Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
Понеділок, 24.07.2017, 01:49

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1199]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 310

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2017 » Липень » 14 » 14 липня народилися...
22:43
14 липня народилися...
1602
Джуліо Мазаріні - французький політик, кардинал
 
Кардинал Джуліо Мазаріні народився 14 липня 1602 недалеко від Риму. Він був сином сицилійського дворянина. Дитинство Мазаріні пройшло в районі Ватикану, в підсумку юнак обрав кар'єру священика. Він навчався в Римі, потім у Мадриді. Повернувшись до Риму Джуліо Мазаріні стає послушником при Папі Римському. Однак у 1625 році він вирішує зайнятися політикою і починає працювати в дипломатичній службі. 
У 1628 року Мазаріні стає секретарем представника Папи в Мілані. У 1630 році молодий дипломат провів блискучі переговори з кардиналом Франції Рішельє, в результаті яких 19 червня 1631 між Францією та Іспанією було укладено перемир'я. З цього часу Мазаріні перейнявся великою симпатією до Рішельє і згодом ніколи не переривав контактів з ним. 
У 1634 році Джуліо Мазаріні вирушає до Франції, де він пробув 2 роки. Король Франції Людовик XIII високо оцінив здібності Мазаріні. У 1638 році він навіть рекомендував молодого священнослужителя на пост кардинала. Король також сприяв отриманню Мазаріні французького громадянства. 16 грудня 1641 Джуліо Мазаріні за протекцією Рішельє, став на той час першим міністром, був затверджений кардиналом Франції. Основною метою нового кардинала було припинення суперництва між різними угрупованнями в Римської католицької Церкви. 
У 1643 році після смерті Людовика XIII і Рішельє кардинал Мазаріні став першим міністром Франції і регентом при малолітньому Людовику XIV. У зовнішній політиці майстерний дипломат Мазаріні добився великих успіхів: він уклав Вестфальський мир 1648 роки, мирний і торговельний договори з Англією в 1655 році, Піренейський мир 1659 року. Завдяки йому Франція стала провідною державою Європи. Мазаріні жорстко придушував народні повстання, викликані політикою підвищення податків. Крім цього він знищив багато феодальних привілеїв, що викликало обурення купців і ремісників. 
Але в 1648 році у Франції почалися смути і народні хвилювання (Фронда), спрямовані, в першу чергу проти політики першого міністра. Фрондери вимагали видалення Мазаріні, паризький парламент оголосив його ворогом держави. Мазаріні, а також королеві Анні Австрійській довелося бігти з Франції. В 1653 Фронда була пригнічена. Мазаріні повернувся до Парижа і до своєї кончини займав пост першого міністра. 
 
Джуліо Мазаріні помер 9 березня 1661 в Венсене (Франція).
 
1816
Жозеф Артюр де Гобіно, (фр. Joseph Arthur comte de Gobineau; * 14 липня 1816— †13 жовтня 1882) — французький аристократ, письменник, дипломат, автор расової теорії, історичних і філологічних праць.
 
1872
Лев Васи́льович Бачи́нський (14 липня 1872, Серафинці — 12 квітня 1930, Відень, Австрія) — адвокат. Голова Української радикальної партії (1918–1930), посол до австрійського парламенту (1907–1918). У період ЗУНР — комісар Станіславського повіту, а потім — віце-президент Національної Ради ЗУНР.
 
1874
Аббас II Хільмі-паша (араб. عباس حلمي الثاني, *Александрія, 14 липня 1874, Александрія — 19 грудня 1944, Женева, Швейцарія) — останній хедив Єгипту (8 січня 1892 — 19 грудня 1914), пра-пра-правнук Мухаммеда Алі. Крім рідного турецької, він володів також арабською, англійською, французькою та німецькою мовами.
 
1874
Андре́-Луї́ Деб'є́рн (фр. André-Louis Debierne, *14 липня 1874, Париж — †31 серпня 1949, Париж) — французький фізик і хімік, першовідкривач хімічного елементу актинію.
Андре-Луї Деб'єрн навчався в елітній Школі індустріальної фізики і хімії в Парижі у Шарля Фріделя. Був близький до П'єра та Марії Кюрі, викладав у цій школі. З 1894 року працював в лабораторії П. Кюрі. У 1899 році, працюючи з відходами уранової смолки, виявив новий хімічний елемент актиній. У 1906 рці після смерті П'єра Кюрі активно брав участь у продовженні його робіт спільно з Марією Кюрі. У 1907 році виділив гелій як один з продуктів розпаду актинію. Визначив відносну атомну масу радону. У 1910 році спільно з Марією Кюрі вони виділили чистий зразок солі полонію і отримали зразок металевого радію, остаточно довівши індивідуальність цього елемента. У 1911 у ними був підготовлений перший стандартний зразок чистого хлориду радію для Міжнародного бюро мір і ваг для порівняльних вимірювань радіоактивності. З 1935 року працював в Інституті радію, і був також професором Паризького університету.
 
