<div> <div style="font-size: 12pt; text-align: center;">День українського козацтва </div> <div style="font-size: medium;"> </div> <div> <div style="font-size: medium;"><img align="left" alt="" src="/avatar/Kalendar5/704.gif" /> Зародження і формування української народності відбулося в 12-15 століттях на основі південно -західній частині східнослов'янського населення , який входив раніше до складу Київської Русі (9-12 століття ) . На основі давньоруської народності сформувалися три східнослов'янські народи - український , російський і білоруський .</div> <div style="font-size: medium;"> Починаючи з 13 століття , українці піддавалися угорському , литовському , польському і молдавському завоюванням. </div> <div style="font-size: medium;"> </div> <div style="font-size: medium;"> </div> <div style="font-size: medium;"> </div> <div><font size="1"> Меморіал українським козакам</font></div> <div style="font-size: medium;"> </div> <div style="font-size: medium;">З кінця 15 століття почалися набіги затвердилися в Північному Причорномор'ї татарських ханів , що супроводжувалися масовим полоном і викраденням українців.</div> <div style="font-size: medium;"> У 16-17 століттях в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася . Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (15 століття ), який створив державу (16 століття) зі своєрідним республіканським ладом - Запорізьку Січ, яке стало політичним оплотом українців.</div> <div style="font-size: medium;"> У серпні 1775 року за указом імператриці Катерини II Запорізька січ була ліквідована .</div> <div style="font-size: medium;"> Важко переоцінити роль козацтва в історії українського народу.</div> <div style="font-size: medium;"> З початку відродження козацтва в сучасному світі на Україну президентом України підписані Укази : « Про координаційну раду Українського козацтва» , « Про національну програму розвитку Українського козацтва » і , звичайно ж , « Про день Українського козацтва».</div> </div> </div> <div> <div> </div> <div><font size="3">Свято встановлено в Україні «…враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва у ствердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення…» згідно з Указом Президента України «Про День Українського козацтва» від 7 серпня 1999 року № 966/99.</font></div> <div><font size="3">Привітання</font></div> <div><font size="3">День українського козацтва відзначається в Україні згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99 в день свята Покрови Пречистої Богородиці. 7 серпня 1999 року Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом.</font></div> <div><font size="3">В Україні немає важливішого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та важливішого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього. За останні три з половиною століття український народ тричі піднімався на боротьбу за встановлення державної незалежності.</font></div> <div><font size="3">Перший потужний спалах відродження власної державності припав на добу Козаччини. Друга спроба створити державу за козацькими традиціями демократизму і рівності робилася в період революційних змагань 1917–1920 рр. Третя – вже в наш час. Наприкінці 80-х рр. XX ст. інтерес до свого минулого та генетична пам'ять поряд з активізацією політичного життя в Україні спричинили виникнення козацьких громадських утворень: Козацького земляцтва (1984), що у 1989 р. перетворилося на Донецький курінь українського козацтва; спортивної школи козацького мистецтва «Бойовий гопак» у Львові (1985); Запорізького козацького товариства «Запорозька Січ» (1990); «Козацького товариства Київщини» (1990) та ін. Влітку 1990 р. відбулося святкування 500-річчя від дня першої писемної згадки про українських козаків. Особливим розмахом відзначалися урочисті заходи на о. Хортиця в Запоріжжі та с. Капулівка на Січеславщині. Це дало поштовх до створення цілої низки регіональних організацій українського козацтва – Карпатська Січ (Львівщина), Поліська Січ (Житомирщина), Прикарпатська Січ (Івано-Франківщина), Кальміуська паланка (Донеччина), Буковинська Січ (Чернівеччина), Херсонський кіш, Волинська Січ, Закарпатська Січ та ін. Їх члени активно підтримували демократичні процеси та створення незалежної Української держави. 