| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
23:19 15 листопада народилися... | |
1738
Гершель Фрідріх Вільгельм, англійський астроном німецького походження, композитор.
Брат Кароліни Гершель, батько Джона Гершеля.
 Ві́льям Ге́ршель (Фрідріх Вільгельм Гершель, нім. Friedrich William Herschel; * 15 листопада 1738, Ганновер, Німеччина - † 25 серпня 1822, Слау біля Лондона, Англія) — англійський астроном німецького походження, композитор. Брат Кароліни Гершель, батько Джона Гершеля.Життєпис
Син бідного музиканта. Вступив на службу до військового оркестру (гобоїстом) і 1755 року у складі полку був відряджений з Ганноверу до Англії (ці дві держави були зв'язані особистою унією). 1757 року пішов з військової служби заради занять музикою. Працював органістом і вчителем музики у Галіфаксі, потім переїхав до курортного міста Бат, де став розпорядником публічних концертів. Інтерес до музичної теорії привів Гершеля до математики, математика до оптики і, нарешті, оптика — до астрономії. 1773 року, не маючи коштів, щоб купити великого телескопа, він став сам шліфувати дзеркала й конструювати телескопи й надалі сам виготовляв оптичні прилади як для власних спостережень, так і на продаж.
Перше відкриття Гершеля — відкриття планети Уран — відбулося 13 березня 1781 р. Гершель присвятив це відкриття королю Георгу ІІІ і назвав планету на його честь Георгієвою зіркою (Georgium Sidus), проте назва так і не ввійшла до вжитку; Георг ІІІ, сам аматор астрономії й заступник ганноверців, надав Гершелю чин королівського астронома й кошти для будівництва окремої обсерваторії. З 1782 р. Гершель і сестра Кароліна, що допомагала йому, постійно працювали над удосконаленням телескопів і астрономічних спостережень.
Завдяки деяким технічним удосконаленням і збільшенню діаметра дзеркал Гершель зміг 1789 року виготовити найбільший телескоп свого часу (діаметр дзеркала — 122 см, головна фокусна відстань — 12 метрів); першого ж місяця роботи із цим телескопом Гершель відкрив супутники Сатурна Мімас і Енцелад. Далі Гершель відкрив також супутники Урана Титанію та Оберон. У своїх роботах про супутники планет Гершель уперше вжив термін "астероїд" (використавши його для характеристики цих супутників, тому що під час спостережень Гершеля в телескоп великі планети виглядали дисками, а їхні супутники - точками, як зірки).
Однак головні роботи Гершеля належать до галузі зоряної астрономії. Вивчення власних рухів зір привело його до відкриття поступального руху Сонячної системи. Зі спостережень за подвійними зорями, розпочатих із метою визначення паралаксів, Гершель зробив новаторський висновок про існування зоряних систем (раніше вважалося, що подвійні зорі лише випадково розташовані на небі таким чином, що під час спостережень опиняються поруч). Видатною заслугою Гершеля стали спостереження туманностей. Він спостерігав понад 2500 об'єктів, складаючи ретельні описи й каталоги (над їх систематизацією й підготовкою до публікації працювала Кароліна Гершель). Ці спостереження поклали основу Загального каталогу туманностей і скупчень, виданого його сином, Джоном Гершелем.
Серед інших заслуг Гершеля - відкриття інфрачервоного випромінювання, зроблене у витонченому експерименті: розщепивши сонячне світло призмою, Гершель вмістив термометр одразу за червоною смугою видимого спектру й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає випромінювання, яке не сприймається людським оком.
Цікаво, що за межами власне астрономії та найближчих до неї галузей фізики наукові погляди Гершеля були досить дивні. Він, наприклад, вважав, що всі планети населені, що під гарячою атмосферою Сонця перебуває щільний шар хмар, а нижче - тверда поверхня планетарного типу і тому подібне.
Член Лондонського королівського товариства (1781), іноземний почесний член Петербурзької АН (1789), член багатьох інших академій наук.
На честь Гершеля названо кратери на Місяці, Марсі та Мімасі, астероїд, а також кілька новітніх астрономічних проектів, зокрема космічний телескоп Гершель.
