| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
23:22 20 травня - Дні історії | |
526 Землетрус в Антіохії, загинуло 250000 чоловік.
1259 Генріх III, король Англії, віддав Нормандію Франції.
1498 Португальський мореплавець Васко да Гама прибув до Калькутти.
 1570 В Антверпені надрукований перший у світі географічний атласУ 1570 році фламандський картограф Абрахам Ортеліус (1527-1598) склав і розробив прототип сучасного атласу. 20 травня 1570 в Антверпені був надрукований перший у світі географічний атлас, що складається з 53-х карт великого формату.
 1742 Російський штурман Семен Челюскін на собачих упряжках досяг самої північної краю Євразії - мису, названого згодом його ім'ям (мис Челюскіна)Семен Челюскін - знаменитий російський полярний дослідник і мореплавець. У 1733-1743 роках він, вже будучи на посаді штурмана, брав найактивнішу участь у другій Камчатської експедиції. Челюскін працював в загонах В.Прончіщева і Х.Лаптева, займаючись дослідженням Таймирського півострова.
На початку грудня 1741 Челюскін на собачих упряжках з козаками Фофанова і Гороховим знову вирушив на Таймир, щоб завершити опис північній частині півострова. Майже три місяці мандрівники добиралися до гирла Хатанги. Стояли суворі морози - до -50 ° С, провізії постійно не вистачало.
У квітні 1742 група дійшла до мису Св. Тадея, де на високому березі мандрівники спорудили маяк. Північніше ще ніхто не проникав, а штурман з двома козаками рушили далі на північ. Челюскін продовжував вести спостереження з особливою ретельністю. Його шляхової журнал, єдина копія якого зберігається в Держархіві Військово-Морського Флоту в Санкт-Петербурзі, - чудовий документ, який свідчить про незвичайне завзятості і витривалості штурмана, його прекрасних організаторських здібностях.
(9) 20 травня 1742 штурман Семен Челюскін на собачій упряжці досяг мису, як згодом буде доведено - самої північної точки материка Євразії. Він записав у подорожньому журналі назавжди увійшли в історію географічних відкриттів слова: «Погода похмура, сніг і туман. Приїхали до мису. Сей мис кам'яної, пріярой, висоти середньої, близько оного льоди глаткіе і торосів немає. Тут іменований мною оний мис: Східний Північний. Поставив маяк - одне колоду, яке віз з собою ».
Мис не справив на штурмана враження: в журналі він зазначив, що берег тут дуже низький і піщаний, з «невеликим вигином». На його думку, Східний Північний мис тут скінчився. Челюскін зробив відкриття, яке випередило географічну науку і час.
Потім штурман попрямував на південний захід до гирла Нижньої Таймир. На карту були нанесені останні недосліджені кілометри північного узбережжя Таймиру, де Челюскін проїхав і пройшов, виконуючи опису, в цілому більше 7 тисяч кілометрів.
Століття по тому, вперше після першопрохідців, по Таймиру подорожував майбутній російський академік А.Ф.Міддендорф. За його пропозицією, Російське географічне товариство перейменувало північний край Євразії з мису Східно-Північний в мис Челюскіна. З 1878 року цю назву було внесено в міжнародну літературу і карти. Лише в 1919 році норвезький геофізик і океанограф Х.Свердруп на шхуні «Мод», встановив, що саме цей непоказний мис і є північний край Євразії.
В даний час на мисі Челюскіна - найпівнічнішій точці півострова Таймир і материкової Азії (77 ° 43 'с. Ш. І 104 ° 18' в. Д.) - знаходиться полярна станція - радіометеорологічних центр, де зимують від 8 до 10 осіб. Тут же розташований і найпівнічніший аеродром континентальної Євразії «Мис Челюскін».
1867 Королева Вікторія провела церемонію заснування Королівського Альберт холу.
 1873 День народження джинсівІсторія джинсового одягу налічує більше 200 років. Не одне покоління виросло в цих практичних штанях. Перші запатентовані джинси були випущені в Америці людиною на ім'я Леві Страусс в 1850 році і продані за ціною 1 долар 46 центів за пару
1875 У Парижі підписано міжнародна метрична конвенція.
