| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
00:26 27 жовтня народилися... | |
1728
Джеймс Кук, англійський мореплавець, керівник трьох навколосвітніх експедицій,
першовідкривач Нової Зеландії і Гавайських островів.
 Дже́ймс Кук (англ. James Cook; * 7 листопада 1728 — † 14 лютого 1779) — англійський першовідкривач, навігатор і дослідник, член Лондонського королівського товариства.Кук зробив детальну мапу Ньюфаундленда і пізніше здійснив три експедиції в Тихий океан, першим із європейців дослідив і описав східне узбережжя Австралії, Гавайські острови, вперше обплив навколого Нової Зеландії. Він загинув на Гаваях у сутичці з гавайцями під час третьої експедиції 1779 року.
Біографія
Джеймс Кук народився в Йоркширі (Англія) в 1728 у родині фермера. Тому він не отримав гідної освіти. Його п'ятирічне навчавння в школі оплатив лендлорд, у якого працював його батько. Після школи Кук допомагав батькові на фермі, потім 18 місяців працював в овочевій крамниці. Морській справі він почав навчатися, коли поступив юнгою на торговий корабель Фрілав, що здійнював каботажні плавання між гирлом річки Тайн і Лондоном. На кораблях він вивчив алгебру, геометрію, тригонометрію, навігацію та астрономію. Завершивши навчання, Кук плавав на торгових кораблях у Балтійському морі. 1752 року він склав іспит і того ж року став помічником кормчого на судні Френдшип. 1755 року йому запропонували стати капітаном цього судна, але він вирішив добровільно вступити в Королівський флот, попри потребу знову підійматися з низів. Він розпочав помічником кормчого корабля Ігл. 1755 року його корабель захопив французьке судно й потопив інше, а Кук отримав місце боцмана. 1756 року він деякий час був капітаном невеликого патрольного судна Крузер. 1757 року Кук склав іспит на кормчого, що дозволило йому бути навігатором і капітаном кораблів військового флоту. Протягом Семирічної війни він служив у Північній Америці на кораблі Пембрук. На цій посаді він проявив здібність до розвідки територій та картографії, склав детальну мапу річки Святого Лаврентія.
У 1760-их роках картографічна майстерність Кука прислужилася йому, коли на борту корабля Грінвілл він склав мапу узбережжя Ньюфаундледу. 1768 року він отримав командування кораблем «Ендевор» (англ. Endeavour).
Після повідомлення в Королівському науковому товаристві про зроблені ним спостереження за затемненням Сонця 1766 року, його призначено командиром першої наукової експедиції в Тихий океан, що відбувалася протягом 1768-1771 років.
Загалом Кук здійснив три подорожі Тихим океаном і першим з європейців дослідив більшу частину його узбережжя. Він відкрив Гаваї та інші острови, крім цього він першим проплив навколо Австралії. Кук також був картографом. У пошуках північного морського проходу з Тихого океану в Атлантичний він дослідив частину узбережжя Аляски. Його ім'ям названо острови в Тихому океані, затоку на Алясці, у місті Анкорідж йому встановлено пам'ятник.
Під керівництвом Джеймса Кука були здійснені три експедиції, які значно розширили уявлення людей про наш світ.
1811
Айзек Зінґер, американський винахідник швейної машинки.
 Айзек та Ісаак Мерріт Зінгер (англ. Isaac Merritt Singer, 26 жовтня 1811 — 23 липня 1875) — американський винахідник і промисловець. Вніс суттєвий внесок в удосконалення конструкції швейної машини і заснував компанію «Зінгер».Батько Зінгера, можливо, приїхав до США з Саксонії.
Біографія
Ранні роки
Зінгер народився в Піттстауні (штат Нью-Йорк) 27 жовтня 1811 року, в єврейській сім'ї. Він був останьою дитиною Адама Зінгера і його першої дружини Рут Бенсон. Батько Ісаака, уроджений Рейзінгер, був іммігрантом з Німеччини, з Пфальца. Монтажник Адам Рейзінгер емігрував разом з дружиною в 1803 році. У них було 8 дітей: троє синів і п'ять дочок, старшу з яких звали Елізабет. Коли Ісааку було 10 років, його батьки розлучилися. Адам Зінгер одружився вдруге і переїхав до Ганнібал, округ Освего, шт. Нью-Йорк. Ісаак не ладив з мачухою. Одним з перших джерел його доходу була гра в театрі. Він навіть називав себе найкращим Річардом свого часу, проте один з театральних критиків писав, що його гра була досить поганою. У 12-річному віці втік з дому, згодом переїхав жити до старшого брата в Рочестер.
Перші винаходи
У 1839 році Зінгер отримав свій перший патент на машину для буріння породи, продав його за $ 2000 компанії «Каналобудівельна компанія Ай і Ем». Це було більше грошей, ніж він отримував будь-коли раніше, і в умовах фінансового успіху Зінгер вирішив повернутися до кар'єри в якості актора. Він відправився в турне, сформувавши трупу, відому як «гравці Меррітт», і з'являвся на сцені під назвою «Ісаак Мерріт», з Мері-Енн також виходив на сцену, іменуючись "місіс Меррітт ". Тур тривав близько п'яти років.
