Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
Понеділок, 20.11.2017, 04:55

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 321

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2017 » Жовтень » 27 » 27 жовтня - Дні історії
00:13
27 жовтня - Дні історії
1654 
50-тисячне військо Речі Посполитої на чолі з коронним гетьманом Станіславом Потоцьким вирушило на Поділля і Брацлавщину.
 
1662 
Англійський король Карл II продав Дюнкерк Франції.
 
  Дюнке́рк (фр. Dunkerque, нід. Duinkerke) — місто та муніципалітет на півночі Франції, у регіоні Нор-Па-де-Кале, департамент Нор. Населення — 92 005 осіб (2010).
Муніципалітет розташований на відстані близько 250 км на північ від Парижа, 70 км на північний захід від Лілля.
Історія
Назва міста походить від нідерландського слова duin (дюна) та kerke (церква). В цьому регіоні традиційно була поширена нідерландська мова (західнофламандська), хоча останнім часом французька мова набирає дедалі більшої популярності.
Перші згадки про Дюнкерк сягають 1067 року, коли з'явилася перша згадка про «Церкву на Дюнах». Протягом сторіч за цей регіон змагалися Іспанія, Англія, Нідерланди та Франція.
В 1577 році, на початку Нідерландської революції, місто на короткий час перейшло до рук Голландської Республіки, але в 1583 році герцог Пармський повернув його Іспанії і зробив опорною базою морських операцій проти Нідерландів. Спочатку в Дюнкерку базувалася тільки невелика королівська ескадра, але потім він став великою базою піратів — дюнкеркських приватіров, — яким іспанська влади Нідерландів видавала спеціальний дозвіл нападати на торгові судна держав, ворожих Іспанії.
В 1600 році в ході битви біля Ньюпорта голландські війська принца Моріца Оранського спробували захопити Дюнкерк з суші, але армії не вдалося заволодіти фортецею.
Дюнкеркські пірати грабували нідерландські кораблі до захоплення міста Францією у 1646 р.. Після мирної угоди 1648 р. місто перейшло у володіння до Іспанії. Після захоплення міста Англією у 1658 р. Франція викупила місто за 40 000 фунтів. З того часу місто знаходиться у володінні Франції.
1713 року відповідно до умов Утрехтському миру Франція зобов'язалась припинити піратство і розібрати міські укріплення.
Під час Другої Світової Війни місто стало відомим завдяки «Операції Динамо» — операції по евакуації британських та французьких військ у 1940 р. Вінстон Черчілль назвав цю операцію «Дивом Дюнкерка», коли більш як 388 тисячам чоловік удалося втекти з оточеного німцями міста до Великобританії. В 1944 році місто було визволене канадськими військами, але значно постраждало під час військових дій та бомбардування.
У 2010 році до Дюнкерка приєднано містечка Сен-Поль-сюр-Мер та Фор-Мардік.
 
1882 — народився перший професійний національний реалістичний театр на Україні під орудою М. Л. Кропивницького.
1895 
Завершене будівництво першої лінії 
Транссибірської залізничної магістралі.
 