 1887 За спробу замаху на Олександра III у Шліссельбурзькій фортеці повішені Олександр Ульянов і його соратники
Олександр Ульянов - один з організаторів і керівників «Терористичній фракції» партії «Народна воля», старший брат В.І. Леніна. «Терористична фракція» об'єднувала головним чином студентів університету
 1940 Ігор Сікорський представив громадськості свій винахід - вертоліт.Він народився і виріс в Києві, навчався у Першій чоловічій гімназії. В 1907 році вступив до Київського політехнічного інституту і відкрив для себе авіацію — справу, яка згодом стала сенсом всього його життя. Багато працював у своїй імпровізованій авіаційної майстерні. У 1909 році Сікорський відправився до Парижу — спостерігати за польотами машин братів Райт, а також Формана і Блеріо. Повернувшись до Києва, він приступив до самостійної конструкторської діяльності. Але почав не з аероплана, а з вертольота, або, як його тоді називали, гелікоптера.
 Перша його машина з двома гвинтами, що обертаються в різних площинах, змогла підняти у повітря лише свою вагу в 180 кілограмів, а от з пілотом гелікоптер не злітав.
Розчарований Сікорський не втратив надію, і знову поїхав до Парижу, який на той час був центром зародження авіабудування. Там він познайомився з одним із піонерів аеронавтики — капітаном Фердинандом Фербер (згодом той розбився при випробуваннях чергової конструкції своєї нової машини) — поділився з ним своїми планами. Фербер похитав головою: «Юначе, ви даремно марнуєте час. Моя вам порада — займіться аеропланами, це більш реальна справа». Сікорський і сам відчував, що час вертольотів ще не настав, і вирішив всерйоз зайнятися літакобудуванням. Закинувши навчання в інституті, він з головою поринув у роботу.
Перший свій літак Ігор Сікорський вивів на старт у квітні 1910 року. Але це „пташеня” літати ще не могло, а лише підстрибувало. Другий літак вже літав, але тільки по прямій. Біплан С-2, оснащений 25-сильним двигуном, піднявся на висоту 180 метрів, встановивши всеросійський рекорд. Через рік нова модель С-5 вже літала на півкілометровій висоті майже годину, а її конструктор виграв перший приз на змаганнях, організованих військовими. На цьому аероплані Сікорський здав іспит на звання пілота-авіатора і встановив не тільки всеросійський рекорд висоти, а й рекорди швидкості та дальності польоту.
І ось в 1912 році 23-річному студентові-недоучці довірили посаду головного конструктора авіаційного відділу Петербурзького Російсько-Балтійського вагонного заводу («Руссо-Балт»). Тут за його проектами було побудовано декілька одномоторних монопланів і біпланів, у тому числі й гідролітак С-10, який поклав початок морській авіації. Тут же під керівництвом головного конструктора Сікорського були створені перші у світі аеросани. На «Руссо-Балті» у нього з’явилася можливість здійснити свою мрію — створити багатомоторний аероплан.
26 травня 1913 року, близько 9-ої ранку на галявині біля Корпусного аеродрому в Петербурзі зібралися не тільки нетерплячі роззяви в очікуванні незвичайного видовища. Прийшли подивитися на експеримент молодого конструктора і серйозні фахівці, які практично не сумнівалися у невдачі: існувала думка, що навіть якщо 4 тонни (а саме стільки важив аероплан) і зможуть піднятися у повітря, раптова зупинка хоча б одного з двигунів негайно призведе до падіння літального апарату. Але чотиримоторний «Гранд», названий пізніше «Російський вітязь», не тільки покружляв над аеродромом, але й м’яко приземлився в заданій точці — недалеко від ангара, де він був побудований. А під час одного з випробувальних польотів Ігор Сікорський відповів на репліки скептиків — послідовно вимикав двигуни то з одного, то з іншого боку. «Російський вітязь» зберігав стабільність польоту, лише злегка похитуючи крилами.
Машина молодого інженера відкрила нову сторінку в історії світової авіації, тому що до цього навіть засновники повітроплавання — французи — насмілювалися літати тільки на одномоторних машинах, що піддаються ризику катастроф. Через два з половиною місяці цей же літак встановив світовий рекорд, протримавшись у повітрі 1 годину 54 хвилини з сімома пасажирами на борту. Дослідники конструкторської творчості Ігоря Сікорського пізніше напишуть: «Російський вітязь» став родоначальником всіх багатомоторних важких літаків у світі. Пріоритет Ігоря Івановича Сікорського у створенні важких багатомоторних кораблів цілком очевидний, і це є предметом нашої великої національної гордості».
У 1914 році Сікорський відзначав ще один успіх. Він побудував другий свій літак — «Ілля Муромець» зі 100-сильним двигуном і розмахом крил 31 метр. Побивши усі світові рекорди тривалості перебування в повітрі та висоти польотів, Ігор Сікорський з колегами-авіаторами штабс-капітаном Христофором Пруссісом, лейтенантом Георгієм Лавровим і механіком Володимиром Панасюком на «Іллі Муромці» здійснили небувалий по зухвалості переліт Петербург-Київ і назад. Їх радо зустрічають в Києві. На жаль, ця зустріч збігається зі звісткою про вбивство ерцгерцога Фердинанда в Сараєві і початок Світової війни.
