Четвер, 28.03.2024, 18:03 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

21:40
6 жовтня - Дні історії

<div style="text-align: center;">
<div style="text-align: left;"><font size="2" style="font-size: 10pt;">1648 — Козацько-селянське військо під проводом Богдана Хмельницького розпочало облогу Львова.</font></div>

<div style="text-align: left;"><font size="2">1701 — Києво-Могилянській колеґії надано статус академії.</font></div>

<div style="text-align: left;"> </div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">1768 </font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">Розпочалася російсько-турецька війна, що завершилася 1774 р. підписанням Кючук-Кайнарджийського миру, внаслідок якого Російська імперія отримала вільний вихід до Чорного моря.</font></div>

<div style="text-align: center;"> </div>

<div style="text-align: left;">
<div style="font-size: small;"><img align="right" alt="" src="/avatar/Kalendar4/300px-1768-1774_osmanli-rus_savasi.png" />  Росі́йсько-туре́цька війна́ 1768—1774 рокі́в — одна з ключових по значенню воєн між Російською і Османською Імперією, в результаті якої до складу Росії увійшли південна Україна (Новоросія), Північний Кавказ і Крим.</div>

<div style="font-size: small;">Причини і передумови</div>

<div style="font-size: small;">Війні передувала внутрішня криза в Польщі, де панував розбрат між шляхтою і королем Станіславом Августом Понятовським, колишнім коханцем російської імператриці Катерини II, залежним від російської підтримки.</div>

<div style="font-size: small;">Хід війни</div>

<div style="font-size: small;">Загін козаків, що знаходилися на російській службі, переслідуючи польські повстанські сили, увійшов до міста Балта, вторгаючись таким чином на територію Османської Імперії. Та, у свою чергу, не забарилася звинуватити їх в різанині жителів міста, що було знехтуване російською стороною. Використовуючи інцидент, султан Мустафа III оголосив Росії війну 25 вересня 1768. Турки уклали союз з польськими повстанцями, тоді як Росію підтримала Великобританія, виславши російському флоту військових радників. Польські повстанці були вщент розбиті Олександром Суворовим, після чого він перебрався на театр воєнних дій проти Туреччини.</div>

<div style="font-size: small;">Воєнні дії проходили на Дунаї, в Криму і в Закавказзі. Росіяни перемогли у битвах при Хотині, Ясах, річках Ларги і Кагул. Російський флот знищив турецький у Чесменській битві. Росіяни повністю заволоділи Кримом.</div>

<div style="font-size: small;">Із самого початку і до кінця війни активну участь у ній взяло козацтво України. Так, у листопаді 1769р., козаки завдали поразки татарському загону біля р. Вовчої, взяли участь у битві при Кінбурзі, під Очаковом, та Хаджибеєм. Ходили козаки під Тулогу, Ізмаїл, штурмували Перекоп, захопили Кафу.</div>

<div style="font-size: small;">У липні-серпні 1773 року запорожці стояли біля Гірсово під командою генерал-майора Милорадовича.</div>

<div style="font-size: small;">На початку кампанії 1774 року Росія організувала дунайську розвідувальну експедицію, експедиція складалась з запорізьких козаків і була поділена на дві команди. Першу команду очолював Іван Мандро, другу - полковник Кіндрат Гук. Ці загони забезпечували переправу російських військ на правий берег Дунаю.</div>

<div style="font-size: small;"> </div>

<div style="font-size: small;"><img alt="" src="/avatar/Kalendar4/350px-Torelli2.jpg" /></div>

<div style="font-size: small;"> </div>

<div><font size="1" style="font-size: 8pt;">Стефано Торелі. «Перемога Єкатерини II над турками» (1772)</font></div>

<div> </div>

<div style="font-size: small;">Всього в російсько-турецькій війні брали участь від 5 до 10 тис. козаків.</div>

<div style="font-size: small;">Підсумком російсько-турецької війни 1768 - 1774 р. було підписання Кючук-Кайнарджійського договору 1774р., за яким Росія отримувала Керч, Єнікале, землі між Південним Бугом та Дніпром, фортецю Кінбурн на березі Дніпровського лиману. Російські кораблі отримали права вільного проходу через протоки. Крим оголошувався незалежним від Османської імперії.</div>

