1689
Підписано Нерчинський договір, перший договір між Росією й Китаєм
Нерчинський договір — мирний договір між російським Московським царством та маньчжурською династією Цін, підписаний 1689 року. Підводив риску під московсько-цінськими війнами, що велися півстоліття. Визнавав за династією Цін право на володіння Приамур'ям. Став першим договором між Московією і Цін про кордон. Розглядається як перший російсько-китайський договір. Договір був написаний і латиною.
 1783
Перший політ шарльєра, аеростата з оболонками, наповненими воднем
Шарльєр — аеростат, наповнений воднем, гелієм або іншими газами, легшими повітря. Названий за іменем французького вченого та винахідника Жака Александра Сезара Шарля. Перший політ зробив 27 серпня 1783 року на Марсовому полі в Парижі. Французький професор фізики Жак Шарль вважав, що димне повітря — не найкраще рішення, адже гаряче повітря, охолоджуючись, втрачає підйомну силу, чого не трапляється з воднем, оскільки він легший за повітря. Жак Шарль використовував для оболонки легку шовкову тканину, змочену розчином каучуку в скипидарі. Така оболонка була здатна тривалий час тримати летючий газ.
Перша повітряна куля, наповнена газом, піднялася в повітря у серпні 1783 року. Конструкторами її були Жак Шарль та брати Робер. Перша куля не мали ні пасажирів, ні вантажу. 1 грудня 1783 року друга газова повітряна куля Жака Шарля вперше підняла в повітря самого винахідника та його соратника Нікола-Луї Робера. Це відбулося через десять днів після першого польоту монгольфьєра (повітряної кулі з гарячим повітрям).
Наступним проектом Жака Шарля та братів Робер було спорудження шарльєра Кароліна (фр. La Caroline), що мав видовжену форму й нагадував дирижабль. При його конструкції Жак Шарль врахував пропозиції іншого конструктора Жана Батіста Меньє. 19 вересня 1784 року брати Робер та Коллен-Юллен пролетіли на Кароліні 6 годин 40 хвили, подолавши відстань 186 км від Парижа до Беврі, неподалік від містечка Бетюн. Це був перший політ на відстань понад 100 км.
Шарльєри з часом набули популярності. Їх використовували зокрема і з військовою метою (напр. під час Громадянської війни в Америці, а також в ході Наполеонівських воєн). На шарльєрі піднімався в повітря відомий повітроплавець Жан П'єр Бланшар.
Аби шарльєр піднявся в повітря, газ в ньому повинен бути легше за повітря. При заданій температурі й тиску щільність газу пропорційна молекулярній вазі. Для того, щоб газ був легший за повітря, його молекулярна вага повинна бути нижче 28,7. Вантажопідйомність пропорційна різниці між 28,7 і молекулярною вагою газу. Речовин з молекулярною вагою нижче 29 і газоподібних при кімнатній температурі, небагато:
Водень. Молекулярна вага 2. Висока вантажопідйомність, нешкідливий, недорогий, але вибухонебезпечний. Широко застосовується для безпілотних шарльєрів.
Гелій. Молекулярна вага 4. Висока вантажопідйомність, нешкідливий, безпечний, але дорогий. Широко застосовується для пілотованих шарльєрів.
Неон. Молекулярна вага 20. Нешкідливий, безпечний, дешевше гелію, але через високу атомну вагу вантажопідйомність втричі нижче, ніж у гелію. Застосовується обмежено.
Метан. Молекулярна вага 16. Горючий. Застосовується обмежено.
Аміак. Молекулярна вага 17. З різким запахом, отруйний, злегка горючий. Застосовується обмежено, для метеозондів.
Фтороводень. Молекулярна вага 21. Вкрай отруйний (смертельна концентрація — соті частки відсотка; в менших концентраціях викликає опіки шкіри та органів дихання). Хімічно агресивний (пропалює майже будь-яку оболонку). Не застосовується.
