1695
В Англії ввели податок на вікна (щоби не платити, дехто з мешканців просто заклав їх цеглою).
1807
Празький професор-політехнік Франтішек Йозеф Герстнер представив перший в Європі проект кінної залізниці (від Ческе Будейовице до Лінца).
1808
Французький вчений Жозеф-Луї Гей-Люссак сформулював один зі своїх газових законів.
Жозе́ф-Луї́ Гей-Люсса́к — (*6 грудня 1778 — †9 травня 1850) — французький хімік і фізик, член Французької академії наук (1806), чужоземний почесний член Петербурзької АН[ru] (1826); його ім'я внесено до списку найвидатніших науковців Франції, розміщеного на першому поверсі Ейфелевої вежі.
Відкрив газові закони, названі його ім'ям. Здійснив фундаментальні дослідження у галузі фізичної, органічної та неорганічної хімії. Зробив вагомий внесок у вивчення галогенів. Сприяв поширенню об'ємних методів у аналітичній хімії.
Відкрив циан (1815), розробив метод добування щавелевої кислоти. Сконструював башту з системою свинцевих камер, яка в технології сульфатної кислоти носить його ім'я.
Запропонував назву хемічного елементу Бром.
Похований на паризькому цвинтарі Пер-Лашез. На його честь названо астероїд 11969 Ґей-Люсак.
Цікаві факти
Великий учитель Гей-Люссака хімік Бертолле, який помер у 1822-му, заповів своєму учневі шпагу пера Франції, оскільки не мав сумнівів, що з часом той увійде до палати перів. Проте обрання затягнулося на довгі роки, оскільки за тодішніми уявленнями перові Франції не личило займатися ручною працею.
Відкриття газових законів послужило імпульсом для Авоґадро до проведення активних експериментів, що зрештою призвело до відкриття числа NA.
Наукові праці
Праці Ґей-Люсака розміщено здебільшого в «Annales de chimie et de physique», які видавав у співтоваристві з Араґо (1815—1850). Багато звітів про дослідження Ґей-Люсака вміщено в «Comptes Rendus» Паризької академії.
1857 — указом англійської королеви Вікторії столицею Канади проголошено місто Оттава.
1869 — англійський археолог-аматор Джон Вуд на південь від Ізміра виявив на 7-метровій глибині руїни храму Артеміди, який вважався одним із семи античних чудес світу.
1898 — відкрито першу в Росії міжміську телефонну лінію Москва—Петербург.
1899 — початок ефемеридного часу (року).
1904 — вперше масово святкували Новий рік на площі Таймс-Сквер (тоді — Лонгакр) у Нью-Йорку.
1938 — в Індіанаполісі вперше презентували прилад для визначення вмісту алкоголю в крові водіїв через аналіз повітря, яке ті видихали.
1942 — війська радянського Сталінградського фронту повністю розгромили 4-у румунську армію й завдали важкої поразки 4-й німецькій танковій армії.
1942 — «Бій у Баренцевому морі» або «Новорічний бій» між британськими кораблями арктичного конвою JW-51B і німецькими рейдерами. Слабші англійські сили (2 крейсера, 5 есмінців і кілька легкоозброєних суден) відігнали німецьку ескадру (1 лінкор, 1 важкий крейсер, 6 есмінців). Через це Адольф Гітлер відправив у відставку адмірала Редера.
1943 — перше засідання Крайової Ради Народової, прокомуністичного квазіпарламенту Польщі (на території СРСР).
1943 — Червоне армія вибила німецьку з Житомира.
1944 — Крайова Рада Народова ухвалила декрет про перетворення Польского комітету національного визволення на Тимчасовий уряд Польської Республіки.
1968 — перший у світі політ надзвукового пасажирського літака Ту-144.
1989 — у Києві відкрито першу ділянку (1,9 км) 3-ї (Сирецько-Печерської) лінії столичного метрополітену з трьома станціями: «Золоті ворота», «Палац спорту», «Мечникова» (нині «Кловська»).
1990 — у зустрічі за чемпіонську корону з шахів Гаррі Каспаров переміг Анатолія Карпова.
1992 — припинила існування спільна держава чехів і словаків — Чехо-Словаччина. З 1 січня 1993 в Європі з'явилися дві нові суверенні республіки — Чеська та Словацька.
1999 — Борис Єльцин пішов у відставку з поста президента Російської Федерації; виконувачем обов'язків президента призначений Володимир Путін.
2004 — на Тайвані офіційно відкрили хмарочос «Тайбей 101», найвищий на той час у світі — 509 м.
2009 — у Литві зупинили Ігналінську атомну електростанцію, що працювала з 1983 року.
|