Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
Понеділок, 11.12.2017, 16:28

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1201]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 321

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2017 » Листопад » 4 » 4 листопада - Дні історії
19:34
4 листопада - Дні історії
1660 
Капітуляція московських військ Шереметєва під Чудновом.
 
1708 
Гетьман Іван Мазепа оголосив Петру I про свій перехід на сторону Швеції 
та почав маневр на з'єднання з військами Карла XII.
 
  На початку XVIII століття у стосунках із царем з'являється напруженість. 1700 року вибухнула Північна війна. У виснажливій боротьбі за володіння узбережжям Балтійського моря головними супротивниками виступали московитський цар і 18-річний король Швеції Карл XII — обдарований полководець, але кепський політик. Зазнавши ряду катастрофічних поразок на початку війни, Петро І (палкий прихильник західних звичаїв) вирішує модернізувати армію, управління, суспільство взагалі. Значно зміцнювалася централізована влада, пильніше контролювалися всі ділянки життя, скасовувалися також «застарілі звичаї». В межах цієї політики під загрозу потрапляла гарантована 1654 року традиційна автономія Гетьманщини.
  Під час війни цар висунув перед українцями нечувані раніше вимоги (замість захисту своєї землі від безпосередніх ворогів — поляків, татарів, турків були змушені битися зі шведськими арміями у далекій Лівонії, Литві, Центральній Польщі). Регулярно українські полки поверталися з півночі, зазнавши втрат, що сягали 50, 60, 70% складу. Намагаючись узгодити дії своїх військ, Петро І поставив на чолі козацьких полків московитських і німецьких командирів, моральний дух козаків занепав. Чужоземні офіцери ставилися з презирством до козацького війська (вважали гіршим, часто використовували просто як гарматне м'ясо). Коли поповзли чутки про наміри царя реорганізувати козаків, старшина, положення якої було пов'язане з військовими посадами, занепокоїлася.
Війна викликала ремствування серед українських селян, міщан: скаржилися, що в їхніх містах, селах розмістилися московитські війська, які завдавали утисків місцевому населенню. «Звідусіль,— писав цареві Мазепа,— я отримую скарги на свавілля московитських військ». Гетьман став відчувати загрозу, коли пішли поголоси про наміри царя замінити його чужоземним генералом чи московитським вельможею.
Союз зі Швецією
Загальне невдоволення штовхнуло Мазепу шукати іншого покровителя. Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувся за допомогою до Петра I. Цар, чекаючи наступу шведів, відповів: «Я не можу дати навіть десяти чоловік; боронися, як знаєш».
Після того, як Мазепа переконався в тому, що цар нищить основи української державності, він вирішив використати умови, створені Північною війною (1700–1721) для розв'язання державницьких проблем іншим шляхом. Цар порушив зобов'язання обороняти Україну від ненависних поляків, що було основою угоди 1654 року, український гетьман перестав вважати себе зобов'язаним зберігати вірність цареві. 7 листопада (28 жовтня) 1708 року, коли Карл XII, який ішов на Москву, завернув в Україну, Мазепа, в надії запобігти спустошенню свого краю, перейшов на бік шведів. За ним пішло близько 3 тисяч козаків і провідних членів старшини.
Мазепа звертається до війська з яскравою промовою: Братія, прийшла наша пора; скористаємось цим випадком: помстимося москалям за їх тривале насилля над нами, за всі скоєні ними жорстокості й несправедливості, збережемо на майбутні часи нашу свободу і права козацькі од їх посягань! Ось коли надійшов час скинути з себе їх остогидле ярмо й зробити нашу Україну країною вільною й ні від кого не залежною.
За словами Пилипа Орлика (в меморіялі «Déduction des droits de l'Ukraine» — «Вивід прав України», складеному 1712 року), зміст угоди 1708 року був такий: Україна і землі, до неї прилучені, мають бути вільними й незалежними; король шведський зобов'язується оберігати їх від усіх ворогів; зокрема, король має вислати туди негайно помічні війська, коли того буде вимагати потреба та коли цього будуть домагатися гетьман та його Стани (Etats). Усе завойоване на території Росії, але колись належне «руському» (українському) народові, має бути повернене до Князівства українського; Мазепа мав бути князем українським або гетьманом довічним; після його смерті Генеральна Рада («Стани») мала обрати нового гетьмана; король шведський не має права привласнювати собі ні титула, ні герба Князівства Українського. Нарешті, для забезпечення цієї угоди і в інтересах безпеки (шведського війська) на території України на весь час війни передаються шведам міста Стародуб, Мглин, Батурин, Гадяч і Полтава.
Через кілька днів після переходу Мазепи до шведів на гетьманову столицю Батурин напав командувач московитськими військами в Україні князь Меньшиков, вирізав усіх жителів: 6 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Звістка про бойню в Батурині, терор, що його розпочали в Україні війська Московії, заарештовуючи й страчуючи за найменшою підозрою в симпатіях до Івана Мазепи, змінила плани багатьох із потенційних прибічників гетьмана. Цар наказав старшині, що не пішла за Мазепою, обрати нового гетьмана; 11 листопада 1708 року ним став Іван Скоропадський. Страхітливий приклад Батурина, жорстокість (в поєднанні з садизмом) московитських військ сіяли жах серед українців, водночас протестанти-шведи викликали в них настороженість; більшість українського населення не захотіла підтримати Мазепу. Єдиною значною групою українського населення, що стала на бік гетьмана, були запорожці (часто сварилися з ним за потурання старшині, та вважали Мазепу меншим злом порівняно з царем). За це рішення вони дорого заплатили: у травні 1709 року московитські війська зруйнували Січ, цар видав постійно чинний наказ страчувати на місці кожного пійманого запорожця.
Протягом осені, зими, весни 1708–1709 оків військові сили суперників маневрували, прагнучи знайти для себе стратегічно вигідні позиції та заручитися підтримкою українського населення. Нарешті 28 червня 1709 року відбулася Полтавська битва. Переможцем у ній вийшов цар, у результаті чого провалилися плани Швеції підпорядкувати собі Північну Європу; Московія забезпечила собі контроль над узбережжям Балтійського моря, почала перетворюватися на могутню європейську державу; остаточне поглинання Гетьманщини міцніючою Російською імперією було тільки питанням часу.
Втікаючи після поразки від переслідування російської кінноти, Мазепа і Карл XII знайшли притулок у Молдавії, що належала Османській імперії. Тут, біля міста Бендери, 21 вересня 1709 року Іван Мазепа помер. Похований у Галаці. Через два роки турецькі мародери в пошуках скарбів, розкопали могилу і не знайшовши їх, викинули тіло гетьмана на вулицю. Згодом козаки перепоховали тіло старого гетьмана.
 
