П`ятниця, 29.03.2024, 13:00 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

22:03
11 січня народилися...
1638 
Ніколас Стено, данський анатом і геолог.
 
  Ніколас Стено (лат. Nicolas Steno) або Нільс Стенсен (дан. Niels Stensen; 11 січня 1638, Копенгаген — 25 листопада 1686, Шверин) — данський анатом і геолог. Його вважають батьком геології та стратиграфії.
Біографія
З ранньої молодості зайнявся медициною і привернув до себе увагу Бартоліна. Отримавши докторський ступінь, здійснив закордонну подорож із науковою метою, відвідавши Нідерланди, Німеччину та Париж. Стено відкрив проток привушної слинної залози, який згодом назвали «стеноном». Пізніше Ніколас відвідав Австрію, Угорщину, довго мешкав у Падуї, де почав цікавитися релігійними питаннями. Незабаром він отримав звання першого лікаря тосканського великого герцога Фердинанда II, і Козімо III доручив йому виховання свого сина. 1669 року він перейшов у католицтво і через два роки після цього отримав запрошення очолити кафедру анатомії в Копенгагені. Однак пропаганда католицьких ідей викликала невдоволення в нього на батьківщині, через що Стено повернувся в Італію, де вступив у чернецький орден і отримав призначення єпископом до Греції. Він остаточно полишив наукові заняття. Однією з головних заслуг Стено є ґрунтовне з'ясування ролі м'язів. Він показав, що це не простий матеріал для заповнення простору між органами, а необхідні органи руху.
Головні праці
«Observationes anatomicae» (1662)
«Observationum anatomicarum de musculis et glandulis specimen» (1664)
«Elementorum myologiae specimen seu musculorum d escriptio geometrica» (1667)
«De solido intra solidum naturaliter contento dissertationis prodromus» (1669)
«Discour sur l'anatomie du cerveou» (1669).
 
1755 
Александер Гамілтон, один з батьків-засновників США, перший секретар казначейства США.
 
  Александер Гамілтон (англ. Alexander Hamilton; *11 січня 1755, Невіс — †12 липня 1804, Нью-Йорк) — американський політик часів революції, один з найвидатніших мислителів на Філадельфійському конвенті. Простого походження, народжений батьками, які мешкали поза шлюбом на островах Британської Вест-Індії. Завдяки шанувальникам свого таланту молодиком переїхав до Нью-Йорка. Відвідував коледж, доки війна за незалежність, у якій він брав дуже активну участь, не урвала його студій. Після війни вивчав право та адвокатував. Був делегатом Континентального конгресу та одним з організаторів скликання установчого конвенту. Як делегат Філадельфійського конвенту відіграв доволі незначну роль, почасти тому, що був відсутній на багатьох засіданнях через свою адвокатську практику, почасти тому, що бажав далеко сильнішого федерального уряду, ніж більшість делегатів, а також тому, що не надто порозумівся з рештою делегатів від штату Нью-Йорк. Був одним з авторів «Федераліста», активно сприяв ратифікації Конституції у штаті Нью-Йорк. Секретар Джорджа Вашингтона під час Війни за незалежність. Обіймав в уряді Вашингтона посаду міністра фінансів та очолював партію федералістів. 1804 року загинув під час дуелі з Аароном Берром. Відомий усім із портрету на десятидоларовій банкноті.
«Федераліст». Збірка з 85 памфлетів, написаних Гамільтоном, Медісоном, Джеєм та ін., яка побачила світ у 1787-1788 рр. у США. У ній обґрунтовувалась концепція політичного устрою незалежної американської держави
 
1775 — Луїс де Ласі, іспанський політичний діяч; учасник Іспанської революції 1808—14; генерал.
 
1815 — Джон (Александр) Макдональд, перший прем'єр-міністр Канади (1867-1873, 1878-1891 рр.)
 
1859 — Джордж Керзон, британський політик, який визначив у 1919 році східну межу польських земель — «Лінію Керзона». Саме вона стала основою для сучасного українсько-польського кордону.
 
1906 
Альберт Гофманн, швейцарський хімік і літератор, 
широко відомий як "батько-винахідник" наркотику ЛСД.
 
