Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
Вівторок, 23.10.2018, 17:54

Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1202]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 338

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Головна » 2018 » Жовтень » 4 » 4 жовтня - Дні історії
20:29
4 жовтня - Дні історії
1535 
Надруковано першу англомовну Біблію («Біблія короля Якова»).
 
  Бі́блія (з грец. βιβλία — книги) — священна книга християнства, яка поділяється на дві частини: Старий Заповіт і Новий Заповіт, що складаються з окремих книг, написаних різними авторами. Старий Заповіт написаний давньоєврейською мовою (біблійному івриті), за винятком деяких частин, написаних арамейською мовою. Новий Заповіт написаний на одному з діалектів старогрецької мови — койне.
Склад та структура Біблії[ред. код]
 
Сама книга, яку називають «Біблія», складається із двох основних частин — це Старий Заповіт і Новий Заповіт. В основі назви «Заповіт» (від івр. ברית — угода, договір, союз, заповіт) лежить ідея угоди Бога з усім людством: у Старому Заповіті розповідається про союз Бога із народом; у Новому Заповіті — про союз Бога з людством через Ісуса Христа.
 
Біблії Українського Біблійного Товариства
 
Для християн священними є обидві частини Біблії. Проте для євреїв, прихильників іудаїзму, — священною лише перша частина і тому вони взагалі не користуються терміном «Старий Заповіт». Натомість виділяють три частини Святого Письма:
Тора (івр. תורה) — «Вчення» або «П'ятикнижжя Мойсеєве»;
Невіім (івр. נביאים) — «Пророки»; та
Кетувім (івр. כתובים) — «Писання».
Поєднання початкових літер цих назв творить акронім (івр. תנ"ך), який читається як «ТаНаХ». «ТаНаХ» — і є назвою єврейського (іудейського) Священного Тексту.
Залежно від згрупування біблейських текстів, іудейська Біблія налічує у своєму складі 22, 24 або 27 книг.
Старий Заповіт
Старий Заповіт або Старий Завіт — перша частина Біблії, що по обсягу складає близько трьох четвертих усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 50 книг у православних, 45 у католиків, та 39 у протестантів, написаних переважно староєврейською мовою. У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю. Через увесь Старий Заповіт простежується обіцянка Бога відновити посередництвом Месії (спасителя) зруйновані гріхом відносини із Богом. Головна ідея Старого Завіту — договір Бога Ягве з обраним єврейським народом. Умови договору зводяться до двох основних положень:
«Я — Бог Ягве: нехай не буде для тебе інших богів, окрім мене»
«Не рідніться з іншими (язичницькими) народами»
Структура Старого Завіту, яка складається з чотирьох головних груп:
Доісторичні книги
Історичні книги
Навчальні (поетичні) книги
Пророчі книги
Новий Заповіт
Новий Заповіт — друга частина Біблії, що містить у собі 27 книг. У Новому Заповіті розповідається про прихід на землю Месії (Христа) від Бога, Сина Божого, щоби він помер за людей і таким чином відкупив їх (від успадкованого ними від першого чоловіка Адама, та його дружини, Єви) гріха (про що розповідається і у Старому Заповіті). Будучи на землі, і проповідуючи про Небесне Царство Боже, Ісус (Месія) вибрав дванадцять апостолів (один з яких зрадив його) і доручив їм поширювати його вчення по цілому (знаному в той час) світі.
Окрім самої Євангелії у Новому Заповіті, є і інші книги, де розповідається і стає відомо про виникнення та існування перших общини християнства. Апостоли у своїх посланнях (листах) до церков навчають то́му, що́ саме необхідно для спасіння, а також надають поради для повсякденного життя.
Остання книга Нового Заповіту: Об'явлення — символічною мовою розповідає про другий прихід Христа на землю в якості Царя Божого Небесного Царства; про кару для тих, хто не повірив у Христа і не виконував його волю; про вибір співцарів у його царстві, правлячих над підданими на землі; про небесне місто збудоване Богом; про знищення роспустниці, названою «Вавилон Великий», символічним звіром; про війну Бога з земними царями — Армагеддон, провокуємі Божим ворогом — Дияволом.
Формування біблійного канону
Процес виникнення канону був складним і тривалим. Його можна поділити на два основних етапи:
Формування канону Старого Заповіту;
Формування канону Нового Заповіту.
Старий Заповіт[ред. код]
Більшість вчених вважає, що книги Старого Заповіту створювались або складались у період між 12-м та 2-м століттями до н.е, тобто до народження Ісуса Христа. Основою формування канону Старого Заповіту слугували перекладені з єврейської мови грецькі тексти Септуаґінти (2 ст. до н.е.), а пізніше латинський переклад Вульґати (4 ст. н.е.). Канон Старого Заповіту має деякі відмінності у різних християнських конфесій. Всі конфесії визнають єврейський канон, що містить 39 книг (т. зв. «протоканонічні книги»), православні та католицькі видання включають також одинадцять второканонічних книг, які деякими протестантськими організаціями вважаються апокрифами.
Новий Заповіт