1879
Ауссем Володимир Християнович (* 14 липня 1879 — † 1936) — совєцький партійний та військовий діяч. 1918 року учасник першого з'їзду КП(б)У. 1921–1925 повпред УССР і радник повпредства СССР у Берліні й Відні. 1925 голова Всеукраїнської Ради Народного Господарства.
Народився в Орлі у дворянській родині. Виховувався в кадетському корпусі, навчався в Харківському технологічному інституті, потім — у політехнікумі в Німеччині, земля Брауншвейг. У революційному русі з 1901 як член меншовицької фракції РСДРП. Учасник Першої світової війни.
 
1899
Гре́горі Брейт (Григорій Альфредович Брейт-Шнайдер) (англ. Gregory Breit; * 14 липня 1899 — † 11 вересня 1981) — американський вчений-фізик, один із піонерів прискорювальної техніки.
 

1913

Джеральд Форд - 38-ий президент Сполучених Штатів.
 
Якось його запитали, як він хотів би бачити себе в історії, і Форд відповів, що бажав би, щоб у ньому бачили «славного хлопця, який залишив Білий дім у кращому стані, ніж те, в якому він його виявив». 
 
Джеральд Рудолф Форд народився 14 липня 1913 року в Гранд-Ренідсе, Мічиган. Він ріс в строго релігійному середовищі і як стипендіат вивчав юриспруденцію в Єльському університеті. Після другої світової війни, яку він офіцером з високими нагородами провів на авіаносці в Тихому океані, Форд пішов у політику. У 1948 році Форд був вибраний в палату представників від 5-го округу в Мічигані, де до 1965 року піднявся до лідера фракції республіканців. Джеральд Рудолф Форд мав до своїх 59 років незаплямовану репутацію і володів багатим політичним досвідом. 
У 1973 році Річард Ніксон призначає Форда віце-президентом США після відставки Спіро Агню. Менш ніж через рік, 9 серпня 1974 Джеральд Форд вступив вже на пост президента США, коли у відставку подав сам Ніксон у зв'язку з розслідуванням у справі Уотергейту. Більшою мірою, ніж інші віце-президенти, які несподівано висувалися на вищу посаду, Форд вважався перехідним президентом, принаймні, до тих пір, поки в результаті виборів не придбав власний мандат. Однак, коли в вересня 1974 року Форд помилував Ніксона без визнання тим своєї провини, його дії піддалися різкій критиці, а в пресі активно обговорювалося підозра в закулісної угоді. 
Джеральд Форд побив рекорд, який раніше належав Рональду Рейгану, і став найбільш довготривалим президентом США. 
Помер Джеральд Рудолф Форд 26 грудня 2006 в Каліфорнії.
 
1921
Дже́фрі Ві́лкінсон англ. Sir Geoffrey Wilkinson (*14 липня 1921, Тодморден, Йоркшир — †26 вересня 1996, Лондон) — англійський хімік, член Лондонського королівського товариства (1965), лауреат Нобелівської премії з хімії за 1973 (спільно з Е. О. Фішером).
 
