Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
Четвер, 27.07.2017, 19:51

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1199]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 310

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2017 » Червень » 27 » 27 червня - Дні історії
11:55
27 червня - Дні історії
1696 Петро I увів у Росії звання генералісимуса і нагородив їм боярина Олексія Шеїна за Азовський похід.
1709 Полтавська битва.
На початку травня 1709 шведські війська здійснили спробу штурмом здобути місто, але невдача змусила їх приступити до довготривалої облоги Полтави. Затята оборона гарнізону міста надовго скувала головні сили Карла XII і завдала їм значних втрат (понад 6 тис. чол. було вбито). Це дало можливість московському командуванню зосередити сили і підготуватися до генерального бою, який Петро І планував провести 29 червня(10 липня) 1709. Царськими військами було збудовано укріплений табір, підступи до якого охороняли 6 поперечних та 4 поздовжніх редути.
Армія Петра І нараховувала 42500 чол. та 102 гармати. Крім того, вірне цареві козацьке військо гетьмана І. Скоропадського перетинало шведам шлях до відступу у напрямі Дніпра. Шведська армія складалася з 17 000 чол. та 6 гармат. Гетьманські війська безпосередньої участі у Полтавській битві не брали[Джерело?]. Вони охороняли шведський обоз, частково брали участь в облозі Полтави, що не дозволило московській армії оточити військо Карла XII або гарнізону Полтави здійснити вилазку проти шведів. Карл XII, дізнавшись вночі 26.6. про можливість прибуття на допомогу Петру І 40-тисячного війська хана Аюки, вирішив випередити московське командування і першим розпочати битву. Будучи пораненим напередодні, король передав командування фельдмаршалу К. Г. Реншільду.
О 5 год. ранку 27 червня (8 липня) 1709 р. шведська піхота розпочала штурм редутів, але була відкинута московською кавалерією. Вступивши в бій шведська кіннота успішно вела боротьбу з кавалерією противника, але під сильним гарматним вогнем змушена була відступити. За цей час шведська піхота перегрупувалась і розпочала новий штурм редутів, два з яких були здобуті, але знову нищівний вогонь московської артилерії змусив шведів залишити зайняті позиції. Спроба Карла XII обійти редути з півночі також зазнала невдачі. Навальний наступ шведської піхоти був зупинений гарматним вогнем і шведи були змушені відступити в напрямку Будищинського лісу. Біля 9 год. ранку обидві армії, перегрупувавши свої сили, вступили у рукопашний бій, у результаті якого шведи не витримали натиску і почали залишати поле бою. До 11 години ранку битва закінчилась цілковитою поразкою шведського війська.
У Полтавській битві шведи втратили 9234 чол. вбитими та 2874 чол. пораненими. У полон потрапили фельдмаршал К. Г. Реншільд, перший міністр Швеції граф Піпер, багато генералів та офіцерів. Втрати московської армії становили 1345 чол. вбитими і 3290 чол. пораненими. Рештки шведського війська під командуванням генерала А. Л. Левенгаупта відступили вздовж р. Ворскли у напрямку Дніпра. Біля Переволочної Карл XII у супроводі, зокрема, генерал-лейтенанта А. Юленкрука, а також І. Мазепа, К. Гордієнко та ще близько 50 старшин, разом із загонами шведів та козаків (всього бл. 3000 чол.) переправилися через Дніпро і відійшли у турецькі володіння. 30 червня (11 липня) 1709 р. армія А. Л. Левенгаупта (16000 чол.) у районі Переволочної була оточена калмицькою кіннотою під командуванням О. Меншикова і здалася у полон.
Наслідки битви
8 липня (27 червня) 1709 року відбулася Полтавська битва, яка мала далекосяжні наслідки для Європи. Від дня Полтавської битви, як зазначає шведський історик Петер Енґлунд, «закінчився період шведського панування, Росія почала звільнятися від свого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. Водночас, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не тільки для Швеції, але й для Європи; вона зламала колишній баланс влади, — могутність після Полтави переходить від Швеції до Росії, яка міцніє і перетворюється у велику державу». Лівобережна Україна 1709 року зазнає відчутного удару по своєму самоврядному статусу (але зберігає його до царювання Катерини 
 
1754 
У Петербурзі розпочато будівництво Зимового палацу за проектом архітектора Растреллі.
27 червня 1754 імператриця Єлизавета Петрівна затвердила проект Зимового палацу, представлений італійським архітектором Растреллі. Будівництво тривало 8 років. Палац був побудований в стилі бароко у вигляді замкнутого чотирикутника з великим внутрішнім двором і фасадами, зверненими до Неви, Адміралтейства і Двірцевій площі. До числа найвідоміших інтер'єрів Зимового палацу відноситься розташована в північно-східному куті будівлі парадна Йорданська сходи, прикрашена багатим декором. 
Перлина Санкт-Петербурга - Зимовий палац
У південно-східній частині другого поверху знаходився один з пам'ятників рококо, спадщина четвертого Зимового палацу - Велика церква Зимового палацу. Крім парадних залів на другому поверсі були розташовані житлові покої членів імператорської сім'ї. Перший поверх займали господарські та службові приміщення. На верхньому поверсі знаходилися квартири придворних. Довгий час Зимовий палац був резиденцією російських імператорів. Після вбивства терористами Олександра II цар Олександр III переніс резиденцію до Гатчини, а в Зимовому палаці проводилися тільки урочисті церемонії. При Миколі II царська сім'я повернулася в палац. Проте вже в 1904 році резиденцією стало Царське Село. Під час революції 1917 року Зимовий палац став резиденцією Тимчасового уряду, а всі цінності і колекції Ермітажу були відправлені до Москви і заховані в Кремлі і в Історичному музеї. 7 листопада Зимовий палац був захоплений червоногвардійцями, солдатами і матросами. Прямим попаданням снаряда, випущеного з гармати Петропавлівської фортеці, були пошкоджені колишні покої Олександра III. Лише через кілька днів радянський уряд оголосив Зимовий палац і Ермітаж державними музеями і взяло їх будівлі під охорону. У 1918 році частина, а в 1922 році вся будівля Зимового палацу було передано Державному Ермітажу.
 
