| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
23:17 16 серпня народилися... | |
1832
Вільгельм Вундт, німецький психолог, фізіолог, філософ і мовознавець, зіграв вирішальну роль у перетворенні психології в самостійну науку.
 Народився у 1832 році. Професор філософії в Лейпцизькому університеті (від 1875 р.), де організував першу у світі лабораторію експериментальної психології (1879). Окрім експериментальної фізіологічної психології нижчих процесів, визнавав також існування описової та історичної психології, метод якої застосовується до аналізу таких виявів людського духу, як мова, звичаї, міфи тощо.У тлумаченні співвідношення душі та тіла, психічного і фізичного виходив із первинності першого чинника. На думку Вундта, душа або дух є фундаментом матерії, а не навпаки. Логіку розглядав як теорію форм синтезуючого мислення, на яку має спиратися методологія усіх наук. Згідно з Вундтом, етика — це апріорне знання абсолютних цінностей.
Хоча опис звичаїв різних груп людей з точки зору психології утворює необхідне підґрунтя формування моральних норм, головним чином у цьому процесі є історично конкретизована рефлексія абсолютних цінностей.
Основні твори:
1876. Вплив філософії на емпіричні науки
1880. — 1883. Логіка
1886. Етика
1889. Система філософії
Цікаві факти:
На честь Вундта названа оптична ілюзія — Ілюзія Вундта.
На честь психолога названо астероїд 11040 Вундт
1845
Габріель Ліппман, французький фізик, нобелівський лауреат 1908 року
за розробку методу кольорової фотографії.
 Габріель Йонас Ліппман (фр. Gabriel Lippmann; 16 серпня 1845, Боннвуа,Люксембург —12 або 13 липня 1921 в морі) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1908 р. «За створення методу фотографічного відтворення кольорів на основі явища інтерференції».Незабаром після народження Габріеля сім'я Ліппманів переїхала до Франції.
Навчання
До 13-річного віку навчався вдома, надалі вступив до Ліцею Наполеона в Парижі.
У 1868 р. став студентом Вищої нормальної школи в Парижі. Тут, в результаті складання рефератів німецьких статей для французького журналу «fr : Annales de chimie et de physique», в ньому прокинувся активний інтерес до роботи з електричними явищами.
Поїздка до Німеччини
У 1873 у уряд профінансував його відрядження до Німеччини для вивчення методів викладання природничих наук. У Берліні він зустрічався з фізіологом і фізиком Германом фон Гельмгольцем. У Гейдельберзькому університеті Ліппман працював разом з фізіологом Вільгельмом Кюне і фізиком Ґуставом Кірхгофом.
Електрокапілярних явища
Найбільше значення для вибору напрямку досліджень мав показаний Кюне досвід, в якому крапля ртуті, покрита сірчаної кислотою, деформувалася при легкому дотику залізної зволікання. Ліппман зробив висновок, що два метали і сірчана кислота утворюють електричну батарею, і створений нею напруга змінює форму поверхні ртуті. Це і стало відкриттям електрокапілярних явищ.
Пропрацювавши кілька років у фізичних і хімічних лабораторіях Німеччини, він у 1875 р. повернувся в Париж, де захистив дисертацію чудову під заголовком «Relation entre les phénomènes électriques et capillaires». У 1878 він почав працювати на факультеті природничих наук Паризького університету. У 1883 р. Ліппман був призначений наступником Бріо (1817–1882) по кафедрі теорії ймовірностей і математичної фізики. У 1886 р. він зайняв після Жамена кафедру експериментальної фізики в Сорбонні і був обраний в члени академії наук.
Зміна поверхневого натягу ртуті в залежності від напруженості електричного поля в дозволило йому побудувати надзвичайно чутливий прилад, так званий капілярний електрометрії. У похилій капілярній трубці стовпчик ртуті реагує на малу різницю потенціалів значним переміщенням. Ліппману вдавалося виміряти напруги до 0,001 В.
Він винайшов також електрокапілярних двигун для перетворення електричної енергії в механічну роботу і назад, ртутний гальванометр, ртутний електродінамометр.
