1678
Луї Геннепін першим з-поміж європейців побачив Ніагарський водоспад.
Ніага́рський водоспа́д (англ. Niagara Falls) — комплекс водоспадів на річці Ніагара, що відокремлює американський штат Нью-Йорк від канадської провінції Онтаріо. Ніагарські водоспади — це водоспад «Підкова» (англ. Horseshoe Falls), іноді ще званий Канадським водоспадом (англ. Canadian Falls), Американський водоспад (англ. American Falls) і водоспад «Фата» (англ. Bridal Veil Falls). Хоча перепад висот водоспадів порівняно невеликий, водоспади дуже широкі, і за об'ємом води, що проходить через нього, Ніагарський водоспад — найпотужніший у Північній Америці.
Максимальна висота Ніагарського водоспаду — 53 м, максимальна ширина — 790 м. (водоспад «Підкова»).
Водоспад був уперше відкритий європейцям місіонером і мандрівником Луї Хеннепіном в 1677 році.
Утворення водоспаду
Початок існування водоспаду відносять до заледеніння Вісконсина, що закінчилось близько 10 000 років тому. Північноамериканські Великі озера і річка Ніагара — це результат існування останнього континентального льодовикового щита — величезного льодовика, що сповзав з території східної Канади. Льодовик рухався подібно до бульдозера: перемелюючи каміння і ґрунт, зрушуючи їх з місця, заглиблюючи русла річок і створюючи озера. У певних місцях відкладалися уламки порід (донна морена), примушуючи річки створювати нові русла. Геологи висловлюють припущення, що існує стара долина, похована під льодовиковими наносами приблизно в районі Велландського каналу (англ. Welland Canal).
Після того як крига скресла, дренажна канава з боку Великих озер перетворилася в сучасну річку Ніагара, яка не могла більше текти старою долиною, а утворила нове русло в докорінно зміненому ландшафті. Згодом річка Ніагара вирізала глибоку ущелину уздовж Ніагарського ескарпу, утворивши з північного берега обрив, викликаний ерозією гірських порід між озерами Ері та Онтаріо: річка розмивала старі морські скелі, геологічний вік яких був старший навіть за льодовик. Три великі формації гірських порід були розмиті вщент в ущелині, утвореній річкою Ніагарою.
Коли знову утворене русло Ніагари зіштовхнулось з тривкими до ерозії доломітовими породами, цей шар став еродувати набагато повільніше ніж м'які сланцеві й піскуваті породи, що лежали на нижчому рівні. За даними аерофотознімання чітко встановлюється геологічна формація Локпорт (Lockport Formation) середньо-силурійского періоду, яка лежить вверх за течією водоспаду і складає приблизно третину верхньої частини стіни ущелини. Вона представлена дуже щільними, міцними вапняками і доломітами. Безпосередньо під ними дві третини відкосу займають породи формації Рочестер (Rochester Formation) раннього силурійського періоду, — більш слабкі, м'якіші і крихкі. Вони здебільшого представлені чергуванням глинистого сланцю з тонкими пластами вапняку, що містить численні скам'янілості. Оскільки цей шар еродується значно легше, водний потік підрізує тверді пласти й утворює водоспад.
1732 — у Лондоні відкрився театр Ковент-Гарден, домашня сцена Лондонського королівського балету та Лондонської королівської опери.
1920 — Ліквідована Кубанська область; утворена Кубано-Чорноморська область РРФСР
1940 — Аккерманська область перейменована в Ізмаїльську, обласний центр перенесено з Білгорода-Дністровського в Ізмаїл.
1941 — Японська авіація знищила американську морську базу Перл-Гарбор.
1943 — радянські війська зайняли районні центри Радомишль Житомирської та Єлизаветградку Кіровоградської областей.
1972 — Вирушила 11-та та остання у програмі «Аполлон» пілотована людьми місія на Місяць.
1982 — У Форт-Ворті (Техас) уперше у світі застосована страта смертельною ін'єкцією.
1988 — Землетрус у Вірменії силою 6,9 бала зруйнував міста Спітак та Ленінакан. Загинуло близько 25 тисяч людей.
1991 — На зустрічі президентів Білорусії, Росії та України ліквідовано СРСР.
|