Четвер, 28.03.2024, 17:46 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

22:46
9 листопада - Дні історії
1520
Сталася подія, яке увійшло в історію як «Стокгольмська кривава лазня»
 
  «Стокгольмська кривава лазня» - масова страта, що відбулася 9 листопада 1520 в Стокгольмі за наказом данського короля Крістіана II.
  Історія події така: впливовий архієпископ Густав Троль плів інтриги на користь Данії, за що був заарештований і позбавлений сану. У запалі спраги помсти він підмовив Крістіана II, короля Норвегії і Данії, вторгнутися до Швеції. Крістіан II здобув перемогу над шведським королем Стуре і сам зайняв його місце.
  Стокгольмци припинили опір в обмін на амністію, яку пообіцяв їм новий правитель, король об'єднаної держави Данії, Норвегії та Швеції Крістіан II. Однак король порушив свою обіцянку (знову ж за намовою Густава Троль).
  Це був найтрагічніший епізод історії Швеції: на виконання постанови церковного суду за сфабрикованим звинуваченням у єресі було страчено близько сотні шляхетних дворян і іменитих городян Стокгольма. Ця подія і було названо «Стокгольмська кривава лазня».
  Але на цьому Крістіан II не зупинився і продовжував переслідувати прихильників Стуре, що призвело до потужного повстання в провінції Даларна, згодом поширився і на інші райони. Повстання очолив Густав Ваза, який після повалення Крістіана став королем, засновником династії Ваза (Васа), а Швеція звільнилася від датського панування.
 
1799 
Переворот 18 брюмера привів Наполеона до влади у Франції
 
   Переворо́т 18 брюме́ра (фр. Coup d'État du 18 brumaire) — державний переворот у Франції, який відбувся 18 брюмера VIII року (9 листопада 1799 року), у результаті котрого був усунений від влади режим Директорії та створений Консулат на чолі з Наполеоном Бонапартом. Переворот 18 брюмера став кінцем Французької революції і початком правління Наполеона.
Причини
Після штурму Бастилії та початку Французької революції минуло десять років. Уряд Директорії зіткнувся із значиними економічними та політичними проблемами, що зробило можливим передчасну реставрацію роялістів та повернення Бурбонів до влади. Тим часом, із єгипетської кампанії повернувся до Франції популярний серед населення генерал Наполеон Бонапарт. Деякі члени директорії, такі як, Сійес вбачали у кандидатурі молодого генерала порятунок для режиму і можливість запобігти поверненню до влади Бурбонів. Сейєс і декілька інших змовників розробили план державного перевороту, згдіно з яким вони мали намір змінити Конституцію і залишитися при владі.
18 брюмера членам директорії вдалося переконати зібрати обидві палати парламенту у замку Сен-Клу у передмісті Парижу і передати повноваження захисника столиці Бонапарту. Співучасники змови, три з п'яти членів Директорії — Сійес, Баррас, і Роже-Дюко пішли у відставку. Двоє інших, Гойє і Мулен, за звинуваченням у симпатіях до якобинців, були арештовані. У день перевороту війська підвласні Наполеону оточили замок Сен-Клу, але парламентарі несподівано відмовилися внести заплановані зміни до Конституцію і передати владу змовникам.
Переворот
У найкритичніший момент перевороту Наполеон зробив спробу звернутися до парламентарів та переконати їх внести необхідні зміни до Конституції та передати йому владу, однак парламент зустрів його вкрай ворожо. Розлючені парламентарі намагалися навіть фізично розправитися з Наполеоном у залі засідань, однак під захистом гренадерів Наполеону вдалося вийти до вірних йому військ навколо будинку парламенту. Брат Наполеона Люсьєн Бонапарт, який головував на засіданні звернувся із промовою до військ, які оточили замок і звинуватив парламентарів у спробі знищити Наполеона. Командир гренадерів та соратник Наполеона генерал Мюрат наказав військам очистити приміщення та розігнати парламент.
Вночі, близько другої години ранку, рада старійшин і деякі спеціально запрошені члени парламенту одобрили необхідні зміни до Конституції. У результаті змови, таким чином, був сформований новий уряд, на чолі котрого постали три консули: Наполеон Бонапарт, Жозеф Сійес і Роже-Дюко. Відповідно до положень нової Конституції Бонапарт отримав титул першого консула і мав реальні важилі виконавчої влади. Разом із ним два інших консула виконували консультативну роль. Три консули призначалися терміном на десять років.
Законодавча влада була розподілена між чотирма різними установами: Сенатом, Трибуналом, Законодавчими зборами і Державною радою. Члени цих установ обиралися урядом зі списків знаті, повноваження котрих мали бути підтвердженні голосуванням виборців.
 
1867 
В Японії сьоґун Токуґава Йосінобу повернув державну влади Імператору.
 
