| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
20:51 24 грудня - Дні історії | |
1518
Польський король Сигізмунд І дозволив князю Василю Сангушку
утворити з села Ковле місто з наданням йому магдебургського права.
  Ко́вель — місто обласного значення у Волинській області, райцентр Ковельського району. Розташований за 70 км від обласного центру — Луцька, за 65 км від автопереходу Ягодин-Дорогуськ та за 69 км від автопереходу «Доманове». У 2008 та 2011 році Ковель перемагав у всеукраїнському конкурсі «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку» серед міст з населенням до 100 тисяч мешканців.На середньовічному гербі Ковеля поряд з іншою геральдичною атрибутикою — контури веж замку і підкови — давнього символу щастя і достатку. Ці зображення відповідають тогочасній дійсності. На жаль, слідів старовинного замку не збереглося. Вчені-історики твердять, що Ковель знаходився під захистом укріпленого замку з кількома воротами та вежами, який, вірогідно, був розташований на острові, оточеному річкою Турією та її притоками. Навколо замку згодом і формувався центр міста, де оселялась знать, ремісники, шляхта. Замок мав гідрологічні споруди, що утримували воду, яка падала на великі колеса і крутила борошномельний механізм. Така споруда виконувала водночас і захисну функцію, і господарську — використовувалась, як млин. Старожили пам'ятають про цей замок за переказами, в яких йдеться про те, що він був знищений пожежею. Вцілілі від пожежі ворота з вежею, як останній свідок Ковельського замку, простояли до 1805 року і були зруйновані за наказом російського генерала, графа Сергія Каменського.
Через східні ворота і міст був вихід на дамбу, яка пролягала до вулиці в напрямку Луцька. На дамбі були влаштовані винні погреби, котрі давали відчутний прибуток до казни міста й замку. Дерев'яні шлюзи утримували потрібний рівень води, яка, падаючи, крутила колеса млина.
24 грудня 1518 року у Бересті, своєю грамотою польський король Сигізмунд І дозволив князю Василю Сангушку (див. Сангушки) утворити з села Ковле місто з наданням йому магдебурзького права. Він також дозволив улаштовувати там дві ярмарки щороку — на свято Воздвиження Хреста Господня та на четвертий день Різдва Христова. У 1536 році Ковель перейшов до королеви Бони. На той час місто мало уже багато населення. Там також знаходилася «Митна комора».
1518 рік довгий час вважався першою писемною згадкою про місто. Згодом було віднайдено запис, датований 1310 роком про народження польського короля Казимира Великого. А в 2004 році з'ясувалося, що ця дата належить іншому місту, що має схожу історичну долю. Це польське місто Коваль, Влоцлавського повіту. Саме тут, а не у Ковелі, народився польський король Казимир III Великий. Підтвердженням цього історичного факту стали матеріали, привезені краєзнавцем Анатолієм Суліком з міста Коваля. Понад 100 років ковельчани вважали своєю історію іншого міста. Вперше дата 1310 рік, як перша писемна згадка про Ковель, зустрічається у шостому томі «Энциклопедического словаря» видання Карла Крайя (Санкт-Петербург) у 1847 р., редактором якого був Альберт Старчевський. Цю історичну помилку, яка, на жаль, була продубльована у виданні 1897 року «Живописная Россия» (Санкт-Петербург), можна пояснити співзвучністю назв обох міст (давня назва Коваля — Ковалє, а Ковеля — Ковлє), а також схожістю географічних та історичних даних. Наприклад, на захід від Коваля є місто Брест-Куявський, від Ковеля в тому ж напрямку також є Брест-Литовський, як його називали в давнину. І Коваль, і Ковель були засновані на островах серед боліт та річок.
У 16 столітті у Ковелі був кравецький цех, також пекарський, гарбарський, шаповальський, панчошний, м'ясницький і кушнірський. Завдяки розвиткові ремісництва та торгівлі, місто швидко розвинулося. Про це свідчить і Ковельська волость, до якої належали два містечка — Жижва і Миляновичі, та села — Гриновичі, Шайно, Хотешів, Куйно, Красна Воля, Мощане, Дубова, Облапи, Вербка, Гойшино, Бахова, Скулин і багато інших.
