|
Одоакр (лат. Odoacer, укр. — Одонацер, * 433 — † 15 березня 493) — варварський полководець на римський службі і, після 476 року, перший правитель Італії неримського походження. Походив із племені ругіїв.
У 476 Одоакр усунув останнього західноримського імператора Ромула Августула і проголосив себе королем.
Плита з латинським написом, яку знайшли в катакомбах перших християн при костелі св. Петра під Зальцбургом повідомляє:
Одоакр на монеті
«Року Божого 477 Одоакер, король рутенів ("Odoacer Rex Rhutenorum” (Одоакер – Цар Рутенів), а також гепідів, готів, унгарів і герулів, виступаючи проти церкви Божої, благочестивого Максима з його 50 учнями, що молилися з ним в цій печері, за сповідання віри жорстоко мучено та скинуто вниз, а провінцію Норікум мечем і вогнем спустошивши ».
Цей напис вигравіюваний на мармуровій плиті, встановленій у катакомбах «Монашої Гори» колишнього міста Ювавума — фортеці в провінції Норік, яка за своє багатство і величні палаци була названа «Північним Римом» (нині Зальцбург).
Саме в той час у Римі відбувся черговий державний переворот, коли імператор Юлій Непот був скинутий магістром армії Орестом, який проголосив імператором свого п'ятнадцятирічного сина Ромула Августа. Орест почав проводити досить жорстку політику, спрямовану на наведення порядку в країні та обмеження впливу на неї варварських племен. Останнім це вкрай не сподобалося і вони висунули Орест у вимогу передати їм третину італійських земель. Відмова Ореста привела до чергової війни варварів із Римом, на чолі яких вони, власне, і поставили князя русгів з Норіку Отка, ім'я якого в латинській версії трансформувалося як Одоакр. 5 вересня 476 року він розбив Ореста біля Тицини, а його сина Ромула відправив до в'язниці в один із замків Кампанії.
Практично уся подальша історія панування Одоакра була пов'язана з Далмацією. Так сталося, що першим його противником в якості імператора став скинутий ще 475 року Юлій Непот, який втік до Далмації, заснував там свою державу і почав вимагати повернення йому римського трону. Явно не без допомоги Одоакра в Далмації була організована змова, в результаті якої Овід і Віатор вбили Непота, що дало привід імператору у 480 році рушити свої війська на Далмацію і після кількох битв у 481 році приєднати її до своїх володінь.
Незабаром після подій в Далмації у Візантії розпочалося повстання проти імператора Зенона, який вперто вважав себе сюзереном Одоакра. Переконливих доказів того, що це також була справа рук Одоакра, який вирішив діяти за вже випробуваною в Далмації схемою, немає, але диму без вогню не буває і не випадково після придушення цього заколоту Зенон вирішив за будь-яку ціну скинути свого римського колегу. З цією метою Зенон вступив у союз з королем остготів Теодоріхом, який сам прагнув заволодіти Італією, і з 488 року розпочалася ціла серія битв (над річкою Сонтис, біля Верони, над річкою Адда), після чого у 493-го Одоакр вирішив укласти з Теодоріхом мир, поділити з ним Італію та спільно правити, перебуваючи у Равенні.
Однак готи не мали наміру дотримуватися умов миру, а запросили Одоакра на урочисту учту і 6 березня 493 року під час гостини підступно вбили. Винищили також всю родину князя, його дружину заморили голодом у в'язниці, а сина відправили нібито на заслання до Галлії, але дорогою також підступно вбили.
Таким чином, Одоакр правив Італією близько 13-ти років; здійснив реформу, завдяки якій воїни-варвари отримали землю, як звичайні федерати; назначав консулів; видавав закони, як римський імператор. Але по суті своїй правління його було подібним до правління в усіх германських державах на римській території, тому прихід до влади Одоакра вважається падінням Західної Римської імперії.
Одоакр і Україна
Українці козацьких часів вважали Одоакра руським князем, а ругіїв предків русинів.
Так, 1648 року гетьман Богдан Хмельницький з приводу війни України з Польщею звернувся до українського народу у своєму «Білоцерківському універсалі»:
« "Навіть Стародавній Рим (що може називатися матір’ю всіх європейських міст), який володів багатьма державами й монархіями і пишався колись своїми шістьмастами сорока п’ятьма тисячами війська, в давні віки взяла й чотирнадцять літ тримала далеко менша проти згаданої збірна бойова сила русів із Ругії від Балтицького, або Німецького помор’я, на чолі яких стояв тоді князь Одонацер,— сталося це в році 470 після Різдва Господнього. Отож ми йдемо за прикладом наших давніх предків, отих старобутніх русів, і хто може заборонити нам бути воїнами і зменшити нашу лицарську відвагу!"»
Ця традиція була тоді ще настільки сильною, що коли у 1657 році гетьман помер, генеральний писар Запорізького війська Самійло Зорка, стоячи над його труною виголосив промову, в якій зокрема були такі слова: «Милий вождю! Древній руський Одонацер!»
- 1837 — Американський винахідник Семюел Морзе розробив електромеханічний телеграфний апарат для передавання й приймання повідомлень знаками (азбука Морзе).
- 1870 — Після зречення Наполеона III, котрий здався в полон пруським військам після поразки біля Седана, Жюль Фавр і Леон Гамбетта проголосили в Парижі Третю республіку і сформували уряд національної оборони.
- 1884 — У Російській імперії скасовано автономію університетів.
- 1885 — У Нью-Йорку відкрилося перше в США кафе самообслуговування.
- 1886 — Останній американський індіанець — воїн, Джеронімо здався в Аризоні. Після ув'язнення він став фермером та радником армії США.
- 1888 — Американець Джордж Істмен отримав патент на фотокамеру, котра працювала на плівці, що скручувалась в рулон, і зареєстрував свою торгову марку — «Кодак»
- 1918 — Війська США висадилися в Архангельську для інтервенції у громадянській війні в Російській імперії. До кінця інтервенції 174 з них загинуло.
- 1920 — Головнй Отаман армії УНР С.Петлюра затвердив «Інструкцію для військових агентів і для осіб, які їх заступають», де вперше викладено концептуальні підходи до форм і методів діяльності військових аташе Української Народної Республіки.
- 1928 — Рада Народних Комісарів УСРР затвердила новий український правопис («скрипниківський»), який діяв до 1933 р.
- 1938 — Створено Українську Національну Оборону («Карпатська Січ»), яку очолив Степан Росоха.
- 1944 — Фінляндія припинила бойові дії проти СРСР.
- 1965 — У київському кінотеатрі «Україна» під час прем'єри фільму «Тіні забутих предків» відбувся мітинг протесту проти нової хвилі політичних репресій серед української інтелігенції.
- 1991 — Київ. Над будинком Верховної Ради піднято жовто-блакитний прапор.
- 1996 — Колумбійські партизани атакували державні воєнні бази, у відповідь на засоби анти-кокаїнової війни в країні.
|
476