Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
Понеділок, 20.11.2017, 05:06

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 321

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2017 » Жовтень » 19 » 19 жовтня - Дні історії
21:04
19 жовтня - Дні історії
1097
На раді князів в Любечі під керівництвом Володимира Мономаха 
узаконено розділення Русі на удільні князівства
 
  1097 був знаменним для російської історії. Події 1096, коли половецький хан Боняк розорив околиці Києва, переконали Ярославовичей в необхідності з'їхатися і УРЯД . Місцем з'їзду обрали Любеч, що стояв на стику київських, чернігівських і смоленських земель.
  19 жовтня 1097 по підйомному мосту в Любеч в'їхали Володимир Мономах, Святополк II, Давид Ігоревич, їх двоюрідний брат Василька Ростиславович та Олег і Давид Святославович. То були онуки Ярослава Мудрого. У їхніх руках були цілісність і благоденство Русі.
  На з'їзді в Любечі були вимовлені скорботні промови про будову світу і про те, «нащо губимо Руську землю», а половці «землю нашю несуть роздно».
  Вирішили Ярославовичі, що кожен тримає отчу землю. Святополк II сидить у Києві, на столі батька Ізяслава. Володимир II тримає доля отця Всеволода. А Олег, Давид і Ярослав Святославович сидять по містах, що раніше належали Святославу Ярославовичу. Давид Ігоревич мав сидіти у Володимирі Волинському. А два Ростиславовича - Володар і Василько - втримали Перемишль і Теребовль. Князі цілували хрест і, розходячись, заявили «так аще отселе хто на кого встане, то на того будем' вей і честьний крсть».
  Але до великої печалі Русі наміри Ярославовичей не завжди відповідали їх справах. А чим більше множилося плем'я Ярославовичей, тим більше мельчали ​​не тільки уділи, а й справи князів.
 
1653 
Для ведення переговорного процесу між обома державами в Україну з Москви вирушило велике посольство на чолі з боярином В. Бутурліним.
1812 
Наполеон залишив Москву
 
1813 
Поразка армії Наполеона в «Битві народів» під Ляйпцігом
 
   Битва під Лейпцигом (відома також як Битва народів, нім. Völkerschlacht bei Leipzig, 16-19 жовтня 1813 р.) — битва між військами імператора Наполеона і його союзників (Польща, Рейнський союз) та союзними арміями Австрії, Пруссії, Росії і Швеції. Битва відбулася на території Німеччини, з обох сторін у ній брали участь німецькі війська. Битва під Лейпцигом вважається найбільшою битвою у світовій історії до початку Першої світової війни. Битва завершилась поразкою Наполеона, призвела до вторгнення союзників у Францію і до першого зречення Наполеона від престолу в 1814 році.
Оскільки Наполеон при плануванні битви розраховував тільки на перемогу, то було вжито недостатньо заходів з підготовки відступу. Так, у розпорядженні всіх колон була тільки одна дорога на Вайсенфельс.
 Битва біля Гриммських воріт               
19 жовтня 1813                         
Картина Ернста Вільгельма Штрасбергера   
 
Диспозиція союзників на 19 жовтня була складена з розрахунком на продовження битви. Пропозиції Олександра (про форсування Пляйсе) і Блюхера (про виділення 20 тисяч кавалерії для переслідування ворога) було відхилено. Коли вранішній туман розсіявся, стало зрозуміло, що штурм Лейпцига не знадобиться. Король Саксонії прислав офіцера з пропозицією здати місто без бою, якщо французьким військам буде гарантовано 4 години на відступ. Олександр відхилив його і послав своїх ад'ютантів до колон з наказом про наступ.
Тоді як французька армія в штовханині протискувалася через західні Рандштадські ворота, а сам Наполеон лише насилу зміг вибратися з міста, російські війська під командуванням Ланжерона і Сакена захопили східне передмістя Халлес (нім. Halles), під командуванням Бюлова — Гріммас (нім. Grimmas). Петерстор — південні ворота міста — були взяті військами Беннігсена. Паніка серед захисників міста, що залишилися, досягла піку, коли помилково був підірваний міст Ельстербрюке, що знаходився перед Рандштадськими воротами. Почувши крики «Ура!» наступаючої армії, сапери висадили міст, попри те, що у місті залишалося ще близько 20 тисяч французів, зокрема сили Макдональда, Понятовського, Лорінстона. При відступі загинув маршал Понятовський, король Саксонії був узятий в полон. До першої години дня місто було повністю захоплене.
 
1918 
Створена у Львові Українська Національна Рада проголосила утворення Української держави на українських етнічних землях у складі Австро-Угорщини.
 
1941
Велика Вітчизняна війна - у Москві оголошено стан облоги
 
  Йшов перший рік Великої Вітчизняної війни. Німці завзято рвалися до Москви. І 19 жовтня 1941 Державний Комітет Оборони прийняв постанову, якою з 20 жовтня 1941 оголошувалося стан облоги в Москві і прилеглих до міста районах.   Постанова, зокрема, наказувало «порушників порядку негайно залучати до відповідальності з передачею суду військового трибуналу, а провокаторів, шпигунів і інших агентів ворога, які закликають до порушення порядку, розстрілювати на місці». 
  Було оголошено, що «...оборона столиці на рубежах, віддалених на 100-120 км на захід Москви, доручена командуючому Західним фронтом генералу армії Г.К. Жукову, а на начальника гарнізону міста Москви генерала -лейтенанта Артем'єва покладена оборона Москви на її підступах». 
  Було заборонено всяке вуличний рух з 12 години ночі до 5 години ранку. Для охорони порядку в розпорядження коменданта Москви генерал-майора К.Р. Сінілова надані війська внутрішньої охорони НКВС, міліція і робочі загони.   Місто наїжачився сталевими протитанковими « їжаками » і надовбами. Барикади перегородили вулиці та в'їзди до столиці. Сотні тисяч москвичів брали участь у будівництві укріплень.
 
1941 
Почалася Кримська оборонна операція, яка тривала до 16 листопада.
1943 
Альберт Шварц відкрив антибіотик стрептоміцин.
1943 
Радянські війська визволили районний центр П'ятихатки Дніпропетровської області.
1944 
В зайнятому радянськими військами Дебрецені утворено маріонетковий комуністичний уряд Угорщини.
1947 
Почалося (19-21 жовтня) масове (близько 150 тис. осіб) вивезення українців на Сибір.
1955 
Радянські війська полишили територію Австрії.
1956 
СРСР і Японія підписали в Москві декларацію про припинення стану війни і відновлення дипломатичних стосунків.
1961 
В Карлсруе, (ФРН), суд (8-19 жовтня), виніс вирок агенту КГБ Б.Сташинському, вбивці Л.Ребета i С.Бандери, та визнав відповідальними за організацію вбивств уряд СРСР i ЦК КПРС.
1964
Авіакатастрофа Іл-62 в Бєлграді, загинула радянська військова делегація — від 23 до 33 людей, серед інших начальник Генерального штабу СРСР маршал Бірюзов Сергій Семенович.
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 250 | Додав: Vchutel | Теги: Наполеон, стрептоміцин, Операція, Битва народів, Українська держава, Іл-62, П'ятихатки, вивезення українців, Авіакатастрофа, переговорний процес | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар

Архів записів


Copyright MyCorp © 2017