14 жовтня 1991 р. на Всеукраїнській установчій козацькій раді було проголошено утворення єдиної загальноукраїнської громадської організації Українське козацтво, яка об'єднала усі регіональні козацькі структури України та української діаспори. З нагоди 10-річчя початку козацького руху 16 вересня 2000 р у Києві відбувся З'їзд козаків-засновників Українського козацтва. До 1995 р. процеси відродження козацтва в Україні наштовхувалися на певний спротив окремих державних структур: провокації під час проведення козацької ради в Переяславі-Хмельницькому (1992), затримання козацької старшини під час вшанування пам'яті П. Сагайдачного у Києво-Могилянській академії (1994), заборона поховання за участю козаків Патріарха Володимира (Романюка) поблизу Свято-Софіївського собору (1995) тощо.</font></div> <div><font size="3">І все-таки протягом 1990–2004 рр. українські козаки зробили значний внесок у справу реального втілення національної ідеї в українському суспільстві.</font></div> <div><font size="3">Враховуючи історичне значення і заслуги козацтва у створенні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення, Президент України видав низку указів, що безпосередньо стосуються козацького руху, а 15 листопада 2001 р. було прийнято положення «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002–2005 роки». Метою Національної програми є подальший розвиток і утвердження козацтва як громадської сили, здатної істотно впливати на процес консолідації суспільства. Вона передбачає участь українського козацтва у військово-патріотичному вихованні молоді; створенні, відродженні, відновленні та охороні заповідних місць і об'єктів; проведення освітянських, культурно-просвітницьких заходів; науково-дослідної, пропагандистської та видавничої роботи; організацію туризму, спортивних змагань, здійснення господарської, природоохоронної та міжнародної діяльності.</font></div> <div><font size="3">На сьогодні зареєстровано близько десятка всеукраїнських громадських організацій українського козацтва та більш ніж п'ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень. Серед них: «Українське козацтво» (1991), «Спілка козацьких організацій України» (1999), «Козацтво України» (2001), «Об'єднане козацтво України» (2003) та ін. На сьогодні у своїх лавах вони нараховують майже 200 тисяч осіб.</font></div> <div><font size="3">З 1991 р. постійно організовуються кінні походи «Козацькими шляхами», з 1992 р.– зарубіжні походи козацької чайки «Свята Покрова» до берегів Франції та Англії, з 1996 р. у Києві щорічно проводиться фестиваль-турнір бойових мистецтв «Козацька слава», з 1999 р. у Запоріжжі проходить щорічний фестиваль національних видів єдиноборств, а у Дніпропетровську – всеукраїнський чемпіонат козацького морського багатоборства. Періодично стартує регата пам'яті Сірка за маршрутом Київ–Запоріжжя–Босфор. У 2001 р. створено Всеукраїнську федерацію козацького двобою та Міжнародну федерацію бойового гопака.</font></div> </div> <div> </div> <div style="text-align: center;"><font size="3" style="font-size: 12pt;">День працівників заповідної справи </font></div> <div> </div> <div><font size="3"><img align="left" alt="" src="/avatar/Kalendar5/3128.jpg" /> У жовтні 1999 року в Росії з'явився новий професійне свято - День працівників заповідної справи . Рішення про його заснування взяли директори державних природних заповідників під час всеросійського семінару -наради «Роль і місце державних природних заповідників в регіонах Росії» , що проходив у Владивостоці. У ході семінару у учасників виникло логічне запитання про те , чому у них досі немає свого свята , хоча історія заповідної справи почалася в Росії аж у 1917 році. Тоді був створений Баргузинский державний заповідник . Несправедливість усунули в останній день семінару , 14 жовтня , коли приймалася резолюція. Саме цей день всі присутні вирішили вважати своїм професійним святом. На жаль , День працівників заповідної справи не встиг отримати статус офіційного свята . Державний комітет РФ по охороні навколишнього середовища , у віданні якого перебували всі російські заповідники і який міг затвердити цю ініціативу , був скасований указом Президента РФ від 17 травня 2000 року, а його функції перейшли Міністерству природних ресурсів . Тим не менш, хороша традиція вітати у цей день всіх , чия діяльність пов'язана з заповідною справою , прижилася. Працівники заповідників - справжні ентузіасти та небайдужі люди. Завдяки їх зусиллям вдається зберегти в первозданному вигляді унікальні ландшафти і різноманіття тваринного і рослинного світу на території Російської Федерації . Саме вони допомогли врятувати від винищення соболя , європейського бобра , амурського тигра , зубра , дикого плямистого оленя і безліч інших рідкісних видів тварин , частина з яких існує сьогодні тільки в заповідниках . Про ентузіазм цих людей варто говорити ще й тому , що , незважаючи на труднощі такої роботи , вона в нашій країні є низькооплачуваної . А самі співробітники заповідників , хоча і виконують необхідний для держави праця (у тому числі діють в якості державних інспекторів ), не є держслужбовцями , тобто не мають відповідних цьому статусу соціальних гарантій. Втім , основна мета Дня працівників заповідної справи - не лише вшанування тих , хто пов'язав своє життя з цією професією , а й привернення уваги громадян Росії до заповідного справі . Адже заповідна система нашої країни - це справжнє національне надбання , якою можна тільки пишатися.