<div style="font-size: small;">Після підписання 10 липня 1774 року Кючук-Кайнарджійського мирного договору, запорожці залишались на Дунаї у розпорядженні російського командування. Лише 15 вересня за наказом головнокомандувача, генерал-поручник М.Ф.Каменський наказав запорожцям повертатися на Січ.</div>

<div style="font-size: small;">Після повернення запорожців з війни, Запорозька Січ була оточена російськими військами (на чолі з генералом П.Текелієм, що теж поверталися з турецького фронту) та зруйнована.</div>
</div>

<div style="text-align: left;"> </div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">1829 </font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">Перший пробний пробіг від Манчестера до Ліверпуля здійснив паровоз «Ракета», </font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">збудований англійським винахідником Дж. Стефенсоном.</font></div>

<div style="text-align: center;"> </div>

<div style="text-align: center;"> </div>

<div style="text-align: left;">
<div><font size="2"><img align="left" alt="" src="/avatar/Kalendar4/200px-GeorgeStephenson.png" />  Джордж Стефенсон (англ. George Stephenson; *9 червня 1781 — †12 серпня 1848), англійський винахідник. Відомий як винахідник паротяга.</font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">З біографії</font></div>

<div><span style="font-size: small;">Народився 9 червня 1781 в містечку Вайлем поблизу Ньюкасла. З 14 років працював помічником у батька, заміряє вміст газу у вугільній шахті Дьюлі. У вільний час займався ремонтом годинників. У 1812 став головним механіком Кіллінгуортських копалень. Щоб полегшити підйом вугілля на шахтну поверхню розробив спеціальну парову машину-лебідку, яка за допомогою каната тягнула вагонетки похилим стовбуром.</span></div>

<div><font size="2">Ознайомившись з пристроєм парової машини Ватта, в 1813 приступив до конструювання паровоза. 1814 р. Стівенсон спроектував і успішно випробував свій перший паротяг «Блюхер», призначений для транспортування вугілля рудничною рейковою колією. Успішний пробний рейс паровоза відбувся 25 липня 1814. У 1815 Стівенсон отримав патент на винахід пристрою парового дуття для котла, а також безпечної шахтної лампи (майже одночасно з Г. Деві). У 1819–1822 керував будівництвом 13-кілометрової залізничної гілки до копальні Хеттона. У 1825 побудував паровоз вагою 8 т, що розвивав швидкість до 26 км/год. Очолював будівництво залізниці Ліверпуль — Манчестер. Першим прийшов до думки про необхідність прокладки тунелів і зведення залізничних насипів на ділянках з сильним нахилом; був ініціатором заміни литих чавунних рейок на кованих сталевих. У 1847 заснував і очолив Інститут інженерів-механіків.</font></div>

<div><font size="2">Помер Стефенсон у Честерфілді 12 серпня 1848.</font></div>

<div> </div>
</div>

<div style="text-align: center;"><span style="font-size: small; text-align: left;">Потяг, парово́з або паротя́г — локомотив, що використовує парову машину як двигун. Перший подібний локомотив збудував Річард Тревітік в 1804 році. Але першим локомотивом, на який схожі всі наступні паровози, став локомотив «Ракета», збудований Джорджем Стефенсоном в 1829 році.</span></div>

<div style="text-align: left;">
<div><font size="2">Паровози були переважним видом тяги на залізницях до 60-х років XX сторіччя, коли їм на заміну прийшли більш економічні типи локомотивів — тепловози та електровози.</font></div>

<div><font size="2">Завдяки паровозу з'явився залізничний транспорт, і паровози виконували основний обсяг перевезень в XIX століття і першій половині XX ст., зігравши колосальну роль у піднесенні економіки цілого ряду країн.</font></div>

<div> </div>
</div>

<div style="text-align: left;"><font size="2"><img align="bottom" alt="" src="/avatar/Kalendar4/Walschaerts_motion.gif" /></font></div>

