| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
23:20 25 грудня - Дні історії | |
336 — У Римі відбулося перше документально підтверджене святкування Різдва.
350
Римський імператор Ветраніон відрікається від престолу
на користь Констанція під час зустрічі у Ниші.
Констанцій дозволяє Ветраніону жити у імперії як простолюдину на державну пенсію.
 Ветраніон (лат. Vetranio) — † 356, Бурса) — імператор Західної Римської імперії з 1 березня по 25 грудня 350 року.Про Ветраніона відомо, що він народився в провінції Мезії, в тій частині області, що розташована в сучасній Болгарії, яку деколи, але мабуть помилково називають Ветріано. Він був досвідченим солдатом і офіцером, коли попросив Костянтину — сестру римського імператора Констанція II, оголосити себе Цезарем (1 березня, 350). Інший її брат, імператор Констант, був убитий узурпатором Магненцієм дещо раніше в цьому ж році. Монети карбовані у цей час позначають Ветраніона як імператора. При цьому він виступав на стороні Констанція II, який був у цей час у поході проти персів. Констанцій II присвоює йому титул авґуста та пересилає кошти на утримання армії. У цей час також була спроба узурпації влади Непотіаном, яку однак Ветраніон швидко придушив.
При поверненні Констанція II з походу проти персів його зустрічає Ветраніон у Найсі (тепер Ниш). Він зустрів імператора Сходу з усіма почестями і передав йому свої війська. У грудні 350 року Ветраніон склав із себе повноваження авґуста і провів решту свого життя спокійно і забезпечено у Бурсі.
 Констанцій II (лат. Flavius Julius Constantius, грец. Kōnstantios Κωνστάντιος, * 7 серпня 317 року, Сірмій — † 3 листопада 361 року, Мопсуестія, Кілікія) — син Костянтина Великого, імператор з 337 по 353 східної частини імперії і по 361 рік усієї Римської імперії.Юність та поділ Римської імперії
Констанцій народився в імператорській сім'ї в Сірмії, 7 серпня 317 року. У 324 році у віці 7 років Констанцій був вже призначений своїм батьком — Костянтином Великим цезарем і отримав під свій контроль східну частину імперії. Після смерті батька у 337 році відбулося ряд вьивств — військові убивають родичів Костянтина Великого, залишаються лише сини померлого імператора і непонволітні племінники. Констанцій у віці 20 років разом з братами у цьому ж році прийняв титул Авґуста. Відбувається конфеенція у Вімінаціумі де проводять поділ володінь. Констанцій отримує в управління Азію, а також весь Схід імперії, починаючи з Мармурового моря. Його молодший брат Констант отримав Африку, Італію, Іллірію, Далмацію, а старший Костянтин II — Галлію, Іспанію, Британію, а також Константинополь. Балканський півострів (Фракія, Македонія і Ахая) дістався племіннику Костянтина Великого — Далмацію.
Мир між братами довго не протримався. На Заході у 340 році почалася боротьба між Константом і Костянтином II, в якій Костянтин загинув. Констант захопив його володіння і на 10 років отримав у свої руках весь Захід імперії, включно з Балканами. Незабаром почалися наступні проблеми у відносинах, але вже між Констанцієм і Константом. Констант став на строну Афанасія Великого і виступив проти аріан, прихильником яких був Констанцій ІІ. Проте до військового конфлікту не дійшло, брати помирилися і Афанасій Великий навіть повернувся із свого вигнання назад у Александрію.
