П`ятниця, 29.03.2024, 13:46 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

22:55
15 жовтня народилися...

<div style="text-align: center;"><span style="font-size: small; font-weight: bold;">1844 </span></div>

<div style="text-align: center;"><span style="font-size: small; font-weight: bold;">Фрідріх Ніцше (†1900), німецький філософ</span></div>

<div> </div>

<div>
<div><span style="font-size: small;"><img align="right" alt="" src="/avatar/Kalendar5/Nietzsche187a.jpg" />  Фрі́дріх Ві́льгельм Ні́цше, (нім. Friedrich Wilhelm Nietzsche, МФА: [ˈfʁiːdʁɪç ˈvɪlhəlm ˈniːtʃə]; *15 жовтня 1844 — †25 серпня 1900) — впливовий німецький мислитель, філософ, психолог і класичний філолог. Він був агресивним критиком традиційної моралі, утилітаризму, тодішньої філософії, матеріалізму, німецького ідеалізму, німецького романтизму та сучасного йому життя в цілому. Він є одним із найбільш читаних мислителів. Ніцше створив велику кількість афоризмів і експериментальних форм письма. Хоча його творчість було згодом спотворено й асоційовано то з філософським романтизмом, то з нігілізмом, то з антисемітизмом і навіть нацизмом — сам Ніцше гаряче відкидав свою належність до тих із цих форм, що вже існували в його час, аж до прямого протистояння їм. Його часто вважали натхненником філософського та літературного екзистенціалізму, а пізніше й постмодернізму. У багатьох відношеннях, його погляди важко зрозуміти в будь-якій систематизованій формі. Говорити про цілісне вчення Ніцше, мабуть, не можна. А його творчість була й залишається предметом палких суперечок.</span></div>

<div><span style="font-size: small;">Окремо, щодо концепції про надлюдину, то Фрідріха Ніцше уніфікують з фашистськими мислителями (сам Адольф Гітлер у своєму найвідомішому творі «Майн Кампф» робив посилання на праці Ніцше). Але сучасні філософи одностайно сходяться на думці, що Ніцше не був ні фашистом, ні нацистом. Це підтверджує той факт, що німецький філософ писав про «надлюдину» як про окремий об'єкт людської спільноти. Всупереч цьому фашизм розглядається як колективне явище або інакше стадний інстинкт.</span></div>

<div><span style="font-size: small;">Ніцше розкривав концепцію надлюдини через гостру критику християнської релігії, до своєї смерті встиг видати першу частину атеїстичної книги «Антихристиянин» («Антихрист»).</span></div>

<div><span style="font-size: small;">Християнство аж ніяк не слід оздоблювати й прикрашати: воно стало смертельним ворогом вищій людині, засудило її всі провідні інстинкти і виділило з них зло і злих... Християнство стало на бік усіх недолугих, ницих і безпорадних, створило ідеал, який суперечив потужним інстинктам виживання, загидило навіть розум духовно сильніших натур, оголосивши гріховними й облудними найвищі духовні вартості і прозвавши їх спокусами.</span></div>
</div>

<div> </div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">1905</font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">Бабко Анатолій Кирилович, український хімік-аналітик, академік АН УРСР</font></div>

<div> </div>

<div>
<div><font size="2">  Анато́лій Кири́лович Бабко́ (*15 жовтня 1905 — †7 січня 1968)  — український хімік-аналітик. </font></div>

<div><font size="2">Академік АН УРСР (1957).</font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">Біографія</font></div>

<div><font size="2">Народився 15 жовтня 1905 року в селі Судженське Томської губернії (нині Кемеровська область Російської Федерації).</font></div>

<div><font size="2">Закінчив хімічний факультет Київського політехнічного інституту (1927). З 1928 року навчався в аспірантурі під керівництвом відомого хіміка-аналітика професора І. В. Танаєва. Завідувач відділу аналітичної хімії Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР (1941–1968), професор. З 1944 року — водночас завідувач кафедри аналітичної хімії Київського університету.</font></div>

