П`ятниця, 29.03.2024, 11:16 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

22:36
25 грудня - Свята
Різдво Христове у західних християн 
 
   Різдво є великим святом, встановленим на спогад народження Ісуса Христа у Віфлеємі. Різдво Христове - одне з найважливіших християнських свят і державне свято в більш ніж 100 країнах світу.
  25 грудня Різдво Христове святкують не лише католики, а й православні більшості країн світу, лютерани та інші протестантські конфесії.
  Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 століття. Питання про реальну дату народження Ісуса Христа є суперечливим і неоднозначно вирішеним серед церковних авторів. Можливо, вибір 25 грудня пов'язаний з приходом на цей день язичницьким солярним святом «Народження Сонця Непереможного», який після прийняття в Римі християнства наповнився новим змістом.
  Згідно з однією із сучасних гіпотез, вибір дати Різдва стався з причини одночасного святкування ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня. Відповідно, в результаті додавання до цієї дати (25 березня) дев'яти місяців, Різдво припало на день зимового сонцестояння.
  Свято Різдва Христового має п'ять днів (з 20 по 24 грудня) і шість днів віддання. Напередодні, або в день навечір'я свята (24 грудня) дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву святвечора, так як в цей день вживається в їжу сочиво - зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зірки. У навечір'я свята згадуються старозавітні пророцтва і події, пов'язані з Різдва Спасителя. Різдвяні боослужіння відбуваються три рази: опівночі, на зорі й удень, що символізує Різдво Христове в лоні Бога Отця, у лоні Богоматері й у душі кожного християнина.
  У 13 столітті , за часів святого Франциска Ассизького, з'явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка Дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити перед Різдвом не тільки в храмах, а й у будинках. Домашні сантони - макети в засклених ящиках зображують грот, а в яслах лежить немовля Ісус. Поруч з ним Богоматір, Йосип, ангел, що прийшли на поклоніння пастухи, а також тварини - бик, осел. Зображуються також цілі сценки з народного побуту: наприклад, поряд зі святим сімейством поміщають селян в народних костюмах.
  Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. У католицьких країнах добре відомий звичай колядування - ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі. Скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучним веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких друзів.
  Про пережитки язичницького культу сонця в різдвяних святках свідчить традиція запалювання обрядового вогню в домашньому вогнищі - «різдвяного поліна». Поліно урочисто, дотримуючись різних церемоній, вносили в будинок, підпалювали, одночасно творячи молитву і вирізаючи на ньому хрест (спроба примирити язичницький обряд з християнською релігією). Поліно посипали зерном, поливали медом, вином і маслом, клали на нього шматочки їжі, зверталися до нього як до живої істоти, піднімали на його честь келихи вина.
  У дні святкування Різдва встановився звичай заломлювати «різдвяний хліб» - особливі прісні облатки, що освячуються в храмах під час Адвенту, - і їсти його як перед святковою трапезою, так і під час привітань і поздоровлень один одного зі святом.
  Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках вбрані дерево ялини. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня, як символ райського дерева з рясним плодами.
 
Православне Різдво за Новоюліанським календарем 
 
 
Лютеранське Різдво 
 
 
 
Коляда , Сонячне Різдво 
 
  «Когда-то Коляду воспринимали не как ряженого. 
Коляда был божеством, причем одним из влиятельных. 
Коляду кликали, зазывали. 
Коляде посвящали предновогодние дни, 
в его честь устраивались игрища, 
учиняемые впоследствии на Святках. 
Последний патриарший запрет на поклонение Коляде 
был издан 24 декабря 1684 года. 
Полагают, что Коляда признавался славянами 
за божество веселья, потому-то его и призывали, 
кликали в новогодние празднества веселые ватаги молодежи».
 А.Стрижев «Народный календарь»
 
Коляда - сонце - немовля, у слов'янській міфології - втілення новорічного циклу, а також персонаж свят, подібний з Овсеня.
  Коляда - поворот Сонця на весну - святкувався в період Великих зимових святок, що проходили з 24 грудня по 5 січня.
  Слов'яни відзначають Коляду, коли день « на горобиний скок » прибув, і починає розгоратися зимове сонце. Перед святкуванням чарівник виє вовком (віщий вої), проганяючи злих духів. По закінченні зачину, всім підноситься братина з хмільним напоєм, і обавнік (читає славлення і вироки на обрядах під час свят) вигукує:
«Овсень, куда едешь? 
Мосты мостить! 
Кому ездить? 
Коляде государю! 
На чем ему ездить? 
На солнечной свинке! 
Чем погонять? Поросенком!» 
 Напередодні Нового року діти збиралися колядувати під вікнами багатих селян, величали господаря в піснях, твердили ім'я Коляди і просили грошей. Святошние ігрища і ворожіння - залишки цього свята древніх. Обряди збереглися в народі і останнім часом стають все більш популярними. «Колядники» виряджаються в одягу, зображують звірів, чортів, з музикою, з торбами, в які збирають частування, ходять вулицями, співають колядки. Коляда - веселе, бажане божество.
  Поїдаючи обрядове печиво у вигляді корів (коровай, рогалики), поминають Тура. Замість жертовного ягняти їдять печиво у вигляді баранячої голови (бублики, кренделі). Неодмінно треба спробувати узвар і кутю
Свято закінчується ігрищами. Обов'язково потрібно вкотити палаюче колесо в гору зі словами: «В гору котися, з весною вернися».
 
 
Нардуган 
 
   У перекладі з тюркського слово Нардуган означає «народжений сонцем» і символізує язичницький культ Сонця.
  Проведення свята припадає саме на час, коли починає рости світловий день. Починається свято в дні зимового сонцестояння і святкується аж до святкування Різдва Христового - з 25 грудня до 7 січня.
  Можна сказати, що Нардуган - це, практично, ті ж Святки. Основні святкування розгортаються разом із збільшенням світлового дня і, відповідно, посиленням сонця, коли, за повір'ями, слабшає дія темних сил.
  Свято символізує пробудження природи і торжество життя. У свято ряджені з обрядовими піснями ходили по домівках, бажаючи всім радості, здоров'я, достатку. Ряджених пригощали, як і на святочних колядках. У Нардугане також присутні ворожіння, характерні для святочних свят.
  Це свято під різними назвами відомий у всіх східних народів Росії. Татари, башкири і удмурти святкують Нардуган, татари - кряшени - Раштуа, чуваші - Нартаван, ерзя - Нардава, мокша - Нардаван.
 
Джерело: http://www.calend.ru/holidays/0/0/1171/
© Calend.ru
Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 815 | Додав: Vchutel | Теги: коляда, Лютеранське, Нардуган, Сонячне Різдво, Новоюліанський, календар | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024