Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
П`ятниця, 22.06.2018, 12:16

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1202]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 331

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2018 » Травень » 17 » 17 травня народилися...
23:00
17 травня народилися...
1155 Чингісхан - монгольський завойовник, засновник і великий хан Монгольської Імперії. Помер у 1227
Темуджи́н (монг. Temüǰin, Тэмүүжин; кит.: 铁木真; піньїнь: Tiěmùzhēn); 1155 — 18 серпня 1227) — монгольський державний, політичний і військовий діяч. Засновник і перший великий хан (1206—1227) Монгольської імперії, найбільшої імперії у всесвітній історії. Представник роду Борджигінів. Патріарх династії Чингізідів. Протягом 1186—1205 років об'єднав усі монгольські племена. 1206 року на курултаї племен проголосив створення Монгольської імперії, а себе — її правителем. Провів реформи, скеровані на ліквідацію племінного розподілу й формування потужного всемонгольського війська. 1207 року підкорив тангутську державу Західну Ся. 1215 року здобув Пекін й захопив чжурчженьську династію Цзінь, що володіла Північно-Східним Китаєм. 1218 року знищив ханство каракиданів у Середій Азії, а протягом 1219—1221 років завоював мусульманський Хорезм. 1220 року заснував столицю Монгольської імперії — місто Каракорум. 1223 року відрядив військо до Кавказу й степів Причорномор'я, що розбило руських князів і половців на Калці. 1226 року розпочав війну проти бунтівних тангутів. Загинув під час облоги тангутської столиці. На момент смерті керував гігантською державою, що простягалася від Японського моря до Каспійського. У часи існування монгольської династії Юань, створеної його нащадками, вважався засновником цієї династії та її першим імператором. В Монголії та Китаї вшановується як національний герой
1490 Альберт Старший - останній гросмейстер Тевтонського ордена, перший герцог Пруський
1749 Едвард Дженнер - англійський фізіолог, відкрив вакцину проти віспи. Помер в 1823 році
1831 Сергій Соловйов - російський історик. Помер в 1879 році
1836 Джозеф Норман Локіе - англійський астроном, заснував журнал Nature, виявив гелій на Сонці. Помер в 1971 році
1879  Симон Петлюра - український політичний і військовий діяч
Симон Васильович Петлюра народився (5) 17 травня 1879 у Полтаві, в багатодітній сім'ї. Батько мав невеликий візничий промисел, що було єдиним джерелом утримання численної родини. У Полтаві пройшло дитинство Симона, там отримав він початкову освіту в церковно-парафіяльній школі, а потім, з 1895 року, навчався в духовній семінарії.
Симон Петлюра почав політичну кар'єру як представник соціалістичного руху, поширеного на той час в Європі та Російської імперії.
Велике значення для формування світогляду Симона Петлюри мало вступ в 1900 році в Революційну українську партію (РУП), яка перша в 20 столітті підняла гасло української державності. Це був час, коли передова українська молодь тримала в одній кишені Маніфест Комуністичної партії, а в іншій - Шевченківський «Кобзар».
На початку революційної діяльності, щоб уникнути переслідувань, йому довелося деякий час працювати на Кубані, в експедиції з дослідження архівів з історії Війська Запорозького під керівництвом видатного вченого, члена-кореспондента Російської Академії наук і українського патріота Федора Щербини.
У 1903 році Петлюра переїхав до Львова, де почав журналістську діяльність.
Важливим етапом у формуванні його поглядів на визвольний рух був московський період. До Москви він потрапив влітку 1911 року. Разом з іншими українцями Москви Петлюра взяв участь в організації товариства «Кобзар», а в 1911 році спільно з О. Саліковський заснував і почав редагувати журнал «Украинская жизнь».
Лютнева революція 1917 року застала Симона Петлюру на Західному фронті в Білорусі. З розгортанням національно-визвольного руху в Україні Симон Петлюра відразу поринув у вир подій, які визначали долю країни, і незабаром увійшов у коло провідних фігур тогочасного українського політикуму.
Після проголошення Універсалу Центральної Ради і створення першого українського уряду - Генерального секретаріату на чолі з Володимиром Винниченком, Симон Петлюра був призначений секретарем з військових справ.
Наприкінці грудня 1917 року в результаті конфлікту і В. Винниченком по пакету принципових питань Симон Петлюра вийшов з уряду і залишив посаду військового секретаря.
Після гетьманського перевороту 29 квітня 1918 Симон Петлюра відмовився співпрацювати з урядом Павла Скоропадського і за порадою давніх товаришів по революційній діяльності очолив за гетьманату Всеукраїнський земський союз. Однак, опозиційно налаштований до влади, він продовжував критикувати діяльність гетьманського уряду, за що на початку липня 1918 року був заарештований і поміщений у в'язницю на чотири місяці.
Восени 1918 року, в результаті вкрай несприятливої ​​зовнішньополітичної ситуації, українська армія опинилася у так званому «трикутнику смерті» - під натиском ворожих сил білої армії А.Денікіна, більшовицьких військ і польської армії генерала Ю.Галлера. Симон Петлюра скликав 4 грудня 1918 військова нарада, на якій було вирішено продовжити боротьбу партизанськими методами.
Намагаючись вивести Україну з міжнародної ізоляції і знайти підтримку в боротьбі проти більшовицької Росії, Симон Петлюра пішов на компроміс з Ю.Пілсудським і вимушений був прийняти умови польського уряду, відповідно до яких Україна втрачала частину своїх західних земель - 162 тис. кв. км, на яких проживало 11 млн. громадян. Однак ставка на цей союз не виправдала себе. Польське уряд уклав у жовтні того ж року угоду з Радянською Росією.
Разом з урядом УНР Симон Петлюра перебував деякий час у Тарнові, потім - у Варшаві. У 1923 році уряд Радянської України зажадало від польських властей видачі Симона Петлюри як ворога народу. У зв'язку з цим він був змушений виїхати спочатку до Будапешта, згодом до Відня і Женеви, а з 1924 року оселився з родиною в Парижі. Там Симон Петлюра продовжував керувати діяльністю уряду УНР, заснував тижневик «Тризуб», активно займався публіцистикою.
26 травня 1926 на вулиці Расіна в Парижі Симон Петлюра був убитий С.Шварцбардом, уродженцем міста Ізмаїл. Згідно з деякими джерелами, вбивця був анархістом, особисто знайомим з Нестором Махном.
У травні 2005 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про увічнення пам'яті Симона Петлюри (поряд з іншими діячами УНР).
1886 Альфонс XIII - король Іспанії, правил в 1886-1931 рр.. Помер в 1941 році
1888 Горацій Додж - американський конструктор автомобілів, розробив автомобіль Dodge. Помер в 1920 році
1899 Аніта Конті - французький географ-мандрівник, перша в світі жінка-океанограф
1903 Аятолла Хомейні - лідер Ісламської Культурної Революції. Помер в 1989 році
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 325 | Додав: Vchutel | Теги: Чингісхан, Альберт Старший, Сергій Соловйов, Альфонс XIII, Горацій Додж, Аятолла Хомейні, Аніта Конті, Едвард Дженнер | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар

Архів записів


Copyright MyCorp © 2018