| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
22:07 25 січня - Дні історії | |
1491
Відбулася битва під Заславом з татарами.
 Битва під Заславом відбулася 25 січня 1491 р. Об’єднане польсько-литовське військо перемогло татарський загін Великої Орди.Взимку 1490 р. великоординські татари з’явилися коло Володимира, Любомля, доходили аж під Люблін, грабуючи землю. 25 січня 1491 р. під Заславом над Горинню їх наздогнали львівський каштелян[1] Миколай з Ходча (Ходецький) і Семен Гольшанський - маршалок землі волинської. Об’єднане польсько-литовське військо повністю знищило 9-тисячний татарський загін, так що ледве 50 татарів зуміло втекти живими. Місто Львів радісно зустріло переможців: щоб почастувати вояків від міського уряду було виставлено бочки з пивом.
Київський літопис так змальовує цю подію:
Надійшли татари заволзькі на Волинську землю десять тисяч, багато зла учинили у Волинській землі і Ляській. Володимирі церкви Божі попалили і велику Пречистої церкву муровану в місті, а людей по містах, і по селах і по дорогах без числа посікли і у полон побрали. І зібралися волинці і ляхи, з Божою поміччю і Пречистої Його Матері нагнали їх поблизу Заслава і побили поганців і полон одполонили. Над волинцями був староста луцький на той час князь Семен Юрійович Гольшанський.
1573
Битва при Мікатаґахара: Такеда Сінґен розгромив сили Токуґави Іеясу
1831
Сейм Королівства Польського проголосив усунення від влади у Польщі російського царя Миколи I. Польща на короткий час повернула собі фактичну незалежність
1858
Марш Мендельсона пролунав на весіллі англійської принцеси Вікторії з кронпринцем Пруссії Фрідріхом, після чого став популярним, як весільний марш
1878
Російська торпеда на Батумському рейді потопила турецький сторожовий пароплав «Інтібах»
(перший у світі випадок потоплення судна торпедою).
 Торпе́да — самохідна підводна вибухова зброя.Торпеди запускаються як з надводних кораблів, субмарин так і з літаків і гелікоптерів. Завдання торпеди — самостійно пересуватися під водою і підірватися при контакті з ціллю. Торпеда складається з циліндричного корпусу з гвинтами або реактивним соплом в кінцевій частині. У корпусі поміщений заряд вибухової речовини або ядерний заряд, детонатор, паливо, двигун і прилади управління.
Історія[
Винайдення торпеди
З поширенням парових машин з'явились жердинові і буксировані міни, однак використання їх вимагало наближення до противника зблизька, а це було небезпечно й далеко не завжди здійсненно. Створення ж по-справжньому автономного самохідного снаряду стало можливим лише після появи компактних енергетичних установок. Серед них найбільш підходили двигуни, які працювали на стисненому повітрі.
На думку російських істориків зброї є усі підстави вважати винахідником нового грізного бойового засобу — торпеди — талановитого конструктора І. Ф. Александровського, який у 1865 році запропонував морському міністерству Росії детально розроблений проект самохідної міни. Проте голова міністерства адмірал Краббе визнав проект передчасним.
В 1868 році проект Александровського був розглянутий вдруге, і винахіднику було запропоновано збудувати міну за свої кошти з майбутнім відшкодуванням витрат у випадку успіху. Проте, на той час пріоритет у створенні торпеди вже належав англійцю Роберту Вайтгеду (англ. Robert Whitehead).
Р.Уайтхед, який працював в Австро-Угорщині на механічному заводі в місті Фіумі (сучасне Рієка, Хорватія), офіційно оголосив у 1866 році про спроектовану ним разом з фрегат-капітаном австрійського флоту Йоганом Луппісом (хорв. Ivan Lupis-Vukić або італ. Giovanni Biagio Luppis von Rammer) самохідну міну, яка отримала назву «торпеда» (від латинської назви електричного ската — torpedo marke).
Насправді ж перші випробування торпеди ще у 1850-х роках здійснив у Рієці власне Й. Лупіс. Перша модель торпеди Лупіса мала довжину близько одного метра, керувалася з берега за допомогою канатів і мала два скляних крила для стабілізації руху. Свою другу модель Й. Лупіс подав на суд імператорської комісії у 1860 році. Модель «6м» мала пропелерний (гвинтовий) рушій з приводом від годинникового механізму, два рулі, якими керували з берега тонкими канатами. Проект мав назву «Рятівник узбережжя» (нім. „Erretter der Küste"). Незважаючи на успішні результати випробувань, комісія відзначила, що суттєвими недоліками апарата є недосконалий двигун та незадовільна система керування.
У 1864 році бургомістр Рієки познайомив Й. Лупіса з Р. Уайтхедом. З цього часу почалася їх успішна співпраця. Уайтхед здійснив вдосконалення апарату: застосував привід від двигуна (власної конструкції) на стисненому повітрі, розробив систему автоматичної стабілізації руху та глибини занурення торпеди, що забезпечило можливість її руху під водою у заданому напрямку з доволі високою точністю.
21 грудня 1866 року нова торпеда була представлена військовій комісії, яка рекомедувала її у виробництво. Торпеда мала діаметр 35,5 см, довжину 3,35 м, вагу 135 кг, з чого заряд вибухівки становив 8 кг.
В 1867 році дослідний зразок нової зброї було виготовлено. В якості двигуна Уайтхед використав двохциліндровий пневматичний мотор, який приводився в рух стисненим до тиску 25 атмосфер повітрям. Проте випробування були не дуже успішними: швидкість міни становила 6 вузлів, а усі пристрої виявились вкрай ненадійними.
