Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

Наказом Міністра освіти

і науки України

від_25.12.03  №_855___

ПОЛОЖЕННЯ

дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри "СОКІЛ”

 (,,ДЖУРА”) Українського козацтва

Укладено за досвідом роботи учительських колективів загальноосвітніх і спеціальних навчально-виховних закладів та працівників органів освіти Київської, Запорізької, Рівненської, Полтавської, Сумської, Кіровоградської областей, м. Києва та Українського дитячо-юнацького козацького товариства ”Січ”, а також за досвідом організації військово-патріотичного виховання учнівської молоді засобами дитячо-юнацьких ігор "Зірниця” та "Орлятко”.

м. Київ

2003 р.

Укладач П. Бровко, Бунчуковий товариш Українського козацтва, полковник.

Текст Положення доповнений другим редагуванням. За змістом першого

редагування  на базі середньої школи № 235  м. Києва 27 квітня 1996 року

з отаманами Українського козацтва проведена всеукраїнська

навчально-методична Рада (показове заняття).

 

ПЕРЕДМОВА.

Українці - єдина у світі козацька нація. Козацтво є дисциплінованою організацією українського народу, споконвічною формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього Звичаю - Волі як відкристалізованого етнічного розуму.

Після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році, не дивлячись на тривалий процес розкозачення і денаціоналізації українців Московською імперією, живий ланцюг спадковості Українського козацтва ніколи не переривався:  1775 – 1828 рр. – Задунайська Січ; 1783 – 1868 рр. – Українські козацькі війська і формування у складі імперського війська; 1783 – 1917 рр. – в Україні зберігався козацький стан; 1904 – 1914 рр. січовий рух в Галичині. Створення Легіону українських січових стрільців; 1917 – 1922 рр. – бурхливий підйом відновлення козацтва, його боротьба за відновлення самостійної і соборної України; 1918 – 1933 рр. – існування в Україні Українського Вільного Козацтва, а до 1990 року – збереження духовності  і традицій Українського козацтва у ментальності і моралі національно-патріотичної верстви етнічних українців на Батьківщині і в українській діаспорі.

Сучасне Українське козацтво відновилося в Україні в 1990 році і має своєю метою історичну місію - шляхом боротьби за незалежність і соборність України, відновленням у етнічній пам’яті українців глибоких національно-патріотичних переконань, традицій і безмежної любові до своєї Батьківщини  -  втілити в життя українського народу і спонукати на вічність Українську Національну Ідею.

Виховувати в людині патріота своєї Батьківщини, любов до рідного краю, любов до своєї України варто починати з раннього дитинства.

Вільною ,,КОЗАЦЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ” називали іноземці нашу Батьківщину - неньку Україну, з глибокою повагою відзивались про її відчайдушних захисників – запорозьких козаків. Хто вони? Якими були, чим захоплювались, звідки черпали сили для своєї нескореної вдачі? На ці й цілий ряд питань має відповісти орієнтовна об’єднана програма для діяльності молодших школярів - КОЗАЧАТ (дітей віком 6-10 років), школярів середнього віку – ДЖУР КОЗАЦЬКИХ (вік 10-15 років) та старшокласників – МОЛОДИХ КОЗАКІВ ( віком 15-18 років ).

Запорозьке козацтво – гордість української нації і програма має виховати в дітях саме цю гордість за своїх предків, синівську вірність, навчити їх бути сильними, дужими, готовими віддати своє життя, якщо вирішується доля рідної Вітчизни, як це робили славні козаки – запорожці.

У процесі тривалого історичного розвитку передовою силою і формою духовного обєднання суспільства в Україні було козацтво. Епоха козацтва створила глибоку багатогранну духовність, що стала вершиною української національної культури.

У козацькі часи нашому народові були  приманними високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті і звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. У козацькій державі не було такого ганебного явища як бездомні діти. Дітьми опікувалося все суспільство. Ці якості потрібні українському народові і сьогодні – в період відновлення своєї державності і особливо завтра,  в процесі розбудови і зміцнення могутності нашої Батьківщини, в процесі практичних дій щодо відновлення і збагачення СЛАВИ УКРАЇНИ

Отже, сьогодні в школярів необхідно виховувати глибокі почуття патріотизму та національної гідності, якостей захисника Батьківщини, високий рівень загальної культури та народних знань (народної астрономії, медицини, агрономії, метеорології) народної естетики, моралі, мистецтв.

Виконанню цих завдань і повинне сприяти Положення про дитячо-юнацьку, військово-спортивну патріотичну гру "ДЖУРА”, яка за напрямками, формою і змістом розрахована на шкільну молодь, а також на допризовну і призовну молодь за місцем проживання за умов умілого, грамотного, ініціативного і активного керівництва дорослих козаків – патріотів, старших товаришів, зокрема педагогів – організаторів дитячих колективів, вчителів історії, української мови та літератури, професійних військових, вчителів фізичної культури та тренерів порту, керівників вокальних та танцювальних колективів, які забезпечать позитивний результат заходів навчально-виховного процесу .

Пропозиції Положення щодо напрямків і змісту виховання молоді реалізуються шляхом організації цілеспрямованого системного напрямку в навчально-виховному процесі в учнівських класах, в загонах, гуртках, секціях та ланках за інтересами, в процесі військово-спортивної патріотичної козацької гри "ДЖУРА” в позаурочний час в навчальних та позашкільних закладах освіти, за місцем проживання, під час табірного збору допризовної та призовної молоді.

Відповідна діяльність має охопити майже всі сфери учнівського життя,  при цьому треба зважити на ту особливість, що козаками на СІЧІ були лише чоловіки, отже для дівчаток відповідного віку, там де програмні питання за змістом не можуть бути однаковими, варто паралельно створити свій гурт, де було б передбачено підготовку їх до майбутнього подружнього життя. Жінка в минулому – вірна супутниця козака, вона - берегиня свого роду, отчого дому, але при цьому в кожну важку годину й жінка – воїн, яка може відстояти свою землю від ворога, тобто заступити свого чоловіка-козака, якщо це необхідно. Жінка-мати виховувала у своїх дітей ( і в першу чергу у хлопців) мужність, сміливість, твердість і рішучість, інші вольові, необхідні захиснику Батьківщини риси козацького характеру.

Всі ці концептуальні і програмні питання виховання молоді відображені в Положенні, яке має два розділи: перший – напрямки і зміст національно-духовного і військово-патріотичного  виховання  і другий – організація і зміст військово-спортивної, патріотичної гри "ДЖУРА”. 

За змістом Положення потребує від керівного складу гри певних духовних і фізичних зусиль щодо організації цікавої і ефективної гри, але це не повинно бути стримуючим фактором в навчально-виховному процесі. Сьогодні щось із-за своєї складності не буде повністю виконано, не буде досягнуто... Нічого... Але завтра, з часом поставлена мета буде досягнута.

Дорогу долає той, хто йде. "Щоб дійти до мети, треба перш за все йти”.

НАША МЕТА - шляхом свідомого опанування геройським, лицарським, гуманним і демократичним славного минулого наших предків – Українського козацтва, його традицій, культури, науки, військового мистецтва та господарювання – ДУХОВНО І МОРАЛЬНО ПІДНЯТИСЯ ДО РІВНЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ І ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЇЇ ЖИТТЄДАЙНІСТЬ НА ВІЧНІСТЬ.