| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0 |
22:32 16 серпня - Дні історії | |
1513
У "битві шпор" англо-німецькі війська розгромили французьку армію, видворивши її з Італії.
1649
50-тисячна армія Богдана Хмельницького
перемогла 60-тисячну польську армію короля Яна-Казимира.
 Після тяжких поразок протягом 1648 року польська армія, порушивши перемир'я, навесні 1649 року рушила в Україну. Польське командування вирішило одночасно напасти на українські війська з фронту і з тилу. З цією метою литовський князь Януш Радзивілл дістав наказ рухатися через Білорусь і зайняти Київ.Українське козацьке військо у червні 1649 року розпочало наступ у двох напрямках: основні сили під проводом Богдана Хмельницького йшли на Захід, а частина козацьких полків на чолі з полковником Михайлом Станіславом Кричевським виступила на Полісся, щоб запобігти фланговому удару литовського війська. На допомогу Хмельницькому прибув загін кримських татар на чолі з ханом Іслям-Гераєм ІІІ.
В червні 1649 року козаки завдали поразки передовим частинам польської армії, які очолював Ярема Вишневецький, і оточили залишки ворожих військ у фортеці Збараж (тепер Тернопільська область). На підмогу обложеним з-під Любліна вирушило 30-тисячне військо, очолюване королем Яном II Казимиром.
Дізнавшись про це через розвідників, Хмельницький, для продовження облоги фортеці залишив частину військ під командуванням генерального обозного Івана Черняти під Збаражем, а сам з головними силами виступив назустріч королівській армії. Основні сили українських і польських військ зустрілися під Зборовом на річці Стрипі.
Хід битви:
5 (15) серпня, менше ніж за день їзди від Збаража, під час переправи через Стрипу, Коронне військо зненацька атакували супротивники. Армія Яна Казимира не була готовою до бою і, коли почався наступ, частина шляхти саме обідала. Втративши у бою близько 4 тисяч чоловік, польський король, німецькі найманці та артилерія (приблизно 15 гармат різного калібру) переправилися через Стрипу і розпочали будувати табір.
Перша фаза битви:
Місце для табору було вдалим для оборони. Стрипа загороджувала війська короля з трьох боків, а три мости з'єднували польський табір зі стародавніми оборонними спорудами Зборова.
Козаки, виставивши ряд гармат, обстрілювали табір. Козацька артилерія, що складалася з гармат, здобутих в польських гарнізонах за рік до того, була досить сильною, щоб обстрілювати табір з одного кінця до іншого. В таборі розпочалася паніка, шляхтичі ховалися у вози і під вози, а король власноручно виганяв їх звідти палашем.
В ніч з 15 на 16 серпня, Коронні війська збудували ряд земляних укріплень у найнезахищеніших частинах табору. Однак до ранку так і не вдалося закінчити вал у північній його частині. Вранці козаки атакували табір у цьому місці та місто Зборів. Вони прорвалися у табір і в місто, однак закріпитися тут не змогли.
Завершальна фаза битви:
Наступну атаку розпочали татари. Земляні вали не змогли зупинити наступу, і козаки разом з татарами вдерлися до табору. Завдяки контратаці німецьких найманців королю вдалося запобігти розгрому. У цей час ситуація в польському таборі стала критичною. Нестача людей і провіанту не давала надії на утримання позицій, не кажучи вже про перемогу. Ян Казимир розпочав переговори з ханом. Не зацікавлений у перемозі й посиленні Хмельницького, кримський хан пішов на переговори і уклав угоду з польським королем, який пообіцяв татарам виплатити велику суму упоминків і дозволив брати ясир та грабувати українські землі на шляху до Криму.
Не маючи можливості одночасно воювати проти польських військ і татар, Хмельницький під тиском хана змушений був почати переговори і укласти з польським королем договір, що дістав назву Зборівського.
Наслідки:
Зборівський договір формально визнавав козацьке управління південно-східними територіями Речі Посполитої, однак не задовільняв потреб українських селян, що воювали разом з козаками. Як виявилося пізніше, місцева польська шляхта і римо-католицьке духовенство, які в результаті договору втрачали свій вплив та власність в Україні, не збиралися виконувати його умови.
