Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
Четвер, 23.11.2017, 21:32

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 321

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0

Головна » 2017 » Лютий » 18 » 18 лютого народилися...
21:09
18 лютого народилися...
1516
 Марія I Тюдор(MARY I TUDOR) 
(18.02.1516, Грінвіч - 17.11.1558, Лондон),
 
"З Ласки Божої, Королева Англії, Франції, Неаполя, Єрусалиму та Ірландії, Захисниця Віри, Принцеса Іспанії та Сицилії, Ерцгерцогиня Австрійська, Герцогиня Мілану, Бурґундії та Брабанту, Графиня Габсбург, Фландрська та Тірольська"
 
Біографія
 
Дитинство
Марія Тюдор була першою дитиною Генріха VIII і Катерини Арагонської, яка вижила: після декількох невдалих вагітностей і народження дітей, які помирали за кілька днів після пологів, Марію вважали просто чудом. Її охрестили в монастирській церкві біля палацу Гринвіч через три дні і нарекли на честь сестри Генріха, Марії, Рози Тюдорів.
Перші два роки Марію перевозили з одного палацу в інший: через епідемією пітниці, якої побоювався король, перебираючись усе далі від столиці. Свита принцеси в ці роки складалася з леді-наставниці, чотирьох няньок, пралі, капелана, постільничого і штату придворних. Усі вони одягалися в кольори Марії — блакитний та зелений. До осені 1518 року епідемія відступила — і двір повернувся в столицю та до звичного життя.
Тоді ж у Франції на престол вступив Франциск I, якому не терпілося показати свою силу й могутність: він бачив це у війні або у дружньому союзі з Генріхом, через шлюб Марії із французьким дофіном. Переговори щодо майбутнього шлюбу завершилися до осені 1518 року: Марія повинна була вийти заміж за дофіна, коли йому виповниться чотирнадцять років. Серед умов було й таке: якщо у Генріха не з’явиться спадкоємця чоловічої статі, корону успадковує Марія. Проте в таку можливість Генріх не вірив, адже сподівався на народження сина; до того ж, видавалось неможливим, що країною керуватиме жінка. Проте королева народила мертву дитину — і Марія залишилася єдиною претенденткою на англійський престол.
Дитинство Марії проходило в оточенні великої свити, що відповідала її становищу. Однак, батьків вона бачила досить рідко. Її становище злегка похитнулося, коли коханка короля Єлизавета Браун народила хлопчика (1519).
План виховання принцеси був складений іспанським гуманістом Вивесом. Принцеса мала навчитися правильно говорити, вивчити граматику і читати грецькою та латиною. Величезне значення приділялося вивченню творчості християнських поетів, а для розваги їй рекомендували читати розповіді про жінок, що пожертвували собою. У вільний час вона займалася їздою верхи й соколиним полюванням. Однак, у її освіті був один недогляд: Марію зовсім не готували до керування країною.
У червні 1522 року до двору Генріха прибув імператор священної Римської імперії Карл V, на його честь були влаштовані багаті свята. До цієї зустрічі готувалися кілька місяців: у час зустрічі підписано договір про заручини між Марією та Карлом (заручини із французьким дофіном були розірвані). Наречений був старшим нареченої на шістнадцять років, а Марії на той час було лише років шість. Проте, якщо Карл сприймав цей союз як дипломатичний крок, то Марія відчувала до нареченого романтичні почуття.
В 1525 році, коли стало зрозуміло, що Катерина не зможе народити спадкоємця, Генріх замислився про те, хто стане наступним королем чи королевою. Хоч його незаконнонародженому синові були даровані титули раніше, Марія одержала титул принцеси Уельської, який завжди носив майбутній спадкоємець англійського престолу: їй необхідно було здійснювати керування своїми новими володіннями на місці.
Уельс не був тоді частиною Англії, а лише залежною територією — і валійці вважали англійців завойовниками й ненавиділи їх. Принцеса виїхала у свої нові володіння наприкінці літа 1525 року з величезною свитою — на неї покладено обов’язки творити правосуддя й виконувати церемоніальні функції.
Юність
В 1527 році Генріх ставився до Карла прохолодніше. Заручини між ним і Марією були розірвані незадовго до від’їзду Марії в Уельс. Тепер його цікавив союз із Францією. Марію можна було запропонувати в дружини самому Франциску I чи одному з його синів. Її повертають в Лондон. Марія вже достатньо доросла, щоб відвідувати бали.
Але цей рік обіцяв Марії не тільки свята. Улітку 1527 року Генріх вирішив анулювати шлюб з Катериною Арагонською. Марія при цьому ставала незаконною донькою короля і втрачала свої права на корону.
Наступні кілька років Марія була засобом Генріха давити на королеву. Катерина не визнавала недійсності шлюбу, а Генріх, погрожуючи їй, не дозволяв бачитися з донькою.
Після самовільного розлучення Генріха з Катериною Арагонською життя Марії не покращилось. Король одружився вдруге — з Анною Болейн. А Марію відправив в услужіння до своєї нової дружини.
Ера Анни була недовгою, на зміну їй прийшла тиха і спокійна Джейн Сеймур. Вона народила королю сина і спадкоємця, але незабаром померла.
Тепер король змінював дружин дуже швидко. Після Джейн була Анна Клевська, потім Катерина Хауард, а останньою – Катерина Парр. Життя Марії тепер залежало від того, які стосунки складалися у неї з новими дружинами короля.
Після смерті Генріха Марія все ще не була одружена. Їй виповнилося 31 рік. Вона була другою претенденткою на престол після Едуарда – сина Генріха та Джейн Сеймур. Едуарду було дев’ять, коли він став королем. Він був слабким і хворобливим хлопчиком. Регентами при ньому стали герцог Сомерсет и Вільям Педжет. Вони побоювалися, що у випадку, якщо Марія вийде заміж, то за допомогою чоловіка спробує захопити престол. Її намагалися тримати подалі від двору і усіляко налаштовувули проти старшої сестри молодого короля — Єлизавети.
На королівському троні
В 1553 році Едуард помер. Після нього королевою на кілька тижнів стає Джейн Грей. Проте народ підняв бунт. Джейн зкинули, а королевою стала Марія. Їй було 37 років.
Після правління Генріха VIII, що оголосив себе главою Церкви, у країні було зруйновано більше половини церков і монастирів. При Едуардові його наближені розкрадали казну. Марія отримала бідну країну.
Вона знову наблизила до себе тих людей, які ще недавно були проти неї. Вона знала, що з їх допомогою буде правити країною. Марія почала відновлювати в країні католицьку віру, реконструювати монастирі і страчувати протестантів (за що отримала прізвисько Кривава Мері).
Одруження
Улітку 1554 року Марія вийшла заміж за Філіпа, сина Карла V, який був на 11 років молодший за дружину. За шлюбним договором, Філіп не мав права втручатися в керування державою, а діти, народжені в цьому шлюбі, ставали спадкоємцями англійського трону. А у випадку передчасної смерті королеви, Філіпп повинен був повернутися назад в Іспанію.
У вересні лікарі виявили у Марії ознаки вагітності. Народження дитини очікували в кінці квітня, але настало літо, а дитина так і не з’явилася. У королеви була помилкова вагітність. Через деякий час Філіп вирішив покинути Англію. Він повертався до дружини лише раз, увесь інший час проводив в Европі.
Смерть
Здоров’я Марії за життя ніколи не було міцним, а в 1558 році воно і зовсім погіршилося: королева захворіла і 17 листопада померла. Її поховали у Вестмінстерському абатстві. Після Марії почалася ера Єлизавети.
Пам'ять про Марію І
Королеві Марії І не поставили жодного пам’ятника на батьківщині. Нині її ім’я асоціюється із кривавими розправами. День її смерті (і одночасно день сходження на престол Єлизавети I) відзначали в країні як національне свято.
 