Узурпатор Магненцій та перша війна з персами
Батько Констанція — Костянтин Великий перед своєю смертю у 337 році планував напад на імперію сассанідів на сході які проникли у римські провінції. По його смерті цю кампанію взяв на себе Констанцій. Бойові дії тривали з перемінним успіхом спочатку у Вірменії а потім у Межиріччі з 338 по 350 роки. Йому вдалося укріпити кордони. У 350 на сассанідів напали кочові народи і римляни могли вивести значні військові угрупування з цього району. Констанцій залишає за себе намісником на сході Цезаря Констанція Галла і одружує його із своєю сестрою Константиною. Він мусив повертатися на захід, щоб побороти загрози від узурпатора Магненція. У 350 році Констант отримав супротивника, полководя — Магненція, якого висунули війська у Британії на імператора. Спалахнула неминуча війна. Магненцій зібрав величезні сили, включив в свою армію безліч німецьких найманців і отримав чисельну перевагу над Константом. Констант незабаром стає жертвою змови і гине. У той же час Ветраніон досвідченого командира і офіцера Констанція II проголошено Цезарем на заході. Це очевидно відбулося (1 березня, 350) по проханні Костянтини — сестри імператора Констанція II, оголосити його Цезарем на противагу Магненцію, поки Констанцій II був на війні на сході. Також Констанцій II присвоює йому титул Авґуста та пересилає кошти на утримання армії. У цей час також була спроба узурпації влади Непотіаном, яку однак Ветраніон швидко придушив. При поверненні Констанція II з походу проти персів його зустрічає Ветраніон у Найсі (тепер м. Ниш) з усіма почестями і передає йому свої війська. У грудні 350 року Ветраніон також складає з себе повноваження як Авґуст і проводить решту свого життя спокійно і забезпечено у Бурсі. У тому ж 350 році відмовившись від мирних пропозицій Констанція II, Магненцій вступив в придунайські провінції. Там, не зважаючи на початкові невдачі, йому вдалося закріпитися в тилу у армії Констанція, змусивши його повернути назад. Однак вже у 351 році Констанцій II, розбиває його у битві при Мурсі (сьогодні Осієк). Магненцій влітку 352 року повертається з військами назад в Галію. Потім зазнавши ще кілька поразок, Магненцій покінчив життя самогубством у Ліоні у 353 році. З 354 по 356 Констанцій II проводить низку військових дій проти германців, які правда не принесли очікуваного результату. Лише Юліану вдалося там стабілізувати ситуацію.
Друга війна з персами
Констанцій Галл залишений на сході не виправдовує сподівань Констанція, веде легкий спосіб життя, налаштовує проти себе жителів Антіохії. Навіть сестра Констанція та дружина Галла — Константина не може вплинути на нього. В результаті у 354 році він був страчений. У 355 році він призначає на заході Цезарем Юліана а сам відправляється на схід. У 357 та 359 роках успішно бореться з квадами і сарматами на Балканах. Констанцій II вступає у переговори з Шапуром ІІ — королем персів. У 358 році Шапур ІІ вимагає віддати йому Межиріччя та Вірменію. Констанцій відмовляє. У 359 році починається наступ персів, до якого очевидно римляни не були підготовлені і втрачають території. Констанцій II викликає війська з Галлії для підкріплення. Однак у Галлії в той час війська проголошують імператором Юліана. Шапуру ІІ не вдається у той час проникнути у глибину римської території, до того ж корль Вірменії став на сторону римлян. Однак війська сходу і заходу імперії рухалися одно проти одного. Юліан дійшов до Дунаю і взяв штурмом Сірмій. Однак до вирішальної битви не дійшло.
Констанцій II помирає 3 листопада 361 року у Кілікії, ослаблений гарячкою та труднощами минулих років. Юліан доправляє тіло Констанція у Константинополь, щоб надати йому останні почесті. Констанція, третя дочка Констанція ІІ, стає пізніше дружиною Граціана.
496 - Король франків Хлодвиг приймає католицизм у Реймсі
597 - Августин Кентерберійський та його послідовники охрещують 10,000 англо-саксів
800 — У Римі папа Лев III коронував франкського короля Карла Великого імператором. Карл став другим, після візантійського імператора, хто прийняв цей високий титул.
1000 - Створення Угорського королівства на чолі з Стефаном I
1025 — Мєшко II Ламберт коронований на короля Польщі.
