Дмитро Пожарський, московський князь, керівник (разом з К. Мініним)
антипольського ополчення (1611—12)
Дмитро́ Миха́йлович Пожа́рський (*17 жовтня 1577 — †30 квітня 1642) — російський державний і військовий діяч, князь, боярин (1613). В період польської і шведської інтервенції початку XVII століття 1608—1610 був прибічником Василя Шуйського в його боротьбі проти Лжедмитрія ІІ. Один з організаторів і керівників народного ополчення (разом з Мініним) в 1611—1612 роках. В 1612 це ополчення під його керівництвом визволило Москву від польських загарбників. Керував воєнними діями проти поляків у 1613—1618.
Життєпис
Після 1612 року життя князя складалося наступним чином. В 1613 році при вінчанні на царство Михайла Романова, першого царя нової династії, Пожарський був подарований боярством, а під час обряду коронації ніс державу. В 1618 році він бере активну участь у відбитті походу польського королевича Владислава, що не залишав надій зайняти російський престол. В 1619 році під орудою Пожарського засновується Ямський наказ, а з 1624 по 1628 рік він був керівником Розбійного наказу. У серпні 1628 Дмитро Михайлович призначається воєводою в Новгород. Потім він бере участь у Смоленській війні й мирних переговорах з поляками, пізніше є начальником Московського Судного наказу. В 1638 році він воєвода в Переяславле-Рязанському. Помер він 20 квітня 1642 року.
7979 Пожарський — астероїд, названий на честь діяча.