   А́льберт Го́фманн (нім. Albert Hofmann; * 11 січня 1906 — † 29 квітня 2008) — швейцарський хімік і літератор, широко відомий як «батько» ЛСД.
Біографія
Альберт Гофманн народився в Бадені, Швейцарія й був старшим із чотирьох дітей у родині. У підлітковому віці йому довелося займатися торгівлею, щоб підтримувати родину й хворого батька. Однак він посилено займався самоосвітою, одержуючи грошову допомогу від свого хрещеного. Він навчався хімії в Університеті Цюріха. Його основна зацікавленість була у хімії рослин і тварин, і пізніше Гофманн провів важливі дослідження хімічної структури загальної для всі тварин речовини хітину, — за цю роботу він одержав докторський ступінь. Гофманн увійшов у хіміко-фармацевтичний підрозділ Лабораторії Сандоз (Sandoz Laboratories) (зараз «Novartis»), що перебуває в Базелі, почавши вивчати лікарські рослини: морську цибуля й грибок ріжки, як частина програми по очищенню й синтезу активних компонентів для використання у фармацевтичних цілях.
Його дослідження лізергінової кислоти, центрального загального компонента алкалоїдів ріжків, в остаточному підсумку привело до синтезу LSD-25 в 1938 році. Через 5 років, повторюючи синтез майже забутої речовини, доктор Альберт Гофманн відкрив психоделічний ефект LSD після випадкової абсорбції речовини через пучки пальців 16 квітня 1943 року. Через три дні, 19 квітня (день відомий як День велосипеда, після його поїздки додому під впливом LSD), свідомо прийняв 250 мікрограм (0.00025 грама) і випробував більше інтенсивний ефект. Після була проведена серія експериментів з LSD при участі самого Гофманна і його колег. Перші записи про ці досвіди були зроблені 22 квітня того ж року.
Гофманн став директором відділення природних продуктів Лабораторії Сандоз і почав вивчення галлюциногенних речовин знайдених у мексиканських грибах й інших рослинах, використовуваних аборигенами. Це привело його до синтезу псилоцибіна, активного агента багатьох «чарівних грибів». Гофманн також став цікавитися насіннями мексиканської іпомеї виду Rivea corymbosa, насіння якої називалися місцевими жителями Ololiuhqui. Він був здивований, виявивши, що активний елемент цих зернят хімічно схожий з LSD.
В 1962 році він і його дружина Аніта подорожували в південну Мексику для пошуку рослини «Ska Maria Pastora» (Листи Марі-Пастушки), пізніше відомої як Salvia divinorum. Гофманн виявив зразки рослини, але не зміг домогтися успіху в ідентифікації активних компонентів (сальвінорину А, Salvinorin B).
Він називав LSD «ліками для душі» і був засмучений загальносвітовою забороною речовини що призвела до того, що LSD пішов в андеграунд. «LSD успішно використовувався протягом 10 років у психоаналізі» говорив він, додаючи, що препарат був «украдений» молодіжним рухом 60-х США й потім невиправдано демонізований правлячими колами, до яких молодіжний рух був у опозиції. Він визнавав, що LSD може бути небезпечним у поганих руках.
Гофманн є автором більше 100 наукових праць й автором або співавтором декількох книг, включаючи його книгу «LSD — Моя важка дитина», що є частково автобіографією й містить опис відомої велосипедної подорожі.
У свій 100 літній ювілей 11 січня 2006 року він став центральною фігурою міжнародного симпозіуму присвяченому LSD.
У списку ста нині живих геніїв, опублікованому компанією Synectics на основі опитування, проведеного в 2007 році у Великобританії, Альберт Гофманн посів перше місце.
Помер природною смертю у своєму будинку в Бурзі під Базелем 29 квітня 2008 року, у віці 102 років.
Література
А. Гофманн. ЛСД — мой трудный ребенок
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 741 | Додав: Vchutel | Теги: Ніколас Стено, Джордж Керзон, Анатом, Александер Гамілтон, Луїс де Ласі, Альберт Гофманн, Джон (Александр) Макдональд, геолог, хімік, винахідник ЛСД | Рейтинг: 5.0/7
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024