<div><font size="2">Був членом КПРС з 1940 року.</font></div>

<div><font size="2">Помер 7 січня 1968 року.</font></div>

<div><font size="2">Наукова діяльність</font></div>

<div><font size="2">Наукові дослідження присвячені проблемам хімії комплексних сполук, теорії та практиці хімічного аналізу. Вивчав рівноваговий стан комплексних сполук у розчинах. Обґрунтував загальні положення східчастої дисоціації у розчинах. Розробив методику визначення складу комплексів, що містяться у розчині. Велике практичне значення мають його дослідження у галузі потрійних комплексів, що утворюються в системі іон металу — ліганд — органічна основа, а також дослідження каталітичних реакцій.</font></div>

<div><font size="2">Бабко створив київську школу хіміків-аналітіків, досягнення якої відомі далеко за межами України, брав участь у роботі Міжнародного союзу по теоретичній і прикладній хімії. Він — автор понад 400 наукових робіт, підручника з аналітичної химії «Количественный анализ». Головний редактор «Українського хімічного журналу» у 1958–1968 роках.</font></div>

<div><font size="2">Основний напрям наукових досліджень Бабка — хімія забарвлених комплексних сполук і застосування їх у колориметрії. Його дослідження процесів комплексоутворення в розчинах стосуються не лише аналітичної, а й неорганічної і фізичної хімії. Розроблені Бабком методи аналізу комплексних сполук на основі вивчення оптичної густини розчинів та інших властивостей лягли в основу нової галузі фізико-хімічного аналізу комплексних іонних сполук. Ці методи широко застосовуються в промисловості.</font></div>
</div>

<div> </div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">1</font><span style="font-size: small;">907 </span></div>

<div style="text-align: center;"><span style="font-size: small;">Оскар Німеєр, бразильський архітектор, забудовник столиці країни Бразиліа</span></div>

<div> </div>

<div style="text-align: left;"><font size="2" style="font-size: 10pt;"><img align="right" alt="" src="/avatar/Kalendar5/200px-Oscar_Niemeyer-Pic-9-edit.jpg" />  О́скар Німе́єр (порт. Oscar Ribeiro de Almeida de Niemeyer Soares Filho; * 15 грудня 1907, Ріо-де-Жанейро — † 5 грудня 2012) — бразильський архітектор, один із головних забудовників столиці країни міста Бразиліа.</font></div>

<div style="text-align: left;">
<div style="text-align: center;"><font size="2">Біографія</font></div>

<div><font size="2">Ранні роки</font></div>

<div><font size="2">Народився в багатій родині, досить відомій в Бразилії. На питання, як став архітектором, він згодом відповів: «Випадково. Малював якось у повітрі щось пальцем, це помітили й на сімейній нараді вирішили, що дадуть мені художню освіту».</font></div>

<div><font size="2">Навчання</font></div>

<div><font size="2">Навчався в привілейованому коледжі. Кохався в футболі, як більшість бразильських підлітків, та в книжках, читав багато й безсистемно.</font></div>

<div><font size="2">1934 - закінчив Школу красних мистецтв. Серед викладачів школи був Лусіу Кошта.</font></div>

<div><font size="2">Лусіу Кошта</font></div>

<div><font size="2">Зустріч з викладачем Лусіу Кошта (1902-1998) багато чого визначила в житті Німеєра. Молодий Німеєр виказав здібності в архітектурній графіці, а Лусіу Кошта з 1932 забрав його до себе в архітектурне бюро.</font></div>

<div><font size="2">1939 - саме бюро Лусіу Кошта розробило проект павільйону Бразилії для Всесвітньої виставки в Нью-Йорку. Серед проектантів був і Німеєр.</font></div>

<div><font size="2">Пізніше, коли відбувся конкурс на містобудівний проект нової столиці, саме Лусіу Кошта одержав першу премію, і його проект було взято за основу для втілення; Німеєр приєднався до проектування й реалізації, адже вони з колишнім викладачем віддавна були однодумцями.</font></div>

<div><font size="2">Павільйон Бразилії, Всесвітня виставка в Нью-Йорку, 1939 р.</font></div>

