| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
20:28 21 серпня - Свята | |
Всесвітній день Аватара
 Авата́ра або авата́р (санскр. अवतार, avatāra?, «сходження») — термін у філософії індуїзму, що часто використовується для позначення сходження Бога з духовного світу у нижчі сфери буття з певною метою. Хоча українською слово «аватара» зазвичай перекладається як «втілення», точніше його можна перекласти як «вияв», тому що концепція аватари помітно відрізняється від християнської ідеї втілення Бога «у плоті». У християнстві Бог буквально втілюється «у плоті», тоді як аватари у індуїзмі є вічними формами або іпостасями Бога, що сходить у матеріальний світ, зберігаючи свою цілком духовну природу.«Вияв» або «проявлення» є найвідповіднішими термінами для правильного тлумачення поняття аватар. Найчастіше термін «аватара» асоціюється з Вішну та його десятьма основними аватарами, найпопулярнішими з яких є Крішна та Рама. Список десяти аватар Вішну наводиться у деяких Пуранах. У «Бгаґавата-пурані» міститься опис 22 основних аватар Вішну і стверджується, що аватарів Вішну є незліченна кількість. Аватари відіграють центральну роль у традиції Вайшнавізму — переважаючому напрямку індуїзму. У одних течіях вайшнавізму початковим джерелом усіх аватар вшановується Вішну і Нараяна, а у інших — Крішна.
У таких текстах, як «Ґанеша-пурана» і «Мудгала-пурана», описується сходження аватара Ґанеші та Шіви. Однак, аватари Вішну теологічно набагато більш значимі, і за більш глибокого аналізу джерел можна прийти до висновку, що історії про Ґанеша і Шіву є імітаціями попередніх сказань про аватари Вішну. Одна з найбільш ранніх згадок про аватари міститься у «Бгаґавад-Ґіті», де Крішна описує основні функції аватар — відновлення принципів дхарми, підтримання соціального та космічного порядку.
Аватари Вішну:
Найтрадиційнішими формами аватар у індуїзмі виступають аватари Вішну, які докладно описуються в Пуранах. Головними аватарами Вішну є десять маха-аватар (великих аватар) — так звані даша-аватари (від санскр. दश, daśa?, «десять»).
Аватара у літературі:
У літературі термін «аватара» застосовується у переносному значенні— перетворення, зміна, частіше на гірше. Наприклад, у сатиричному памфлеті «Ірландська аватара» Дж.Н.Г.Байрона (1821).
Київська Русь — День Стрибога
 Стрибог (давньо-російське Стрібог') - у східнослов'янській міфології бог вітру, що народився з дихання Рода. Ім'я його сходить до стародавнього кореня «Стрега», що означає «старший», «дядько по батькові». Подібне значення зустрічається в «Слові о полку Ігоревім», де вітри названі «Стрибожі внуки». Слов'яни відзначають день Стрибога 21 серпня.
Будучи повелителем вітру, Стрибог може викликати або навпаки припинити бурю, чи будь-яке інше природне явище, пов'язане з вітром. Стрибог разом з Перуном велить також громом і блискавкою. Вони - брати.
Стрибог постійно проживає в Окіяні-морі на острові Буяні і щодня створює 77 вітрів, які роздуває в усі сторони світу. Вітри ті можуть річки висушити і розтрощити ліси темні. Також в давньоруських текстах ім'я Стрибога постійно поєднується з іменем Дажбога.
Вітри, особливо ті, що викликають смерчі, завжди були явищем таємничим і кілька лякає. Слов'яни заклинали смерчі, закликали на допомогу Перуна, кидали в них ножі, камені, били палицями. Всі вітри, тихі чи, сильні чи, ласкаві чи - всі вони діти і внуки Стрибога. Імена їх: Посвист, Сіверки, Подага, напівденник і опівнічник.
З іншого боку, у слов'ян відома концепція вітру як душі (духу). Жертвують зазвичай клапті, стрічки, крупу, зерно, борошно, кашу, хліб, розкидаючи шматки за вітром в полі, і вимолюючи у нього угодних для врожаю вітрів.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