<div style="text-align: left;"> </div>

<div style="text-align: left;"><font size="1" style="font-size: 8pt;">Робота парового двигуна у паровозі. У цій анімації червоний колір — свіжа пара, що входить у циліндр, блакитний — використана пара, що випускається із циліндра.</font></div>

<div style="text-align: left;"> </div>

<div style="text-align: left;"> </div>

<div style="text-align: left;"> </div>

<div style="text-align: left;"><font size="2">1848 — У Відні розпочалося народне повстання, яке вилилось у революцію 1848–1849 рр.</font></div>

<div style="text-align: left;"><font size="2">1917 — Відбувся І Всеукраїнський з'їзд товариств «Просвіта».</font></div>

<div style="text-align: left;"><font size="2">1918 — Відкрився Київський державний український університет.</font></div>

<div style="text-align: left;"><font size="2">1927 — У Нью-Йорку відбулася прем'єра першого звукового фільму.</font></div>

<div style="text-align: left;"> </div>

<div style="text-align: left;"><font size="2">1944 — Війська 1-го Українського фронту й частини 1-го Чехословацького армійського корпусу оволоділи Дукельським перевалом, поклавши початок визволенню Чехословаччини.</font></div>

<div style="text-align: left;"> </div>

<div style="text-align: left;">
<div><font size="2">Пе́рший Украї́нський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ з 20 жовтня 1943 року до 10 червня 1945 року, у Другій світовій війні. Створений у результаті перейменування Воронезького фронту.</font></div>

<div><font size="2">Здійснив Київську наступальну операцію 1943, в 1943–1944 — Житомирсько-Бердичівську, Корсунь-Шевченківську, Рівненсько-Луцьку, Проскурівсько-Чернівецьку і Львівсько-Сандомирську операції.</font></div>

<div><font size="2">В січні—березні 1945 війська фронту провели Сандомирсько-Силезьку, Верхньо-Сілезьку, Нижньо-Сілезьку наступальні операції.</font></div>

<div><font size="2">У квітні—травні 1945 брали участь у Берлінській та Празькій операціях.</font></div>
</div>

<div style="text-align: left;"> </div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">1948 — В Ашгабаді стався один із найпотужніших землетрусів у світі, що спричинив великі людські жертви. Тепер у Туркменістані цього дня відзначається День поминання.</font></div>

<div style="text-align: center;"> </div>

<div style="text-align: left;"><font size="2"><img align="left" alt="" src="/avatar/Kalendar4/2246.gif" />  День поминання жертв землетрусу 1948 року в Туркменістані Наслідки ашгабатського землетрусу 1948 6 жовтня 6 жовтня в Туркменістані відзначається День поминання загиблих у страшному землетрусі 1948 року. У ніч з 5 на 6 жовтня 1948 року народження, в 1 годину 12 хвилин , колосальної сили стихія в одночас дощенту зруйнувала красивий і квітуче місто і його околиці . Точна кількість жертв невідома навіть донині. Різні джерела називають цифру від 100 до 170 тисяч осіб. </font></div>

<div style="text-align: left;"><font size="2">  Епіцентр землетрусу потужністю 9-10 балів за шкалою Ріхтера знаходився біля селища Кара- Гаудан приблизно в 25 кілометрах на південний захід туркменської столиці. Там на поверхні землі утворилися величезні тріщини. Ашхабад , більшість вулиць якого було забудовано будинками , складеними з саманної цегли (висушена на сонці суміш глини з соломою ) , був зруйнований миттєво. </font></div>

<div style="text-align: left;"><font size="2">  Землетруси в передгір'ях Копет - Дага - явище звичайне , коливання грунту потужністю до 4 балів трапляються чи не щомісяця . Цього разу поштовхи були такої сили , що шансів у міста практично не залишалося. Впали не тільки глинобитні споруди , а й майже всі капітальні будови. Вціліли буквально декілька будівель , в числі яких були ЦК компартії і старовинна мечеть на проспекті Свободи ( нині проспект Махтумкулі ) . </font></div>