<div><font size="2">Споруда мала два блоки, поєднані відкритою терасою на всю висоту будівлі. Вхід на терасу забезпечував гнучкий пандус. Обидва блоки мали різні і асиметричні фасади. Пласничність довгого виставкового павільйона-блока підтримували легкий вигін споруди і хвилясті кордони садових ділянок. Сміливі архітектори створили поряд не тільки басейн у вигляді підкови з тропічними рослинами, а використали під чергову садову ділянку навіть порожній простір під бетонним пандусом. Не дивно, що пластична споруда павільйона в Нью-Йорку принесла архітекторам світову славу.</font></div>

<div><font size="2">Сміливі рішення при цьому, однак, не затьмарили для архітектора жалюгідного стану будівельної промисловості Бразилії на той час. В передмові до книги «Нотатки про бразильську архітектуру » він писав :</font></div>

<div><font size="2">Наша сучасна архітектура відбиває соціальні протиріччя, в яких ми живемо і в кортих вона розвивається. Призначена обслуговувати замовників, байдужих до проблем економіки будівництва, і урядових органів, котрі усунулись від рішень національного масштабу і дійсно великого будівництва, бразильська архітектура вимушена імпровізувати лише в галузі її власних головних форм. В цих умовах ми реалізуємо фахову практику впродовж 20 років... Декотрі наші споруди високо оцінені з позицій проектування, але вони завжди відбивають соціальне розмежування в країні, де більшість мешканців має жалюгідне житло.</font></div>

<div><font size="2">Збіг обставин.</font></div>

<div><font size="2">На кар'єру архітектора спрацював і збіг декількох обставин. 1940 він познайомився з мером міста Белу-Орізонті Жоселіну Кубічеком. Пізніше, коли Ж.Кубічек став президентом країни, виникла ідея виконати нарешті статтю конституції (1891) про майбутнє перенесення столиці з Ріо-де-Жанейро ближче до центру країни (тобто до Бразильського плоскогір'я). Там і зійшлися для праці президент Жоселіну Кубічек, містобудівник Лусіу Кошта й архітектор Оскар Німеєр. Усі троє згодом увійшли в історію Бразилії та її архітектури. Пізніше в новій столиці сміливому президенту Жоселіну Кубічеку встановили обеліск, діє також меморіал президента.</font></div>

<div><font size="2">Нова столиця</font></div>

<div><font size="2">З 1956 Німеєр почав практично працювати над проектуванням нової столиці. За планом міста Лусіу Кошти було спроектовано широкий проспект, що закінчувався майданом Трьох Влад (законодавчої, виконавчої, судової). Комплекс мав символічне значення, і його втілено в дуже спрощених архітектурних формах. Чаша будівлі Палати депутатів символізувала політичні пристрасті під час обговорення законів, вежа сенатського будинку - стримані обговорення і відхилення невдалих проектів, а хмарочос - досягнення та прагнення успіху.</font></div>

<div><font size="2">Поруч, у контрасті з палацом Національного конгресу, побудували однакові, спрощені, не переобтяжені оздобленням будівлі міністерств.</font></div>

<div><font size="2">Проект було втілено лише за чотири ( 4 ) роки.</font></div>

<div><font size="2">Центральний проспект перетинає головна торгівельна вулиця столиці, що простяглася на понад 20 км. Вздовж неї лежать житлові квартали. Частину будинків піднято на 10-метрові пілони над поверхнею землі. Простір віддали під дитячі майданчики, місця паркування автомобілів, басейни (під час бразильської зими повітря в цій частині країни надто сухе - водойми працюють на зволоження повітря і створення мікроклімату). Безводне плоскогір'я збагачене і штучним ставом Параноа, що слугує тим самим цілям. Як на кінець 1950-х років місто мало фантастичний, дуже футуристичний вигляд. Його посилювали червоні землі, що ставали грязюкою під дощами, будівлі на ногах-пілонах, пласкі краєвиди, повна відсутність історичних пам'яток, відкриті незабудовані обрії. Нова столиця мала всі ознаки й вади так званого ідеального міста.</font></div>

<div><font size="2">Позаархітектурні проблеми</font></div>

<div><font size="2">Але грандіозний національний проект, втілений у життя без урахування попередніх помилок у створенні «ідеальних міст», утілив і ці помилки: монотонність стандартних житлових масивів, неприємну порожнечу майданів, акцент на новітніх, позбавлених багатогранності, формах архітектури та скульптури.</font></div>