1066 — Вільгельм Завойовник став королем Англії.
1076 — В Гнєзно відбулась коронація Болєслава II Сміливого на короля Польщі.
1100 - Коронування Балдуїна I королем Єрусалиму
1130 - Рожер II проголошується королем Сицилії
1261 - Імператора відновленої Східної Римської імперії Іоанн IV Ласкаріс осліплюють за наказом його співправителя Михайла VIII
1492 — Каравела «Санта-Марія», на якій Христофор Колумб доплив до берегів Америки, налетіла на рифи біля берегів Гаїті через недбалість вахтового матроса. Індіанці допомогли зняти з судна цінний вантаж, гармати і продовольство, але корабель врятувати не вдалось.
1559 — після смерті Павла IV новим Папою під іменем Пій IV обраний Джованні Анджело Медичі. В період його понтифікату закінчився Тридентський собор.
1741 — Андерс Цельсій, шведський астроном і математик винайшов шкалу вимірювання температури.
1758 — Йоган Георг Палич уперше спостеріг комету, повернення якої раніше пророчив англійський астроном Едмунд Галлей і ім'я якого вона носить нині.
1855 — у Кінгстоні (Канада) відбулася перша відома нині гра в хокей.
1905 — царські війська придушили «Новоросійську республіку».
1917 — у Харкові проголосили радянську владу в Україні (Українська Народна Республіка Рад).
1923 — вперше на новорічній ялинці в Білому домі (Вашингтон) засвітили електричну гірлянду.
1926 — відбувся установчий з'їзд Союзу українок Канади.
1934 — Вихід на екрани СРСР кінокомедії Александрова «Веселі хлоп'ята».
1941 — Друга світова війна: розпочалась Керченсько-Феодосійська десантна операція радянських військ.
1943 — радянські війська зайняли районний центр Корнин Житомирської області.
1946 — У лабораторії № 2 АН СРСР запустили перший у Європі атомний реактор — дослідний Ф-1.
1950 — 4 шотландських студентів із університету Глазго вкрали з Вестмінстерського абатства історичний Скунський камінь, що втілює міць Шотландії і свого часу був забраний англійцями.
1951 — У Києві введено в дію першу в СРСР електронно-обчислювальну машину (МЭСМ).
1958 — у радянському кримінальному праві скасовано поняття «ворог народу»; максимальний термін ув'язнення зменшено з 25 до 15 років.
1968 — «Led Zeppelin» відвідали США, в рамках свого першого американського турне.
1969 — американець Артур Блессіт вирушив у найдовшу у світі навколосвітню подорож пішки — він подолав за 29 років 55011 км, несучи на собі великий дерев'яний хрест.
1975 — в Києві відкрили пам'ятник І.Котляревському.
1977 — зустріч прем'єр-міністра Ізраїлю Менахема Бегіна з президентом Єгипту Мухаммедом Анваром ас-Садатом у Каїрі.
1979 — СРСР ввів свої війська в Афганістан.
1987 — тижневик «Тайм» назвав Михайла Горбачова «людиною року».
1989 — Розстріляно румунського диктатора Чаушеску Ніколае i його дружину Елене Чаушеску.
1991 — Відставка Горбачова з поста Президента СРСР.
1991 - президент США Джордж Буш у своєму зверненні до американського народу заявив, що Сполучені Штати визнають незалежність України і готові негайно встановити з нею дипломатичні відносини. Незалежність України визнали Вірменія, Ізраїль, Іран, Мексика, Таджикистан, Туніс.
1992 — Міністерство юстиції України зареєструвало Українське добровільне культурно-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» ім. Василя Стуса.
2002 — у Голосіївському місцевому суді Києва завершився процес над 18 членами УНА-УНСО, учасниками масових заворушень 9 березня 2001. Їх засудили на різні терміни позбавлення волі (чотирьох — умовно).
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
