 Микола Іванович Єжов народився 1 травня 1895 року. Про його батьків практично нічого не відомо. Згідно автобіографії, написаній Єжовим в 1921 році, батько Єжова був робітником-ливарником. Будучи підлітком, майбутній нарком служив підмайстром у кравця. У царську армію він був призваний у 1913 році. Лютневу революцію майбутній нарком зустрів захоплено і «з головою поринув у революційну роботу».З 1927 по 1933 рік Єжов послідовно переміщається на все більш високі щаблі революційної ієрархічних сходів. А після 33-го його кар'єра робить стрімкий зліт. У 1934 році його обирають головою комісії по чистці партії, в тому ж році він стає одним з керівників партії, членом ЦК. У 1935 році Єжова призначають секретарем ЦК, головою комісії партійного контролю, а в 1937 - головою НКВС.
З призначенням наркомом Миколи Єжова в НКВС почалося щось неймовірне. Майже вся верхівка чекістів була арештована, а потім за рішенням колегії розстріляна. Кількість жертв обчислювалося сотнями тисяч чоловік.
«Єжовщина» - саме так називають розквіт цих кривавих репресій в середині тридцятих років 20 століття. У радянській пресі про цю людину писали як про «залізного наркома», в народі ж його прозвали «кривавим карликом» - його зріст становив усього 151 см.
10 квітня 1939 Єжов був заарештований за звинуваченням в організації контрреволюційного змови в органах НКВС СРСР, агентурній роботі на німецьку, англійську, японську та польську розвідки, в організації терористичних актів проти керівників партії і держави, а також у підготовці збройного повстання проти Радянської влади.
Микола Єжов був розстріляного 4 лютого 1940 року. Він помер зі словами «Хай живе Сталін!». У 1988 році Військова колегія Верховного суду відмовилася реабілітувати М.І.Єжова.
| 