Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

 

 

28 червня 1914 в Сараєво (Боснія) був убитий австрійський ерцгерцог Франц Фердинанд. Замах на ерцгерцога здійснила конспіративна група «Молода Боснія» («Млада Босна»), яку очолювали Гаврило Принцип і Данило Іліч. Після вбивства Фердинанда «Молода Боснія» була заборонена. Іліча і двох інших учасників замаху стратили. Гаврило Принцип був засуджений як неповнолітній на 20 років каторги і помер від туберкульозу у в'язниці. Інших учасників організації засудили до різних термінів тюремного ув'язнення. 23 липня Австро-Угорщина пред'явила Сербії ультиматум, який містив вимоги, що порушували її суверенітет. Вона збиралася ввести на територію Сербії війська для захисту знаходилися там австрійських громадян, а також допуску для розслідування вбивства Франца Фердинанда слідчих з Відня. Сербія ухвалила основні пункти ультиматуму, проте 27 липня Австро-Угорщина оголосила їй війну. 

 

Таким чином, вбивство ерцгерцога Фердинанда послужило приводом для початку Першої світової війни, в яку були залучені 38 незалежних держав. Близько 74 мільйонів чоловік були мобілізовані, 10 мільйонів з них убиті і померли від ран.

 

1919 

У січні 1919 року у Версалі зібралася міжнародна конференція, щоб остаточно оформити підсумки Першої світової війни. Її основним завданням було вироблення мирних договорів з Німеччиною та іншими переможеними державами. На конференції, в якій брали участь 27 держав, тон задавала так звана «велика трійка» - прем'єр-міністр Великобританії Д.Ллойд Джордж, прем'єр-міністр Франції Ж. Клемансо, президент США В. Вільсон. Не були запрошені на конференцію переможені країни і Радянська Росія. 28 червня 1919 був підписаний Версальський мирний договір з Німеччиною. 

 

 

За угодою німці втрачали всі свої колоніальні володіння: Ельзас і Лотарингія відійшли до Франції, Північний Шлезвіг - до Данії, Бельгія отримала округи Ейпен і Мальмеді, а також область Морені. До складу новоствореного Польської держави увійшли основна частина провінцій Познань і Західної Пруссії, а також невеликі території в Померанії, Східної Пруссії і Верхньої Сілезії. У районі гирла річки Вісла був створений так званий «Польський коридор», який відокремив Східну Пруссію від решти території Німеччини. Німецький Данциг оголошувався «вільним містом» під верховним управлінням Ліги Націй, а вугільні шахти Саарской області тимчасово передавалися Франції. Лівобережжя Рейну окупували війська Антанти, а на правому березі створили демілітаризовану зону шириною в 50 кілометрів. Річки Рейн, Ельба і Одер оголошувалися вільними для проходу іноземних суден. Крім того, Німеччини заборонялося мати літаки, дирижаблі, танки, підводні човни та судна водотоннажністю понад 10 тисяч тонн. Її флот міг включати 6 легких броненосців, 6 легких крейсерів, а також по 12 есмінців і торпедних катерів. Така крихітна армія була вже не придатна для оборони країни. Німці порахували принизливий договір диктатом переможців. Більшість населення сприйняло демократію як нав'язаний країнами-переможницями чужоземний порядок. Почалася боротьба проти Версаля. Політиків, які закликали до стриманості і компромісу із Заходом, звинувачували в слабкості і зраду. Це підготувало грунт, на якій згодом виріс тоталітарний і агресивний нацистський режим.

 

 

На Горьківському автозаводі зібрали першу партію автомобілів «Перемога»

28 червня 1946 на Горьківському автозаводі, носівшем тоді ім'я В.М. Молотова, зібрали першу партію 5-місцевих легкових автомобілів ГАЗ-М-20 «Перемога» з 50-сильним 4-циліндровим двигуном. Ця машина стала першим радянським автомобілем з несучим кузовом і першим у світі серійним автомобілем з кузовом безкрилою конфігурації. Для свого часу «Перемога» відрізнялася чудовою обробкою і обладнанням. Безкрила форма кузова дозволила максимально розширити внутрішній простір, зробити салон більш комфортабельним, вільніше розташувати пасажирів. В обробці панелі приладів широко використовувався сірий, кольору слонової кістки або коричневий пластик. З нього також були зроблені кермо, різні рукоятки і кнопки. 

Сама панель була відштампований із сталевого листа і пофарбована під колір кузова. Вона містила спідометр, покажчик рівня бензину, амперметр, покажчик температури охолоджуючої рідини в двигуні, контрольна лампа дальнього світла, лампи покажчика правого і лівого поворотів, електричні годинники з живленням від бортової мережі автомобіля. Двері були обтягнуті коричнево-бежевим або сірим шкірзамінником. Дивани з пружинами і м'яким набиванням обтягувалися високоякісними вовняними тканинами. Передній диван міг переміщатися в поздовжньому напрямку і закріплюватися в положенні, зручному водієві в залежності від зростання. Автомобіль мав окремий від салону багажник, доступ в який здійснювався зовні, через підйомну кришку. Крім того, в машині були два протисонячних козирка, дві попільнички, прикурювач, стельовий плафон з автоматичним включенням, підкапотна лампа, переносна лампа та інші нововведення. Починаючи з другої серії, з'явився обігрівач з антіобледенітеля лобового скла, а на третій серії - радіоприймач з антеною, розташованої над лобовим склом.