія (1531—1581), дружина Вільгельма V Юліх-Клеве-Берзького
Магдалена (1532—1590)
Катаріна (1533—1572), дружина Франческо III Гонзаго, герцога Мантуї та Монферрата, другий шлюб з Сигізмундом II Августом Ягеллоном, королем Польщі, великого князя Литовського
Карл (1540—1590), герцог Середньоземельний (Штирії, Каринтії та Крайни)
Анна (1528—1590), дружина Альбрехта V, герцога Баварського
Іоганн (1538—1539)
Барбара (1539—1572), дружина Альфонсо II Есте, герцога Феррари, Модени та Реджіо
Урсула (1541—1543)
Олена (1543—1574)
Іоганна (1547—1578), дружина Франческо I Медичі, великого герцога Тосканського
Цікаві факти
Девізом Фердинанда були слова «Fiat justitia et pereat mundus» («Нехай впаде світ, але здійсниться правосуддя»).
 
1538
Томас Говард, герцог Норфолк, фаворит Єлизавети I.
1628
Мальпігі Марчелло (Marcello MALPIGHI) (10.03.1628, Кревалькоре - 30.11.1694, Рим), італійський біолог і лікар. Професор Болонського університету і особистий лікар Папи Римського Інокентія XII відкрив капілярний кровообіг і вважається одним з основоположників мікроскопічної анатомії.
1738
Іван Барятинський, російський генерал, князь, ад'ютант ПЕТРА III.
1787
Устим Якимович Кармалюк (КАРМЕЛЮК) (10.03 (27.02) .1787 - 22 (10) .10.1835), лідер українського селянського повстання.
1845
ОЛЕКСАНДР III (10.03 (26.02) .1845, Санкт-Петербург - 1.11 (20.10) .1894, Лівадія, Крим), російський імператор (1881-94). Другий син імператора ОЛЕКСАНДРА II до смерті старшого брата, цесаревича МИКОЛИ, не був спадкоємцем престолу і виховувався як великий князь, що призначався, головним чином, для військової кар'єри. Але унікальність його правління укладена саме в тому, що в ці роки Росія не вела жодної війни, за що його часто називають Миротворцем. Він відрізнявся незвичайною фізичною силою, захоплювався музикою і любив займатися історією, збиранням історичних пам'яток та вивченням російської художньої стааріни. Не випадково при його найближчій участі було створено Імператорське історичне товариство, на чолі якого він стояв. Помер від гострої ниркової недостатності, що розвилася внаслідок зловживанням алкоголем. При Олександрі III Росія досягла високого ступеня могутності і отримала вирішальний голос у всіх справах європейських і азіатських.
1862
Сергій САЛАЗКІН, російський лікар, міністр народної освіти Тимчасового уряду (1917), директор інституту експериментальної медицини (1927-31).
1947
Кім КЕМПБЕЛЛ, перша жінка - прем'єр-міністр Канади.
1957
Усама бен Ладен, саудівський шейх, терорист № 1. Головне висунуте проти нього обвинувачення - вибух американських посольств в Танзанії і Кенії, коли загинули 200 осіб. Американський уряд обіцяє за його голову нагороду в 5 мільйонів доларів. З злочинною діяльністю Бен Ладена доводилося стикатися багатьом країнам, в тому числі і Росії, де в Чечні діють підготовлені ним бойовики. Очі карі, шкіра смаглява, зростання 194-198 см, вага 62-71 кг.
1964
ЕДУАРД (EDWARD), англійський принц, молодший син королеви Єлизавети II.
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 363 | Додав: Vchutel | Теги: Фердінанд І, Устим Кармалюк, Усама Бен Ладен, Кемпбелл, Говард, Мальпігі, Барятинський, Салазкін, Олександр ІІІ, Едуард | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар

Архів записів


Copyright MyCorp © 2017