За створення багатомоторних аеропланів особисто від імператора Сікорський отримав орден Святого Володимира 4-го ступеня і 100 тисяч рублів на подальшу роботу. А від Петербурзького політехнічного інституту — диплом інженера.
Під час війни на базі «Муромців» були створені перші російські важкі бомбардувальники. Тепер дерев’яний корпус покривали сталеві «обладунки» від куль, він міг нести до 780 кілограмів бомб, 8 кулеметів і екіпаж до 10 чоловік. Видозмінюючи особливості конструкції, Сікорський перетворює «Муромців» у літаки-розвідники, штурмовики, винищувачі …
 Потім відбулася Жовтнева революція, і інженеру, приголубленого старою владою, загрожує арешт. Сікорський покинув батьківщину в березні 1918 року. І за рекомендацією начальника французької військової місії в Росії генерала Ніссе починає працювати на інженерно-авіаційну службу Франції. Але війна закінчується — авіаційні замовлення згортаються. У пошуках заробітків Сікорський опиняється в Сполучених Штатах Америки.Там Ігор Іванович спочатку давав уроки математики, читав лекції з авіації та астрономії. Налагоджував контакти з російськими інженерами-авіаторами. Перша компанія, створена емігрантами на чолі з Сікорським, називалася «Сікорський аероінжінірінг корпорейшн». Майстерня і конструкторське бюро розташовувалися в … курнику. Коли російські літакобудівники розчарувалися у своєму бізнесі, від безгрошів’я, невдач, стало відомо, що акції компанії на 5 тисяч доларів купив Сергій Рахманінов.
Для рекламних цілей всесвітньо відомий композитор і піаніст погодився стати віце-президентом компанії. Тепер замість курника авіатори змогли орендувати великий ангар і приступити до будівництва двомоторного літака, розрахованого на 14 пасажирів. Літак S-29A (A — «американський») було закінчено в травні 1924 року. Першим його комерційним рейсом став переліт з Нью-Йорка до Вашингтона з двома роялями на борту. За цю роботу компанія отримала 500 доларів і хорошу рекламу в пресі.
Шлях Сікорського не був встелений трояндами — він йшов проти вітру і працював в умовах жорсткої конкуренції. Катастрофою закінчилася співпраця з французьким льотчиком-асом Рене Фонком. На його замовлення Сікорський допрацьовував літак S-35, на якому Фонк хотів перелетіти через Атлантику і тому примушував Сікорського поспішати.
В результаті не доведений до необхідних кондицій літак не зміг відірватися від землі, загорівся, загинули радист і механік. Замість світової сенсації сталася трагедія. Компанія Сікорського опинилася в боргах. Але Фонк знову звернувся до Сікорського, все-таки маючи намір першим перелетіти Атлантичний океан. Правда, Фонка випередив Чарльз Ліндберг, який у травні 1927 року зробив трансатлантичний переліт. А тим часом Сікорський вже створив свого красеня S-37, але Фонку летіти вже не було сенсу.
Потім був великий успіх з літаком-амфібією S-38. Посипалися замовлення. Сікорський стає дуже відомою в Америці людиною. Конструкції «російської фірми» цінуються надзвичайно високо. Літаючий човен Сікорського S-42 в 1934 році встановлював один за одним світові рекорди вантажопідйомності та швидкості.
Працюючи над літаками, Ігор Іванович не переставав думати про вертольоти. Недарма серед авіаційних фахівців того часу за ним закріпилося прізвисько «Містер вертоліт». У 1931 році Сікорський подав заявку і в 1935-му отримав патент на вертоліт нової конструкції. 14 вересня 1939 незвичайна гвинтокрила машина VS-300, яку називали «гидким каченям», відірвалася від землі. Управляв нею сам конструктор. Згодом він згадував: «Кермувати машиною було важко, вона дуже вібрувала. Я трусився так, що перетворився в одну велику розмиту пляму. А мої товариші, що оточили машину, впали на коліна. Якщо ви думаєте, що вони молилися, щоб машина піднялася або щоб я врятувався, то ви помиляєтеся: вони просто дивилися, чи відірвуться від землі всі чотири колеса одночасно».
У грудні 1941 року почалося серійне виготовлення двомісного вертольота S-47 — єдиного, що використовувався під час Другої світової війни країнами антигітлерівської коаліції. Машини Сікорського зробили свій внесок у розгром Німеччини та Японії. Головним завданням вертольота конструктор вважав не його військове застосування, а порятунок людських життів. Наприклад, за роки війни в Кореї санітарно-рятувальними гелікоптерами Сікорського було врятовано понад 10 тисяч чоловік.