Конструювання швейної машини
Зінгер не винаходив швейної машини і ніколи не стверджував, що зробив це. До 1850 року, коли з'явилася його перша швейна машина, вже існував ряд моделей. Зінгер витратив на подолання наявних у цих моделей конструктивних недоліків 10 днів, які «потрясли світ» і зробили винахідника багатим. Зінгер розташував човник горизонтально (завдяки цьому нитка перестала заплутуватися); запропонував столик-дошку для тканини і ніжку-тримач голки (це дозволило робити безперервний шов); забезпечив машинку педаллю для приводу ногами (можливість працювати з тканиною двома руками). Ці три нововведення стали базовою схемою швейної машинки на довгі роки. Вони захищені величезним пакетом патентів, що налічує кілька тисяч охоронних документів. Перший примірник «Зінгера» був проданий за сто доларів. Це був чи не перший випадок в історії, коли перший зразок виробу не тільки окупив всі витрати на попередні розробки, але й приніс прибуток.
І. M. Зінгер і Ко.
Заснована в 1851у Ісааком Мерритом Зінгером і його компаньйоном Уїльямом Кларком, як IM Singer & Co. У 1865 у перейменована в Singer Manufacturing Company, а в 1963 — в The Singer Company.
У 1856 році виробники Гровер і Бейкер, Сінгер, Уілер і Вілсон, звинувачуючи всіх інших в порушенні патентних прав, зустрілися в Олбані, штат Нью-Йорк. Орландо B. Поттер, адвокат і президент компанії «Гровер і Бейкер», запропонував не подавати до суду на стягнення прибутку, а об'єднати свої патенти. Це був перший патентний пул, процес, який дозволяє отримувати складні машини без утворення юридичної битви за патентні права. "І. M. Зінгер і Ко. "Стала забезпечувати обладнанням не тільки домогосподарок, а й швейні фабрики. Машинки стали продаватися в розстрочку. До 1863 року продажі зросли до 20 тис. машин на рік. Виробництво було налагоджено на кількох спеціально відбудованих заводах.
Корпорація поклала початок франчайзингу, коли в середині XIX століття стала укладати з дистриб'юторами товару (швейних машинок) письмовий договір на передачу франшизи, яким передавалося право на продаж та ремонт швейних машинок на певній території США.
Ісаак Зінгер призначив першого найманого президента — Інслі Хоппера. У 1867 році компанія відкрила свій перший завод за межами Америки — у шотландському Глазго. У 1902 році в Подільському запрацював завод, що випускав машини з русифікованим логотипом «Зінгер'» (напис «Постачальник Двору Його Імператорської Величності»). Ці машини широко розходилися по Росії і експортувались в Туреччину і на Балкани, Персію, Японію і Китай. До початку Першої світової війни завод щороку випускав 600 тисяч машинок. Їх продавали безпосередньо в 3000 фірмових магазинів, а також за системою «товар поштою». Зінгер любив повторювати: «Для мене винахід не коштує й ламаного гроша. Гроші — ось що мене цікавить». Стрімкий злет компанії забезпечили знахідки у сфері маркетингу.
Спочатку основне виробництво було зосереджено в штаті Нью-Йорк, пізніше перемістилося в основному в Теннессі (в Ла-Верне за 30 км від Нешвілла).
Штаб-квартира компанії з 1908 року розташовувалася в місті Нью-Йорк, у спеціально побудованому однойменному хмарочосі (англ. Singer Building, висота — 187 м, 47 поверхів), який був зруйнований у 1968 році.
Сучасний Singer Corporation — виробник космічної та військової техніки, а також швейних машинок, електроприладів, двигунів, меблів та іншої продукції.
Шлюби, розлучення і діти
Фінансовий успіх дав Зінгеру можливість купити особняк на П'ятій авеню, в який він перевіз свою другу сім'ю.
Останні роки в Європі
У 1863 році «І. М. Зінгер і Ко» була закрита за взаємною згодою, а бізнес продовжений як «Singer Manufacturing Company», дозволивши реорганізувати фінансові та управлінські функції. Зінгер вже не брав активної участі у повсякденному управлінні фірмою, але обіймав посаду члена Ради піклувальників (хоча згодом жив у Європі) і був одним з основних акціонерів.
Нерухомість та спадщина його сім'ї після його смерті
Зінгер залишив спадщину близько $ 14 млн і дві вілли членам його сім'ї. Зрештою Ізабелла була оголошена законною вдовою. Ізабелла вийшла заміж у 1879 році за голландського музиканта і оселилася в Парижі.
1855
Іван Мічурін, російський біолог-селекціонер.
1858
Теодор Рузвельт, 26-й президент США.
1919
Іван Лисяк-Рудницький, український історик, правознавець.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