1784
Нью-Брюнсвік виділений з Нової Шотландії, ставши окремою провінцією Канади.
1788
Міністр фінансів Франції Л. де Брієнн оголосив державу банкрутом
1804
В Булонському лісі пройшло перше нагородження орденом Почесного легіону
1819
У Манчестері за розпорядженням британського уряду військами
був розігнаний 60 тисячного робочий мітинг
 У 1819 році у зв'язку з погіршенням становища англійських трудящих в країні почалися робочі хвилювання. Повсюдно проходили масові зібрання з вимогою демократичних реформ і скасування «хлібних законів», що встановлювали високі, по суті заборонні, мита на імпортний хліб. Ціни на місцевий хліб постійно зростали, в результаті чого доходи поміщиків і хліботорговців збільшувалися, а рівень життя пролетаріату падав. Серед учасників радикально-демократичного руху виникла ідея обрати явочним порядком новий, демократичний парламент.
16 серпня 1819 в Манчестері за розпорядженням британського уряду військами був розігнаний 60 тисячного робочий мітинг, на якому обговорювався проект петиції про введення в Англії загального виборчого права. При цьому було вбито 15 беззбройних учасників зборів і більше 400 поранено.
Події відбувалися на полі св. Петра, у зв'язку з чим в англійську історію цей інцидент увійшов під іронічною назвою «Пітерлоо» за аналогією з битвою при Ватерлоо в червні 1815.
Кривава бійня «при Пітерлоо» викликала в країні бурю обурення. Всюди скликалися мітинги протесту. Поет-демократ Персі Шеллі Шеллі у «Пісні до захисників свободи», присвяченої жертвам бійні на Пітерсфільде, закликав співвітчизників розбити кайдани і йти на бій в ім'я свободи.
Організатори мітингу були заарештовані за звинуваченням у державній зраді. Англійський парламент у спішному порядку прийняв серію реакційних законів, отменявших право зборів і що вводили додаткові обмеження для друку. Закони ці одержали в народі назву «актів для затикання рота». Почалися репресії проти радикально-демократичного руху.
1820
У Ніжині коштом князя Олександра Безбородька відкрито Гімназію вищих наук (нині — Ніжинський педагогічний інститут).
1836
У Кремлі у дзвіниці Івана Великого встановлено на постамент Цар-дзвін.
1857
У Канаді скасовано тюремне ув'язнення за борги.
1858
Англійська королева Вікторія і американський президент Бьюканан вперше зв'язалися за допомогою Трансатлантичного кабелю.
1904
Імператор Японії запропонував російському гарнізону Порт-Артура капітулювати.
1914
Головна Українська Рада оприлюднила маніфест до українського народу з приводу Першої світової війни із закликом боротися за визволення України.
1933
Лідер німецьких нацистів Герман Герінг заборонив в Пруссії вівісекцію (операції на живих тварин).
1941
У Червоній Армії видано наказ №270, що оголошував всіх військовополонених зрадниками.
1941
Вийшов наказ Ставки Верховного головного командування Червоної армії за № 270, згідно з яким командири і політпрацівники, які потрапили в полон, вважалися дезертирами, а їхні родини підлягали арешту й виселенню.
1944
СРСР оголосив польське повстання у Варшаві авантюрою.
1945
У Москві був підписаний «Договір між СРСР і Польською Республікою про радянсько-польський державний кордон»
1956
У СРСР прийнято постанову про зрошення та освоєнні цілинних земель.
1960
Кіпр проголосив незалежність
1960
Заснована Міжнародна академія астронавтики.
1963
Канада і США уклали угоду про порядок зберігання ядерних боєголовок.
1972
У Торонто відкрилася Національна виставка, на якій уперше для західного світу були представлені виробники Китаю
1978
Шрі-Ланка проголосила себе соціалістичною республікою.
1991
Росія і Казахстан визнали взаємні кордону.
1995
Більшість населення Бермудських островів на референдумі проголосувала проти незалежності й за збереження статусу британської колонії
2000
Компанія Kyocera вивела на ринок найменшу цифрову камеру - Finecam 3000.
2001
Ізраїльський державний концерн створив нову бомбу класу "повітря-земля".
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
