Четвер, 28.03.2024, 15:20 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

22:26
2 жовтня - Дні історії

<div style="text-align: center;"><font size="2" style="font-size: 10pt;">1535 </font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2" style="font-size: 10pt;">Французький дослідник Жак Картьє висадився в Хочелазі, назвавши це місце Монреаль</font></div>

<div> </div>

<div>
<div><font size="2"><img align="left" alt="" src="/avatar/Kalendar4/Cartier.png" />  Жак Картьє́ (фр. Jacques Cartier; *31 грудня 1491 — †1 вересня 1557) — французький мореплавець (за походженням бретонець), перший європеєць, що піднявся рікою Св. Лаврентія в 1534 році.</font></div>

<div><font size="2">Карт'є відкрив острови Мадлен і Сен-Жан (нині — острів Принца Едварда) і проплив рікою Св. Лаврентія до майбутніх Квебеку і Монреаля, проте не зумів відкрити Північно-Західний прохід (у Тихий океан), якого шукав як багато інших мореплавців.</font></div>

<div><font size="2">Саме Жаку Картьє світ зобов'язаний появою назви Канада. Під час висадки на острів Монреаль, Картьє відвідав ірокезьке село Ошлага (фр. Hochelaga). Ірокезькою мовою слово «каната» означає «село». Картьє помилково вирішив, що так індіанці назвають свою країну.</font></div>

<div>
<div style="text-align: center;"><font size="2">Подорожі</font></div>

<div><font size="2">Подорож перша, 1534</font></div>

<div><font size="2">1534 року, коли герцогство Бретань формально об'єдналося із Францією Едиктом про унію, Картьє, шанований у Бретані моряк, зустрівся з королем Франциском I. На той час французький король уже запрошував, хоча ще формально не споряджав, флорентійського мореплавця Джованні де Верраццано дослідити східне побережжя Північної Америки. Вважається, що Жак Картьє супроводжував Варраццано в його експедиціях 1524 року, які дослідили узбережжя від Південної Кароліни до Нової Шотландії, а також низку островів, зокрема Ньюфаундленд. Картьє, можливо, плавав із Варраццано також у Бразилію. Ці попередні подорожі послужили для Картьє рекомендацією.</font></div>

<div><font size="2">У 1534 Картьє, отримавши завдання від короля, виплив у море, сподіваючись відкрити Північно-західний прохід до багатих ринків Азії. У королівському наказі Картьє доручалося «відкрити острови й землі, де, за словами, можна знайти багато золота та інших дорогоцінних речей». Подорож через океан зайняла двадцять днів. 10 травня 1534 Картьє почав досліджувати Ньюфаундленд, території, які зараз належать канадським атлантичним провініціям та затоку св. Лаврентія.</font></div>

<div><font size="2">Підчас однієї із зупинок на острові Птахів із островів Мадлен, що зараз оголошений пташиним заповідником, його команда убила понад 1000 птахів, здебільшого тепер вимерлих безкрилих гагарок.</font></div>

<div><font size="2">Із тубільним населенням Картьє вперше зустрівся на північному березі затоки Шалер. Наймовірніше вони належали до племені мікмаків. Перші дві зустріч була короткими й супроводжувалися обміном товарами. Третя зустріч відбувалася на березі затоки Гаспе, цього разу з ірокезами. 24 липня 1534 року Картьє встановив на березі затоки Гаспе десятиметровий хрест зі словами «Жай живе король Франції» й оголосив територію власністю короля. Індіанці зрозуміли значення цієї події — і внаслідок ворожих дій французи полонили двох синів місцевого вождя. Врешті-решт тубільний вождь погодився дозволити французам взяти територію за умови, що вони повернуться з європейськими товарами. Картьє повернувся в Францію, переконаний у тому, що досяг узбережжя Азії.</font></div>