Вертоліт, який побудувала фірма Сікорського, здійснив у 1952 році переліт через Атлантику. Між іншим, цей S-55 в 50-і роки взагалі не знав собі рівних. А потім Сікорський конструював вертольоти для американських президентів. На S-58 президент Ейзенхауер возив свого гостя радянського лідера Микиту Хрущова, коли той відвідав США з офіційним візитом. Машина сподобалася Хрущову. Два салонних S-58 були закуплені Радянським Союзом для відряджень вищої партійної еліти. Перші вертольоти з автопілолотом — теж дітище Сікорського…
 1942 Засновано орден Вітчизняної війни I і II ступеня20 травня 1942 Указом Президії Верховної Ради СРСР був заснований Орден Вітчизняної війни I і II ступеня. Вищим ступенем ордена є I ступінь. Орден Вітчизняної війни - це найперша нагорода, що з'явилася в роки Великої Вітчизняної війни. Також це перший радянський орден, який мав поділ на ступені.
У квітні 1942 року Сталін доручив розробити проект ордена для нагородження військовослужбовців, які відзначилися в боях з фашистами. До роботи над проектними варіантами ордена були залучені художники С.Дмитрієв і А.Кузнецов. За основу майбутньої нагороди Сталін обрав проект А.Кузнєцова, але назва ордена «За військову доблесть» запропонував замінити назвою «Вітчизняна війна», узятим з варіанту С.Дмітріева.
Орденом Вітчизняної війни нагороджувалися особи рядового і начальницького складу Червоної Армії, Військово-Морського Флоту, військ НКВС і партизанських загонів, що проявили в боях за Батьківщину хоробрість, стійкість і мужність, а також військовослужбовці, які своїми діями сприяли успіху бойових операцій радянських військ. Особливо обмовлялося право на цей орден цивільних осіб, нагороджують за внесок у перемогу над ворогом.
Серед орденів він мав самий великий Статут, в якому вперше був приведений детальний перелік конкретних заслуг і подвигів, за які могло відбутися нагородження. Але навіть він не охоплював всього розмаїття подвигів, здійснених в роки Великої Вітчизняної війни, і цей орден нерідко вручався за ті заслуги, які в Статуті наведені не були.
Першими кавалерами ордена Вітчизняної війни стали радянські артилеристи 776-го артилерійського полку, які в травні 1942 року за два дні боїв знищили в районі Харкова 32 ворожих танки. Взагалі в роки війни орденом було нагороджено велику кількість радянських солдатів і офіцерів, причому багато з них посмертно.
Вручався орден і трудівникам тилу. Його мали, наприклад, видатний авіаконструктор А.Туполев, конструктори стрілецької зброї Ф.Токарев, А.Судаев, С.Сімонов та інші. Також серед нагороджених орденом Вітчизняної війни кілька сотень іноземців - воїнів війська Польського, Чехословацького корпусу, французького авіаполку «Нормандія-Неман», частин Великобританії, США та інших сполук військ країн-союзниць.
Орденом Вітчизняної війни були нагороджені цілі військові частини і з'єднання, військові училища та оборонні заводи, підприємства та установи, кілька газет і навіть багато міст, жителі яких брали участь в оборонних боях, - Білгород, Воронеж, Кисловодськ, Курськ, Могильов, Мурманськ, Наро- Фомінськ, Орел, Ростов-на-Дону, Смоленськ, Сочі та інші.
У 1985 році орден Вітчизняної війни був відроджений як пам'ятна нагорода для ветеранів, відновилося його виготовлення і масове нагородження, - напередодні 40-річчя Перемоги він був вручений всім фронтовикам незалежно від звань і заслуг, а також усім партизанам, підпільникам та учасникам війни з Японією .
Всього орденом Вітчизняної війни I ступеня було скоєно близько 2,5 млн. нагороджень, орденом Вітчизняної війни II ступеня - близько 6,7 млн. нагороджень. З моменту скасування Радянського Союзу в 1992 році нагородження цим орденом не виробляються, але назавжди він залишився символом подвигу народу, його ратної праці і його Великої Перемоги.
1952 У США створено Агентство національної безпеки.
1965 Літак пакистанської авіакомпанії розбився в столиці Єгипту Каїрі, загинуло 121 осіб.
1990 Космічний телескоп Хаббл надіслав першу фотографію з космосу.
1993 Метеор діаметром 10 метрів пройшов в 150 000 км від Землі.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