Процес формування Новозавітнього канону полягав в об'єднанні книг, які Християни знайшли Богонатхненними для поклоніння й повчання в тій історичній ситуації, в якій вони жили, а також такими, що не суперечать Старому Заповіту.
Всупереч поширеній хибній думці Новозавітній канон не був швидкоруч створений на великому бюрократичному Церковному соборі, а швидше розвинувся протягом кількох століть, хоча це не говорить, що офіційні Собори і рішення взагалі не торкалися даного питання.
У той же час думка про існування повного і чіткого Новозавітнього канону із самого початку, тобто з часів Апостолів, не має історичного підґрунтя. Канон Нового Заповіту, як і Старого є результатом розвитку в процесі, що підсилювався полемікою зі скептиками, як всередині Церкви, так і за її межами.
У перші три століття Християнської Церкви, християни, схоже, не мали загальновизнаного Новозавітнього канону.
Новозавітній канон в сучасному вигляді вперше був викладений Афанасієм, єпископом Александрії, в 367 році в листі написаному церквам в Єгипті. До того часу канон став більш-менш сталим.
Таким чином, затвердження канону Вселенським Собором стало лише формальним його визнанням, а не створенням чи відбором книг, які можна було б до нього включити, бо сам Бог діяв через вірних йому людей, скеровуючи їх на всіх стадіях процесу з визначення священних книг, що в повній мірі викладають Його волю для людей.
Переклади Біблії та їх поширення
Перші переклади
Книжки Старого Заповіту були перекладені вперше на грецьку мову за єгипетського Птоломея Філадельфа (283—247 до Р. Хр.) 72 єврейськими мудрецями, і тому цей переклад носить назву Септуаґінти — Семидесятки (Переклад семидесяти). Новий Заповіт був написаний давньогрецькою мовою. У IV столітті все Писання було перекладено на латинську (382—405) Святим Єронімом. Цей латинський переклад відомий під назвою Вульґати (найстарший друк — 1462 р. в Майнці). Сама назва Біблії означає з грецького власне — «книги» і почала прикладатися до Святого Писання тільки десь з кінця III — початку IV століть.
Переклади Біблії українською мовою
Докладніше: Переклади Біблії українською мовою
До України Святе Письмо прийшло у X столітті у так зв. церковно-слов'янській мові, але то не була вся Біблія, а тільки Новий Заповіт, а з нього Євангелія (найстарший текст з 1092 р. переховується в Рум'янцівському музеї в Москві, далі — Бучацьке з XIV ст., переховувалася в монастирі оо. Василіян у Львові), та окремі твори Старого Заповіту (головно Псалтиря).
Першою друкованою книгою зі Святого Письма був у нас Апостол, видання Івана Федорова (Львів, 1574 р.), а першим виданням всього Святого Письма була Острозька Біблія 1581 року.
У XVI ст. реформаційні впливи з Заходу підсилили в українському народі прагнення читати Св. Письмо живою зрозумілою мовою. Тоді й появилися перші переклади св. Євангелії на живу народну мову. З того часу маємо три переклади святої Євангелії — ченця Григорія, Архімандрита Пересопницького монастиря на Волині, далі Василя Тяпинського, і Валентина Нагалевського. З них найцінніша пам'ятка «Пересопницьке Євангеліє» зі 1561 р. Перекладач чернець Григорій так і зазначив, що переклад з болгарської мови на українську зроблено «для ліпшого вирозуміння люду християнського посполитого.»
У XVII ст. процес ународовлення текстів Святого Письма до деякої міри був загальмований в Україні внаслідок панування в тодішній школі латинської схоластики.
І не зважаючи на те, в катехізисі митрополита Петра Могили тексти св. Письма наводяться Українською мовою. Становище погіршало наприкінці 17-го ст., коли українська Православна Церква була підпорядкована Московській патріархії (1685 р.).
Російський уряд почав вбачати в ужитку української мови в церковних книгах — вияв українського сепаратизму, і тому заборонено друк церковних книжок, що відрізнялися б будь-чим від московських.
А в XVIII ст. за Катерини II запроваджено по школах і церквах України московську вимову церковно-слов'янських текстів.
Але в XIX ст. Григорій Квітка в Харкові, Маркіян Шашкевич на Галичині, майже одночасно, починають перекладати витяги з св. Письма Нового 3аповіту на українську мову. «Псальми, переложені на малорускоє нарєчіє» професором Михайлом Максимовичем.
Дуже видатна праця 19-го ст. — переклад Євангелії й Діянь Апостольських, що його зробив Пилип Морачевський, інспектор ліцею на Чернігівщині. Морачевський переслав свій переклад Священному Синодові російської Церкви і російській Академії Наук. Академія Наук прихильно поставилася до пропозиції дати цей переклад до друку для добра українського народу. Але розглядали цей переклад і шеф канцелярії князь Долгоруков та Київський генерал-губернатор Аннєнков. І перемогли політичні мотиви: Синод заборонив друкувати переклад Євангелії українською мовою. Тільки під тиском революційних подувів 1905 року, себто 45 років після закінчення перекладу, коли вже не жив Морачевський, його переклад святої Євангелії побачив світ у 1906 році. Текст перекладу зредагував єпископ Подільський Парфеній.
У 1936 році Святий Синод Православної Церкви Польщі видав Євангелію, в тій же редакції, як велику Напрестольну.
 
