П`ятниця, 29.03.2024, 18:31 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

21:35
11 жовтня - Дні історії

<div style="text-align: center;"><font size="2" style="font-size: 10pt;">1138 </font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2" style="font-size: 10pt;">Землетрус в Алеппо забрав життя 230 тисяч людей</font></div>

<div> </div>

<div>
<div><font size="2"><img align="left" alt="" src="/avatar/Kalendar5/zemletrys.jpg" />  Землетрус в Алеппо (також Халебського землетрус) - одне з найпотужніших землетрусів, відомих людству, і четверте за кількістю жертв (за приблизною оцінкою понад 230 тис. загиблих). Землетрус відбувалося в кілька етапів, охопивши території сучасних північної Сирії і південно-західній Туреччині, пізніше Ірану і Азербайджану. Пік руйнувань припав на 11 жовтня 1138, коли постраждав Халеб.</font></div>

<div><font size="2">Геологія</font></div>

<div><font size="2">Місто Алеппо, крупний і багатолюдний міський центр з часів античності, геологічно розташований вздовж північної частини системи великих геологічних розламів, до яких також відноситься і западина Мертвого моря, і які поділяють аравійську і африканську тектонічні плити, що знаходяться в постійній взаємодії. Дамаський літописець Ібн-аль-Каланіси записав дату землетрусу - Середа, 11 жовтня 1138, а також вказав кількість жертв - понад 230 тис. чоловік. Подібна цифра жертв і руйнувань шокувала сучасників, особливо західних лицарів-хрестоносців, оскільки тоді в північно-західній Європі, звідки більшість з них були родом, рідкісний місто мало населення в 10 тисяч жителів. На землях колишньої Візантійської імперії та різних арабських еміратах подібні багатолюдні міста ( Алеппо, Олександрія, Антіохія, Константинополь) зберігали населення по 200 тис. і більше з часів пізньої античності.</font></div>

<div><font size="2">До слова, в 1098 і 1124 року хрестоносці намагалися відбити Алеппо у арабських емірів Фатимідів, що правили містом з 1000 року, але взяти його не змогли, довольствовашісь сусідніми територіями, які також постраждали від підземних поштовхів, в особливості фортеця Гарем.</font></div>

<div><font size="2">Слідства</font></div>

<div><font size="2">Після землетрусу населення Алеппо відновилося тільки до початку XIX століття, коли в місті знов було зафіксовано населення в 200 тис. жителів. 24 серпня 1822 в місті відбулося чергове великий землетрус, в 1827 році його вразила епідемія чуми, а в 1832 році - холери. Події в Алеппо поклали початок ланцюжку близькосхідних землетрусів, які тривали протягом року (див. Землетрус в Гянджі).</font></div>

<div> </div>
</div>

<div><font size="2">1658 </font></div>

<div><font size="2">Російське військо перемогло поляків у битві під Вєрками</font></div>

<div> </div>

<div><font size="2">1702 </font></div>

<div><font size="2">Російські війська взяли шведську фортецю Нотебург , побудовану на місці російського міста Горішок Шлиссельбургская фортеця ( Горішок ) розташована біля самого витоку Неви з Ладозького озера, на Горіховому острові ( що дав назву самій фортеці ), навпроти міста Шліссельбург.</font></div>

<div> </div>

<div><font size="2">1783 </font></div>

<div><font size="2">У Петербурзі була заснована Російська академія 11 жовтня 1783 в Петербурзі була заснована Російська академія. Вона була вільним суспільством вчених і письменників , субсидованими Урядом. </font></div>

<div> </div>

<div><font size="2">1852 </font></div>

<div><font size="2">В Австралії почав роботу перший університет 11 жовтня 1852 пройшло урочисте відкриття Сіднейського університету. Рішення про організацію університету було прийнято в 1850 році Вільямом Вентворт , мандрівником , журналістом і політиком.</font></div>

<div> </div>

<div><font size="2">1891 </font></div>

<div><font size="2">У Стокгольмі відкрито перший етнографічний музей просто неба</font></div>

<div> </div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">1899 </font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">Почалася Друга англо-бурська війна</font></div>

