Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
Субота, 18.11.2017, 00:19

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 321

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2017 » Вересень » 5 » 5 вересня - Дні історії
17:23
5 вересня - Дні історії
1015 
У боротьбі за київський престол князь Святополк убив брата Гліба.
 
Святопо́лк Володи́мирович, також Святополк Окаянний або Святополк I (*близько 981 — †1019) — князь туровський (988 за ін. дан. 1008—1015), великий князь київський (1015—1019). Син Володимира I Святославича (за версією — Ярополка I Святославича).
За розповіддю «Повісті врем'яних літ» Святополка народила гречанка, вдова київського князя Ярополка, взята в наложниці його братом Володимиром. Літопис говорить, що грекиня тоді вже була вагітна (бе не дозвільна), таким чином, батьком його був Ярополк. Проте Володимир вважав його своїм законним сином (одним із старших) і дав йому долю у Турові. Літописець називає Святополка сином двох батьків (від двою отцю) і зауважує з натяком на подальшу долю князя: «від гріховного плід злий буває».
 
 
 
 
           Втеча Святополка
 
Не виключено, що ця історія є пізнішою легендарною вставкою; найдавніший текст новгородського першого літопису без застережень іменує Святополка сином Володимира, так само пише і Тітмар Мерзебурзький. Висувалася також гіпотеза, що Святополк був сином не гречанки, а «чешки», однією з перших дружин Володимира.
У «Повісті врем'яних літ» інший син Володимира, Ярослав, що став Великим князем Київським Ярославом I Мудрим, поставлений попереду Святополка. У Новгородському першому літописі Ярослав Мудрий займає четверту позицію, яка, на думку істориків, мабуть, більш відповідає дійсності. Чутка про народження Святополка від двох батьків дає підставу вважати, що він народився через 7-9 місяців після вступу Володимира до Києва в червні 978, відповідно Святополк міг народитися на початку 979 року.
Частина істориків продовжує вважати дискусійним походження Святополка. М. Котляр на підставі тамги на монетах Святополка вважає, що сам князь декларував своє походження від Ярополка. Якщо ця версія правильна, а інтерпретація княжих тамга досить спірна (двозуб був і на тамга Мстислава Володимировича, знайденій на Тамані), то це доводить намагання Святополка відмежуватися від Володимира та інших його синів. Відомо, що у 1018 році Святополк взяв у заручниці мачуху і сестер Ярослава; це було б навряд чи допустимо, якщо б він також вважав себе сином Володимира.
Шлюб
1009 чи на початку 1010 року Святополк одружився з польською князівною, дочкою польського короля Болеслава I Хороброго. Вона народилася від третього шлюбу з Емгільдою між 991 та 1001 роками і померла після 14 серпня 1018 року. Більшість дослідників датують шлюб 1013-1014 роками, вважаючи, що він був наслідком миру, укладеного з Польщею після невдалого походу Болеслава. Однак, поза увагою залишається місія цистерціанця Бруно 1008 року, яка могла закінчитися миром, скріпленим шлюбом. Святополк займав туровський престол десь з 990, його землі межували з Польщею, і тому саме його обрав Володимир I як кандидата на одруження з польською принцесою.
Князювання і вбивство братів
Незадовго до смерті Володимира перебував у Києві в ув'язненні; разом з ним під варту було взято його дружина (дочка польського короля Болеслава I Хороброго) і духівник дружини, Колобжезький (кольбергскій) єпископ Рейнберн, який помер у в'язниці. Причиною арешту Святополка був, мабуть, план Володимира заповідати престол своєму улюбленому синові Борису; примітно, що й інший старший син Володимира, новгородський князь Ярослав також біля цього часу повстав проти батька.
Після кончини Володимира I Святославича 15 липня 1015 р. Святополк виявився ближчим всіх інших братів до Києва, вийшов на свободу і без особливих труднощів вступив на престол; його підтримав і народ, і бояри, складали його оточення у Вишгороді під Києвом.
У Києві Святополк встиг випустити срібляники (відомо 50 таких монет), схожі на срібники Володимира. На лицьовій стороні зображення князя з круговою написом: «Святополк на столі [престолі]». На зворотному боці: княжий знак у вигляді двозубця, лівий кінець якого завершується хрестом, і напис: «А се його срібло». На деяких монетах Святополк I іменується своїм християнським ім'ям Петрос або Петор.
Протягом того ж року були вбиті три зведених брати Святополка - Борис, муромський князь Гліб і древлянський Святослав. «Повість временних літ» звинувачує Святополка в організації вбивства Бориса і Гліба, які при Ярославі були прославлені як святі мученики і були рідними синами вбивці його батька. Згідно з літописом, Святополк послав вишгородських мужів убити Бориса, дізнавшись, що брат ще живий, велів варягам добити його. Гліба він, згідно з літописом, закликав ім'ям батька до Києва і послав людей вбити його по дорозі. Святослав загинув, намагаючись втекти від убивць до Угорщини.
Однак, існують і інші теорії з цього приводу. Зокрема, скандинавська «Сага про Еймунда» згадує про війну між конунгом Яріслейфом (Ярославом) і його братом Буріслейфом, де Яріслейф наймає варягів для боротьби з братом і в підсумку перемагає. Ім'я Буріслейфа багатьма ідентифікується з Борисом (пор. також зв'язок імені Борис з ім'ям Борислав), але за іншою версією це ім'я короля Болеслава Хороброго, яким сага називає його союзника Святополка, не розділяючи їх. Також, хроніка Тітмара Мерзебургского, в якій розповідається, як Святополк утік до Польщі, часто інтерпретується на користь його невинності, тому що в ній немає згадки про князювання Святополка в Києві (що, однак, суперечить існуванню монет Святополка) і яких-небудь дій проти Бориса і Гліба.
Боротьба з Ярославом
Почалася боротьба за владу між Святополком і Ярославом. У 1016 році Ярослав виступив з новгородським і варязьким військом проти брата. Війська зустрілися під Любечем на Дніпрі, жодна сторона довго не наважувалася першою перейти річку і дати бій. Нарешті, Ярослав атакував, скориставшись моментом, коли Святополк бенкетував з дружиною. Війська київського князя були розбиті і скинуті в річку, Ярослав захопив Київ.
Розбитий князь відійшов до Польщі, де закликав на допомогу тестя, короля Болеслава I Хороброго. У 1018 році за підтримки польських і печенізьких військ Святополк і Болеслав рушили в похід на Київ. Дружини зустрілися на Бузі, де польська армія під командою Болеслава розбила новгородців, Ярослав знову втік до Новгорода.
Святополк знову зайняв Київ. В 1019 році Ярослав знову виступив проти Святополка і розгромив його війська в битві на річці Альта. Руські джерела повідомляють, що під час втечі поранений Святополк Володимирович загинув у пустелі десь «між Ляхи і Чехи», та це є дослівним перекладом польської приказки і означає: «ніхто не знає, де і як». Інший руський літописець записав, що Святополк утік до Бреста, де, мабуть, і помер від ран.
Ярослав зробив усе, щоби представити свого суперника у найгіршому світлі, і до літописів Святополк увійшов як братовбивець, а до історії як Святополк Окаянний. Існують спроби істориків переглянути повідомлення джерел, свого роду виправдавши Святополка. При цьому як можливі вбивці Бориса і Гліба розглядаються також Ярослав та Мстислав Володимирович
 