<div><font size="2">Подорож друга, 1535—1536</font></div>

<div><font size="2">У свою другу подожож до берегів Америки Картьє виплив 19 травня наступного, 1535 року, з трьома кораблями, 110 моряками й двома тубільцями. Добравшись до річки св. Лаврентія, вони вперше попливли вгору проти течії й добралися до столичного поселення ірокезів Стадакона, вождем у якому був Доннакона.</font></div>

<div><font size="2">Картьє залишив більші кораблі в бухті неподалік Стадакони, а наменшим поплив далі вгору, добравшись до селища Ошелага, яке було розташоване на місці сучасного Монреаля. Ошелага вразила мандрівників більше, ніж невеличка й непоказна Стадакона: зустрічати європейців вийшло понад тисячу ірокезів. Місце висадки зараз із упевненістю ідентифіковане як початок Сен-Марі-Со, там, де тепер стоїть міст Картьє. Далі експедиція пройти не могла, оскільки річку перегороджували пороги. Картьє був настільки впевнений, що ця річка є північно-західним проходом, і що шлях до Китаю перекривають тільки ці пороги, що пороги й містечко біля ного врешті-решт отримали назву Лашін від фр. La Chine — Китай.</font></div>

<div><font size="2">Провівши в Ошелазі два дні, Картьє повернувся до Стадакони 11 жовтня. Невідомо, коли саме він вирішив залишитися там на зиму, але плисти назад у Францію було пізно. Французи укріпили форт, наносили дров і насолили дичини й риби.</font></div>

<div><font size="2">На період з середини листопаду до середини квітня французькі кораблі були скуті кригою. Крига була товста, понад фатом, снігу насипало понад 4 фути. Крім того, розпочалася цинга, спочатку серед ірокезів, потім і серед французів. За оцінками Картьє померло приблизно 50 індіанців.</font></div>

<div><font size="2">Картьє записав у журналі, що до середини лютого «із 110 чоловіків, скільки нас було, не більше десяти почувалися достатньо добре, щоб допомагаи іншим, жалюгідне видовище». 25 із моряків померло, перш ніж французи довідалися від індіанців, що може допомогти прокип'ячена кора білої ялиці. Французи милися індіанським засобом, менш ніж за тиждень використали ціле дерево, — і результати були настільки чудовими, що Картьє поголосив дивовижне відкриття божим даром і чудом.</font></div>

<div><font size="2">Готуючись до повернення в Францію, Картьє вирішив привезти з собою вождя Доннакону, щоб той міг особисто розповісти про країну, що лежить далі на північ, яку називають королівством Сагеней, де, як кажуть, багато золота, рубінів та інших коштовностей. Після важкої тритижневої подорожі вниз річкою св. Лаврентія та через Атлантичний океан, Картьє прибув у Сен-Мало 15 липня 1536, чим із завершилася 14-місячна друга експедиція.</font></div>

<div><font size="2">Подорож третя, 1541—1542</font></div>

<div><font size="2">17 жовтня 1540 французький король Франциск I звелів бретонському мореплавцю знову повернутися в Канаду, щоб надати ваги проекту колонізації, в якому Картьє була обіцяна чільна роль. Але 15 січня замість Картьє на посаду лейтенант-генерала Нової Франції був призначений Жан-Франсуа де Ла Рок де Роберваль, гугенот, придворний і друг короля. Роберваль повинен був очолювати експедицію, тоді як Картьє був тільки навігатором. Поки Роберваль чекав на артилерію й припаси, він дозволив Картьє вирушити в море самостійно, не чекаючи на інші кораблі.</font></div>

<div><font size="2">23 травня 1541 Картьє вирушив із Сен-Мало на п'яти кораблях. Цього разу думки про прохід до Далекого Сходу, були забуті. Тепер метою стало відшукати королівство Сагеней із його багатствами й заснувати постійну колонію на річці св. Лаврентія.</font></div>

