1662
Марія II - королева Англії.
Марія II (30 квітня, 1662 — 28 грудня, 1694) правила Англією, Шотландією та Ірландією з 1689 року до смерті.
Ранні роки
Старша дочка герцога Йоркського (майбутнього
Старша дочка герцога Йоркського (майбутнього Якова II) від його першого шлюбу з Анною Гайд — дочкою графа Кларендона. Як і її мати й молодша сестра, майбутня королева Анна, Марія була прибічницею протестантизму.
У 1677 році вийшла заміж за свого двоюрідного брата, статхаудера Нідерландів принца Вільгельма Оранського, й вирушила з ним до Гааги. Хоч Марія і завоювала популярність серед голландців, шлюб виявився невдалим, Вільгельм зраджував дружині, дітей у них не було.
"З Ласки Божої, Королева Англії,
Шотландії, Франції та Ірландії,
Захисниця Віри"
Прихід до влади
У 1688 році в ході Славної революції батько Марії, католик Яків II, був скинутий та втік до Франції, а парламент покликав на престол Вільгельма й Марію як співправителів (жоден з подружжя не був консортом іншого за фактом шлюбу, але обидва царювали як монархи у своєму праві, будучи спадкоємцями одне одного).
Сина Якова II, новонародженого принца Уельського, від спадкування престолу усунули: Марія офіційно проголосила його не своїм братом, а підкинутим немовлям. 13 лютого 1689 року подружжя було проголошено монархами Англії та Ірландії, а 11 квітня 1689 року — Шотландії. Династичний номер у Марії як в Англії так і у Шотландії був II, але при цьому розумілись різні Марії I — відповідно Марія I Тюдор і Марія Стюарт.
Царювання
Під час спільного правління Вільгельма й Марії було прийнято Білль про права 1689 і проведено удосконалення правової системи Британії.
За часів відсутності чоловіка в Англії (він воював з якобітами в Ірландії або з Людовіком XIV на континенті, а також час від часу відвідував рідні Нідерланди, де залишався правителем) Марія брала на себе керівництво урядом і сама приймала деякі важливі рішення. Так, вона наказала заарештувати власного дядька, лорда Кларендона, який влаштував змову на користь Якова II. У 1692 році королева за якийсь проступок (ймовірно, також у зв'язку з якобітами) посадила до в'язниці Джона Черчилля, 1-го герцога Мальборо, відомого полководця і державного діяча. Окрім того, вона активно займалась питаннями зайняття церковних посад.
Марія померла на 33-му році життя від віспи. Її одноосібним наступником став Вільгельм.