1690 
ОЛЕКСІЙ ПЕТРОВИЧ, царевич, син ПЕТРА ВЕЛИКОГО, згодом ним же засуджений до смерті.
1734 
Жан Марі Ролан (Ролан де Ла ПЛАТЬЕР) (ROLAND DE LA PLATIERE) (18.02.1734, Тізі, Божоле - 10.11.1793, Бур-Бодуен, поблизу м. Руан), жирондисти, міністр внутрішніх справ Франції. Покінчив із собою
1809 
Єгор Петрович КОВАЛЕВСЬКИЙ (18.02.1809 - 2.10.1868), російський державний діяч, дипломат, мандрівник, історик і письменник, почесний член Петербурзької АН, генерал-лейтенант, перший голова "Літературного фонду".
1832 
Октав Шанют, американський інженер-залізничник. Написав книгу "Прогрес літальних апаратів".
1857 
Дмитро Григорович ЩЕРБАЧОВ (18 (6) .02.1857, Бомбей - 18.01.1932, Ніцца), російський генерал, командувач 11-ю армією (1915-17), командувач румунською армією (1918).
1859 
Лука Монтуорі, італійський генерал, завойовник Трієста (1918).
1865 
Калин Знайдених, болгарський генерал, військовий міністр (1915-18).
1878 
Марія Іллівна УЛЬЯНОВА (18.02.1878 - 12.06.1937). Остання дитина в сім'ї Ульянових; агент "Іскри", учасниця революції 1905-07, Жовтневої революції 1917. Була членом редколегії і відповідальним секретарем газети "Правда", членом Комісії радянського контролю, ЦКК ВКП (б), ЦВК СРСР. Померла за загадкових обставин.
1887 
Гая Дмитрович ГАЙ (Гайк БЖІШКЯН) (18 (6) .02.1887, Тебріз - 11.12.1937), герой громадянської війни, комкор РККА, нарком у військових справах Вірменії. Розстріляний в НКВД.
 