<div><font size="2">Кинувши якір біля Стадакони, Картьє знову зустрівся з ірокезами, але його збентежила «радість» індіанців та їхня чисельність, тож він вирішив не будувати поселення поблизу. Пропливши ще кілька миль вгору річкою до місця, яке він запримітив раніше, він вирішив поселитися там, де тепер стоїть містечко Кап-Руж. Каторжників й колоністів висадили на берег, випустили худобу, що пережила тритижневу мандрівку морем, скопали землю під городи, посадили капусту, брукву й латук. Укріплене поселення назвали Шарльбур-Рояль. На скелі, що височіла над поселенням, побудували для захисту ще один форт.</font></div>

<div><font size="2">Люди почали збирати те, що здавалося їм алмазами й золотом, але що, привезене у Францію, виявилося кварцом і піритом. Звідси у французів з'явилася приказка «фальшивий, як канадські діаманти». Два кораблі з цими багатствами відіслали додому 2 вересня.</font></div>

<div><font size="2">Давши всім завдання, 7 жовтня Картьє вирушив розвідувати землю й шукати Сагеней на човнах. Він знову доплив до Ошелаги, але погана погода й пороги завадили йому пробратися далі, до річки Оттава. Коли Картьє повернувся до Шарльбур-Роялю, ситуація там була загрозлива. Ірокези більше не навідувалися з дружніми візитами й не торгували рибою й дичиною, а злобно бродили навколо. Записів про зимівлю 1541—1542 не існує, й інформацію можна було зібрати тільки зі слів тих моряків, які повернулися в Францію. Індіанці, мабуть, вчинили на поселення напад і вбили біля 35 поселенців перш, ніж ті встигли відступити за укріплення. Хоча ліки від цинги вже були відомі, від розповідей складається загальне враження жалюгідного становища поселенців, і в Картьє наростало переконання в тому, що в нього немає достатньо людей ні для того, щоб захищатися, ні для того, щоб шукати королівство Сегеней.</font></div>

<div><font size="2">Картьє вирушив у дорогу до Франціъ 1542, зустрівши Роберваля з кораблями біля узбережжя Ньюфаундленду приблизно тоді, коли Роберваль висадив на безлюдний острів свою родичку Маргариту де ла Рок. Незважаючи на наполягання Роберваля, щоб Картьє супроводжував його до Сагенею, Картьє під прикриттям ночі вислизнув і продовжив свій шлях до Франції. Він ще досі вважав, що його судно навантажене золотом й діамантами. У Францію мореплавець прибув у жовтні. Цим закінчуються його подорожі. Тимчасом, Роберваль узяв командування в Шарльбур-Роялі в свої руки, але в 1543 поселення було закинуте, оскільки хвороби, погана погода й ворожі тубільців довели колоністів до відчаю.</font></div>

<div><font size="2">Решту життя</font></div>

<div><font size="2">Решту життя Картьє провів у своєму помісті неподалік Сен-Мало, часто допомагав, коли виникала потреба в перекладачі з португальської. Помер він у віці 65 або 66 років під час епідемії. Його поховали на території кафедрального собору св. Вінсента.</font></div>

<div><font size="2">Жодного постійного європейського поселення в Канаді не було аж до 1608 року, коли Самюель де Шамплен заснував Квебек.</font></div>
</div>

<div> </div>
</div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">1552 </font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">Взяття військами Івана Грозного Казані, приєднання Казанського ханства до Москва</font></div>

<div style="text-align: center;"> </div>

<div>
<div style="font-size: small;"><img align="left" alt="" src="/avatar/Kalendar4/5367.jpg" />  До кінця 15 століття Казанське ханство проводило агресивну політику по відношенню до Росії, воно закривало для російських купців волзький торговий шлях, здійснювало постійні набіги, плюндруючи поселення і забираючи росіян в полон. До середини 16 століття військові дії проти татар і боротьба за приєднання Казанського ханства до Росії значно посилилися. Але два походу 1550-х років виявилися безрезультатними.</div>

<div style="font-size: small;">  Уряд Івана IV Грозного розвернуло серйозну підготовку до нового походу - було проведено ряд реформ, які зміцнили армію, побудована російська фортеця Свіяжск недалеко від ханства. </div>

<div style="font-size: small;"> </div>

<div><font size="1" style="font-size: 8pt;">  І. Файзуллин «Оборона Казані </font></div>