1910
III Державна дума прийняла Столипінське аграрне законодавство
В кінці 19 століття російське село, обкладена податками і величезними викупними платежами, була на межі розорення. У багатьох аграрних регіонах країни почався голод. Щоб запобігти катастрофі, російське уряд приступив до розробки варіантів аграрного розвитку країни, підсумком якої стала реформа селянського надельного землеволодіння. Її ініціатором став голова Ради міністрів Петро Столипін. Багато положень реформи були також розроблені Сергієм Вітте. На початку листопада 1906 року в Раді міністрів був розроблений проект указу «Про доповненнях деяких положень закону, які стосуються сільського землекористування та землевпорядкування», затверджений указом царя від 9 листопада 1906 року. Він став основою столипінського аграрного законодавства. 27 червня 1910 на його базі III Державна дума і Державна рада затвердили закон, який визнав приватними власниками землі селян, які входили до складу громад, де земельні переділи не проводилися протягом останніх 24 років. За тим громадам, де мали місце переділи, укрепленци повинні були платити за надлишки по середній викупної ціною в 1861 році. Фактично вони могли набувати землю за безцінь. У ході здійснення реформи відбувався поділ громади, селяни, які вміли і хотіли працювати, отримали можливість купувати земельні наділи, збільшувати їх площі і отримувати більший прибуток. У російському селі почалося встановлення прогресивних капіталістичних відносин.
 
1932 Прийнята конституція Сіаму (Таїланду).
1941 Угорщина оголосила війну СРСР.
1945 Звання генералісимуса присвоєно Сталіну.
 
1954
У Обнінську запрацювала перша в світі АЕС потужністю 5 Мвт
У 1951 році уряд СРСР доручило видатному радянському фізику і вченому Ігорю Васильовичу Курчатову створити в місті Обнінську першу в світі атомну електростанцію, яка стала б прикладом мирного застосування атомної енергії. Через три роки, 27 червня 1954 Обнінська АЕС з графіто-урановим реактором АМ-1 («Атом Мирний») потужністю в 5 мегават дала перший промисловий струм. Незабаром Обнінськ перетворився на перший у світі сучасний наукоград. Тут відпрацьовувалися моделі інших, більш потужних електростанцій. Після успішного запуску «мирного реактора» вчені-атомники приступили до будівництва другої в СРСР Белоярськой АЕС потужністю в 300 мегават, яка була запущена в 1964 році. Досвід експлуатації Обнінської станції враховувався також під час проектуванні АЕС малої потужності для постачання теплом і електрикою Таймиру і Чукотки. У Обнінську був розроблений реактор на швидких нейтронах, який зараз використовується в деяких моделях атомних підводних човнів. У 2002 році реактор Обнінської АЕС з економічних міркувань був зупинений. Підтримання її в безпечному стані з кожним роком ставало все дорожче, а подальша експлуатація втратила науково-технічну доцільність.
 
1986 Міжнародний суд у Гаазі виносить рішення про порушення Сполученими Штатами міжнародного права та суверенітету Нікарагуа.
 
1995 г. 
Вышло Постановление Правительства Москвы об установке памятника в ознаменование 300-летия Российского флота
27 июня 1995 года вышло Постановление Правительства Москвы об установке памятника в ознаменование 300-летия Российского флота. Автором проекта Петру Великому стал знаменитый скульптор Зураб Церетели. Строительство памятника продолжалось 2 года (с 1996 по 1997). 94-х метровый памятник был установлен на стрелке Москвы-реки на Крымской набережной столицы. Монумент представляет собой столб на гранитном основании, который венчает бронзовая ладья, в которой находится скульптура Петра Первого с картой в руке. 
Пам'ятник Петру Першому в Москві
Несущий каркас монумента выполнен из нержавеющей стали, на которую накладывались собранные в укрупненном масштабе бронзовые детали облицовки. Ее нижняя треть собиралась отдельно и устанавливалась на железобетонный фундамент. Фигура Петра также собиралась отдельно, покрывалась специальным лаком во избежание неблагоприятного воздействия окружающей среды, а потом устанавливалась в готовом виде на пьедестале. С целью предотвращения коррозии все скрепляющие элементы сделаны из нержавеющей стали. Внутри монумента смонтирована лестница для осмотра и обследования состояния конструкции. Памятник Петру установлен на искусственном острове, в который вмонтированы фонтаны, создающие впечатление рассекающего воду корабля. 
 
1998 найсильніший землетрус потрясло Туреччину, загинуло понад 100 людей, 1000 отримали поранення.
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 266 | Додав: Vchutel | Теги: генералиссимус, Суверенітет, Полтавская битва, війна, Міжнародний суд у Гаазі, будівництво Зимового палацу, Шеин, конституція Сіаму (Таїланду), Петр I | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар

Архів записів


Copyright MyCorp © 2017