Ацетилен (C2H2). Молекулярна вага 26. Дуже легкозаймистий. Не застосовується.
Диборан (B2H6). Молекулярна вага 27,6. На повітрі запалюється самомовільно. Не застосовується.
Азот. Молекулярна вага 28. Нешкідливий, недорогий, але вантажопідйомність незначна. Не застосовується.
Етилен (C2H4). Молекулярна вага 28. Не застосовується з тієї ж причини, що і азот, а також через горючість.
Чадний газ (CO). Молекулярна вага 28. Не застосовується з тієї ж причини, що і азот, а також через токсичність.
Крім того, в якості наповнювачів запропоновано використовувати водяну пару, а в минулому використовувався світильний газ (суміш метану, етилену і водню).
1813
Дрезденська битва, перемога Наполеона над союзною армією
Дрезденська битва - битва за Дрезден 26-27 серпня 1813 між Наполеоном і Богемської армією російсько-пруссько-австрійських союзників в ході воєн 6-й коаліції.
Битва тривала два дні. У перший день, 26 серпня, війська союзників штурмували Дрезден, але були відбиті підійшла армією Наполеона. На другий день, 27 серпня, Наполеон перейшов у наступ і відкинув союзників назад в Богемію.
1900
У Британії почали курсувати перші міжміські автобуси
1919
Бориса Мартоса звільнено з посади голови Ради Народних міністрів УНР, замість нього призначено на цю посаду Ісака Мазепу
1919
Уряд Радянської Росії (Раднарком) прийняв декрет про націоналізацію всього кіносправи в країні
 Після Жовтневої революції 1917 року російські кінопідприємства ще близько двох років продовжували перебувати в приватних руках. Більшість їх власників негативно ставилися до більшовиків. У перші дні Радянської влади вони відмовлялися видавати камери і плівку кінооператорам, які бажали зафіксувати для історії революційні події - у власників приватних компаній були інші пріоритети.
В одному тільки 1918 приватні кінофірми поставили близько 150 фільмів. Основну масу серед них становили містичні стрічки про торжество на землі злих сил, любовні мелодрами, історичні та інші картини.
Під час Громадянської війни, в міру наростання голоду і розрухи, безліч російських кінематографістів покинули Москву і Петроград і переїхали на південь країни в Одесу та Крим, звідки нерідко емігрували на захід, везучи з собою фільми і знімальну апаратуру.
Нарком освіти Анатолій Луначарський -
автор сценарію першого радянського
агітаційного фільму "Ущільнення", 1918 р.
У той же час лідер більшовиків Володимир Ленін відзначав, що кіно є найважливішим мистецтвом, найпотужнішим пропагандистським інструментом, а інші керівники Радянської держави прямо закликали «взяти кінематограф у свої руки». Кінематографісти, які підтримували Радянську владу, знімали в цей час в основному хронікальні фільми про революцію і Громадянську війну або художні кіноагіткі.
27 серпня 1919 був виданий Декрет Ради Народних комісарів (Раднаркому) про націоналізацію кіносправи. З цього часу вся фото-і кінематографічна промисловість і торгівля перейшла у відання Народного комісаріату освіти, очолюваного Анатолієм Луначарським.
На згадку про цю подію Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 квітня 1979 було встановлено, що 27 серпня є Днем Радянського кіно. Пізніше ця дата стала вважатися Днем російського кіно.
1919
Під час наступу на Київ Армія УНР зайняла Житомир, Білу Церкву та Васильків
1928
У Парижі прийнято Пакт Бріана—Келлога
1929
У СРСР ліквідовано семиденний тиждень, замість нього введено п'ятиденку — 5 робочих днів, один вихідний
1940
Американська компанія СВS продемонструвала в Нью-Йорку першу систему кольорового телебачення, придатну для практичного застосування
 Перша ідея ефірної передачі кольорових зображень належала російському інженеру Ованесу Адамяну (він же Іван Адаміан), сформулював її ще в 1907-1908 роках. У 1925 році їм вже була розроблена система триколірного телебачення, технічно реалізована англійським винахідником Дж. Бердом в 1928 році. Рік по тому свою систему кольорового телебачення продемонструвала «Амерікен телефон енд телеграф компанії», і тоді ж радянський інженер Ю.Волков запропонував застосовувати для кольорових телеприймачів особливу електроннопроменеву трубку з трьома екранами.