<div><font size="1" style="font-size: 8pt;">від військ Івана Грозного. Апофеоз</font><b style="font-size: 8pt;"><font style="font-size: 8pt;">»</font></b></div>

<div style="font-size: small;"> </div>

<div style="font-size: small;">Для походу було зібрано велику і добре озброєне військо. Для Івана Грозного і його оточення казанський похід мав не тільки політичне значення, а й релігійне - це був похід православного народу проти невірних.</div>

<div style="font-size: small;">  Влітку 1552 російське військо на чолі з Іваном Грозним виступило з Москви і рушило на Казань. Це була сильна фортеця того часу , огороджена високими дерев'яними стінами з укріпленнями . З двох сторін місто був захищений важкодоступними річками , ще з однією глибоким ровом.</div>

<div style="font-size: small;">  У серпні почалася облога Казані, яка виявилася довгою і важкою. Не дивлячись на активний опір татар, російські війська перевершували за чисельністю і мощі артилерії. Вони застосовували бойові вежі, облогові знаряддя, мінні підкопи. А в результаті вибуху був знищений ключ, з якого казанці брали воду. І незабаром у місті почалася епідемія. Татари робили вилазки і намагалися атакувати війська росіян, але все безрезультатно.</div>

<div style="font-size: small;">  Спочатку цар Іван Грозний спробував провести мирні переговори: він запропонував казанцям покластися на волю государя, тоді він їх простить . Але ті відповіли відмовою. Це стало початком енергійної підготовки штурму - були підірвані захисні споруди фортеці, підпалені стіни, мости і ворота, гармати били безперестанку .</div>

<div style="font-size: small;">   2 жовтня 1552 війська царя Івана Грозного почали штурм міста. В результаті жорстоких вуличних боїв столиця Казанського ханства впала. У місті не залишилося в живих жодного з її захисників, тому що цар велів вбивати всіх збройних, а в полон брати тільки жінок і дітей. Участь Казані була вирішена.</div>

<div style="font-size: small;">  11 жовтня російське військо виступило назад до Москви, залишивши в Казані гарнізон. У результаті цього походу Казанське ханство було ліквідовано, і до Росії приєдналося Середнє Поволжя. Виникли передумови для просування на Урал і до Сибіру і розширення торговельних зв'язків з країнами Кавказу і Сходу.</div>

<div style="font-size: small;"> </div>
</div>

<div><font size="2">1738 </font></div>

<div><font size="2">У Переяславі Єпископом Переяславським Арсентієм Берло відкрито вищий навчальний заклад — Переяславський колегіум.</font></div>

<div><font size="2">1836 </font></div>

<div><font size="2">Чарлз Дарвін повернувся з кругосвітньої подорожі на кораблі «Бігль», що тривала майже п'ять років і привела до створення його теорії еволюції</font></div>

<div><font size="2">1870</font></div>

<div><font size="2">Рим став столицею об'єднаної Італії.</font></div>

<div><font size="2">1918 </font></div>

<div><font size="2">Гетьман України Павло Скоропадський розпочав формування української національної гвардії.</font></div>

<div><font size="2">1936</font></div>

<div><font size="2">В СРСР максимальний термін ув"язнення підвищено з 10 до 25 років.</font></div>

<div><font size="2">1942 </font></div>

<div><font size="2">У Краснодоні організована «Молода гвардія».</font></div>

<div><font size="2">1946 </font></div>

<div><font size="2">Відбулася прем'єра першої «мильної опери» «Далекий пагорб».</font></div>

<div><font size="2">1990 </font></div>

<div><font size="2">Представники Студентського Братства Львова та Української студентської спілки (УСС) розпочали політичне голодування на площі Жовтневої революції (зараз Майдан Незалежності) у Києві.</font></div>

Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 570 | Додав: Vchutel | Теги: Казанське ханство, Молода гвардія, мильної опера, теорії еволюції, столиця, Скоропадський, увязнення, гетьман, Монреаль, Майдан Незалежності | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024