  Повернення державної влади Імператору (яп. 大政奉還, たいせいほうかん, тайсей хокан) — передача 15-м сьоґуном Токуґавою Йосінобу усієї повноти влади в державі Імператору Японії. Відбулася 9 листопада 1867 року[1]. Ратифікована Імператором наступного дня. Поклала край 265-річному правлінню роду Токуґава в країні та ознаменувала кінець 500-річного панування самураїв в Японії. Одна з епохальних подій в історії Японії.
Короткі відомості
Ідея повернення сьоґуном державної влади Імператору належала представникам Тоса-хану. Серед опозиційних сил, які очолювалися радикальними Сацума-ханом і Тьосю-ханом і виступали за ліквідацію сьоґунату, цей хан займав помірковану позицію. Він намагався залишити за сьоґуном провідну роль в управлінні країною шляхом формального повернення влади Імператору. Планувалося створення нового уряду на чолі з сьоґуном, до якого би увійшли столичні аристократи та Імператорські представники. Вперше ця ідея була висловлена опальним самураєм Тоса-хану Сакамото Рьомою в липні 1867 року і згодом була взята на озброєння урядовцями цього хану.
На початку жовтня того ж року радник Тоса-хану з політичних питань Ґото Сьодзіро обговорив ідею повернення влади Імператору із молодшим старійшиною сьоґунату Наґаї Наоюкі. 29 жовтня 1867 року на основі обговорення було складено план дій, схвалений старійшиною Ітакурою Кацукійо та запропонований 15-у сьоґунові Токуґаві Йосінобу від імені володаря Тоса-хану, Ямауті Тойосіґе. 1 листопада подібну пропозицію підніс також володар Хіросіма-хану. Для прийняття рішення сьоґун скликав нараду старійшин та радників в Кіото, яку провели 8 листопада. Наступного, 9 листопада, в замку Нідзьо він оголосив, що повертає державну владу Імператору Японії та передав своє прохання про відставку Імператорським послам Хіно Сукемуне та Асуґаї Масанорі.
Сьоґун зрікся влади та посади в складних умовах: опозиція набирала сил і для її стримування не вистачало політичних засобів. Він сподівався, що повертаючи владу Імператору, сьоґунат буде ліквідовано, але рід Токуґава залишиться керманичем країни на посаді прем'єр-міністра нового самурайсько-аристократичного уряду.
Сподівання сьоґуна поховала опозиція на чолі з Сацума-ханом і Тьосю-ханом. 9 листопада вона отримала від Імператорського двору таємний рескрипт про покарання сьоґунату. Незважаючи на ратифікацію прохання сьоґуна 10 листопада, опозиціонери спромоглися за півтора місяці нейтралізувати про-сьоґунську партію аристократів в оточенні Імператора Японії й 3 січня 1868 року здійснили державний переворот. Вони проголосити реставрацію прямого Імператорського правління і організували власний уряд без сьоґуна.
 
1906 — у Росії почалася земельна реформа Столипіна.
1882 — у Єлисаветграді з п'єсою «Наталка-Полтавка» дебютував український театр Марка Кропивницького.
1907 — британський король Едуард VII отримав у подарунок найбільший діамант у світі
1918 — на руїнах Австро-Угорщини проголосили Австрійську Республіку
1918 — у Львові створили виконавчий орган ЗУНР (з 13 листопада 1918 року — Державний Секретаріат)
1938 — у Хусті для організації оборони Карпатської України утворили напіввійськову організацію «Карпатська Січ»
1938 — у Німеччині відбулися масові погроми євреїв «Кришталева ніч».
1941 — Розпочалася оборона Севастополя
1943 — радянські війська визволили районні центри Київської області Обухів та Бородянку.
1956 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалив указ «Про заборону колишнім главарям й активним учасникам українського націоналістичного підпілля, які були засуджені й відбували покарання, повертатися в західні області УРСР»
1956 — на знак протесту проти вступу радянських військ до Угорщини французький філософ і письменник Ж.-П.Сартр вийшов з Французької компартії.
1961 — місто Сталіне дістало назву Донецьк
1962 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила постанову про перейменування міста Станіслав на Івано-Франківськ, а Станіславської області на Івано-Франківську область
1976 — у Києві створили Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод
1977 — Українська Гельсінкська Група оприлюднила «Маніфест українського правозахисного руху»
1989 — Почалося руйнування Берлінської стіни.
1991 — генерала Джохара Дудаєва обрано першим президентом Ічкерії
1995 — Македонія і Україна прийняті до Ради Європи.
1997 — в Україні вперше відзначили День української писемності та мови
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 580 | Додав: Vchutel | Теги: Реформа, Наполеон, оборона, Війська, «Кришталева ніч», «Карпатська Січ», переворот, Столипін, імператор, діамант | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024