1793 Мішель Шаль французький геометр і історик математики
1837 — Африкан Спір, філософ-неокантіанець 19 століття з України, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше та Теодора Лесінґа, який присвятив логіці Спіра тему своєї докторської дисертації.
1874 Август Крог данська фізіолог, професор, Нобелівський лауреат
1875 Володимир Русанов російський мандрівник, полярний дослідник
1891 Ервін Роммель німецький генерал-фельдмаршал, «лис пустелі»
 Ервін Ойген Йоханнес Роммель народився 15 листопада 1891 в Хейденхейме . Почав служити фанен - юнкером в 1910 році і присвятив військовій справі все своє життя. За заслуги у Першій світовій війні був нагороджений Залізним хрестом I -й і II -го ступеня , служив у Альпійському батальйоні в званні лейтенанта . Після війни почав викладати у військовому піхотному училищі Дрездена , видав книгу « Піхота наступає» . Завдяки цій книзі Гітлер в 1938 році призначає Роммеля командиром особистого батальйону охорони. Фюрер високо цінував військовий професіоналізм Роммеля , на початку Другої світової війни призначивши його командиром 7- ї танкової дивізії на Західному фронті. За успішні бої Роммель був повторно нагороджений Залізними хрестами і ще Лицарським хрестом. З 1941 року Роммель почав командувати військами в Північній Африці. У завдання полководця входило відтіснити англійську армію в Єгипет , з чим він успішно впорався . Тут він отримав своє прізвисько « лис пустелі » за те , що зумів уникнути пастки противника і не потрапити в оточення. Стратегічне і тактичне майстерність Роммеля оцінили навіть вороги . Про його шляхетність і гуманності ходили легенди. Гітлер на початку 1942 року присвоїв Роммелю звання генерал -полковника . У 1943 році генерала переводять з Африки до Північної Італії , а в січні 1944 - до Північної Франції . У липні Роммель був важко поранений і відправлений додому в Ульм на лікування , а незабаром після цього його ім'я було названо у списку покушавшихся на Гітлера . Роммелю надали вибір між Народним трибуналом і самогубством. За однією з версій , генерал покінчив з є 14 жовтня 1944 року. Тим не менш, фюрер присвоїв Роммелю звання героя Третього рейху , день його похорону - 18 жовтень 1944 року - був оголошений днем національної жалоби.1922
Ігор Стєчкін радянський і російський конструктор стрілецької зброї, інженер-зброяр
 Ігор Якович Стечкин Ігор Якович Стечкин народився 15 листопада 1922 року в місті Алексині Тульської області, в сім'ї лікаря. Коли хлопчикові виповнилося 13 років, сім'я переїхала до Тули. Тут же він після школи вступив до Тульський механічний інститут на збройно- кулеметне відділення. Під час Великої Вітчизняної війни був евакуйований до Іжевська, доучувався там у вищому технічному училищі імені Баумана і працював на заводі шліфувальником.
Тульський інститут Стєчкін закінчив вже після війни. Темою його диплома була «Самозарядний пістолет калібру 7,65 мм». На захисті майбутній інженер продемонстрував працюючий зразок з металу.
Молодого спеціаліста направляють в ЦКБ-14, де Стєчкін зайнявся розробкою
9 -мм пістолета. Автоматичний пістолет Стєчкіна був випущений в 1951 році і гідно оцінений в армії.
Через кілька років конструктор створює моделі ТКБ -506 і ТКБ -506 А з глушником. У 1970-х спроектував укорочений автомат «Модерн», «Абакан». Крім стрілецької зброї Стєчкін займався розробкою протитанкових комплексів «Фагот» та «Конкурс».
Всього Стєчкін зробив більше 50 винаходів, відзначений преміями СРСР, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями «За доблесну працю» і в 1992 році отримав звання «Заслужений конструктор Російської Федерації».
Ігор Якович Стечкин помер 28 листопада 2001 у Тулі.
1954 — Квасневський Александр, колишній президент Польщі.
1965 — Безсмертний Роман, заступник голови Секретаріату президента України.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
