Сайт з предмета ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ 
Середа, 20.09.2017, 16:03

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід

МЕНЮ НАШОГО САЙТА
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [23]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?

Для нас це важливо
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 317

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Головна » 2017 » Вересень » 8 » 8 вересня народилися...
20:56
8 вересня народилися...
1157 
Річард I Левине Серце, англійський король (з 1189 року) з династії Плантаґенетів
 
Рі́чард I Ле́вове Се́рце (8 вересня 1157 — 6 квітня 1199) — англійський король (з 1189 року) з династії Плантагенетів. Правив під титулом «король англійців, герцог норманів і аквітанців, граф Анжу».
Провів увесь час свого правління (крім 6 місяців) за кордоном.
Третій син Генріха ІІ, проти якого двічі піднімав повстання.
Під час Третього хрестового походу здобув перемоги на Кіпрі, біля Акри та Арзуфа (над Саладіном), але йому не вдалося взяти Єрусалим.
На зворотному шляху до батьківщини потрапив у полон до герцога Австрійського Леопольда V, який передав його імператорові Генріху VI, був його в'язнем, доки за нього не було отримано викуп у 150 тис. марок.
Ненадовго повернувся до Англії, де замість нього правив його брат Джон І.
Останні роки провів на війні у Франції, де при облозі замку Шалю був поранений стрілою, випущеною лицарем П'єром Базілем з арбалета та вмер від гангрени.
Збереглося два віршованих твори, написаних Річардом: кансона, складена в полоні у Генріха VI, і сірвента, звернена до Гі, графа Овернського та до Дофіна Овернского, до графа Клермон і Монферра з докорами у відсутності підтримки у війні проти Філіппа-Августа (1194). Сірвента написана на пуатевінським діалектом давньофранцузької мови. Крім того неодноразово Річард, як політичний противник, згадується в творах Бертрана де Борна i як доблесний і чесний лицар у творі Вальтера Скотта-Айвенго.
Коли Річард зійшов на престол у 1189, він встановив за герб двох жовтих левів на червоному фоні, але у 1198 змінив офіційний королівський штандарт додавши третього.
 
 
1895 
Ігор Федів, український громадський діяч, географ, педагог, видавець
 
І́гор Фе́дів (*8 вересня 1895, Коломия— †12 грудня 1962, Монреаль, Канада) — український громадський діяч, географ, педагог, видавець, родом з Коломиї
Біографічні відомості
Дитинство і ранні роки
Народився в сім'ї вчителя гімназії, проводив дитинство в містах у яких учителював його батько: в Станиславові й Перемишлі. У 1902 р. переїжджає з батьками до Львова, де від березня 1902 до червня 1905 р. вчиться в народній школі, у 1906 р. здає екзамен до філії Академічної Гімназії, директором якої тоді був І. Громницький. Будучи гімназійним учнем, від 1909 р. залюбки займається фізкультурою — і активно учащає в сокільському, спортивному і пластовому (був щойно в початках) рухах.
Здає з відзначенням матуру в червні 1914 р.; того ж року бере участь в Першому Сокільсько-Січовому здвизі, як один із молодих організаторів і провідників.
Вояк УСС (1914–1919)
Після вибуху Першої світової війни 1914 р. зголошується до Українських Січових Стрільців (УСС). Вишколений в Кадрі й Боднарові та приділений до сотні Яремовича, спершу бере участь у першому бою під Семиківцями. Пізніше, під Лисонею, де полк УСС[1], потерпів великі втрати вбитими й пораненими, Ігор Федів рятується з полковою командою і відходить з нею до Кадри в Пісочній, а навесні — знову на фронт. Попадає 1 липня 1917 р. під Куропатниками в полон майже з цілим полком УСС — і перед вивозом транспорту полонених офіцерів УСС на Сибір втікає з вагона і дістається до Києва, де застає чимало раніше полонених УСС-ів.
У цивільному житті
Київський період
У Києві під прибраним прізвищем, Чорноморський Петро, працює спершу у видавництві «Вернигора», а згодом — як лектор географії України в Старшинській Школі Української Національної Ради (УНР). У січні 1918 виїжджає як стенограф з делеґацією УНР на мирові переговори з Центральними Державами в Бересті, а повернувшися у Київ, переховується до звільнення міста від більшовиків німцями і військами УНР. Пізніше в Києві застає його гетьманський переворот, а згодом повстання проти гетьмана.
Ігор Федів, призначений урядом Директорії стенографом до дипломатичної місії УНР на Мирову Конференцію, виїжджає з Києва до Парижу. Оскільки місію не допускають в Париж, і не маючи змоги повернутися в Україну, — задержується у Відні, записується на Віденський університет і включається там же в студентське й громадське життя.
Віденський період
У відні як голова Студентського Товариства «Січ» співпрацює з рамени студентства при засновуванні товариства прихильників освіти та «Українського Вільного Університету». Згодом бере участь у Міжнародному Студентському Конґресі в Празі, на якому засновано організацію La Confédération Internationale des Étudiants (CIF), до якої, незважаючи на сильний спротив і перешкоди з боку поляків і москалів, усе таки прийнято представництво українського студентства в надзвичайні члени. Оскільки це викликало потребу об'єднати роздрібнені студентські організації в один центральний союз, то проведено приспішені зусилля над зорганізуванням Всеукраїнського Студентського З'їзду, скликаного в Празі влітку 1922 р.
Конґрес, президентом якого був Ігор Федів, зі своїм дійсно соборницьким і всепартійним характером тривав один місяць — і завершився заснуванням Центрального Союзу Українського Студентства (ЦЕСУС): президентом обрано представника крайового студентства, Гана. Одначе, перша спроба компромісового об'єднання українського студентства всіх напрямків не дала бажаних наслідків і виявилася нежиттєздатною. Саме тому внедовзі скликано Перший Надзвичайний З'їзд ЦЕСУС-у в Данціґу, на якому поширено діяльність цієї організації також на економічну ділянку: президентом переорганізованого ЦЕСУС-у обрано Ігора Федіва, якому вдалося оживити діяльність Союзу і підняти його до належних висот.
У 1929 р. Ігор Федів здобуває ступінь доктора філософії з відзначенням (у географії та історії) на Карловім університеті в Празі; згодом на Празькій Політехніці — додатковий ступінь у землемірному відділі. Ще до цього одружується 26 червня 1928 р. в Празі з Наталією (з дому Трильовська), яка закінчила студії на філософічному факультеті й віддала докторську дисертацію з української літератури.
Львівський період
Після 11-річної відсутності Ігор Федів, навесні 1939 року, повертається до Львова, де працює в землемірському бюрі інж. Свірського, а згодом — як викладач економічної географії в українській Торговельній Школі (1930–1939).
пізніше на еміграції; студентський діяч у Відні (голова Товариства «Січ») і Празі, 1923 — 1924 голова ЦЕСУС-у. З 1929 у Львові;
Був співредактором «Української Загальної Енциклопедії», член дирекції Українського Видавничого Інституту у Львові (1940 — 1945), Українського видавництва Краків-Львів. На еміграції в Німеччині, Тунісі й (з 1951) в Монтреалі. Статті на географічні теми, зокрема про Чорне море, співавтор повісти «Син України».
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 234 | Додав: Vchutel | Теги: Річард I Левине Серце, український громадський діяч, Англійський король, географ, Ігор Федів, видавець, педагог | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук

Друзі нашого сайту

Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів


Copyright MyCorp © 2017