Теорема оборотності
Йому вдалося спостерігати утворення різниці електричних потенціалів при механічній деформації ртутної поверхні. Це призвело до найважливішого відкриття — сформульованої і опублікованій у 1881 втеоремі про оборотності фізичних явищ.
Ця теорема стверджує:
Знаючи про існування деякого фізичного явища, ми можемо передбачити існування і величину зворотного ефекту.
Застосувавши свою теорему до п'єзоелектричному ефекту, де електрична напруга виникає при стиску або розтяганні деяких кристалів, Липпман висловив гіпотезу, що якщо до кристалу прикласти електричне поле, то відбудеться зміна його розмірів.
П'єр Кюрі і його брат Жак провели експеримент і підтвердили припущення Ліппмана.
Нині зворотний п'єзоелектричний ефект широко застосовується в техніці нарівні з прямим.
Провідність рідин
Ліппман створив зручний метод для вимірювання опору рідин і вказав на два важливих факти, що стосуються проходження електрики через електроліти: Вода, заряджена позитивно, при зіткненні з негативним електродом містить надлишок водню, який розчиняється, лише тільки зовнішня електрозбуджувальна сила досягне достатньої величини; точно так само вода, заряджена негативно, навколо позитивного електрода містить надлишок кисню. Він вказав нові способи для досвідченого визначення «ома» і для вимірювання опору в абсолютних одиницях. Він перший висвітлив наслідки принципу збереження електричного заряду і застосував їх для розгляду завдань теоретичної електротехніки.
[icon] Цей розділ потребує розширення. (травень 2011)
Кольорова фотографія
Докладніше: Процес Ліппмана
Ліппман розробив метод одержання кольорових зображень, що базується на явищі інтерференції. Цей метод Ліппман представив у 1891 р. від Французької академії наук і за нього ж отримав в 1908 р. Нобелівську премію з фізики.
У 1888 у Ліппман одружився. У 1921 у помер на борту пароплава «La France», повертаючись з поїздки до Канади.
Інші досягнення
Поляризація гальванічних елементів.
Електромагнетизм
Теорія капілярних явищ
Сейсмологія:
Нова конструкція сейсмограф а для безпосереднього вимірювання прискорення при землетрусі.
Ідеї використання телеграфних сигналів для раннього оповіщення про землетруси і вимірювання швидкості поширення пружних хвиль в земній корі.
Астрономія — Ліппман розробив конструкцію двох астрономічних інструментів:
Целостат — оптична система з повільно обертається дзеркалом. Компенсує добове обертання і тим самим забезпечує отримання статичного зображення ділянки неба.
Уранограф, за допомогою якого виходить фотографічний знімок неба з нанесеними на нього меридіанами. Завдяки чому по такій картці зручно відраховувати інтервали часу.
Деякі звання
Ліппман був членом Французької академії наук і в 1912 році був обраний її президентом
Іноземний член Лондонського королівського товариства
Командор ордена Почесного легіону
Іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1912)
Іноземний член-кореспондент РАН (1917)
Праці
Крім численних статей у журналах «Journal de physique», «Annales de chimie et de physique» і в «Comptes rendus de l'Académie des sciences», Липпман надрукував вельми відомий підручник з термодинаміки («Cours de Thermodynamique professé à la Sorbonne» (Париж, 1886 і 1888 рр..)). У Франції цей підручник став одним із стандартних.
Значення
Роботи Ліппмана по фотографії в наш час не використовуються через технічну складність реалізації запропонованого ним процесу, хоча, в певному сенсі, вони передбачили виникнення голографії.
Тим не менше деякі інші його дослідження користуються в наш час великим попитом. Наприклад явища електрокапілярності і електрозмочування привертають останнім часом велику увага у зв'язку з розвитком мікрофлюїдики. За допомогою цих ефектів можна керувати рухом найдрібніших крапельок рідини по поверхні. Крім біотехнічних застосувань і масово виготовлюваних нині струменевих принтерів, ці ефекти можна використовувати в дисплеях (т.з. електронному папері) і об'єктивах зі змінною фокусною відстанню.
1950
Адам Мартинюк, перший віце-спікер Верховної Ради України, член Компартії
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