1942
Хав'єр Солана - іспанський політичний діяч, вчений-фізик
 
Франсіско Хав'єр Солана Мадар'яга народився 14 липня 1942 року в Мадриді (Іспанія). Його батьком був відомий учений-хімік. Члени сім'ї Солана відносили себе до лібералів. З 1959 року Хав'єр Солана навчався на фізичному факультеті Мадридського університету. Однак був виключений за участь у лівій молодіжної організації, що знаходилася в опозиції франкістського режиму. Молодому лібералові довелося продовжити свою освіту у Великобританії і США. Він залишається працювати в США, де згодом захищає докторську дисертацію. Солано отримує ступінь доктора наук з фізики твердого тіла. Він також є автором більше 30-ти публікацій, присвячених дослідженням у цій галузі. 
У 1971 році Хав'єр Солана повернувся до Іспанії і працював в Мадридському університеті. У 1974 році він стає професором фізики. У 1970-ті роки Солано приєднується до іспанської соціалістичної робочої партії (ІСРП), лідером якої є Філіпе Гонсалес. У 1982 році Гонсалес стає главою уряду Іспанії. Він призначає Солана на посаду міністра культури. У 1988 року Хав'єр Солана був призначений на посаду міністра освіти і науки. З 1992 по 1995 рік очолював зовнішньополітичне відомство (МЗС) Іспанії. 
2 грудня 1995 Солана був одноголосно затверджений на пост Генерального секретаря НАТО. Хав'єр Солана був прихильником налагодження відносин альянсу з Росією. При проведенні операції НАТО в Югославії, завдяки гнучкості та дипломатичному таланту Солана, вдалося зберегти хоча б формальний консенсус в рамках альянсу. У жовтні 1999 року Хав'єр Солана став генеральним секретарем Ради Європейського Союзу і верховним представником Євросоюзу із зовнішньої політики і безпеки. У цей же період він також був генеральним секретарем Західноєвропейського Союзу. 
У грудні 2009 року Солана залишив всі свої пости в Євросоюзі і зайнявся наукою і викладанням. У 2011 році поряд з колишніми і діючими представниками ООН, у тому числі з Кофі Аннаном, у складі Глобальної комісії з наркотичною політики опублікував доповідь, що закликала легалізувати ряд наркотиків через неможливість боротьби з їх розповсюдженням. Проте ООН заявила, що ця доповідь не відповідає офіційній позиції організації. 
Хав'єр Солана одружений, його дружина - Консепсьон Хіменес Діас-Оюелос, у них двоє дітей - син Дієго і дочка Вега. 
 
1947
В'ячесла́в Степа́нович Брюхове́цький (* 14 липня 1947, Дзауджикау, Росія) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, Герой України, почесний президент університету «Києво-Могилянська академія».
Був головним ініціатором відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північно-американських університетів, згодом ректор і президент університету «Києво-Могилянська академія».
Член Спілки письменників України (з 1982 р.). Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Член правління благодійного фонду «Розвиток України» Рината Ахметова, член Наглядової Ради ВМГО «Союз обдарованої молоді»
Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня».
 
1953
Вале́рій Миха́йлович Аса́дчев (14 липня 1953) — український політик.
Народився в Києві 14 липня 1953. У 1977 році закінчив Київський політехнічний інститут (інженер-технолог) та Київську консерваторію ім. П. Чайковського (хоровий диригент). У 1997-му — юридичний факультет Національного університету ім. Т. Шевченка. Кандидат економічних наук (2003).
1977-1991 — Інженер-технолог дослідного заводу Інституту електрозварювання ім. Є. Патона.
1991-1995 — Депутат Московської райради в Києві, заступник голови райради.
1995-1998 — Голова держадміністрації Московського району Києва.
З 1998 року — член Народного Руху України. З 1999-го — член центрального проводу Української Народної Партії (до 2003-го називалася Українським Народним Рухом).
У 1998-2002 — Народний депутат України 3-го скликання від Народного Руху України.
Голова підкомітету з питань бюджету АР Крим, органів місцевого самоврядування та формування місцевих бюджетів Комітету Верховної Ради з питань бюджету. З 1998 року — викладач курсу «Бюджетна система України» в Київському славістичному університеті.
2002-2006 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 220 м. Київ. Входить до блоку Віктора Ющенка «Наша Україна». Заступник голови Комітету з питань бюджету.
Президент Віктор Ющенко 26 травня 2006 року призначив Асадчева головою Полтавської обласної державної адміністрації. На той час він був членом Української народної партії.
Дружина Валентина Михайлівна, інженер. Дочка Тетяна.
 
1977
Кронпринцеса Вікторія Інгрід Аліса Дезіре (швед. Kronprinsessan Victoria, Sveriges kronprinsessa, hertiginna av Västergötland нар. 14 липня 1977 р. у Стокгольмі) — спадкоємиця шведського Престолу, донька короля Швеції Карла XVI Густафа і королеви Сільвії, старша сестра принца Карла Філіпа і принцеси Мадлен. Вікторія після конституційної реформи 1980 року, що змінило порядок престолонаслідування, стала спадкоємною принцесою Швеції.
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 336 | Додав: Vchutel | Теги: французький політик, Хав'єр Солана, Джеральд Форд, 38-ий президент США, Кардинал, Бачинський, вчений-фізик, Аббас ІІ, Гобіно, Джуліо Мазаріні | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів


Copyright MyCorp © 2017