| Меню сайту |
| Категорії розділу | ||||||||
|
| Наше опитування |
| Статистика |
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0 |
23:50 28 січня народилися... | |
1611
Ян Гевелій, польський астроном, автор перших карт Місяця, градоначальник Ґданську.
 Ян Гевелій (нім. Johannes Hevel, пол. Jan Heweliusz; *28 січня 1611 — 28 січня 1687) — польський астроном, автор перших карт Місяця («Селенографія або опис Місяця»), конструктор телескопів, градоначальник Ґданську. Протестант і спадковий бровар.Життєпис
Родивсь у Гданську в сім'ї купця. Астрономією захопився в юності. Відвідав Прагу, де ознайомився з обсерваторією Тихо Браге, в Голландії, Англії і Франції вивчав юриспруденцію і вдосконалювався в оптиці і механіці. Після смерті батька успадкував його комерційну справу і всі доходи від неї витрачав на заняття астрономією. Багато уваги приділяв суспільним справам, неодноразово обирався суддею, з 1651 був радником магістрату Гданська. У 1640-х роках побудував в своєму будинку в Гданську обсерваторію, яка до появи Паризької і Грінвіцької обсерваторій була найбільшою в Європі (описав її в творі «Небесна будова», т. 1-2, 1673, 1679). Сам виготовляв інструменти для неї. Створені ним точні секстанти і квадранти мали радіус до 2-2,5 м, а однолінзові «повітряні» труби досягали в довжину 45 м. Після пожежі в 1679, що знищила обсерваторію, відбудував її наново і в 1681 відновив спостереження.
Наукові роботи присвячені селенографії, позиційній астрономії, вивченню комет. Склав перші детальні карти Місяця, що відрізнялися великою точністю. Видана в 1647 «Селенографія» Гевелія містила атлас Місяця на картах діаметром 27 см і малюнки, що ілюструють вплив фаз Місяця і лібрації по широті на вигляд деталей її поверхні. Досить точно визначив висоту місячних гір по відкиданих ними тінях. Позначив різні утворення на поверхні Місяця земними географічними назвами, деякими з них ми користуємося і досі. У роботі «Кометографія» (1668) дав перший систематичний опис і виклав історію всіх комет, що спостерігалися на той час (сам Гевелій відкрив чотири нові комети - 1652, 1664, 1665 і 1682). Підсумок своїх 49-річних занять астрономією Гевелій підвів в праці «Переломний рік...» (1685), у якій зібрані результати його понад 20000 спостережень Місяця, планет, комет, зірок. Вже після смерті вченого його дружина Ельжбета видала підготовлені ним повністю «Каталог нерухомих зірок на епоху 1660» (1687) і атлас неба «Уранографія» (1690). Каталог містить результати спостережень положень 1564 зірок, видимих над горизонтом в Гданську, в ньому вперше приведені не тільки екліптикальні, але і екваторіальні координати для кожної зірки. Гевелій наполегливо відмовлявся від застосування телескопів для позиційних спостережень і проводив вимірювання за допомогою кутомірних інструментів, які не мали оптичних труб. Попри це, досягнута ним точність була дуже високою. Його каталог був останнім (і найточнішим) в дооптичний період спостережень. Атлас неба складається з 54 карт для кожного сузір'я і двох півсфер для всього неба; Гевелій виділив 11 нових сузір'їв, деякі введені ним назви сузір'їв (Гончі Пси, Жираф, Ящірка, Малий Лев, Секстант, Одноріг, Лисичка, Щит) збереглися до наших днів.
У 1968 Астрономічний інститут АН УзРСР і видавництво «Фан» АН УзРСР випустили в світ нове видання атласу Гевелія під редакцією В. П. Щеглова.
На честь астронома названо астероїд 5703 Гевелій
1693 — Анна Іванівна, російська цариця (з 25 січня 1730); племінниця Петра І.
1854
Володимир Високович, патологоанатом, бактеріолог й епідеміолог .
 Володи́мир Костянти́нович Високович (*2 (14) березня 1854, Гайсин, Україна — †13 (26) травня 1912)[1] — патологоанатом, бактеріолог та епідеміолог.Біографія
Народився 2 (14 березня) 1854 року в Гайсині. 1871 року Високович завершив навчання у Першій харківській гімназії з золотою медаллю, і вступив до Харківського університету на медичний факультет, закінчив навчання 1876. Вибраний як стипендіат при університеті. В зв'язку з російсько-турецькою війною 1877-78 відряджений як військовий лікар на Кавказ; у шпиталях Тіфлісу, Абастумані, Єревана набував фаху прозектора й ординатора. 1878 військовий лікар Високович відряджений до Харкова в клініки Університету, в 1879 — у клініки Харківського військового шпиталю. 1880 року медичний факультет Харківського університету обрав лікаря Високовича на 2 роки в стипендіати — задля приготування до професорського звання по предмету «патологічна анатомія». 1881 року стипендіат Високович склав екзамен на ступінь доктора медицини — дисертація «О заболеваніи кровеносных сосудов при сифилисе», після прилюдного захисту дисертації у травні 1882 затверджений «Университетским советом в степени доктора медицины». З 1884 року — професор Харківського університету, з 1895 — в Київському університеті.
Зробив низку відкриттів у сфері патологічної анатомії, бактеріології та епідеміології.
Високовичу належить вчення про ретикуло-ендотеліальну систему.
Одним із перших опрацював проблему фагоциту.
Вважається основоположником харківської школи бактеріологів.
Брав активну участь у боротьбі з епідеміями чуми (зокрема у Бомбеї, 1896).
Помер 26 травня 1912 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі. Товариші, друзі й шанувальники Володимира Костянтиновича Високовича спорудили мистецький надгробок із чорного лабрадориту з портретом небіжчика у ніші медальйонної форми.
1884 — Огюст Пікар, швейцарський учений, фізик, дослідник космічних променів, творець стратостатів і батискафів.
1951 — Леонід Каденюк, український астронавт (перший космонавт незалежної України), Герой України, генерал-майор ЗСУ, заступник генерального інспектора генеральної військової інспекції при президенті України з питань авіації і космонавтики.
1955 — Ніколя Саркозі (Саркозі де Надь-Боча), французький державний і політичний діяч, президент Франції у 2007–2012 роках.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
| Вхід на сайт |
| Пошук |
| Календар |
| Друзі сайту |