<div><font size="2">Найнеприємніше почалося після заселення міста. Мешканці довго не сприймали його як рідне. Бюрократи приїздили, працювали, скільки від них вимагали, але на вихідні масово виїздили до Ріо-де-Жанейро, історичної столиці. Для еліти змінилися лише декорації. В місті запанували та ж корупція, схильність до махінацій, агресивності й цинізму, що й у старій столиці.</font></div>

<div><font size="2">Бразиліа швидко стала закритим клубом для багатих верств населення, куди не допускали простолюдинів. Мерія домоглася, щоби робітників виселили за межі передмість столиці на 20 і більше кілометрів, де виникли звичні фавели з бідністю, антисанітарією та безнадією. Виразна архітектура ідеального міста вкотре виявилися нездатною розв'язати проблеми буржуазного суспільства. В країні панували бідність і неписьменність. А з квітня 1964 року до цього хунта додала насильство, терор, скасування політичних свобід, арешти багатьох знайомих Німеєра. 200 викладачів університету Бразиліа на знак протесту полишили навчальний заклад.</font></div>

<div><font size="2">Вимушена еміграція (1964-1985)</font></div>

<div><font size="2">Радикальні політичні погляди Німейєра, його вступ до комуністичної партії, створили в умовах військової диктатури загрозу для його творчості і самого життя. Німеєра позбавили політичних прав, а в його архітектурному бюро зробили обшук. У цей час сам архітектор перебував у Франції. Відтак Німеєр вирішив не повертатися на Батьківщину. У вимушеній еміграції перебував і колишній президент Жоселіну Кубічек.</font></div>

<div><font size="2">У Франції Німеєр мешкав у 1964-1985 рр. Він мав на той час усесвітнє визнання й отримував замовлення на проекти в різних країнах світу (Франція, Ізраїль, Ліван, Алжир, Гана, Італія ).</font></div>

<div>
<div><font size="2">Повернення на батьківщину</font></div>

<div><font size="2">Після зміни влади й диктатури 1985 р. архітектор повернувся на батьківщину.</font></div>

<div><font size="2">Значення творчості</font></div>

<div><font size="2">У Бразилії та інших країнах за проєктами Оскара Німеєра споруджено десятки яскравих і незвичайних своєю композицією будинків і комплексів, серед яких особливе місце займає ціле місто Бразиліа, де він створив ансамбль виняткової оригінальності й виразності. Його роботам присвячено книжки й сотні статей. Мільйони бразильців вважають його за «поета архітектурних форм» і національного героя.</font></div>

<div><font size="2">Бароко з залізобетону</font></div>

<div><font size="2">Архітектура Оскара Німеєра, його архітектурна творчість мала декілька могутніх впливів - і від творів Ле Корбюзьє, і від творів бразильських архітекторів доби бароко. Це добре відчув сам Ле Корбюзьє, коли роздивлявся фото побудованих ансамблів Німеєра в Бразилії. Він тоді зауважив:</font></div>

<div><font size="2">Оскаре, в твоїх очах увесь час хвилясті гори Ріо-де-Жанейро. Ти створюєш бароко з залізобетону, але робиш це надзвичайно.</font></div>

<div><font size="2">Важливою особливістю художньої манери архітектора було широке використання хвилястих, заокруглених, енергійно окреслених ліній і об'ємів, що йшли за хвилястим рельєфом місцевості або нагадували природні об'єкти. Німеєр казав:</font></div>

<div><font size="2">Мене завжди вабили пластичні лінії. Подивіться навкруги. Хвилясті лінії панують навколо, панують у горах, у руслах річок, у хмарах на небі. Пряма лінія, створена людською рукою, здається мені штучною і далекою від природи. Я давно відчував, що багато чого в сучасній архітектурі можна і треба змінити. Адже залізобетон як будівельний матеріал має в собі надзвичайні можливості, слід лише використати їх більш винахідливо й розкуто.</font></div>
</div>

<div> </div>
</div>

Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 732 | Додав: Vchutel | Теги: Фрідріх Ніцше, Бабко Анатолій Кирилович, Оскар Німеєр, український хімік-аналітик, академік АН УРСР | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024