| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 3 Гостей: 3 Користувачів: 0 |
23:26 1 липня народилися... | |
1336
ФІЛІП I, герцог Орлеанський.
 1506Лайош II Ягеллон (LAJOS), король Угорщини і Богемії (1516-26), борець проти турецької навали.
Лайош II Ягелончик, інакше Людовік II Ягелончик; чеськ. Ludvík Jagellonský, угор. II. Lajos, хорв. Ludvík II. Jagelović; (1 липня 1506, Прага, Чехія — † 29 серпня 1526, Могач, Угорщина) — останній король Чехії та Угорщини (з 1516 року) з династії Ягеллонів, титулярний король Галичини та Володимерії. Загинув у битві при Могачі (1526).
22 липня 1515 у Відні в соборі Святого Стефана відбулося подвійне весілля Лайоша та його сестри Анни з австрійськими принцесою (Марія Австрійська) і принцом (Фердинанд — майбутній імператор Священної Римської імперії).
У серпні 1526 р. Сулейман І Пишний на чолі 100-тисячної армії удерся до Угорщини. Біля містечка Могач до 25 тисяч угорців із 80 гарматами під проводом короля Угорщини Лайоша II стають на шляху загарбників. Кавалерія християн зім'яла нерегулярну піхоту — башибузуків; християни вже святкували перемогу, розгромивши, як вони вважали, центр позицій турків. Проте це були лише перші лінії «воїнів ісламу». Сам Сулейман із яничарами й усією артилерією зустріли Лайоша, який разом із резервами мужньо, але безглуздо кинувся в атаку. З флангів на угорців тим часом наскочила легка кавалерія; довершили розгром рушниці яничар і гармати, які впритул розстрілювали важку кавалерію. Угорці декілька годин чинили героїчний опір, на полі бою їх полягло до 22 тисяч разом з королем. Катастрофа біля Могача віддала Угорщину під владу Османської імперії більш, як на 150 років. Королем Угорщини стає Януш Запольяї, який визнав себе турецьким васалом.
 1646Готфрід Вільгельм Лейбніц (Gottfried Wilhelm LEIBNIZ) (1.07.1646, Лейпциг - 14.11.1716, Ганновер), німецький філософ і математик. Придумав інтеграли і диференціали, засновник Берлінської Академії наук («Монадологія", "Теодіцея").
Готфрід Вільгельм Лейбніц народився 1 липня 1646 в сім'ї професора Лейпцігського університету Фрідріха Лейбніца. У його батька, який помер, коли хлопчикові було всього 8 років, була прекрасна бібліотека, яка багато в чому сформувала інтерес дитини до наук і мов. Молодий Лейбніц самостійно вивчив латину і грецьку мову. Освіту він здобув в Лейпцігському і Йенському університетах. З юних років його ерудиція і ораторський талант привертають до нього увагу і викликають захоплення оточуючих. 5 листопада 1666 в Нюрнберзькому університеті молодий учений успішно захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора права. Готфрід Лейбніц помітно випереджав свій час. Він вніс значний внесок у розвиток логіки, математичного аналізу, філософії. Його роботи в цих областях, такі як «Про комбінаторне мистецтво», «Міркування про метафізику» користувалися і продовжують користуватися заслуженою увагою вчених. Лейбніц винайшов власну конструкцію арифмометра, який набагато краще паскалевская арифмометра виконував множення, ділення і витяг коренів. У 1697 році Лейбніц знайомиться з Петром I, який на той час подорожував по Європі. Благодя плідного спілкування з ученим, російський цар згодом схвалив створення Академії наук у Петербурзі, що поклало початок розвитку російської науки за західноєвропейським зразком. У 1700 році Лейбніц заснував Берлінську Академію наук. Він же став її першим президентом. Крім цього він був обраний іноземним членом Паризької Академії наук. Готфрід Лейбніц помер 14 листопада 1716 в Ганновері (Німеччина).
1788
Жан Віктор Понселе (PONCELET) (1.07.1788, Мец - 22.12.1867, Париж), французький математик, інженер, засновник проективної геометрії.
1844
Поверни Ловетт КАМЕРОН (CAMERON) (1.07.1844, Рейдіпол, Дорсетшир - 27.03.1894, Солсбері), англійський моряк і мандрівник, географ, дослідник Внутрішньої Африки і басейну річки Конго.
1872
Луї Блеріо (BLeRIOT) (1.07.1872, Камбре - 1.08.1936, Париж), французький авіаконструктор і пілот. Спочатку він займався автомобілями, але домігся лише скромного успіху, сконструювавши автомобільні фари і інші автоприладдя. Захопившись авіацією, Блеріо спочатку створював літаки незвичайної конструкції (наприклад, з хвостовим оперенням, розташованим спереду). Припинивши експерименти і почавши будувати літаки класичної схеми, 25 липня 1909 Луї на літаку "Блеріо XI" першим перетнув Ла-Манш, ставши всесвітньо відомим і вигравши приз у тисячу фунтів стерлінгів, заснований лондонською газетою Daily Mail.