1844 — у Львові утворена Академія технічна (з 1920 — Львівська політехніка).
1848 — Відкрите перше у світі метро. Ідею побудувати підземну залізницю для швидкого транспортування городян з одного кінця Лондона до іншого подав адвокат із Сіті Чарльз Пірсон. Перша лінія метро завдовжки 6 кілометрів зв'язувала лондонські вокзали Піддінгтон і Фаррінгдон і називалася Metropolitan Railway, тобто «Столична залізниця». Скорочення цієї довгої назви до п'яти літер і породило усім нам знайоме «метро»
1861 — на Залізничний вокзал у Львові прибув перший на території сучасної України потяг з Відня; цей день вважається початком історії залізниць України.
1879 — Джейдс Рітті запатентував перший касовий апарат.
1890 — відкриття першого метро у Лондоні.
1899 — опублікована книга Зіґмунда Фройда «Тлумачення сновидінь».
1918 — вночі з 3 на 4 листопада почалися польсько-українські бої за Перемишль.
1920 — вступ до Генічеська частин Червоної армії.
1921 — Розпочався Другий зимовий похід армії УНР під проводом генерал-хорунжого Юрія Тютюнника — головна Волинська група перейшла польсько-радянський кордон під Олевськом.
1922 — у Єгипті знайдена гробниця Тутанхамона.
1940 — Президія Верховної Ради СРСР встановила кордон між Молдавською та Українською РСР, внаслідок чого 8 із 14 районів колишньої Молдавської АРСР відійшли до України.
1941 — радянські війська залишили з боями районний центр Криму Алушту.
1943 — радянські війська звільнили районні центри Димер Київської, Голу Пристань та Цюрупинськ Миколаївської областей.
1946 — підписано китайсько-американський Договір про дружбу та взаємну торгівлю.
1946 — заснування ЮНЕСКО у Парижі.
1950 — у Римі держави-члени Ради Європи підписали Конвенцію про захист прав людини і основних свобод
1956 — радянські війська вступили до Угорщини щоб припинити розпочату 23 жовтня Угорську революцію.
1970 — пасажирський авіалайнер «Конкорд» під час випробувань удвічі перевищив швидкість звуку.
1979 — захоплення американського посольства у Тегерані іранськими студентами («революційною гвардією»).
1984 — заснування компанії Dell.
1995 — в подорож до Південного полюсу з чилійського міста Пунта-Аренас в район антарктичної затоки Геркулес на невеликому літаку вилетів 44-річний російський мандрівник Федір Конюхов. Він досягнув мети в ніч на 7 січня 1997
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 219 | Додав: Vchutel | Теги: угода, Війська, Договори, посольство, війна, конвенція, конфлікти, капітуляція, катастрофа | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар

Архів записів


Copyright MyCorp © 2017