У 1543 році місто перейшло в управління ковельських старост, котрі турбувались про його благоустрій, були розпорядниками королівських прибутків, чинили суд і розправу над шляхтою і селянами.
Основу економіки міста становило дрібне товарне виробництво, що забезпечувало потреби місцевого ринку.
4 червня 1564 р. Ковель зі своєю волостю перейшов до Андрія Курбського — князя із Московії, з вимогою що той має дотримуватися литовського статусу і місцевих законів, не порушувати прав ковельських міщан. Коли князь Курбський помер, його тіло було поховано в церкві св. Миколая в с. Вербці. Після проведених у 1848 р. археологічних досліджень, членами Київської Археологічної Комісії не було знайдено ні кісток, ні труни Курбського.
В першій половині 16 століття у Ковелі існувала школа, де учитель отримував «третій гріш» (зарплату) від місцевих церковних треб. У місті був притулок для пристарілих та бідних.
У Ковелі знаходилося декілька дерев'яних православних церков — Воскресенська, Благовіщенська та інші.
В 17 столітті і на початку 18-го, Ковель почав занепадати, польські королі віддали місто в оренду як свою власність. У 1770 році отримав Ковель Дмитро Яблоновський (див. Яблоновські) за 18,000 золотих і 24 гроша. Після 2-х років Ковель перейшов до краківського воєводи — Вацлава Пйотра Жевуського (пол. Wacław Piotr Rzewuski).
1624
Гетьман Михайло Дорошенко укладає міждержавний договір про взаємодопомогу між Військом Запорозьким та Кримським ханством.
1637 — Богдан Хмельницький — як військовий писар — підписав капітуляцію повстанців Павлюка під Боровицею.
1760 — Російська імператриця Єлизавета підписала указ про право поміщиків засилати своїх селян до Сибіру.
1814 — у Генті (нині Бельгія) Велика Британія та США підписали договір, що завершив Англо-американську війну.
1851 — Під час пожежі в бібліотеці Конгресу США згоріли 35 тисяч книг та безліч унікальних документів.
1871 — У Каїрі відбулась прем'єра опери Джузеппе Верді «Аїда», написаної для урочистостей з нагоди відкриття Суецького каналу.
1903 — У Великій Британії видано перший реєстраційний номер для авто — табличку з номером A1 отримав герцог Рассел, брат філософа Бертрана Рассела.
1908 — У Парижі відкрилося перше міжнародне авіашоу.
1914 — Німецький літак скинув бомбу на англійське місто Дувр, здійснивши перше в історії авіабомбардування.
1917 — у захопленому російськими більшовиками Харкові відкрився Всеукраїнський з'їзд рад, який завершився 25 грудня проголошенням т. зв. Української Народної Республіки Рад — на противагу УНР зі столицею в Києві.
1920 — на сцені «Метрополітен-опера» (Нью-Йорк) видатний італійський співак Енріко Карузо виконав останню у своїй кар'єрі партію — Елеазара (Галеві «Дочка кардинала»).
1943 — почалися Житомирсько-Бердичівська та Дніпровсько-Карпатська операція.
1943 — радянські війська зайняли районний центр Брусилів Житомирської області.
1958 — В СРСР запроваджують обов'язкову 8-річну освіту.
1979 — СРСР почав окупацію Афганістану.
1982 — Дослідний зразок найбільшого серійного вантажного літака у світі Ан-124 «Руслан» здійснив перший політ.
1991 — Організація Об'єднаних Націй визнала Росію правонаступницею СРСР, Російська Федерація зайняла місце СРСР в ООН і Раді Безпеки.
1991 — Республіка Білорусь визнала державну незалежність і встановила дипломатичні відносини з Україною. Незалежність України визнали Афганістан, Лівія, Монголія, Норвегія.
1997 — відбувся перший концерт гурту «Мандри», цей день вважається датою заснування гурту.
2004 — запущено на орбіту український супутник «Січ-1М» (супутник дистанційного зондування Землі; 2-й у серії супутників «Січ»)
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