1698 — щоб прищепити своїм підданим моду, прийняту в інших європейських країнах, Петро I встановив податок на бороди
1755 — англійська влада почала депортацію французьких поселенців з Нової Шотландії (Канада)
1793 — Французький національний конгрес встановив Режим Терору для захисту революції
1800 — Британія захопила Мальту
1905 — Підписання Портсмутського договору, закінчення російсько-японської війни
1918 — Раднарком Росії видав декрет про початок червоного терору
1918 — Рін-Тін-Тін, німецька вівчарка — перша кінозірка. В Першу світову війну у Франції американський солдат підібрав у розбомбленому розпліднику крихітне цуценя й відвіз із собою. Пес виріс незвичайно розумним, знявся майже в трьох десятках фільмів кіностудії «Warner Brothers», вів на радіо власне шоу й заслужив почесну Зірку на голлівудській Алеї слави.
1929 — прем'єр Франції Арістид Бріан запропонував об'єднати європейські держави в одну.
1939 — США проголосили нейтралітет в Другій світовій війні
1940 — в «Піонерській правді» почали друкувати повість Аркадія Гайдара «Тимур і його команда».
1943 — під час Другої світової війни в Донбасі радянські війська зайняли понад сто двадцять населених пункти
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 213 | Додав: Vchutel | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар

Архів записів


Copyright MyCorp © 2017