1879
Леон Жуо (Leon JOUHAUX) (1.07.1879, Париж - 28.04.1954, там же), французький профспілковий діяч, антифашист, лауреат Нобелівської премії миру 1951 року.
1903
Емі ДЖОНСОН (Amy JOHNSON) (1.07.1903 - 5.01.1941), англійська льотчиця. Вона виконала самостійний переліт з Англії до Австралії в 1930 за 91 день, і в 1932 за рекордно короткий час перелетіла з Англії в Кейптаун. Під час Другої Світової війни служила в транспортній авіації; її літак безслідно зник над протокою Ла-Манш.
 1911Сергій Леонідович СОКОЛОВ - Маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу, міністр оборони СРСР (1984-87).
Сергій Леонідович Соколов народився (18 червня) 1 липня 1911 в Євпаторії Таврійської губернії (нині - Автономна республіка Крим, Україна), в сім'ї службовця. Після революції в 1918 році родина перебралася в повітове містечко Котельніч Вятської губернії, де пройшли ранні роки майбутнього маршала. Після закінчення дев'ятирічної школи Сергій почав працювати на виробництві. Проте вже в 1930-і роки його перевели на громадську роботу. Спочатку він став звільненим секретарем комсомольської організації, а потім був обраний членом бюро райкому Комсомолу. У 1932 році Соколов вступив до Горьковську бронетанкову школу. Після її закінчення служив на Далекому Сході, де в 1938 році командував танковою ротою в битві на озері Хасан. У роки Великої Вітчизняної війни Сергій Соколов у боях на Західному фронті пройшов шлях від начальника штабу танкового полку до командувача бронетанковими і механізованими військами 32-ї армії. Після війни він продовжив свою освіту у Військовій академії бронетанкових і механізованих військ імені Сталіна, а потім закінчив Вищу військову академію імені Ворошилова. Надалі Соколов, продовжуючи служити в танкових військах, командував дивізією, загальновійськовий армією. Потім керував Московським і Ленінградським військовими округами. У 1967 році Сергій Леонідович був призначений першим заступником міністра оборони СРСР, а в 1984 - міністром оборони. У 1978 році йому було присвоєно звання Маршала Радянського Союзу. Сергій Леонідович був одним з керівників радянських військ під час війни в Афганістані, а також очолював оперативну групу Міністерства оборони СРСР. Фактично він планував ведення бойових дій афганської армії і радянських військ. В цілому у Маршала Сергія Соколова було 36 російських і радянських нагород, а також 46 різних орденів і медалей, присвоєних йому зарубіжними країнами. У 1992 році Соколов вийшов у відставку. З цього часу він здійснював координацію діяльності громадських організацій у справах ветеранів військової служби і брав участь у роботі комісій з підготовки та проведення заходів, присвячених Дню перемоги. З 2002 року очолював клуб ветеранів-воєначальників при московському Будинку ветеранів воєн і Збройних Сил. 1 липня 2011 Маршал Радянського Союзу Сергій Леонідович Соколов відзначив 100-річний ювілей. Рік по тому його ім'я було внесено в Книгу рекордів Росії: він став найстарішим зі всіх Маршалів СРСР, а також єдиним Маршалом, що переступили 100-літній поріг. 31 серпня 2012 Сергій Леонідович Соколов помер в Москві на 102-му році життя. Можливою причиною його смерті стала смерть дружини Марії Самійлівни, що трапилася за три дні до цього. Маршал і його дружина поховані на Новодівичому кладовищі столиці.
