Середа, 24.04.2024, 00:51 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

00:48
14 січня народилися...
83 до н. е. 
Марк Антоній, римський полководець і державний діяч.
 
  Ма́рк Анто́ній (14 січня 83 до н. е. — 1 серпня 30 р. до н. е. — римський полководець та державний діяч. Служив під командуванням Юлія Цезаря в Ґаллії; підтримав його під час громадянської війни, будучи народним трибуном. Був сином Марка Антонія Кретика та Юлії Цезаріс Антонії
44 року до н. е. він разом із Цезарем став консулом. Після вбивства Цезаря (15 березня 44 р. до н. е.) він 43 р. до н. е. утворив разом з Октавіаном Августом та Марком Емілієм Лепідом так званий 2-й тріумвірат, який став початком кінця Римської республіки. Плутарх писав, що ці троє «поділили владу над світом між собою так само легко, як ніби то був сімейний спадок». Під владою Марка Антонія опинилася східна частина імперії. У своїх східних походах він зустрів царицю Єгипту Клеопатру VII і став її коханцем.
Після довгої політичної боротьби, в ході якої Октавіан Август поступово збирав у своїх руках всю владу, він у серпні 30 р. до н. е. вдерся до Єгипту. Програвши йому битву при Акції, Марк Антоній 1 серпня 30 р. до н. е. наклав на себе руки. Декілька днів по тому те саме зробила і Клеопатра.
 
 
 
1853 
Семен Ілліч Шохор-Троцький, російський математик-педагог (†1923).
 
  Семе́н Іллі́ч Шо́хор-Тро́цький (* 2 січня (14 січня за новим стилем) 1853, Кам'янець-Подільський — † 12 березня 1923, Ленінград, тепер Санкт-Петербург) — російський математик-педагог, професор (1918).
Біографія
Закінчив Херсонську гімназію, навчався у Петербурзькому інституті шляхів сполучення. 1877 року поїхав за кордон для удосконалення знань. Чотири роки відвідував лекції відомих професорів німецьких університетів. 1882 року повернувся в Росію, працював у Петербурзі. 1887 року склав іспит на звання домашнього вчителя.
Викладав у жіночих гімназіях і інститутах, в Кадетському корпусі, на педагогічних курсах військово-навчальних закладів, в Педагогічній академії Ліги освіти, на Фребелевських педагогічних курсах, у Психоневрологічному інституті, в створених після революції Педагогічній академії, Кам'яноострівському сільськогосподарському інституті.
Вклад у педагогіку
Шохор-Троцький — один із перших педагогів-математиків, що виступив за реформу математичної освіти в Росії. Він створив курс арифметики, збудований на основі доцільно підібраних завдань, що поступово ускладнюються («метод доцільних завдань»), розробив методику вивчення арифметики спільно з геометрією, сприяв упровадженню в методику вивчення математики індуктивно-лабораторного методу, дав глибоке обґрунтування принципу наочності. Займався також класифікацією завдань і методикою обчислень.
Твори
«Методика арифметики з доданням збірника вправ з арифметики для учнів» (1886).
«Мета та засоби викладання вищої математики з погляду вимог загальної освіти» (1892).
«Чому та як вчити на уроках арифметики» (1899).
«Наочність і наочні приладдя при вивченні арифметики» (1904).
«До реформи системи шкільної освіти» (1906, у співавторстві).
«Геометрія на задачах. Книга для учнів» (випуски 1—2, 1909).
«Геометрія на задачах. Книга для вчителя» (1913).
«Методика початкового курсу математики» (1924).
«Методика арифметики. Посібник для вчителів середньої школи» (1935).
 
 
1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і ентограф (†1933).
 
1882 
Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, 
мовознавець, історик церкви, культурний діяч (†1972).
 
  Іва́н Іва́нович Огіє́нко (церковне ім'я : Іларіон; * 2 (14) січня 1882, Брусилів — † 29 березня 1972, Вінніпег) — український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922). Брат прадіда Сергія Бубки.
Його предок козак Максим Огієнко у часи Коліївщини (1768 р.) став одним з ватажків Кліщинського повстання 1767–1770 рр. (село Кліщинці Лубенського полку — тепер Чорнобаївського району Черкаської області).
Біографія
Народився 2 (14) січня 1882 року у містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії (нині — селище міського типу, районний центр Житомирської області) в бідній селянській родині Івана та Єфросинії Огієнків. Був шостою дитиною в сім'ї. Коли Івану ледь виповнилося два роки, внаслідок нещасного випадку загинув батько.
1896 закінчив початкову чотирирічну школу в Брусилові. Далі навчався у Київській військово-фельдшерскій школі. Зі шкільним товаришем по навчанню Юхимом Придворовим (майбутнім російським поетом Дем'яном Бєдним) редагував рукописний місячник «Моя библиотека».
Після закінчення 1900 повного фельдшерського курсу, за направленням комісії працював у Київському військовому шпиталі.
У травні 1903 в Острозі склав іспити в місцевій гімназії й отримав відповідне свідоцтво.
У 1909 закінчив Київський університет св. Володимира, де відвідував філологічний семінар професора Володимира Перетца. Згодом навчався на Вищих Педагогічних курсах, працював у Київському комерційному інституті. Від 1915 викладав у Київському університеті, був приват-доцентом на кафедрі мови і літератури. Належав до Української Партії Соціалістів-Федералістів. У 1917–1918 відіграв значну роль в українізації вищих навчальних закладів і шкільництва. Доктор філософії (1931; університет Брно, Чехословаччина, за працю: «Українська літературна мова 16 ст. і Крехівський Апостол 1560 р.»). Від 1918 — професор кафедри історії української культури Київського Українського Державного Університету.
14 січня 1918 Огієнко виступив на Всеукраїнському Церковному Соборі у Києві з доповіддю «Відродження Української Церкви», в якій аргументовано довів право Української церкви на самостійне існування.
Улітку 1918 виступив засновником і став першим ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету (урочисто відкрито 22 жовтня 1918). Огієнко читає в університеті курс лекцій «Українська культура», за якими видає у 1918 році книгу.
 
1907 — Комісаренко Василь, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин (†1993).
 
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 573 | Додав: Vchutel | Теги: відомий український вчений, Марк Антоній, Семен Ілліч Шохор-Троцький, римський полководець, Опанас Сластіон, Іван Огієнко, Комісаренко Василь | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024