<div style="text-align: center;"> </div>

<div>
<div style="text-align: left;"><font size="2"><img align="left" alt="" src="/avatar/Kalendar5/270px-Boers_at_Spion_Kop-1900-Project_Gutenberg_eT.jpg" />  Англо-бурська війна́ 1899—1902 — загарбницька війна Великої Британії проти бурських республік Оранжевої і Трансваалю, одна з перших воєн епохи імперіалізму.</font></div>

<div><font size="2">В англо-бурській війні Велика Британія прагнула розширити і об'єднати свої колоніальні володіння в Африці, захопити родовища алмазів і золота. Натхненниками війни були запеклі колонізатори С. Родс і Д. Чемберлен. Перевага сил британській армії та її надзвичайна жорстокість, незважаючи на запеклий опір бурів, привели до перемоги Великої Британії.</font></div>

<div><font size="2">1902 за Фіренгенінзьким договором бурські республіки включено до складу Британської імперії.</font></div>
</div>

<div>
<div style="font-size: small;"> </div>

<div style="font-size: small;"> </div>

<div style="font-size: small;"> </div>

<div><font size="1" style="font-size: 8pt;">Бурські вояки біля Спайон Коп. 1900</font></div>

<div style="font-size: small;"> </div>

<div style="font-size: small;"> </div>

<div style="font-size: small;">Найвизначніші польові генерали бурських загонів</div>

<div style="font-size: small;">Луїс Бота,</div>

<div style="font-size: small;">Де ла Рай,</div>

<div style="font-size: small;">Піт Кроньє,</div>

<div style="font-size: small;">Мартінус Теуніс Стейн,</div>

<div style="font-size: small;">Крістіан де Вет</div>

<div style="font-size: small;">Битви Другої англо-бурської війни</div>

<div style="font-size: small;">Битва біля Краайпана, 12 жовтня 1899 року</div>

<div style="font-size: small;">З вибухом війни, Де ла Рай був призначений на посаду одного із польових генералів. Де ла Рай здійснив атаку на британський броньований потяг, який йшов з Кімберлі до Мафекінга. Потяг зазнав аварії і після п’ятигодинного бою британці здалися. Цей випадок зробив Де ла Рая відомим, але загострив його відносини з обережним генералом Кроньє, який відправив його, щоб заблокувати просування ворога і послабити облогу Кімберлі.</div>

<div style="font-size: small;">Граспан, 25 листопада 1899 року</div>

<div style="font-size: small;">Генерал-лейтенанту Лорду Метуену, командиру Першої дивізії, було поставлене завдання посилити облогу Кімберлі і перевести його сили залізницею на північ Капської провінції. При виході з потяга, вони були обстріляні малими силами бурів, яких очолював комендант Прінслоу Бельмонт Коп’є. Проте наступного ранку, незважаючи на втрати, британці окопалися на горі. Бури на конях відступили до Граспана, приєднавшись до більшого загону фрістейтерів (від слова «Free state») і трансваальців під командуванням Прінслоу і Де ла Рая відповідно. Там бури зайняли кілька горбів, але не так успішно. Шлях через річку Моддер для генерала Метуен був закритий, через те, шо міст підірвали бури.</div>

<div style="font-size: small;">Битва на річці Моддер, 28 листопада 1899 року</div>

<div style="font-size: small;">Враховуючи переважаючу силу британської артилерії, Де ла Рай наполіг, що його вояки і вояки Прінслоу повинні окопатися на берегах річок Моддер і Рііт. Так почали вперше використовувати тактику окопної війни. План полягав в тому, щоб якомога ближче підпускати британців до себе, а потім відкривати по них вогонь з гвинтівок. Ця тактика перешкоджала використовувати артилерію повною мірою. Спочатку британці просувалися по відкритій місцевості безперешкодно. Але коли солдати Прінслоу відкрили шеренговий вогонь, британці сховалися, а артилерія почала обстріл окопів бурів. Серія атак англійців відтіснила фрестейтерів, але лише контратаки Де ла Рая дозволили бурам тримати оборону до сутінків, після чого вони просто відійшли. У цьому бою Де ла Рай був поранений, а його сина було вбито. Де ла Рай проклинав Кроньє за слабку підтримку.</div>

<div style="font-size: small;">Битва біля Магерсфонтайна, 11 грудня 1899 року</div>