 1916Йосип Шкловський радянський астроном, астрофізик, член-кореспондент АН СРСР, письменник
Йосип Самуїлович Шкловський народився (18 червня) 1 липня 1916 в українському місті Глухові. Байкало-Амурська «залізяка», Владивостоцький університет, МДУ, Державний астрономічний інститут ім. Штернберга. Такі зовнішні віхи ... Скрізь він замахувався на найважчі теми. Його робота 1957 року першим кроком на довгому шляху пошуку позаземного розуму. Крім цього, талановитий вчений займався і більш традиційної астрономією і навіть космічною технікою. Саме Шкловський вперше задумав застосувати глибокий науковий аналіз до теми пошуку позаземного розуму, яку раніше далеко не всі вчені взагалі вважали серйозною. На дозвіл загадки життя в космосі він вирішив кинути всі знання сучасної фізики, біології та астрономії. І йому довелося в тій чи іншій мірі освоювати всі ці дисципліни. У жовтні 1961 року академік Келдиш звернувся до вчених: «У майбутньому році виповниться п'ять років з дня запуску першого радянського супутника. Цю дату треба відзначити належним чином ... ». Тут встав Шкловський і оголосив, що зможе дописати вже розпочату ним книгу про можливість існування життя у Всесвіті. Здати рукопис треба було до липня 1962 року. Насправді він ніякий книги ще не розпочинав, але розраховував, що ніхто з його колег у такі стислі терміни нічого написати не встигне. Попри всілякі перипетії, книга «Всесвіт, життя, розум», що стала головною працею Шкловського, з'явилася в строк. Вона витримала шість перевидань і щоразу поповнювалася останніми даними науки. Книга переводилася на багато іноземних мов, але особливо Шкловський пишався, що її видали шрифтом Брайля для сліпих. Всесвітній бум «літаючих тарілок» Шкловський не приймав як доказ існування інопланетян. «Швидше за все ми самотні у Всесвіті, або, принаймні, у місцевій системі галактик» - до такого висновку вчений прийшов до кінця свого життя. Він був справжній вчений, а негативний результат у науці, як відомо, теж результат. Втім, він завжди додавав, що першим буде радіти, якщо хтось доведе, що його висновок помилковий. На жаль, за життя Шкловського цього не сталося. Помер вчений Йосип Самуїлович Шкловський 3 березня 1985. Та й зараз реальність позаземного розуму залишається предметом палких суперечок. Але от парадокс: Шкловський, що вірив тільки в силу науки, зі своїм скептицизмом породив ціле покоління оптимістів, сміливо беруться за пошук братів по розуму.
1921
Сересте ХАМА, перший президент Ботсвани (1966-80).
1926
Роберт Фогель, американський економіст, Нобелівський лауреат.
1929
Джеральд Моріс Едельман (Gerald Maurice EDELMAN) (1.07.1929, Нью-Йорк), американський біохімік, член Національної АН США. Основні роботи присвячені будові антитіл. Показав (1959), що молекули антитіл складаються з двох типів пептидних ланцюгів. Розшифрував будову імуноглобулінів і висунув гіпотезу про третинної структурі активного центру антитіл (1962, спільно з Портером). Нобелівський лауреат 1972 року в області фізіології і медицини, спільно з Родні Портер (Rodney PORTER).
1941
Альфред Гілман (Alfred Goodman GILMAN), американський фармаколог. Встановив спільно з Мартіном РОДБЕЛЛОМ (Martin RODBELL) молекулярний механізм передачі інформації в організмі - між клітинами і всередині клітин. Так само разом з М. Родбеллом відкрив білки-посередники, котрі пов'язують гуанозинтрифосфат (т.зв. G-білки), і з'ясував їх роль у молекулярних механізмах виникнення ряду інфекційних хвороб (холера, коклюш та ін.) Нобелівський лауреат 1994 року в області фізіології і медицини, спільно з Родбеллом.
1946
Мірей Москосо, президент Панами (з 1999).
 1961ДІАНА принцеса Уельська СПЕНСЕР (1.07.1961, Сандрінгем, графство Норфолк - 31.08.1997, Париж), третя дочка віконта ОЛТОРНА, восьмого графа Спенсера, принцеса ДІАНА.
Принцеса Діана (вроджена леді Діана Френсіс Спенсер) народилася 1 липня 1961 в Сандрінгемі, графство Норфолк (Англія). Діана походить з відомої і родовитої сім'ї. Вона отримала прекрасну освіту в Швейцарії. Повернувшись до Англії, Діана працювала вихователькою в дитячому садку. Саме в цей період вона привернула до себе увагу спадкоємця британського престолу - принца Чарльза. Деякий час вони зустрічалися. Діана також припала до душі королівської сім'ї. Чарівна мила дівчина повністю заволоділа серцем принца, в результаті 29 липня 1981 року в соборі св. Павла відбулося їх весілля. Молода пара з самого початку перебувала в центрі уваги. Діана активно займалася благодійністю, виступала на захист тварин. Її доброта і щирість тільки додавали їй популярності. Юна принцеса стала одним з найвідоміших членів англійської королівської родини. У шлюбі з принцом Чарльзом вона народила двох синів - Вільяма і Гарі. Однак не все було гладко в іменитої сім'ї, у відносинах Діани і Чарльза в якийсь момент виникли труднощі, які вони так і не змогли подолати. 28 серпня 1996 вони розлучилися. На цьому Діана не припинила своєї суспільної діяльності, вона була як і раніше неймовірно популярна в усьому світі. Журналісти навіть називали її «найвідомішою жінкою 20 століття». 31 серпня 1997, перебуваючи в Парижі, Діана трагічно загинула в автокатастрофі. Її смерть залишила після себе багато загадок, які не дозволені до цих пір.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
