П`ятниця, 29.03.2024, 10:29 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

18:23
22 серпня народилися...
1647
Дені Папен - французький винахідник парового котла.
 
1741
Жан Лаперуз - французький мореплавець, дослідник Тихого океану.
 
  Жан-Франсуа́ Гало́, граф де Лаперу́з (фр. Jean François Galaup, comte de La Pérouse; * 22 серпня 1741, садиба Го в окрузі Альбі — † 1788, поблизу о-ва Ванікоро, Соломонові острови) — французький мореплавець, офіцер військово-морського флота.
Загинув за невідомих обставин поблизу атола Ванікоро (Соломонові острови) разом з екіпажем, на чолі якого здійснював навколосвітню подорож.
З 1756 року — на військовому флоті.
У віці 17 років, ще до закінчення навчання, взяв участь у Семирічній війні, побувавши в сутичках і битвах біля узбережжя Північної Америки.
1759 - у битві при Кібероні було поранений і взятий у полон.
Впродовж наступних 5 років перебував на острові Іль-де-Франс (тодішня назва Маврикію), виконуючи різноманітні доручення.
Повернувшись до Франції 1777 року, отримав чин лейтенанта і був нагороджений Хрестом Людовіка Святого.
У наступні роки знову перебував біля берегів Північної Америки, де як французький офіцер брав участь у Війні за незалежність США, зокрема у битвах на морі проти британців від Антілів до Лабрадору.
1780 - отримав звання капітана 1-го рангу.
1782 - під час експедиції в Гудзонову затоку блискуче провів військову операцію, захопивши два англійських форта.
Після підписання Паризької мирної угоди воєнно-морський міністр Франції де Кастрі і особисто французький король Людовик XVI запропонували де Ла-Перузу очолити навколосвітню подорож з метою упорядкування (в т. ч. укладення мап) поточних географічних відкриттів (передусім, тихоокеанських Дж. Кука), етнографічного опису та вивчення тубільців, а також «встановлення дружніх стосунків із ватажками далеких країв і племен». Жан-Франсуа Лаперуз радо пристав на цю пропозицію.
Останні відомості про Лаперуза і членів його команди датуються січнем 1788 року — вж до 1826 року їхня доля лишалась невідомою.
Навколосвітня подорож
  1 серпня 1785 року Ж.-Ф. де Лаперуз вийшов із Бреста на двох фрегатах «Буссоль» («Компас») і «Астролябія» на чолі команди з 220 осіб, до складу якої крім власне офіцерів і матросів увійшли також астроном, лікар і тлумач п. Лаво (Lavaux), три натураліста, математик, три художника і навіть декілька священиків.
«Буссоль» і «Астролябія» оминули Мис Горн, побували в Чілі, на о-ві Пасхи, на Гавайях. Наприкінці червня 1786 року вони дістались Аляски, де Лаперуз обслідував материкову частину і поточнив обриси північно-західного узбережжя Північної Америки.
 
Навколосвітня подорож Лаперуза, 1785—88 роки
 
Звідси ж експедиція вирушила до Каліфорнії, де Лаперуз зробив опис францисканських місій і лишив критичну примітку про лихий прийом місцевих індіанців.
Потому експедиція знову перетнула Тихий океан, здійснивши зупинку в Макао, де врешті було спродано шкурки хутрових звірів, придбані ще на Алясці, а на виручені гроші закуплений провіант і необхідні інструменти (решту поділено між екіпажем).
У наступному, 1787 році, після тимчасової стоянки у Манілі на Лусоні (Філіппіни), Лаперуз спрямував свої судна до узбережжя Північно-Східної Азії. Після обстеження берегів Корейського півострова Лаперуз вирушив до Сахаліна (тодішня японська назва Оку-Єсо), шляхом уточнюючи на мапах східно-азійське узбережжя (так, було відкрито протоку між Сахаліном і островом Хоккайдо).
Після дослідження південної частини Татарської протоки 6 вересня 1787 року фрегати «Буссоль» і «Астролябия» кинули якор у Петропавловську (нині Петропавловськ-Камчатський), звідки Лаперуз надіслав матеріали і карти експедиції до Парижа.
Вийшовши 30 вересня того ж (1787) року, Лаперуз із командою рушив на Самоа, де у сутичці з самоанцями втратив 12 членів екіпажу. Після інциденту було продовжено дослідження південно-західної частини Тихого океану.
26 січня 1788 року експедиційні фрегати зайшли до Ботанічної затоки, зупинившись на якийсь час у Сіднеї (тодішній британський форт Порт-Джексон), де знову таки були відправлені матеріали подорожі й поповнені припаси.
Наступними цілями Лаперуза мали стати Нова Каледонія і Соломонові острови, але в січні 1788 року експедиція пропала без вісти.
Пошуки слідів експедиції і вшанування Лаперуза
Лише через 40 років після зникнення було знайдено окремі предмети експедиції Лаперуза на о-ві Ванікоро. 1828 року цей острів відвідав Ж.-С.Дюмон-Дюрвіль на кораблі з назвою на честь Лаперузового «Астролябія», який підтвердив повідомлення, отримане раніше від капітана Діллона, й встановив на місці корабельної аварії пам'ятник.
У 1964 році французька експедиція знайшла рештки затонулого фрегата, остаточно ідентифіковані у травні 2005 року.
Ім'ям Ж.Лаперуза названо відкриту ним протоку. Пам'ятники, меморіали і пам'ятні знаки Лаперузу встановлено і вікрито у рідному Альбі (Франція) і в багатьох місцях зупинок його експедиції, зокрема, на Сахаліні, в Сіднеї (Австралія) тощо.
 
1741 
Жан Франсуа де Гало Лаперуз, французький мореплавець, дослідник Тихого океану
1760 
Лев XII, Папа Римський
1771
Генрі Модслі - англійський винахідник токарно-гвинторізного верстата.
1834 
Семюел Пірпонт Ленглі - американський астроном, фізик і піонер авіації
1852
Костянтин Костянтинович - російський великий князь, генерал, поет, президент Російської Академії наук ("Севастян мученик", "Цар Юдейський").
1873
Олександр Богданов - російський революціонер, лідер "лівих більшовиків", ідеолог Пролеткульту, творець Інституту переливання крові.
1874
Макс Шелер - німецький філософ, основоположник філософської антропології ("Про вічне в людині").
1885
Мулланур Вахітов - татарський революціонер, засновник Мусульманського соціалістичного комітету, нарком у справах мусульман.
1904  
Ден Сяопін, лідер комуністичого Китаю (1973-97 рр.).
1908
Анрі Картьє-Брессон - французький фотохудожник, засновник фотографічного агентства "Магнум".
1934 
Норман Шварцкопф - американський генерал, командуючий операцією "Буря в пустелі" по звільненню Кувейту (1990-91 рр.).
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 648 | Додав: Vchutel | Теги: Князь, Анрі Картьє-Брессон, Дені Папен, Генрі Модслі, Макс Шелер, Норман Шварцкопф, Ден Сяопін, Олександр Богданов, Мулланур Вахітов, Лев ХІІ | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024