<div style="font-size: small;">Після того, як бури змушені були відійти від річки Моддер, британці відремонтували міст. Тим часом загони Де ла Рая окопалися на горі Магерсфонтайн. Його незвичайна тактика була виправдана 10 грудня, коли гора не була взята. Під час світанку шум британського полку попередив захисників про наступ. Британський загін випадково наткнувся на бляшанки підвішені на натягнуті дроти. Після 9-годинного бою з важкими втратами, без будь-якого видимого просування, британці відступили. Генерала Метуена змістили, а на його місце поставили Лорда Робертса.</div>

<div style="font-size: small;">Незважаючи на поразку біля Магерсфонтайна і катастрофу на річці Тугела, змобілізувавши всі сили Імперії, британці почали поступово перемагати бурів. Генерал Кроньє разом цілою армією був захоплений в полон Робертсом. Блумфонтайн був здобутий 13 березня 1900 року, Преторія – 5 червня, Крюгер втік у Португальську Східну Африку.</div>

<div style="font-size: small;">Партизанська війна</div>

<div style="font-size: small;">Лише невелика купка бурів залишилася на полі боротьби. Де ла Рай, Луїс Бота та інші командири зібралися біля Кронштату і започаткували стратегію партизанської боротьби. Впродовж наступних 2 років вони проводили швидкі кампанії, перемагали у битвах біля Мудвіля, Нойтедахта, Дріфонтайна, Донкерхука і завдали величезних людських і матеріальних втрат британцям при Істерспрейті 25 лютого 1902 року, де велика кількість амуніції і провіанту була захоплена бурськими загонами.</div>

<div style="font-size: small;">Мир</div>

<div style="font-size: small;">У відповідь на партизанську тактику британці на чолі з Робертсом і Кітчером взяли на озброєння тактику випаленої землі. Вона включала в себе знищення всього, що могло б знадобитися для постачання бурських партизанів і навіть жінок і дітей. Знищувалися посіви, спалювалися ферми і домашні господарства, отруювалися джерела і солекопальні, членів сімей бурських повстанців і співчуваючих поміщали у концентраційні табори, в яких близько 50% дітей до 16 років померло. Бойовий дух бурів поступово почав спадати. З іншого боку бури чинили жорстокі репресії проти чорношкірих, які начебто симпатизували британцям і які видавали їм їхні місця розташування.</div>

<div style="font-size: small;">Британці пропонували скласти зброю ще в березні 1901 року, але Бота відхилив мирні переговори. Лорд Кітчер запропонував Де ла Раю зустрітися в Клерксдорпі 11 березня 1902 року для переговорів. Дипломатичні зусилля з виходу з конфлікту продовжилися і зрештою привели до угоди про подальші мирні переговори У Феріініхіні, в яких Де ла Рай взяв активну участь і посприяв підписанню мирного договору. Мирний договір у Феріініхіні був підписаний 31 березня 1902 року. Де ла Рай і Бота відвідали Велику Британію й США того ж року. Бурам було гарантоване самоуправління (надане у 1906 і 1907 р. Трансваалю і Оранжевій відповідно) і сплачено 3 млн фунтів стерлінгів компенсації.</div>

<div style="font-size: small;">Після війни Де ла Рай разом з Луїсом Ботою і Крістіаном де Ветом подорожували Європою, збираючи кошти для розорених бурів, чиї ферми були спустошені.</div>

<div style="font-size: small;">Українці в англо-бурській війні</div>

<div style="font-size: small;">Існує легенда, що під час Англо-бурської війни український найманець, Юрій Будяк (літературний псевдонім Віталій Таль), очолювавши один із військових загонів бурів, врятував від розстрілу майбутнього прем’єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчілля.</div>
</div>

<div> </div>

<div><font size="2">1921 </font></div>

<div><font size="2">На Всеукраїнському православному синоді в Києві була створена незалежна від російської православної церкви Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ)</font></div>

<div> </div>

<div><font size="2">1922 </font></div>

<div><font size="2">Директорією Совнаркома введено у обіг червонець</font></div>

<div> </div>

<div> </div>

<div><font size="2">1931 </font></div>

<div><font size="2">У СРСР ухвалено рішення про повну ліквідацію приватної торгівлі Економічна і політична криза , що охопили країну при « воєнному комунізмі » , змусили політичне керівництво шукати виходу з них. Перехід від «воєнного комунізму» до « нової економічної політики » (НЕП ) був проголошений Х з'їздом.</font></div>