1582 
Папа Римський Григорій XIII оголосив про проведення реформи календаря, яка мала за мету ліквідувати помилку в обчисленні дат: з моменту введення юліанського календаря до XVI століття «набігла» різниця в 10 днів порівняно з астрономічною датою. Згідно з нововведенням Папи, після 4 жовтня 1582 року одразу ж наступало 15 жовтня. Новий календар отримав назву «григоріанського».
 
1675 
Голландський фізик Хрістіан Гюйґенс запатентував кишеньковий годинник
 
  Христия́н Гю́йгенс (нід. Christiaan Huygens МФА: [ˈkrɪstijaːn ˈɦœy̯ɣə(n)s] Кри́стіян Го́йгус; 14 квітня 1629 — 8 липня 1695) — нідерландський фізик, механік, математик і астроном, винахідник маятникового годинника з анкерним обмежувачем, автор хвильової теорії світла, праць з оптики і теорії імовірності, відкривач кільця Сатурна і його супутника.
Гюйгенс народився у Гаазі. Батько його Константин Гюйгенс (Хейгенс), був таємним радником принців Оранських, літератором, який мав хорошу освіту.
Молодий Гюйгенс вивчав право і математику в Лейденському університеті, потім вирішив присвятити себе науці.
У 1651 р. опублікував «Розмірковування про квадратуру гіперболи, еліпса і круга».
Разом з братом він удосконалив телескоп, довівши його до 92-кратного збільшення, і, нарешті, зайнявся вивченням неба. Перша популярність прийшла до Гюйгенса, коли він відкрив кільця Сатурна (Галілео Галілей їх теж бачив, але не зміг зрозуміти, що це таке) і супутник цієї планети, Титан.
У 1657 р. Гюйгенс отримав голландський патент на конструкцію маятникового годинника. В останні роки життя цей механізм намагався створити Галілей, але йому завадила прогресуюча сліпота. Годинник Гюйгенса реально працював й забезпечував чудову на той час точність ходу. Центральним елементом конструкції був придуманий Гюйгенсом анкер, який періодично підштовхував маятник і підтримував незатухаючі коливання. Сконструйований Гюйгенсом точний і недорогий годинник з маятником швидко отримав найширше поширення у світі.
У 1665 р. на запрошення Жан-Батиста Кольбера оселився у Парижі та був прийнятий до членів Французької Академії наук. У 1666 р. на пропозицію Кольбера стає її першим президентом. Гюйгенс керував Академією 15 років.
У 1673 р. під назвою «Маятниковий годинник» виходить виключно змістовна праця з кінематики прискореного руху. Ця книга було настільною у Ньютона, який завершив розпочату Галілеєм і продовжену Гюйгенсом побудову основ механіки.
1681: у зв'язку з наміченого скасування Нантського едикту Гюйгенс, не бажаючи переходити в католицизм, повернувся в Голландію, де продовжив свої наукові дослідження.
Ім'я Гюйгенса вшановане в астрономічних та інших назвах:
кратер на Місяці;
гора Mons Huygens на Місяці;
кратер на Марсі;
астероїд 2801 Huygens;
європейський космічний зонд, який досліджував Титана;
Huygens Laboratory: лабораторія в Лейденському університеті, Нідерланди.
Інші досягнення
Відкриття теоретичним шляхом сплюснутості Землі біля полюсів, і також пояснення впливу відцентрової сили на напрям сили тяжіння й довжину секундного маятника на різних широтах.
Рішення питання про зіткнення пружних тіл, одночасно з Валлісом і Реном.
Один із розв'язків питання про рівноважну форму важкого однорідного ланцюга: (ланцюгова лінія).
Винахід годинникової спіралі, що замінює маятник, вкрай важливий для навігації; перший годинник зі спіраллю був сконструйований у Парижі годинниковим майстром Тюре в 1674.
У 1675 р. запатентував кишенькові годинник.
Перший закликав вибрати всесвітню природну міру довжини, для якої запропонував 1/3 довжини маятника з періодом коливань 1 секунда (це приблизно 8 см).
 