</font></div> <div> </div> <div> </div> <div style="text-align: center;"><font size="3" style="font-size: 12pt;">Всесвітній день стандартів </font></div> <div> </div> <div><font size="3"><img align="left" alt="" src="/avatar/Kalendar5/585.jpg" /> Цього дня в 1946 році в Лондоні відкрилася конференція національних організацій по стандартизації . 25 країн , включаючи СРСР , були представлені 65 делегатами . Результатом їх роботи стало прийняття рішення про створення Міжнародної організації по стандартизації - International Organization for Standardization (ISO) . У 1970 році президент ISO пан Фарук Сунтер ( Туреччина ) запропонував 14 жовтня відзначається Всесвітній день стандартів ( World Standards Day ) для того , щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки. Стандартизація - встановлення і застосування правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі на користь і за участю всіх зацікавлених сторін, зокрема , для досягнення загальної оптимальної економії при дотриманні функціональних умов і вимог техніки безпеки. Об'єктами стандартизації є конкретна продукція , норми , вимоги , методи , терміни, позначення та інше , мають перспективу багаторазового застосування , використовувані в науці , техніці , промисловому і сільськогосподарському виробництві , будівництві , транспорті , культурі , охороні здоров'я та інших сферах народного господарства , а також у міжнародній торгівлі. Стандартизація істотно впливає на темпи розвитку і рівень виробництва . Базуючись на останніх досягненнях науки , техніки та практичного досвіду , стандартизація багато в чому не тільки визначає досягнутий рівень виробництва , але і є одним із стимулів прогресу науки і техніки. У деяких країнах також відзначаються дні працівників цієї точної професії: 10 жовтня на Україну - День працівників стандартизації та метрології , 24 жовтня в Киргизстані - День працівників стандартизації та метрології.</font></div> <div> </div> <div><span style="font-size: 12pt; font-weight: bold;">День матері в Білорусі </span></div> <div> </div> <div><span style="font-size: 12pt; font-weight: bold;">День вчителя в Польщі </span></div> <div> </div> <div> </div> <div style="text-align: center;"><font size="3" style="font-size: 12pt;">День Колумба в США 2013 </font></div> <div> </div> <div> <div><font size="3"> 12 жовтня 1492 італійська ( за деякими джерелами - іспанська ) мореплавець Христофор Колумб висадився в Новому світі - цього дня експедиція Христофора Колумба досягла острова Сан - Сальвадор в Багамському архіпелазі , що згодом було прийнято за офіційну дату відкриття Америки. Хоча в більшості інших американських країн День Колумба ( Columbus Day ) відзначається 12 жовтня ( що логічно і виправдано ) , у Сполучених Штатах він відзначається у другий понеділок жовтня. Ця подія досить суперечливо , тому що поселення європейців в Америці привели до зникнення історії та культури багатьох корінних народів материка . У цей день населення США святкує річницю відкриття своєї країни , відвідуючи святкові церковні служби та інші заходи. У деяких містах проходять спеціальні служби , паради і великі урочисті церемонії. Більшість святкувань зосереджено навколо італо - американських співтовариств . Особливої згадки заслуговують святкові заходи, що проводяться в Нью- Йорку і Сан - Франциско. День Колумба є громадським вихідним у багатьох частинах США , але в деяких штатах , наприклад , в Каліфорнії , Неваді , Гаваї , день не відзначається. Державні установи і школи , як правило , закриті, але комерційні організації можуть працювати. Над урядовими будівлями піднімають державний прапор США .</font></div> <div> </div> <div> </div> </div> <div> </div> <div><font size="3" style="font-size: 12pt;">День подяки в Канаді 2013 </font></div> <div> </div> <div> </div> <div> </div> <div><font size="3" style="font-size: 12pt;">День фізкультури в Японії 2013 </font></div> <div> </div> <div> <div>Джерело: http://www.calend.ru</div> <div>© Calend.ru</div> </div>
|
