Четвер, 28.03.2024, 18:00 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

18:32
24 червня - Дні історії
1314 
У битві при Баннокберне шотландський король Роберт Брюс розбиває армію англійського короля Едуарда II.
1497 
Fнглійський мореплавець Джон Кабо (італієць за походженням) відкрив Канаду, точніше один з її островів - Ньюфаундленд.
1537 
Ігнатій Лойола і його послідовники присвячені в духовний сан - орден Єзуїтів отримав офіційний статус.
Орден єзуїтів «Товариство Ісуса») виник у 1534 р. Його засновником був іспанський дворянин Ігнатій Лойола. Позбувшись через тяжке поранення можливості продовжувати військову службу, він вирішив присвятити себе «служінню Ісусу» і боротьбі з єрессю.
Головним напрямом діяльності єзуїтів були: виховання молоді в дусі істинного католицизму; проникнення в усі верстви суспільства. У першу чергу єзуїти повинні були проникати у правлячі кола з метою їх підкорення Ордену і католицькій церкві.
Фанатичні єзуїти, що мали зміїну вертливість, проникали у вищі верстви суспільства, у палаци коронованих осіб і, оплутавши їх сіткою інтриг, підкоривши своїй волі, робили з них слухняних виконавців політики Ордену й папства, не зупиняючись перед будь-якими провокаціями та злочинами.
Єзуїти проникали і в народні маси, вистежували й видавали інквізиції єретиків та «бунтівників». У колоніях будь-якими методами вони поширювали католицьку віру.
 
1710 
Засновано Царське село поблизу Санкт-Петербурга
У шведське час (1609-1702) на цій території існувала садиба шведського магната - Сарська миза. Після вигнання шведів з цього району Петро I подарував мизу А.Д. Меншикову. (13) 24 червня 1710 за указом імператора Сарська миза разом з 43 приписаними селами і угіддями була подарована Марті Скавронской (яка стала в 1712 році його дружиною під ім'ям Катерини Олексіївни). Цей день і є офіційною датою заснування Царського Села. Більше двох століть Царське Село було резиденцією російських монархів, одним з найпривабливіших передмість Санкт-Петербурга. 
 
   Катерининський палац 
у Царському селі (архітектор Ф.Растреллі)
Перший палац, «кам'яні палати про 16 світлицях» був побудований в 1724 році Іоганном Браунштейном по велінню цариці Катерини Олексіївни на місці вцілілої від військових дій садиби першого господаря маєтку. Розширення Сарской мизи спричинило за собою збільшення кількості палацових службовців. Поряд із резиденцією почала створюватися слобода. Будівлі, що розташовувалися в безпосередній близькості до Імператорського палацу, утворили спочатку Садову, а в наслідку служітельскіх (нині Середню) і Малу вулиці. У 1728 році маєток перейшло до цісарівною Єлизаветі Петрівні. До її сходження на престол в 1741 році єдиною значною будівлею в Царському Селі була Знаменська церква, створена в 1734 році архітекторами М.Земцовим і І.Бланка. З 1741 року царський Село стало офіційною резиденцією російських монархів. З цього часу почалося будівництво палацового ансамблю, гідроспоруд та звичайних міських житлових будинків. Безліч видатних архітекторів і художників, знаменитих різьбярів по каменю і дереву, найкращих ковалів і камнетесов трудилися тут над створенням палаців і парків. Італійське бароко, античні і готичні, єгипетські, китайські та давньоруські мотиви - все химерно переплелося в цьому дивовижному місті. Тут творили такі архітектори як І.Браунштейн, Ф.Растреллі, Ч.Камерон, Д.Кваренги, В.Стасов, А.Менелас, І.Монігетті, Ф.Валеріані. Жили і працювали Михайло Ломоносов, Гаврило Державін, Микола Карамзін, Василь Жуковський, Михайло Лермонтов, Федір Тютчев, Микола Гоголь, Микола Гумільов, Анна Ахматова, Олексій Толстой, Ілля Рєпін та інші. Назавжди пов'язано з Царським Селом ім'я Олександра Пушкіна, відбите у відомих всьому світу царскосельских пам'ятниках і назвах вулиць. Час розпорядилося так, що Царське село стало останньою сторінкою в історії резиденції. Після падіння монархії місто перетворилося на музей, який зберігає пам'ять про свою колишню велич. Сьогодні це місто Пушкін, який входить до складу Пушкінського району Санкт-Петербурга.
 
1717 
Представники англійських масонських лож заснували Велику ложу Англії
Масонство - це, по одному з визначень, релігійно-етичне рух, яка проголошує об'єднання людей на засадах братерства, любові, рівності і взаємодопомоги. Свою назву, організаційну форму (ложу), ієрархію, символічні атрибути: циркуль, молоток, схил, фартух, печатки, а також інші традиції масони запозичили у середньовічних цехових братств будівельників-каменярів. 24 червня 1717 в Лондоні з'явилася перша масонська організація, названа «Великої ложею». З часом її відділення відкрилися і в інших країнах Європи, в тому числі і в Росії. 
Обряд посвячення в масонську ложу
Масони протиставляли себе феодальній державі і офіційної церкви і, тим самим, прагнули створити таємну всесвітню організацію з метою мирного об'єднання людства в релігійному братерському союзі. Поступово в масонстві посилювалися елементи містицизму. Масони стали ототожнювати себе з середньовічними рицарськими і містичними орденами. У Росії перші масонські ложі з'явилися на початку 1730-х років. Вони неодноразово піддавалися гонінням і навіть заборонялися імператорськими указами. Однак, незважаючи на заборони влади, масонські ложі в Росії продовжували діяти аж до 1918 року, коли їх скасувало вже радянський уряд. У 1992 році почалося відродження масонських лож в Росії, в Москві була заснована ложа «Гармонія». У 1995 році була створена «регулярна» Велика Ложа Росії.
 