З 1938 року електронне кольорове телебачення стало розроблятися в американській радіомовної компанії CВS (Коламбія Бродкастінг Систем). 27 серпня 1940 нею була продемонстрована перша кольорова електронна система, придатна для практичного застосування, автором якої був угорський емігрант Пітер Карл Голдмарк.
Роботи з удосконалення цього винаходу тривали до 1950 року, а в 1951 році CBS відкрила кольорове телемовлення в Нью-Йорку, Бостоні та інших містах США. Аналогічна система була розроблена в СРСР у 1948-1953 роках (у 1954-1956 в Москві по ній проводилося дослідне мовлення). Однак, як стандартні, ці системи використовувалися недовго.
З 1953 року в США було розпочато кольорове телемовлення по системі NTSC, стала стандартною в Канаді та інших країнах Західної півкулі, а також в Японії. У 1966 році була створена радянсько-французька система кольорового телебачення SECAM, введена в експлуатацію з жовтня 1967 року. У 1962-1966 роках у ФРН було розроблено систему кольорового телебачення PAL, впроваджена рік потому також у Великобританії, Нідерландах та інших країнах Західної Європи, а також в Австралії
1957
Проведено перші випробування радянської балістичної ракети Р-7
1959
У СРСР ухвалено нагороджувати випускників шкіл медалями
1977
На Чорнобильській АЕС пущено перший блок
1991
Проголошено незалежність Молдови
1992
Прем'єр-міністри Чехії та Словаччини — Вацлав Клаус та Владимир Мечіар — досягли угоди, згідно з якою з 1 січня 1993 Чехословаччина перестала існувати як єдина держава
2000
У Москві, на Останкінської телевежі почалася сильна пожежа
 У другій половині 1960-х років у московському районі Останкіно був споруджений головний телецентр СРСР. Його гордістю стала унікальна, найвища у світі вежа, призначена для трансляції передач з Москви, зметнулася в небо на 537 м. Особливістю її конструкції було те, що неймовірно високий, але відносно тонкий корпус спочивав на неглибокому, але широкому і важкому підставі. Міцність вежі забезпечувалася системою тросів-кріплень, розташованих усередині корпусу.
27 серпня 2000 на Останкінської телевежі почалася пожежа, що тривав цілу добу і коштував життя трьом людям. Загасити його вдалося тільки 28 серпня. Причиною загоряння стало коротке замикання на висоті 460 метрів, через який загорілася обплетення високочастотних кабелів. У результаті пожежі з 150 тросів-кріплень належним чином натягнутими залишилися тільки 29.
Було зруйновано ліфтове господарство, пошкоджені системи електропостачання, вентиляції, кондиціонування, тепло-і водопостачання, зв'язку та сигналізації. Телемовлення на Москву і Московську область було перерване.
До 4 вересня 2000 була відновлена робота в ефірі на своїх частотах телеканалів ОРТ, РТР, ТВЦ, НТВ, Культура і ТБ-6. З 5 вересня запрацювали і деякі дециметрові телеканали.
Навколо подальшої долі телевежі розгорілася суспільна дискусія - чи варто її акціонувати і передавати в приватні руки, яким чином фінансувати відновлювальні роботи, якому відомству передати контроль за роботою вежі. Звучало, зокрема, і думку, що немає сенсу витрачати бюджетні кошти на відновлення вежі, що легше побудувати нову. І все-таки ця позиція не взяла гору - вежу вирішено було відновлювати. До кінця 2004 року телевежа була відновлена, а влітку 2005 року знову почала прийом екскурсантів.
|
