П`ятниця, 29.03.2024, 17:56 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

23:04
19 січня - Дні історії
1652 — Посольство українських козаків відправилося з Чигирина в Москву для підписання союзу з Росією.
 
1655 
В Охматівській битві українські козаки розбили польське військо.
 
  Охма́тівська би́тва (Дрижипільська битва) — битва під Охматовим (тепер село Жашківського району Черкаської області) 19 — 22 січня (29 січня — 1 лютого) 1655 року між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та Військом Запорозьким і військом Московського царства з іншого.
Передумови
27 жовтня 1654 року 50-тисячне військо Речі Посполитої на чолі з коронним гетьманом Станіславом Потоцьким вирушило на Поділля та Брацлавщину. Тоді ж молодий кримський хан Мегмет-Ґірей запропонував Богданові Хмельницькому відновити військовий союз, розірваний після Переяславської угоди: «Відкиньте від себе Москву, а з нами будьте у приязні». Проте Хмельницький відмовився, і Мегмет-Ґірей уклав угоду з польським королем. 8 грудня шляхетське військо Речі Посполитої з'єдналося біля Брацлава з 30-тисячною татарською кіннотою, а 10 (20 січня) вони оточили Умань, яку обороняв полк Івана Богуна разом з місцевими жителями. Щоб укріпити місто і зробити фортечні вали неприступними ворогові, Богун звелів облити їх водою і перетворити на крижані гори.
У ці дні до ставки Хмельницького під Білою Церквою підійшла союзна 20-тисячна московська армія на чолі з Василем Шереметєвим і Василем Бутурліним та разом із 70-тисячним козацьким військом одразу виступила до Умані. Військо мало 50 — 60 гармат. Попереду йшов Полтавський полк під командуванням полковника Мартина Пушкаря. Дізнавшись про це, поляки з татарами відступили від Умані й оточили загін Пушкаря, який зайняв оборону в невеликій фортеці Охматові, а в вечері у п'ятницю 19 січня (29 січня) 1655 року, за чверть милі від Охматова супротивники зійшлися у долині річки Багви.
Битва
Битва на лютому морозі тривала цілу ніч. Солдати коронного війська під командуванням коронного обозного Стефана Чарнецького прорвалися до московського табору і в рукопашному бою захопили там 20 гармат і 300 бочок пороху. Московські стрільці стали кидати зброю та хоругви і здаватися, однак були відбиті козаками. За словами очевидця-шляхтича, «трупом жолнірським козаки отаборились, бо не тилко вдень, а й уночи билися рукопаш», тобто спорудили укріплення з возів та тіл загиблих і три дні оборонялися без води та вогню. У неділю козаки запропонували переговори і домовилися з татарами про нейтралітет. У вирішальний момент Богун з козацькими загонами непомітно вийшов з Умані і вдарив в тил польсько-шляхетського війська. Татари, переконавшись у безрезультатності облоги табору, спішно залишили поле битви й почали грабувати українські села. 22 січня весь табір, не порушуючи замкнутості своїх рядів, пробився через ворожі застави до Охматова і після впертої битви визволив загін Пушкаря, що перебував у фортеці.
Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч вояків, зокрема у московській армії загинуло 9 тисяч. Виснажені супротивники до весни припинили бойові дії. Весь край був геть сплюндрований польськими та татарськими військами.
У козацькій традиції за рівниною у двох верстах від Охматова між річками Багвою та Буртою закріпилася назва «Дрижипіль», так як поле бою дрижало від холоду і вогню.
 
1825 — Езра Деггетт і його племінник Томас Кенсетт із Нью-Йорка запатентували спосіб консервування в бляшаних банках лосося, устриць і омарів.
1903 — Оголошено проведення першої велогонки «Тур де Франс» — найпрестижнішого і найпопулярнішого спортивного змагання наших днів.
1906 — Побачив світ перший номер першого українського сатиричного журналу «Шершень».
1907 — В журналі «Вар'єте» з'явилися перші рецензії на кінофільми.
1915 — Француз Георг Клод отримав патент на неонову трубку, яку використовували для зовнішньої реклами.
1922 — У Москві відбувся вечір «Очищення сучасної поезії». Читав вірші Володимир Маяковський, який пропонував «вичистити» із сучасної поезії поетів, які обходять у своїх віршах сучасність
1925 — спільне засідання ВУАН постановило організувати Медичний відділ ВУАН.
1938 — Американська фірма «Дженерал Моторз» перша у світі почала серійне виробництво дизельних двигунів
1946 — Створено Союз Українців у Великій Британії.
 
1955 
Президент США Двайт Ейзенхауер дозволив уперше показати по телебаченню зняту прес-конференцію.
 