<div> </div>

<div><font size="2">1938 </font></div>

<div><font size="2">Центральна влада Чехословаччини затвердила уряд Карпатської України</font></div>

<div> </div>

<div><font size="2">1939 </font></div>

<div><font size="2">В Сталіному на центральній вулиці Артема введено в дію першу тролейбусну лінію.</font></div>

<div> </div>

<div><font size="2">1961 </font></div>

<div><font size="2">На Семипалатинському полігоні проведено перший підземний ядерний вибухів 11 жовтня 1961 року колишньому випробувальному полігоні в Семипалатинську був проведений перший підземний ядерний вибух. </font></div>

<div> </div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">1982 </font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">У протоці Солент була піднята багатотонна частина корпусу бойового вітрильника «Мері Роуз »</font></div>

<div><font size="2"> </font></div>

<div>
<div style="font-size: 10pt;"><font size="2"><img align="right" alt="" src="/avatar/Kalendar5/4130.jpg" />  11 жовтня 1982 в протоці Солент на захід від Портсмута (Англія) була піднята багатотонна частина корпусу четирехмачтовий бойового вітрильника </font></div>

<div style="font-size: 10pt;"><font size="2">«Мері Роуз», затонулого в липні 1545.</font></div>

<div><font size="2">  Початок 16 століття відзначено появою в Англії величезних для того часу військових судів, що представляли собою вдосконалений варіант іспанських і португальських каракка. У 1511 році в Портсмуті побудували четирехмачтовий «Мері Роуз » водотоннажністю близько 700 тонн. Корабель, побудований за особистим розпорядженням Генріха VIII, став першим англійським судном, спроектованим як військове.</font></div>

<div><font size="2">  «Мері Роуз » мала вражаючі характеристики: водотоннажність - 700 тонн, довжина - близько 40 метрів, ширина - близько 12; на борту поміщалися 200 матросів, 185 солдатів, 30 канонірів, 2 лоцмана, 5 трубачів, 36 слуг і 91 знаряддя ...</font></div>

<div><font size="2">  19 липня 1545 «Мері Роуз» вийшла з Портсмута назустріч французькому флоту. Але в кількох милях від міста, в протоці Те-Солент, вона раптово накренилася, відкриті гарматні порти занурилися у воду ... Вітрильник потонув в лічені хвилини. Ймовірно, причиною катастрофи стали перевантаження корабля і невдале маневрування в протоці.</font></div>

<div><font size="2">  Більше чотирьох століть «Мері Роуз» лежала на грунті, поступово занурюючись в мул. У 1965 році англійський письменник ентузіаст - підводник А.Маккі, натхненний успішним визволенням з морського полону шведського корабля « Ваза » (до речі, загиблого при подібних обставинах), приступив до пошуків судна, і йому посміхнулася удача: вцілілий корпус вітрильника епохи Тюдорів вдалося виявити.</font></div>

<div><font size="2">  Особливий фонд протягом ряду років збирав кошти, і в 1982 році почалися роботи по підйому корабля. Головна проблема полягала в крайній старості дерев'яних деталей, що вимагало надзвичайної обережності. Судно затонуло на глибині 14 метрів, але за чотири з половиною століття було настільки занесено, що водолазам довелося під водою викопувати його лопатами. Підвівши під корпус «Старенької Мері» спеціально виготовлений сталевий каркас, судно витягли на поверхню потужним плавучим краном. Фінальну стадію тисячі людей спостерігали в біноклі, і ще 60 мільйонів - по телебаченню.</font></div>

<div><font size="2">  Збережений фрагмент знаменитого корабля нині знаходиться в окремому павільйоні музейного комплексу в Портсмуті.</font></div>
</div>

<div> </div>

<div> </div>

<div><font size="2">1994</font></div>

<div><font size="2"> У Росії відбулося обвальне падіння рубля по відношенню до долара ( « чорний вівторок» ) З переходом до « нової економічної політики » Росії знадобилася грошова реформа. Перша грошова реформа радянського уряду була проведена в 1922-1924 роках. </font></div>

Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 713 | Додав: Vchutel | Теги: Землетрус, англо-бурська війна, УАПЦ, військо, музей, червонець, приватна власність, уряд, тролейбусна лінія | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024