Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
Четвер, 16.08.2018, 17:07

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1202]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 334

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2018 » Липень » 19 » 19 липня народилися...
22:07
19 липня народилися...
1759
Серафим Саровський - російський священик, православний святий.
 
1761
Васи́ль Володи́мирович Петро́в (*8 (19) липня 1761 — †22 липня (3 серпня) 1834) — російський фізик-експериментатор, електротехнік-самоучка, академік Петербурзької АН (з 1809; член-кореспондент із 1802), першовідкривач дугового розряду, який називають дугою Петрова.
Василь Петров народився 8 липня 1761 у місті Обоянь (нині Курська область), у родині священика. Учився в Харківському колегіумі, потім Санкт-Петербурзький вчительської семінарії.
В 1788 Петров був призначений учителем математики та фізики в Коливансько-Воскресенське гірниче училище в Барнаулі. Звідки в 1791 переведений до Санкт-Петербургу на посаду викладача математики та російського стилю в інженерному училищі при Ізмайловськом полку. В 1793 учений запрошений Санкт-Петербурзькою медичною колегією викладати математику та фізику в Санкт-Петербурзькому медико-хірургічному училищі при військово-сухопутному шпиталі. В 1795, при перетворенні цього училища в медико-хірургічну академію, Петров одержав звання екстраординарного професора. Протягом декількох років створив багатий для того часу фізичний кабінет на базі колекції фізичних приладів Бутурлина.
 
1805
Алексіс де Токвіль - французький письменник, історик "Старий порядок і революція", міністр закордонних справ (1849 р.).
 
1814
Семюель Кольт - американський зброяр, творець револьвера, засновник збройової фірми.
Семюел Кольт народився 19 липня 1814 року в Хартфорді (штат Коннектикут, США). У шістнадцятирічному віці, працюючи матросом на бригу, Семюел звернув увагу на те, що після повороту рульового колеса одна з його рукояток потрапляє в захватні муфту і штурвал фіксується. Використавши аналогічний механізм при розробці стрілецької зброї, він створив перший револьвер, в якому при зведенні курка відбувався автоматичний поворот барабана і фіксація його в положенні для пострілу. Опис цієї конструкції становить зміст патенту, виданого Кольту 25 лютого 1836. 
Щоб заробити гроші на виготовлення дослідних зразків револьвера, екстравагантний винахідник під ім'ям «доктор Кольт» роз'їжджав по країні, даючи вистави з «звеселяючим газом» (закисом азоту). У 1835 році Кольт побував в Європі і отримав англійський і французький патенти на свій винахід. 
Під час американо-мексиканської війни 1846-1848 років «кольти» знадобилися техаським рейнджерам, і Кольт отримав перше державне замовлення на виготовлення 1000 револьверів. Не маючи власного збройового заводу, він уклав контракт з І.Уітні, сином винахідника хлопкоочистительной машини, а коли термін контракту закінчився, відкрив збройову майстерню в Хартфорді, де став випускати нові модифікації револьвера. 
У 1852 році він отримав замовлення на револьвер для морських офіцерів. Здобувши фінансову незалежність, Кольт в тому ж році купив «Південні луки» - пустище поблизу Хартфорда, уходивше під воду щовесни, звів там дамби і в 1855 році побудував великий збройовий завод, де і до наших днів розташовується «Кольт компані». На своєму підприємстві він ввів прогресивні заходи соціального захисту працівників: побудував зручні будинки, рекреаційний центр, прагнув звести до мінімуму ручну працю, використовуючи різні механізми. За час Громадянської війни компанія Кольта поставила урядовим військам сотні тисяч одиниць стрілецької зброї. 
Помер Кольт у Хартфорді 10 січня 1862 у рідному Хартфорді.
 
1840
Хосе Бальмаседа - президент Чилі (1886-91 рр..).
1849
Альфонс Алар - французький історик ("Історія Французької революції").
 