<div style="text-align: left;"><font size="2">  Сучасний Ашхабад Систематичного опису катастрофи також не існує. Автор одного з найбільш повних і точних описів трагедії - академік Д. Налівкін , що опинився в ту страшну ніч в Ашхабаді . Нижче наведені фрагменти з його книги « Про ашхабадському землетрусі 1948 »: « ... Коли я прийшов до тями, то зрозумів , що ще стою біля відкритого вікна і тримаюся за раму , а за вікном було щось неймовірне , неможливе . Замість темної прозорою зоряної ночі переді мною стояла непроникна молочно -біла стіна , а за нею жахливі стогони , крики , крики про допомогу. За кілька секунд весь старий глиняний , самановий місто було зруйноване , і на місці будинків у повітря здійнялася страшна біла пелена пилу , приховуючи все ... Після землетрусу місто виявилося беззахисним . Зникла міліція. Ті , хто стояли на постах , кинулися додому рятувати родини. Ті , хто спали в будинках і казармах , були розчавлені чи поранені. Поряд з будівлею був військове містечко . Від нього теж нічого не залишилося , і число жертв було величезно ... Почали телефонувати. Телефон мовчить : телефонна станція не працює. Телеграф зруйнований. Залізничний вокзал - купа уламків , місцями навіть рейки понівечені . Аеродрому немає , і злітні майданчики розбиті тріщинами. Усі центральні , районні та місцеві установи знищені. Велике місто , столиця республіки , виявився повністю ізольованим від навколишнього світу і повністю дезорганізовані ... На щастя , єдине, що майже не постраждало , це автомобілі , вантажівки . Вони стояли під відкритим небом в легенях фанерних гаражах і тому залишилися цілі . Вони і служили в перший час головним видом зв'язку . На вантажівках виїхали за місто , де залізничне полотно і телеграфні дроти були цілі, і за допомогою підвісної телефонного апарату зв'язалися з найближчим містом . На вантажівці з аеродрому приїхав льотчик і запропонував полетіти в Красноводськ . Вантажівки пов'язували всі частини міста , доставляли продовольство , вивозили незліченні трупи на братське кладовище за містом. Можна без перебільшення сказати , що вони були основою всього життя зруйнованого міста. За допомогою вантажівок йшла вся робота організаційного центру , стихійно виник навколо ядра ЦК. Легкові автомобілі постраждали більше, та й було їх мало ... Монумент жертвам землетрусу Поступово зв'язок з навколишнім світом була відновлена ​​, в Ашхабад залізницею , літаками , машинами рушили ешелони з військами , медичними загонами , продовольством. Перші з них були в місті вже в середині дня. Вражаюча ізоляція перших годин була розірвана ... ». Місто було відбудовано заново. Але наслідки того страшного землетрусу відчувалися майже до кінця 1980- х років. З міркувань сейсмобезпеки не будували багатоповерхових будинків ( максимум 4-5 поверхів) , у багатьох будинках робили так звані бетонні пояси безпеки. У місті залишалося дуже багато времянок і тимчасових споруд , що залишилися з 1948 року. </font></div>

<div style="text-align: left;"><font size="2">  З 1995 роки 6 жовтня оголошено в Туркменістані Днем поминання . Відповідний Указ підписав президент Туркменії Сапармурат Ніязов , який у день землетрусу втратив свою матір і двох братів . ЮНЕСКО визнав землетрус в Ашхабаді однією з найбільш руйнівних катастроф 20 століття. У Туркменістані дні 6 жовтня є неробочим . У цей день в Ашхабаді люди покладають вінки та букети квітів до величного меморіалу жертвам катастрофи. До дня загальнонаціонального трауру приурочені зустрічі з очевидцями подій , уроки пам'яті , поминальні трапези , де читаються молитви за душі покійних у страшну мить - 1 година 12 хвилин 6 жовтня 1948 .</font></div>

<div style="text-align: left;"> </div>

<div style="text-align: left;"><font size="2">1973 — Нападом Єгипту та Сирії на Ізраїль розпочалася 18-денна Жовтнева арабо-ізраїльська війна.</font></div>
</div>

Категорія: Поздоровлення | Переглядів: 948 | Додав: Vchutel | Теги: визволення, універсітет, мир, паровоз, повстання, війна, академія, Україна.Хмельницький, ЗОШ №20, революція | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024