  Дуайт Девід «Айк» Ейзенхауер (також Двайт Айзенгавер[1] англ. Dwight David «Ike» Eisenhower); 14 жовтня 1890, м. Денісон, Техас — 28 березня 1969, Вашингтон) — американський військовий і державний діяч, 34-й Президент США, один з головних американських воєначальників Другої світової війни, генерал армії США (1944), кавалер багатьох нагород, зокрема радянського ордена «Перемога» (1945).
Ранні роки
Народився в сім'ї Девіда Ейзенхауера і Айди Елізабет Ейзенхауер. 1891 р. разом із батьками переїхав у місто Абилін, штат Канзас. Закінчив середню школу в 1909 р. і після цього вчився у військовій академії Вест-Пойнт з 1911 по 1915 рік. Близький друг Джорджа Сміта Паттона.
Рання військова кар'єра
Служив у піхоті до 1918 в різних військових таборах в Техасі і Джорджії. Протягом Першої світової війни став 3-м у керівництві нового танкового корпусу і отримав тимчасове звання підполковника в Національній Армії. Відбув війну, навчаючи танкові екіпажі в Пенсильванії. Після війни йому повернули попереднє звання капітана (він отримав звання майора декількома днями пізніше) перед переведенням в Форт-Мід, Меріленд, де він залишався до 1922. Його інтерес у питаннях ведення війни танками підсилили багато бесід з Джорджем Паттоном і іншими воєначальниками танкових військ.
1922–1924 — служив у Зоні Панамського каналу під проводом генерала Фокса Коннера. Під опікунством Коннера навчався військовій історії та теорії і пізніше цитував величезний вплив генерала на його військові погляди. У 1925–1926 відвідував командно-штабний коледж (Command and General Staff College) у Форт-Левенворті, Канзас, а потім служив командиром батальйону у Форт Беннінг, Джорджія до 1927 р.
Далі служив у Американській комісії бойових пам'ятників, навчався у воєнному коледжі армії, (англ. Army War College) Карлайль-Барракс (1928), був виконавчим офіцером генерала Джорджа В. Мослі, помічника військового міністра (1929–1933). З 1933 по 1935 рік працював помічником начальника штабу армії генерала Макартура. Після цього він до 1939 року служив на Філіппінах, де був помічником військового радника місцевого уряду.
1936 — отримав звання підполковника. Повернувшись у США, у 1939–1941 рр. перебував на різних штабних посадах у Вашингтоні, Каліфорнії та Техасі. З березня по грудень 1941 — начальник штабу 3-ої армії у Форті Сема Х'юстона в Техасі. Після цього отримав звання полковника, а потім — бригадного генерала (вересень 1941).
Друга світова війна
У грудні 1941 року США вступили в Другу Світову війну. Спочатку Ейзенхауер займав керівні посади у відділі військового і оперативного планування в штабі армії, на чолі з генералом Джорджем Маршаллом. З листопада 1942 по жовтень 1943 року командував силами союзників при наступі у Східній Африці, Сицилії й Італії. Після Тегеранської конференції західні союзники відкрили «другий фронт» у Франції, й Ейзенхауер стає Верховним головнокомандувачем експедиційними силами. Він командував англо-американськими силами вторгнення в Нормандії 6 червня 1944 року, коли була розпочата Операція «Оверлорд». В грудні присвоєно звання генерала армії. Кавалер радянського ордену «Перемога» (1945).
Після Другої світової війни
Обраний від Республіканської партії 34-м президентом США 1952 року і переобраний через 4 роки. Перебував на посту президента у 1953–1961 рр.
Дуайт Ейзенхауер проявив себе одночасно, і прекрасним стратегом, і відмінним державним діячем в координації Союзників під час, і після Другої світової війни.
У 1957 році наказав федеральному війську навести порядок і забезпечити расову інтеграцію у місті Літл-Рок.
Автор специфічного і довготривалого зовнішньополітичного курсу уряду США на Ближньому і Середньому Сході, відомого як «доктрина Ейзенхауера».
27 червня 1964 — урочисто відкрив пам'ятник Тарасові Шевченку у Вашингтоні.
У травні 1968 переніс 4-й інфаркт за останні 13 років. Лежав у військовому госпіталі Волтер-Рід у Вашингтоні, його дружина Меймі чергувала біля його ліжка. Помер 28 березня 1969 року — Меймі була поряд і тримала його за руку.
 
1966 — Індіра Ганді стала третім прем'єр-міністром Індії.
1978 — У Німеччині випущений останній автомобіль «Фольксваген-жук».
2001 — У Бельгії дозволили вживання і зберігання марихуани.
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 748 | Додав: Vchutel | Теги: неонова трубка, Консерва, Тур де Франс, козаки, патент, велогонки, битва, польське військо, журнал, кінофільм | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024