1895 
Семен Костянтинович ТИМОШЕНКО 
(18 (6) .02.1895, с. Фурманка, нині Фурманівка Кілійського району Одеської області - 31.03.1970, Москва), 
радянський воєначальник, 
двічі Герой Радянського Союзу, Маршал Радянського Союзу,
 учасник 1-ї світової війни, нагороджений трьома Георгіївськими хрестами. 
З травня 1940 нарком оборони СРСР, зміщений за нетямущості влітку 1941. 
Будучи членом Ставки Верховного Головнокомандування, був номінальним головкомом різних стратегічних напрямків і представником Ставки на ряді фронтів.
 Після війни командував військовими округами. 
Кавалер вищого військового ордена "Перемога",
 5-ти орденів Леніна, 
5-ти орденів Червоного Прапора, 
3-х орденів Суворова I ступеня.
 
 
1903 
Микола Вікторович ПОДГОРНИЙ (18.02.1903, Полтавська губернія - 11.01.1983), двічі Герой Соцпраці, інженер-харчовик, що став найбільшим партійно-державним функціонером. 1-й секретар ЦК Компартії України (1957-63), член Політбюро, Президії ЦК КПРС, Голова Президії ВР СРСР (1965-77) - тобто формальний Президент країни. У 1977 був безцеремонно відправлений на пенсію Леоніда Брежнєва, вирішили додати до своєї посади генерального секретаря ЦК ще й президентську посаду.
1906 
Амазасп Хачатуровіч Бабаджаняна (18.02.1906, с. Чардахли, нині Шамхорскій район Азербайджанської РСР - 1.11.1977), російський воєначальник, Головний маршал бронетанкових військ (1975), Герой Радянського Союзу (1944). У Велику Вітчизняну війну командир механізованої бригади та гвардійського танкового корпусу. З 1969 начальник танкових військ. Бабаджаняна можна сміливо назвати "багатопрофільним" військовим. Він починав командиром стрілецького взводу, служив у штабі ППО Закавказького округу, а в радянсько-фінську був помічником командира кулеметного полку. У 1941 він отримав уже власний - знову стрілецький - полк; рік потому - механізовану бригаду, з якою форсував Дністер, заслуживши Героя; у 1944 - танковий корпус, з яким брав Берлін. Після війни Бабаджанян продовжував, що називається, рости, в 1967 очоливши Академію імені Малиновського, і ставши, врешті-решт, начальником всіх танкістів Радянської армії. Втім, звання головного маршала бронетанкових військ Бабаджанян отримав тільки в 1975 - всього за два роки до смерті
1913 
Артур АКСМАН, німецький нацист, глава "Гітлерюгенда", у післявоєнний час - бізнесмен.
1922 
Юхан Смуула (Juhan SMUUL) (18.02.1922 - 13.04.1971), народний письменник Естонії, автор широко відомого щоденника подорожі до Антарктиди "Льодова книга".
1951 
Чен СУИ-БЯН, президент Тайваню (з 2000)
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 399 | Додав: Vchutel | Теги: Щербачов, Семен Костянтинович ТИМОШЕНКО, Подгорний, Жан марі ролан, Калин Знайдених, Лука Монтуорі, Марія І Тюдор, завойовник Трієста, італійський генерал | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар

Архів записів


Copyright MyCorp © 2017