П`ятниця, 19.04.2024, 11:03 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

22:14
26 жовтня народилися...
1842 
Верещагін Василь, російський художник-баталіст
 
   Василь Васильович Верещагін (* 26 жовтня 1842, Череповець — †31 березня 1904) — російський художник-баталіст. Брав участь в укладанні альбому «Живописна Україна» (разом з Л. Жемчужниковим, 1862).
Біографія
Василь Васильович Верещагін народився 26 жовтня 1842 року в Череповці (Новгородська губернія) в сім'ї поміщика. Мав трьох братів; усі їх відправили до військово-навчальні заклади. Молодші, Сергій і Олександр, стали професійними військовими; старший, Микола — громадським діячем. Василь у віці дев'яти років поступив в Морський кадетський корпус. Після закінчення цього закладу та короткотривалої служби вийшов у відставку і поступив в петербурзьку академію мистецтв, де вчився з 1860 по 1863 у А. Т. Маркова, Ф. А. Моллера і А. Е. Бейдемана. Закінчивши Академію, поїхав на Кавказ, де пробув близько року. Потім поїхав в Париж, де вчився і працював під керівництвом Жерома (1864—1865)
У березні 1865 Верещагін повернувся на Кавказ і продовжив писати з натури.
Восени 1865 р. Верещагін відвідав Петербург, а потім знов повернувся до Парижа, щоб продовжити навчання. Зиму 1865—1866 р. він провів, навчаючись в Паризькій академії. Весною 1866 художник повернувся на батьківщину, завершивши своє офіційне навчання.
У 1867 р. Костянтин Кауфман, генерал-губернатор Туркестану і командувач російськими військами в Середній Азії, запрошує художника до себе на службу — той перебуває при генералові в чині прапорщика. У серпні 1867 року Верещагін відправляється в Ташкент і Самарканд. Брав участь в обороні обложеного Самарканду, був поранений і отримав орден Святого Георгія 4-го класу {цитата|В воздаяние за отличие, оказанное во время обороны цитадели г. Самарканда, с 2 по 8 Июня 1868 года.} В кінці 1868 року художник їде до Петербургу, звідти до Парижа, а потім знову повертається в Петербург. У 1869 р. він за сприяння Кауфмана організовує в столиці «туркестанську виставку» своїх робіт. Після закінчення виставки Верещагін знову їде до Туркестану, цього разу через Сибір.
У 1871 р. Верещагін переїздить в Мюнхен і починає працювати над картинами за східними сюжетами. У 1873 р. він влаштував персональну виставку своїх «туркестанських» творів в Кришталевому палаці в Лондоні. Весною 1874 року відбудеться виставка в Петербурзі. Потім він майже два роки живе в Індії, виїжджаючи також в Тибет. Весной 1876 року художник повертається до Парижа.
Дізнавшись весною 1877 року про початок російсько-турецкої війни, він негайно ж відправляється в діючу армію, залишивши в Парижі свою майстерню. Командування зараховує його до складу ад'ютантів головнокомандуючого Дунайською армією з правом вільного пересування у військах, але без казенного утримання. Художник бере участь в деяких битвах. У червні 1877 р. він отримує важке поранення.
У 1882—1883 роках він знову подорожує Індією. У 1884 р. їде в Сирію і Палестину, по чому пише картини на євангельські сюжети.
У 1901 року художник відвідав Філіппінські острови, в 1902 році — США і Кубу, в 1903 — Японію.
Коли почалася Російсько-японська війна, Верещагін поїхав на фронт. Він загинув в битві під Порт-Артуром в результаті вибуху на броненосці «Петропавловськ» 31 березня 1904 року.
  Живопис
«Релігійна процесія на святі Мохаррем в Шуші» (1865)
«Вулиця в селі Ходжагенті» (1868)
«Колишнє укріплення Кош-Тигермень» (1868)
«Хід в зиндан (підземна в'язниця) в Самарканді» (1868)
«В'їзд у місто Катта-Курган» (1868)
«Після поразки (Переможені)», 1868
«Руїни театру в Чугучаці» (1869)
«Киргизькі кибитки на ріці Чу» (1869)
«Жебраки в Самарканді» (1870)
«Політики в опіумній крамничці. Ташкент» (1870)
«Дервіші у святковому вбранні. Ташкент» (1870)
«Хор дервішів, що просять милостиню. Ташкент» (1870)
«Варвари» — до неї входять картини "Виглядають» (1873), «Нападають зненацька» (1871), «Оточили - переслідують…» (1872), «Представляють трофеї» (1872), «Тріумфують» (1872).
«Двері Тимура (Тамерлана)» (1871-1872)
«Мавзолей Тадж-Махал в Агрі» (1874–1876)
«Шлях військовополонених», 1879, (Бруклінський музей, Нью-Йорк)
«Після атаки. Перев'язний пункт під Плевною», 1881
«Придушення індійського повстання англійцями» (бл. 1884)
 
1846 
Льюїс Босс, американський астроном, укладач Генерального каталогу зірок
1849 
Фердинанд Георг Фробеніус, німецький математик
1914 
Акілле Компаньоні, італійський альпініст, перший підкорювач (разом з Ліно Лачеделлі) другої вершини світу, Чогорі, 31 липня 1954
1916 
Міттеран Франсуа, колишній президент Франції (†1996)
1987 
Спицький Андрій, редактор порталу Укрсоціум, кандидат у народні депутати України, математик, філософ, культурний діяч
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 709 | Додав: Vchutel | Теги: президент, Льюїс Босс, Фердинанд Георг Фробеніус, Верещагін Василь, Спицький Андрій, баталіст, Акілле Компаньоні, Міттеран Франсуа, італійський альпініст | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024