1780  
Після загибелі свого керівника члени експедиції англійського мореплавця Джеймса Кука повернулися на батьківщину
1812 (21 вересня за ст. ст.) — в Криму заклали Нікітський ботанічний сад
1830 — у результаті повстання в Брюсселі проти нідерландського короля Вільгельма I Оранського було проголошено незалежність Бельгії
1875 — декретом австро-угорського цісаря Франца-Йосифа I засновано університет у Чернівцях (тепер Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)
1883 — вперше вирушив у рейс «Східний експрес», що з'єднав Туреччину з Європою
1890 — у Львові створено Русько-Українську Радикальну Партію — першу українську політичну партію
1900 — розпочала роботу Львівська опера, зараз — Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.
1904 — у Швеції створено футбольний клуб «Ґетеборґ»
1910 — у Португалії скинуто королівську владу, країну проголошено республікою
1911 — у Лондоні введено в дію перший у світі ескалатор
1927 — у Брюсселі за ініціативою Міжнародної організації праці засновано Міжнародну асоціацію соціального забезпечення
1937 — у газеті «Правда» з'явилася критична стаття, згідно з якою українську мову потрібно більше наблизити до російської (див. Харківський правопис)
1941 — у ході Другої Світової війни німецькі війська зайняли місто Запоріжжя
1947 — ЦК КП(б)У ухвалив рішення про створення 7 спеціальних оперативних груп для ліквідації членів Центрального та крайових проводів ОУН
1948 — Рада Міністрів СРСР прийняла ухвалу про виселення сімей «бандитських і націоналістичних елементів»
 
1957 
З космодрому Тюратам в Казахстані запущено перший у світі штучний супутник Землі під назвою «Супутник-1». ООН проголосив цей день Днем початку космічної ери людства
 
  Супутник , що став першим штучним небесним тілом, був виведений на орбіту 4 жовтня 1957 ракетою-носієм Р-7 з 5-го науково -дослідного полігону міністерства оборони СРСР, який отримав згодом відкрите найменування космодром Байконур.
  Космічний апарат ПС-1 (найпростіший супутник -1 ) являв собою кулю діаметром 58 сантиметрів , важив 83,6 кілограма, був оснащений чотирма шнуром антенами довжиною 2,4 і 2,9 метра для передачі сигналів працюючих від батарейок передавачів.
  Через 295 секунд після старту ПС-1 і центральний блок ракети вагою 7,5 тонни був виведений на еліптичну орбіту заввишки в апогеї 947 км, в перигеї 288 км. На 315 секунді після старту ШСЗ відокремився від другого ступеня ракети -носія , і відразу його позивні почув весь світ.
  Супутник ПС-1 літав 92 дні, до 4 січня 1958 року народження, здійснивши 1440 обертів навколо Землі ( близько 60 мільйонів кілометрів) , а його радіопередавачі працювали протягом двох тижнів після старту.
  США змогли повторити успіх СРСР лише 1 лютого 1958, запустивши з другої спроби супутник « Експлорер -1», масою в 10 разів менше першого ШСЗ.
 
  Над створенням штучного супутника Землі на чолі з основоположником практичної космонавтики С.П. Корольовим працювали вчені М.В. Келдиш , М.К. Тихонравов , Н.С. Лідоренко , В.І. Лапко , Б.С. Чекунов і багато інших
 
1958 — із Лондона до Нью-Йорку розпочалися перші регулярні трансатлантичні рейси реактивних літаків
1965 — Папа Римський Павло VI видав буллу, якою зняв з євреїв звинувачення у смерті Ісуса Христа
1968 — відбувся перший політ пасажирського літака Ту-154
1989 — у Києво-Печерській лаврі відкрито духовну семінарію Руської Православної церкви
1991 — лідери всіх республік СРСР, крім прибалтійських, підписали договір про економічне співробітництво
1992 — Конфедерація народів Кавказу зажадала від Росії та Грузії визнання незалежності Чечні, Абхазії та Південної Осетії.
1993 — після 10-годинної атаки урядові війська взяли штурмом будівлю Верховної Ради Росії. Були заарештовані лідери антиєльцинської опозиції.
1994 — У Швейцарії спалили себе 48 членів секти «Орден Храму Сонця»
2001 — англійські вчені розшифрували генетичний матеріал бактерії, що викликає чуму
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 425 | Додав: Vchutel | Теги: декрет, Східний експрес, партія, сад, годинник, Республіка, незалежність, експедиція, Біблія, календар | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Архів записів


Copyright MyCorp © 2018