| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
17:31 26 січня - Дні історії | |
1244 — У хроніках вперше з'явилася назва поселення Берлін.
1500 — Перші європейці прибули в Бразилію, відкривши гирло Амазонки.
1525 — з'явилася перша друкарська карта Росії — карта Московських земель.
 1564 У ході Лівонської війни відбулася битва при Чашниках.
Лівонська війна 1558—1583 років — війна Московського царства проти Лівонського ордену німецьких рицарів, а після його розпаду 1561 року з Королівством Польським та Великим князівством Литовським, Руським та Жемайтійським (які 1569 року об'єдналися в єдину державу — Річ Посполиту) за Прибалтійські землі та вихід до Балтійського моря.
З 1568 року участь в військових діях брали й українські козаки, виступаючи на боці Речі Посполитої. Українські козаки брали участь в облозі фортець Ула та Пскова. Лівонська війна є першою офіційною війною в історії українського козацтва.
Хід війни
Московське царство розпочало війну 17 січня 1558 року. У нападі московських військ на Ливонські землі брало участь понад 40 тис. військо під командуванням хана Шах-Алі та воєвод Глинського та Захаріна-Юрьєва.
За травень-жовтень 1558 року московські війська взяли 20 міст-фортець (в тому числі — Нарва, Тарту, Рига).
У березні 1559 року було укладене перемир'я між Москвою та Ливонською конфедерацією.
Під час перемир'я Лівонський ландсмейстер Тевтонського ордену Готард Кетлер розпочав перемовини з Великим князем Литовським Сигізмундом II про можливу унію.
1560 року московські війська відновили військові дії.
26 листопада 1561 року німецький імператор Фердинанд I заборонив постачання московських військ через порт Нарва. А король шведський Ерик XIV заблокував Нарвський порт та послав шведські суда на перехоплення московських.
28 листопада 1561 було підписано Віленську унію, відповідно до якої землі Тевтонського ордену та володіння Ризького архієпископа переходили під протекцію Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
1562 року відбувся наступ військових загонів Великого князівства Литовського на Смоленські землі та Веліж. Влітку відбувались прикордонні сутички на південному московсько-литовському кордоні.
У лютому 1563 року московські війська взяли Полоцьк.
На початку 1564 року відбулась Битва при Чашниках.
Початок війни засвідчив військову слабкість Великого князівства Литовського. З поширенням вогнепальної зброї стара система загальної військової повинності виявилася неефективною, і тому сейм вибрав політику широкого залучення до армії добровольців з населення. Поширеним явищем, запровадженим ще Дмитром Вишневецьким, став найм козаків на службу. Також сприяла цьому й та обставина, що тогочасні литовські гетьмани — Григорій Ходкевич і Роман Сангушко — походили з України і добре знали можливості й вміння козаків.
Ідея найму козаків на службу виникла десь улітку 1561 р., коли людей Дмитра Вишневецького, які повернулися з Московії, було запрошено на службу в Лівонію. Тому вже в листопаді 1561 р. король Сигізмунд був змушений розіслати повідомлення про вербування на службу «людей служебних козаків» за грошову винагороду. Це був перший урядовий документ, від якого почалась політика регулярного залучення козацтва до державної служби. Незабаром козацькі загони, які стояли в Острі, Любечі, Черкасах, отримали першу, зафіксовану в документах, платню з державного скарбу. Козацькі загони поступово посуваються на північ уздовж литовсько-московського кордону в Білорусії, аж до Вітебська, і навіть у Лівонії. Вони охороняють замки, ведуть розвідку, вчиняють рейди вглиб території противника, насамперед на Сіверщині. Козаки згадуються як постійні учасники литовсько-московського конфлікту і частина збройних сил Великого князівства Литовського.
З 1568 р. Лівонська війна перейшла у довготривалу фазу затишшя, але без постійного миру, оскільки жодна сторона не відмовилася від своїх намірів. Українські козаки, зокрема, брали участь в облозі фортеці Ула. 1581 року вони взяли участь в облозі Пскова. Водночас в обороні Пскова на боці московськиї військ виступав загін донських козаків на чолі з Миськом Черкаським.
Закінчилася війна підписанням невигідних для Московського Царства Ям-Заполської угоди (1582) та Плюського перемир'я (1583).
У 1583 році, після закінчення Лівонської війни велика кількість добровольців-козаків повернулася в Україну.
1582 — (15 січня за старим стилем) в селі Киверова Гора, поблизу Запольського Яма (на південь від Пскова), між Росією і Річчю Посполитою підписаний Ям-Запольській мирний договір — перемир'я строком на 10 років; один із дипломатичних актів, що завершили Лівонську війну 1558—1583 рр.
1699 — Укладений Карловицький мир, що завершив 17-річну війну Священного Союзу Австрії, Польщі та Венеціанської республіки проти Туреччини (Османської імперії).
1788 — Англійські кораблі доставили в Австралію 730 ув'язнених, які заснували Сідней.
1802 — Створена бібліотека Конгресу США.
1808 — В Австралії відбувся так званий «ромовий заколот».
1875 — Американець Джордж Грін запатентував першу бормашину, яка працювала від електричних батарей.
1886 — Німецький конструктор Карл Бенц отримав патент на триколісний автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння.
1893 — Бенц збудував чотириколісний автомобіль, який став основою для створення багатьох вдалих гоночних машин.
1905 — У Південній Африці виявлено найбільший у світі алмаз «Куллінан» вагою 3106 каратів.
1919 — Махновці уклали договір про спільні дії з більшовиками.
1924 — Ухвалою 2-го з'їзду Рад Петроград перейменований на Ленінград.
1924 — Наказом начальника Московського гарнізону установлений Пост № 1, пост Почесної варти у Мавзолею В. І. Леніна.
1931 — Звільнений з в'язниці Махатма Ганді.
1934 — Підписаний пакт Гітлера-Пілсудського між фашистською Німеччиною та Другою польською республікою.
1939 — Війська генерала Франко взяли Барселону.
1940 — Нацисти заборонили польським євреям їздити на потягах.
1945 — Радянські війська зайняли польське місто Освєнцім і визволили вцілілих в'язнів концентраційних таборів.
1949 — Компанія «Амерікан Ейрлайнз» першою у світі ввела попередження по гучномовцях про правила безпеки пасажирів.
1962 — У США запущено космічну станцію «Рейнджер 3», яка мала доставити на Місяць наукове обладнання. Запуск завершився невдало — станція пройшла повз супутник на відстані 40 тисяч км.
1965 — Гінді стає офіційною мовою Індії.
1972 — Вуловіч Весна, югославка, пасажирка залишилася живою після падіння літака з висоти 10 159 метрів.
1983 — Випущена програма електронних таблиць Lotus 1-2-3.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Японією.
1997 — У Чеченії відбулись президентські вибори — набравши 65 % голосів, перемогу здобув Аслан Масхадов.
1999 — Сенат США відкинув пропозицію демократів про припинення слухань за обвинуваченням президента країни Білла Клінтона.
2000 — В Аргентині археологи знайшли останки найбільшого в історії нашої планети динозавра.
2001 — У Чорному морі затонув український теплохід «Пам'ять Меркурія», на борту якого було 54 особи. 12 осіб загинули, 8 пропали безвісти.
2001 — У результаті землетрусу в Гуджараті (Індія), загинуло понад 20 тисяч людей
2003 — Вейхенмаєр Ерік, американець, став першою сліпою людиною, яка скорила всі найвищі гірські піки на всіх сімох континентах.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