1793 
Затвердження Конвентом нової французької Конституції.
 
1812 
У межі Росії вторгся Наполеон.
24 червня 1812 армія французького імператора Наполеона I без оголошення війни вторглася до Росії. Супротивнику протистояла російська армія під командуванням генералів М. Барклая-де-Толлі, П. Багратіона і О. Тормасова, що налічувала близько 240 тисяч російських солдатів. Швидке просування французів змусило російське командування відступити вглиб країни. Відступаючи, російські війська вели ар'єргардні бої, завдаючи противнику значних втрат. У ході Смоленської битви на початку серпня був зірваний план Наполеона про розгром основних сил російських військ. 20 серпня імператор Олександр I підписав указ про призначення головнокомандувачем російськими військами М.І. Кутузова. 7 вересня він очолив російську армію під час генеральної битви під Бородіно. Наполеон втратив тут 58 тисяч чоловік і не зумів розгромити російську армію. Втрати росіян також були великі. Кутузов наказав відступати до Москви, де планував дати нове бій. Однак, дізнавшись, що резерви не підготовлені, 13 вересня на військовій раді у селі Філі він прийняв рішення залишити Москву французам, евакуювавши перед цим звідти все населення. Наполеонівська армія вступила до Москви 14 вересня. У цей же день місто охопив сильна пожежа. Таким чином, французи не отримали ні продовольства, ні відпочинку. А російська армія повернула на захід і по Калузької дорозі вийшла в район села Тарутина, звідки Кутузов розгорнув "малу війну" силами армійських партизанських загонів. Спроби Наполеона вступити в переговори були відкинуті. 18 жовтня він залишив Москву і попрямував у бік Калуги. Після битви при Малоярославце 24 жовтня Бонапарт був змушений відступити. У битві при Березині 26-28 листопада велика частина його армії була знищена. До кінця грудня Наполеон був остаточно вигнаний з Росії.
 
1844 
У Росії відтепер поміщикам дозволено звільняти селян без землі. Це призвело до масової урбанізації вільного селянства.
1885 
У Лондоні створено Міжнародний статистичний інститут.
1917 
Закінчився Перший З'їзд Рад.
 
1941 
Вийшла постанова "Про створення Радянського інформаційного бюро (Радінформбюро).
Радінформбюро - Радянське інформаційне бюро було створено 24 червня 1941 р. на основі постанови РНК СРСР і ЦК ВКП (б). Його метою було висвітлювати в пресі та по радіо міжнародні події, військові дії на фронтах і життя країни. Радінформбюро також стало першим в історії країни органом зовнішньополітичної пропаганди. «Від Радянського інформбюро ...» - кожен день при цих словах Юрія Левітана мільйони людей по всьому Союзу завмирали біля радіоприймачів. Радінформбюро передавало офіційну інформацію про стан справ на фронтах, в тилу і на окупованих територіях, про партизанський рух, керувало освітленням військових подіях по радіо, в газетах і журналах, які поширювалися по всьому світу. Радінформбюро знайомило читачів і слухачів з боротьбою Радянської Армії і народу проти фашизму, а в післявоєнний час - з основними напрямками внутрішньої і зовнішньої політики Радянського Союзу. Всього за роки війни прозвучало більше 2000 фронтових зведень та вислано близько 135 тисяч статей у бюлетені радянських посольств і місій, а також зарубіжним газетам, журналам і радіостанціям. 15 травня 1945 вийшла остання оперативне зведення Радінформбюро, коли Юрій Левітан повідомив: «Прийом полонених німецьких солдатів на всіх фронтах закінчений».
 
1945 
Парад Перемоги на Красній площі під командуванням маршала Жукова. Кульмінацією параду стало кидання фашистських штандартів і прапорів до мавзолею В.І. Леніна.
24 червня 1945 о 10 годині ранку Маршал Радянського Союзу Георгій Жуков виїхав на білому коні зі Спаських воріт на Червону площу Москви. Після команди «Парад, струнко!» Площа вибухнула гулом оплесків. Командувач парадом Костянтин Рокоссовський представив Георгію Жукову рапорт, а потім вони разом почали об'їзд військ. Слідом за цим пролунав сигнал "Слухайте всі!», І військовий оркестр виконав гімн «Слався, російський народ!» Михайла Глінки. Після вітальної промови Жукова був виконаний гімн Радянського Союзу, і розпочався урочистий марш військ. 
 
Скинення нацистських прапорів 
   до підніжжя Мавзолею
У параді взяли участь зведені полки від кожного діяв у кінці війни фронту, а також військові академії, військові училища та частини Московського гарнізону. До складу полків входили Герої Радянського Союзу, кавалери орденів Слави, прославлені снайпери і найбільше відзначилися орденоносці. Крім того, тут були піхота, артилеристи, танкісти і льотчики, кавалеристи, сапери і зв'язківці. 36 бойових прапорів найбільше відзначилися в боях з'єднань і частин несли спеціально підготовлені прапороносці з асистентами. З Берліна також привезли Червоний прапор Перемоги, яке було постало над рейхстагом. Слідом за полками фронтів і ВМФ на Червону площу вступила зведена колона радянських воїнів, які несли опущені до землі 200 прапорів німецько-фашистських військ, розгромлених на полях битв. Під барабанний бій ці прапори були кинуті до підніжжя Мавзолею.
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 628 | Додав: Vchutel | Теги: Наполеон, нова французька Конституція, Ігнатій Лойола, статичний, вторгнення, орден Єзуїтів, Джон Кабо, урбанізація, Ньюфаундленд, битва при Баннокберне | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024