День мобілізації проти загрози ядерної війни
День мобілізації проти загрози ядерної війни відзначається у всьому світі в річницю прийняття Делійський декларації, основною метою якої є заклик до припинення гонки ядерних озброєнь, скорочення і подальшої поступової ліквідації ядерних арсеналів країн світу та усунення самої загрози ядерної війни.
Делійська декларація була прийнята 29 січня 1985 в столиці Індії Нью-Делі на нараді глав держав і урядів декількох країн - Індії, Греції, Мексики, Аргентини, Танзанії та Швеції, які стали першими країнами, що підписали цей документ. Саме з моменту прийняття даної декларації про принципи вільного від ядерної зброї та ненасильницького світу і веде свою історію сьогоднішнє свято.
Необхідно нагадати, що наслідки ядерних вибухів, як для окремої країни, так і для всієї планети катастрофічні. Адже навіть на сьогоднішній день можливості захисту від них дуже обмежені, а тих, хто опиниться в епіцентрі вибуху взагалі неможливо врятувати. Радіація завдасть непоправної шкоди, як природі, так і життєдіяльності і здоров'ю людей. Все це може призвести до пожеж і епідемій, голоду і мародерства ... Підвищені дози радіації призводять до зростання ракових захворювань у людей, патологій у новонароджених, генетичних мутацій. А в результаті великомасштабної ядерної війни відбудеться кліматична катастрофа, і складно навіть уявити, що де-небудь на Землі вціліє хоч якесь людське співтовариство.
В даний час багато країн світу мають на своєму озброєнні ядерну зброю, але ось застосування його заборонено. Це пов'язано із сумними подіями 1945 року, коли на японські міста Хіросіма і Нагасакі були скинуті дві бомби, що забрали багато життів, а наслідки цих подій відображаються досі. І хоча тоді ядерну зброю в перший і останній раз за всю світову історію використовувалося у військових діях, але всі наступні десятиліття міжнародна дипломатія і військова стратегія держав перебували під сильним впливом розроблялися планів ведення можливої ядерної війни. А створення нових видів ядерної зброї залишає питання ядерної загрози для багатьох держав однією з актуальних тем міжнародної дипломатії і сьогодні.
Дві великі світові держави - СРСР і США - ще в 1953 році домовилися про мораторій на випробування ядерної зброї в атмосфері. Однак Радянський Союз знову почав випробування в 1961 році, а через рік і США. Тоді в 1963 році комісія ООН з роззброєння підготувала договір про заборону ядерних випробувань в атмосфері, космічному просторі й під водою, який підписали понад 100 держав-членів ООН, у тому числі СРСР і США.
У 1968 році був відкритий до підписання ще й договір про нерозповсюдження ядерної зброї (підготовлений також комісією ООН з роззброєння), який забороняє володіти ядерною зброєю всім країнам, окрім п'яти ядерних держав (Росія, США, Великобританія, КНР і Франція). До середини 1990-х років його ратифікували всі п'ять ядерних держав, а всього підписали 181 держава. У числі 13 країн, що не підписали договір, - Ізраїль, Індія, Пакистан і Бразилія. У 1995 році цей договір був продовжений на невизначений термін.
Але варто також відзначити, що сьогодні режим нерозповсюдження фактично стоїть на межі розвалу. На адресу ядерних держав все частіше звучать закиди у невиконанні зобов'язань щодо роззброєння. Наприклад, США вийшли з договору про протиракетну оборону і продовжують розробляти ядерну зброю. Три ядерні країни - Індія, Пакистан і Ізраїль - так і не підписали договір про нерозповсюдження, а країни «третього світу» викликають у міжнародного співтовариства все більше побоювань, тим більше, що не можна повністю виключати і можливість покупки ядерної зброї.
День працівників прокуратури Молдови
29 січня 1992 в Молдові був прийнятий Закон № 902-XII «Про прокуратуру», дата прийняття Закону і стала офіційним Днем працівника прокуратури.
Стаття 1 цього Закону говорить, що «Відповідно до Конституції Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори здійснюють нагляд за точним і однаковим виконанням законів органами публічного управління, юридичними та фізичними особами та їх об'єднаннями». А також, що «Прокуратура захищає законність, права і свободи громадян, сприяє здійсненню правосуддя відповідно до закону».
Прокуратура Молдови уповноважена:
- Від імені та в інтересах товариства забезпечувати виконання закону, захищати правопорядок, права і свободи громадян у разі, коли порушення таких тягне застосування кримінальних санкцій;
- Керувати кримінальним переслідуванням і здійснювати його;
- Представляти обвинувачення в судових інстанціях;
- Брати участь відповідно до закону у розгляді цивільних справ (включаючи справи адміністративного судочинства) і справ про правопорушення, провадження в яких порушено Прокуратурою;
- Забезпечувати правову допомогу та міжнародне співробітництво у сфері своєї діяльності;
- Реалізувати кримінальну політику держави;
- Забезпечувати ефективний захист свідків, потерпілих та інших учасників процесу;
- У передбачених законом випадках пред'являти цивільні позови;
- Здійснювати контроль за дотриманням законів у місцях попереднього ув'язнення та пенітенціарних установах;
- Здійснювати контроль законності у Збройних силах;
- Здійснювати контроль за виконанням судових рішень у кримінальних справах.
За довгі роки існування Прокуратура Республіки Молдова на ділі доводить, що є одним з головних державних атрибутів в реалізації принципу верховенства закону та захисту основних прав і свобод громадян.
Тільки високий професіоналізм і прикладені співробітниками прокуратури зусилля, які здійснюють нагляд за виконанням Конституції і законів держави, інших документів, що регулюють соціально-економічне життя країни, можуть звести до мінімуму рівень корупції та інших вад суспільства.
|