  Транссибі́рська залізнична магістраль (Трансси́б), Великий Сибірський Шлях (історична назва) — залізниця через Євразійський континент, що сполучає Європейську частину Росії, її найбільші промислові райони і Москву з її серединними (Сибір) і східними (Далекий Схід) районами. Довжина 9 288,2 км, це найдовша залізниця в світі. Найвища точка шляху — Яблоновий перевал (1 019 м над рівнем моря). У 2002 була завершена повна електрифікація.
Власне Транссибом може називатися лише східна частина магістралі, від Челябінська (Південний Урал) до Владивостока. Її довжина — близько 7 тис. км. Саме ця ділянка була побудована у 1891 — 1916 роки.
Транссиб сполучає Центр (Москву), міста Уралу, Сибіру і Тихий океан (Владивосток), а кажучи ширше — західні і південні порти (Санкт-Петербург, Калінінград, Новоросійськ) і столицю Росії, а також залізничні виходи в Європу, з одного боку, з портами і залізничними виходами в Азію (Владивосток, Находка, Ваніно, Забайкальськ) з іншого боку.
Основні віхи будівництва
Офіційне будівництво розпочалося 19 (31 травня) 1891 в районі поблизу Владивостоку (Куперовська западина), на закладці був присутній Цесаревич Микола Олександрович, майбутній імператор Микола II. Фактично ж будівництво стартувало раніше, на початку березня 1891 року, коли почалося будівництво ділянки Міас — Челябінськ. З'єднання рейок на всій протяжності Великого Сибірського Шляху відбулося 21 жовтня (3 листопада) 1901року, коли будівельники Китайсько-Східної залізниці, що прокладали рейкову колію із заходу і сходу, зустрілися один з одним. Але регулярного руху потягів на всій протяжності магістралі в цей час не існувало.
Регулярне сполучення між столицею імперії — Санкт-Петербургом і тихоокеанськими портами Росії — Владивостоком і Дальним залізницею було встановлено в липні 1903, коли Китайсько-Східна залізниця, що проходить через Маньчжурію, була прийнята в постійну («правильну») експлуатацію. Дата 1 (14 липня) 1903 ознаменувала собою також становлення Великого Сибірського Шляху до ладу на всій його протяжності, хоча на шляху був проміжок: через Байкал доводилося переправляти потяги на спеціальному поромі.
Безперервна колія між Санкт-Петербургом і Владивостоком з'явилася після початку робочого руху по Навколобайкальській залізниці 18 вересня (1 жовтня) 1904; а за рік, 16 (29 жовтня) 1905 року, Навколобайкальська залізниця, як відрізок Великого Сибірського Шляху, була прийнята в постійну експлуатацію; і регулярні пасажирські потяги вперше в історії мали можливість слідувати тільки по рейках, без використання поромних переправ, від берегів Атлантичного океану (із Західної Європи) до берегів Тихого океану (до Владивостока). Кінець будівництва на території Російської Імперії: 5 (18 жовтня) 1916, із пуском моста через Амур поблизу Хабаровська і початком руху потягів цим мостом.
Вартість будівництва Транссибу із 1891 по 1913 склала 1 455 413 тисяч карбованців.
Напрямки Транссибу
Північний
Москва — Ярославль — Кіров — Перм — Єкатеринбург — Тюмень — Омськ — Владивосток.
Новий
Москва — Нижній Новгород — Кіров — Перм — Єкатеринбург — Тюмень — Омськ — Владивосток.
Південний
Москва — Муром — Арзамас — Канаш — Казань — Єкатеринбург — Омськ — Владивосток.
Історичний
Москва — Рязань — Рузаєвка — Самара — Уфа — Челябінськ — Омськ — Владивосток.
Сусіди
Червоною смугою на мапі позначена Транссибірська магістраль, зеленою — Байкало-Амурська магістраль
Територією Північного Казахстану проходить Середньосибірська залізниця. Кемеровську область з Алтайським краєм сполучає Західно-Сибірська залізниця, а з Барнаула на південь до Середньої Азії веде Півдсиб, далі переходить у Турксиб. Наприкінці XX століття на Далекому Сході північніше Транссибу прокладена Байкало-Амурська магістраль.
Цікаві факти
Хоча Владивосток є кінцевою станцією Транссибу, на гілці на Находку є віддаленіші від Москви станції — мис Астаф'єва і Східний порт.
По Транссибу до недавнього часу курсував найдальший у світі потяг № 53/54 Харків — Владивосток, що долає 9714 км колії за 174 години 10 хвилин. З 15 травня 2010 року цей потяг «обрізаний» до станції Уфа, проте курсування безпересадкових вагонів збережено. Найдальшим у світі вагоном безпересадкового сполучення на сьогодні є Київ — Владивосток, відстань 10259 км, час проїзду 187 годин (7 діб 19 годин 50 хвилин).
«Найшвидший» потяг Транссибу — № 1/2 «Росія», сполученням Москва — Владивосток. Він проходить Транссиб за 6 діб 2 години.
На Ярославському вокзалі Москви, а також у Владивостоці встановлені спеціальні кілометрові стовпи із зазначенням протяжності магістралі — «0 км» на одній грані і «9298 км» на іншій (причому у Владивостоці на знаку написано «9288»).
 
1938 — на І з'їзді художників УРСР створено Спілку радянських художників України.
1943 — радянські війська визволили районні центри Кринички Дніпропетровської, Михайлівку та Якимівку Запорізької областей.
1944 — Ужгород звільнено від німецьких і угорських військ .
1951 — Уперше при лікуванні раку використана радіація.
1982 — Китай оголосив, що чисельність його населення перевищила 1 мільярд жителів.
1984 — Стала до ладу Байкало-Амурська магістраль.
1990 — Обрані перші два Президенти республік СРСР: Аскар Акаєв у Киргизькій РСР (у парламенті) і Сапармурат Ніязов у Туркменській РСР (на всенародних безальтернативних виборах).
 
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 214 | Додав: Vchutel | Теги: рак, 1 мільярд жителів, радіація, Реч Посполита, китай, військо, король, Театр, німецькі війська, Транссибір | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар

Архів записів


Copyright MyCorp © 2017