1898
Герберт Маркузе - німецький філософ, ідеолог лівих екстремістів Заходу.
Герберт Маркузе, представник Франкфуртської філософської школи, народився 19 липня 1898 року в Берліні, в єврейській родині. Під час Першої світової війни був покликаний в німецьку армію. У молодості Маркузе дуже захоплювався ідеями соціалізму. Брав участь у Листопадовій революції і соціалістичному повстанні «союзу Спартака» у Німеччині. Навіть після того як він залишив лави Соціал-демократичної партії, він зберігав зв'язок з робочим рухом. Погляди Маркузе як філософа багато в чому сформував його вчитель - Мартін Хайдеггер. Після, працюючи в Інституті соціальних досліджень при Франкфуртському університеті, Маркузе відчув сильний вплив марксизму і фрейдизму. Він зазначив, що проблематика багатьох праць Маркса і Фрейда схожа, і зумів у своїх поглядах об'єднати марксизм, екзистенціалізм і фрейдизм. Після приходу нацистів до влади Маркузе в 1934 році емігрував до США. Разом з іншими представниками Франкфуртської школи філософії вони привнесли в американську освіту деякі європейські традиції. У роки Другої світової війни він працював в інформаційних органах американської розвідки, виступав з антифашистськими статтями. Для Маркузе було великим потрясінням те, що його вчитель Хайдеггер залишився в нацистській Німеччині і підтримав нову владу, не бажаючи позбутися професорського крісла. Пізніше, працюючи в післявоєнній Німеччині експертом з денацифікації, найбільше Маркузе цікавився мотивами людей, які підтримали Гітлера. Роботи Маркузе містять критику класичного марксизму і радянського марксизму-ленінізму. Він не вірить у керівну роль робітничого класу, так як суспільство споживання розбещує всіх і робочий клас в першу чергу. У книзі «Одновимірна людина» він розмірковує про сучасне безкласове суспільство, далеке від комунізму. Єдиною силою, здатною на революцію, Маркузе визнає маргіналів, яким нічого протиставити системі, крім тотального неприйняття її цінностей. 
Герберт Маркузе помер 29 липня 1979 року в Штарнберзі (Німеччина).
 
1921
Розалін Ялов - американський фізик, який розробив метод визначення інсуліну в крові, Нобелівський лауреат.
1922
Джордж Макговерн - американський сенатор, демократичний кандидат у президенти США.
 
1939
Леоні́д Васи́льович Де́ркач  (*19 липня 1939, Дніпропетровськ)  — український політик, генерал армії України. Батько Андрія Деркача.
Народився 19 липня 1939 року в місті Дніпропетровську, українець, одружений. У 1970 році закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету. За фахом — інженер-механік.
У 1973 році закінчив вищи курси КДБ СРСР. Працював на «Південмаші» начальником першого відділу, на підприємствах ракетної промисловості. З 1972 року — в Управлінні КДБ СРСР в Дніпропетровській області. Був заступником директора Павлоградського механічного заводу, начальником Павлоградського відділу КДБ.
З грудня 1992 року керівник Державної служби України з питань технічного захисту інформації.
З серпня 1994 по липень 1995 року — перший заступник голови СБУ. З липня 1995 року голова Держмиткому України (Указ Президента України від 11 липня 1996 року № 525/96).
Дійсний державний радник митної служби (Указ Президента України від 24 червня 1996 року № 461/96). 22 квітня 1998 року його було звільнено з посади (Указ Президента України № 352/98) та призначено Головою СБУ (Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 353/98).
З 14 травня 2002 до 25 травня 2006 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 36 «Дніпропетровська область», висунутий виборчім блоком політичних партій «За єдину Україну!». Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Блоку НДП, № 13 в списку.
Відзнаки
Орден «Знак Пошани» (1990). Орден Богдана Хмельницького III ступеня (07.1999). 
Іменна вогнепальна зброя (1996, 1998, 1999, 2000). 
6 медалей. 
Почесна відзнака СБУ (1999). 
Відзнаки Міністерства оборони України «Доблесть і честь» (1998), «Ветеран військової служби» (2000). 
Почесна відзнака НОК України (1999). 
Відзнака Міністерства вугільної промисловості України «Шахтарська доблесть» I ступеня (1999).
9 липня 1999 року «за сумлінну державну службу, значні заслуги у становленні громадянського суспільства та захист національних інтересів України» нагороджений Орденом Святого Станіслава 1 ступеня.
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 285 | Додав: Vchutel | Теги: Семюель Кольт, Розалін Ялов, Хосе Бальмаседа, Серафим Саровський, Джордж Макговерн, Герберт Маркузе, Альфонс Алар, Алексіс де Токвіль | Рейтинг: 5.0/7
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар

Архів записів


Copyright MyCorp © 2018