1346
Битва при Кресі, важлива січа в ході Сторічної війни
 Битва при Кресі — важлива битва в ході Сторічної війни, яка відбулась 26 серпня 1346 року між англійськими та французькими військами неподалік від міста Кресі у Верхній Нормандії. Битва завершилася перемогою англійців і розцінюється військовими істориками як важлива віха в розвитку тактики бою.
Війська противників були приблизно одинакові за кількістю: 14-20 тисяч. Основу французької армії складала важка лицарська кіннота, піхота, що переважно складалась із арбалетників відігравала допоміжну роль. Англійська армія у своїх лавах мала лучників. Ці підрозділи були розставлені шаховим порядком, між ними зайняли позиції латники, які билися у пішому сторою і забезпечували прикриття лучникам. Французькі лицарі у важких обладунках, що рухалися мокрим полем були прекрасною мішенню для англійських лучників.
Битва при Кресі,
мініатюра з «Хронік» Жана Фруассара
1429
Жанна д'Арк на чолі своїх військ з тріумфом увійшла в Париж
1542
Експедиція Франсиско де Орельяни досягнула гирла Амазонки
1572
Французький король Карл IX визнав, що Варфоломіївська різанина зроблена за його вказівкою
1657
Гетьманом України обрано Івана Виговського
 Іва́н Виго́вський (? — 17 (27) березня 1664) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Наддніпрянській Україні (1657–1659). Представник православного шляхетського роду Виговських гербу Абданк. Син Остапа Виговського. Народився на Овруччині. Випускник Київської братської школи. Працював у київському і луцькому судах, був намісником луцького старости. Згодом поступив до кварцяного війська Речі Посполитої, де дослужився до ротмістра. На початку Хмельниччини брав участь у битві під Жовтими водами 1648 року на боці урядових військ. В ході битви потрапив до татарського полону, але був викуплений гетьманом Богданом Хмельницьким. Після переходу на бік козаків, працював особистим писарем гетьмана, а 1650 року отримав посаду військового писаря. Сформував і очолив козацький уряд при гетьмані — Генеральну військову канцелярію. Брав участь у воєнних операціях при Пилявцях (1648), Збаражі та Зборові (1649), Берестечку (1651), Батогу (1652), Жванцю (1653), Охматові та Львові (1655). Займався розробкою і був присутнім при укладанні Зборівського, Білоцерківського та Переяславського договорів. В квітні 1657 року при тяжкохворому гетьманові, та після смерті Хмельницького, став регентом при його малолітньому синові — гетьмані Юрії. 26 липня того ж року обраний на Чигиринській раді новим гетьманом до часу повноліття Юрія, а 26 жовтня знову переобраний гетьманом на загальновійськовій раді в Корсуні. Вступив у конфлікт із Запорозькою Січчю та Полтавським полком, який вилився у повстання під проводом Мартина Пушкаря і Якова Барабаша. Намагався, так само як і опоненти, залучити на свій бік московський уряд. 31 травня 1658 року розбив повстанців і жорстоко покарав полтавську старшину, однак не зміг спинити подальші виступи опозиції, що поклали початок Руїні. В умовах загрози війни з Московією, яка виступила на боці антигетьманських сил, 1658 року уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою, за яким козацька Україна перетворювалася на Велике князівство Руське, третю складову Речі Посполитої. За договором проголошувався руським гетьманом і чигиринським старостою. Під час козацько-московської війни 1658–1659 років вщент розбив московитів під Конотопом за допомоги кримського хана Мехмеда IV. Проте поступово втратив підтримку оточення через невдоволення козаків Гадяцьким договором. У вересні 1659 року передав булаву Юрію Хмельницькому, після чого виїхав до Речі Посполитої. Решту життя провів на Волині та Галичині, займаючи посаду київського воєводи (1659–1664). 1660 року брав участь у Чуднівській кампанії в складі польського війська. 1662 року вступив до Львівського братства. 1663 року, після зречення Юрія Хмельницького, намагався повернути собі гетьманство, але програв Павлу Тетері. Був одним із таємних співорганізаторів антипольського повстання, що спалахнуло 1664 року на Правобережній Україні під проводом Дмитра Сулими. Арештований поляками і козаками гетьмана Павла Тетері. Страчений в ніч з 16 (26) на 17 (27) березня поблизу села Вільховець.
1789
Проголошено Декларацію прав людини і громадянина
1791
Американець Джон Фітч запатентував пароплав (за 20 років до Роберта Фултона)
1867
У Парижі відбувся перший Міжнародний медичний конгрес
1884
Американець Оттмар Мергенталер запатентував лінотип
1895
На Ніагарському водоспаді відкрита гідроелектростанція
1920
У США жінкам дозволено голосувати на виборах
1939
Гітлер пред'явив Польщі ультиматум з вимогою передати Німеччині Данциг (Гданськ)
1955
По каналу NBC відбулася перша у світі кольорова трансляція тенісного матчу
2000
У селі Базар Народицького району Житомирської області відкрито й освячено меморіал Героям Базару (на світлині), споруджений за кошти українців у Великій Британії.
| 