1873 року Р.Вайтгед відкрив у Рієці перший у світі завод торпед, який він побудував на базі ливарні чавуну.
Александровському вдалось виготовити власну торпеду лише в 1874 році, однак, незважаючи на втрачений час, він все ж таки створив сильну конкуренцію Вайтгеду. Під час комплексних випробувань було встановлено, що міна Александровського нічим не поступається іноземному рівню того часу. Вона внаслідок більших розмірів містила потужніший бойовий заряд, а також мала легкозйомний балон зі стисненим повітрям (об'ємом 0,2 м³), що в ті часи спрощувало зберігання снаряду в бойових умовах. До того ж міна Александровського випередила вайтгедівську і в швидкості, досягнувши 10 вузлів. Не зважаючи на це морське міністерство вирішило придбати торпеди за кордоном.
Першу успішну торпедну атаку провів російский вчений, моряк і морський інженер С. О. Макаров. 26 січня 1878 року під час операції під командуванням Макарова два катера «Чесма» і «Синоп» з віддалі 80 м торпедували і втопили 2000 тонний турецький корабель «Інтибах».
Удосконалення
В 70—80-х роках XIX століття інтерес до самохідних мін викликав появу великої кількості різноманітних, одночасно досить оригінальних проектів. Так, в 1876 році англієць Бреннан продав британському Адміральству за 110 тис. фунтів стерлінгів ескізи торпеди, де замість двигуна на двох, що знаходяться один усередині іншого, валах було закріплено два барабани з намотаними шнурами. Вільні кінці шнурів подавались на встановлену на кораблі парову лебідку. Під час її ввімкнення шнури розмотувались, обертаючи тим самим барабани і кілька насаджених на вали гвинтів, і торпеда рухалась вперед.
Для спостереження за курсом слугувала невелика сигнальна мачта з прапорцем або ліхтарем: це давало змогу в залежності від переміщення цілі регулювати швидкість обертання барабану лебідки і відповідно швидкість снаряду. Проте досліди показали досить низьку ефективність такої конструкції. Пізніше її намагався удосконалити американський зброяр Х.Максім — автор відомого кулемету, але й він зазнав невдачі.
Успішнішою виявилась ідея самохідної міни з інерційним двигуном, уперше запропонована американським адміралом А.Хоуеллом ще у 1870 році і доведена до працездатного стану 20 років опісля. Основним елементом двигуна цієї торпеди став 60-кілограмовий маховик, насаджений на розташований перпендикулярно до осі снаряду вал. За хвилину до пострілу маховику від зовнішнього джерела (парової або електричної машини) надавалось обертання частотою близько 10.000 об/хв.
Класифікація торпед
За типом двигуна торпеди класифікують наступним чином:
На стисненому повітрі (до Першої Світової війни);
Парогазові — рідке паливо згоряє в стисненому повітрі (кисні) з додаванням води, а отримана суміш обертає турбіну або приводить в дію поршневий двигун;
Порохові — гази від пороху, що поволі горить, обертають вал двигуна або турбіну;
Електричні — турбіна обертаєтья за допомогою електричного двигуна;
Ракетні торпеди — не мають гребних гвинтів, використовується реактивна тяга (торпеда «Шквал»).
За способом наведення:
Некеровані — перші зразки;
Прямоідучі — з магнітним компасом або гіроскопічним напівкомпасом;
Маневруючі — маневрують за заданою програмою (циркулюючі) в районі передбачуваних цілей — застосовувалися Німеччиною в Другій Світовій війні;
Самонавідні пасивні торпеди — ті що слідують по фізичним параметрам цілі, в основному за звуком або зміні властивостей води в сліді кільватера; перше застосування — в Другій Світовій війні, акустичні торпеди «Цаукеніг» (Німеччина, застосовувалися підводними човнами) і «Файдо» (США, застосовувалися тільки з літаків оскільки могли уразити свій корабель).
Самонавідні активні торпеди — ті що мають гідролокатор.
1916
Царською владою заборонено діяльність Катеринославської «Просвіти», її керівників арештували та вислали в Іркутську губернію.
1917
На міні в Ірландському морі підірвався англійський крейсер «Лаурентік», на борту якого було 3211 злитків золота. Загинуло 350 осіб.
1919
У Нью-Йорку відкритий найбільший готель у світі — «Пенсільванія» (на 2200 номерів).
1923
Припиняє існування держава Флашенхальс (Пляшкове горло), що була утворена 10 січня 1919-го на окупованих французькою армією німецьких землях.
1945 — Гранд Рапідс у Мічигані стало першим містом, яке почало фторування питної води для профілактики карієсу.
1949 — У Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, відбулася перша церемонія вручення телевізійних нагород «Еммі».
1955 — Вчені Колумбійського університету створили ядерний годинник, який показує час із похибкою 1 секунда на 300 років.
1964 — У США запущений супутник «Ехо-2», який встановив супутниковий зв'язок між США та СРСР.
1965 — Йосип Сліпий, який відсидів 18 років у радянських таборах, обраний у Ватикані кардиналом і головою Української греко-католицької церкви
1981 — Вдова Мао Цзедуна і колишній прем'єр-міністр Китаю Чан Чжунчжао засуджені до страти
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Арабською Республікою Єгипет.
1993 — на орбітальній станції «Мир» пройшла перша у світі художня виставка робіт Ігоря Подольчака.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
